Високі ставки на болгарські піски

Красномовні брокери заманюють покупців родючими чорноземами й вигідними умовами оренди. Але невдовзі довірливих фермерів спостигає гірке розчарування.

Удруге я такої помилки не повторю", - запевняє фермер Антон Райзингер із Нижньої Австрії. Він орендував кілька років тому ділянку сільськогосподарських земель у Болгарії і вже втратив понад 200 000 € на брокерських послугах. Потім розпочалося карне переслідування й утримання під вартою брокера. Але кінця цьому процесу наразі не видно.
Та про все по порядку. В 2007 р. через світову економічну кризу акції, в які було вкладено значні кошти із заощаджень Антона Райзингера, стали стрімко падати в ціні. Власник 60 га орних земель і 400 голів свиней на відгодівлі біля м. Санкт-Пельтен (Нижня Австрія) вирішив інвестувати гроші, що залишилися, в "надійну гавань" - у землю.
На початку 2008 р. завдяки оголошенню в газеті він познайомився з Хайнцем Л., який пропонував фермерам узяти в оренду або навіть у господарське користування сільгоспземлі в Болгарії. Розповіді Л. у телефонних розмовах про прекрасні грунти у м. Варна поблизу Чорного моря звучали так багатообіцяюче, що Райзингер незабаром відправився на перемовини для укладення контракту. Пан Л. прийняв його в своєму невеликому маєтку біля озера Лаго-Маджоре поблизу м. Лугано. Звідси Л. управляв своїм бізнесом у Східній Європі.
Красномовний земельний брокер своїми аргументами зміг швидко переконати австрійського фермера. Він розповів, що здає в оренду землі в Болгарії ще з 1999 р. Райзингер міг "увійти" в болгарське сільське господарство як його партнер і розраховувати на нього в разі виникнення мовних, культурних або організаційних труднощів.
"Осліплений" чорноземами?
Крім того, він запропонував Райзингеру свою допомогу в обробітку земель, у придбанні посівного матеріалу, внесенні добрив і пестицидів, а також у контролі процесу вирощування сільськогосподарських культур, збиранні врожаю та його реалізації. Роль Райзингера, в основному, зводилася до інвестування засобів у проект.
Коли Л. ще й показав австрійському фермерові фільм з "його" родючими чорноземами, для Райзингера вже було все вирішено: за словами фермера, Л. справив на нього абсолютно незабутнє враження. Він зважився укласти договір строком на п'ять років, починаючи з 1 листопада 2007 року, на оренду понад 260 га орних земель поблизу Чорного моря (разом із витратами на ведення господарства).
Райзингер погодив з Л. використання земель винятково під вирощування кукурудзи. Брокер підрахував, що за цінами 2007 року перемінні витрати перебуватимуть у межах 345 €/га. До цього додавалися зобов'язання щодо платежів, обговорені в договорі оренди: власне оренда - так званий базовий збір, а також витрати на обробіток грунту й збирання врожаю.
Загальна сума витрат (майже 700 €/га), за розрахунками Райзингера, надавала досить можливостей для одержання пристойного прибутку. У своїх розрахунках він відштовхувався від очікуваної врожайності в межах 9 т кукурудзи з гектара, що дасть йому виторг (разом із дотаціями на землю) близько 1000 €/га - річний прибуток майже 80 000 євро.

60 000 євро до
початку дії контракту
Не дуже спантеличили Райзингера й деякі пункти договору. Зокрема, було зазначено, що 50% річної орендної плати (19 500 €) мають бути виплачені під час укладення договору, а друга половина - до 31 жовтня 2008 року. Крім того, Райзингер мав виплатити весь базовий збір за п'ять років, що становило близько 32 000 €, відразу під час укладення договору. А ще - під час укладення договору його зобов'язали оплатити 50% вартості послуг з обробітку грунту (10 400 €). Таким чином, Райзингеру довелося переказати на рахунок Л. понад 60 000 € ще до того, як вони побували на самому полі.
Наприкінці березня 2008 року Райзингер уперше поїхав до Варни, щоб на місці оглянути землі. Там у нього виникли перші побоювання: "Несподівано Л. сказав мені, що 70 із 260 га вже засіяно ячменем, тому тільки 190 га можна засіяти кукурудзою".
А ще більше спантеличило Райзингера те, що Л. не зміг назвати йому номери орендованих ділянок, а також показати їх йому. "Я навіть не знав, які з цих земель справді належали мені", - пояснив фермер. А землі, які Л. все-таки показав йому, зовсім не відповідали обіцяній якості. "Мені було обіцяно землі з бонітетом від 2 до 3 балів. Те, що побачив я, відповідало третьому або навіть четвертому рівню якості".
Остаточно Райзингер зневірився в своєму "болгарському проекті" після підготовки й проведення весняної посівної. Бо не минало практично жодного дня, щоб до нього від Л. не надходив черговий факс із різними рахунками. Адже в договорі оренди було записано, що за закупівлю посівного матеріалу, внесення добрив, обприскування, збирання врожаю й т. д. - "строк платежу - відразу після виставляння рахунку". Дуже швидко ціна проекту стала значно перевищувати заплановані витрати 2007 року.

Перераховано
понад 230 000 євро
"Ціни постійно зростали, дизпаливо й добрива були значно дорожчими, ніж передбачали, й т. д.", - розповів фермер. Спершу він сумлінно сплачував рахунок за рахунком. Тільки в липні 2008 року, коли витрати стали перевищувати розумні межі, Антон припинив оплату рахунків. Райзингер: "На ту пору я вже переказав на рахунки Л. понад 234 000 євро".
Незадовго до цього Райзингер удруге їздив до Болгарії, щоб одержати інформацію про стан своїх справ. "Я ледве не втратив свідомість від побаченого", - згадував фермер. Коли він приїхав туди на початку серпня втретє, то в рядках кукурудзи росли вже навіть кущі ожини. Фермер не розумів, як таке могло статися, адже Л. "для якісного висівання кукурудзи купив сучасну машину прямого висіву за 100 000 євро".
Хай там що, але доходів від урожаю Райзингер так і не побачив. Гроші залишив у себе брокер Л. Після того як фермер припинив сплачувати безпідставні рахунки, брокер підрахував, що зрослі витрати перекривають доходи. І от: сума неоплачених рахунків від Райзингера зрівнялася із зазначеною сумою доходу - близько 64 000 €. "Крім того, Л. рахував урожайність на рівні 2,3 т кукурудзи й 2 т ячменю з гектара", - сказав фермер. "За моїми підрахунками, врожайність ячменю сягала бодай 3,5 т. Та й кукурудза мала дати вищу врожайність".

Винна погода
Єдине, що Райзингер одержав від свого орендодавця, так це визначену в договорі оренди виплату дотацій від ЄС. Але й тут Л. свого не упустив і виплатив Райзингеру тільки половину належної суми - близько 13 000 €. Загалом фермер із Нижньої Австрії втратив гігантську суму - понад 220 000 євро.
Сам орендар Л. під час інтерв'ю з журналістом TopAgrar у своєму маєтку біля озера Лаго-Маджоре не був особливо вражений цими втратами. "Я активно працюю в Болгарії з 1999 року й, відповідно, розбираюся в тамтешній ситуації", - запевняв він. Райзингер попередньо все оглянув, і тоді все було як слід.
Оглядаючись назад, скажу, що із Райзингером було просто невигідно працювати. "Все було прораховано до останньої копійки, - запевняв Л. - Ми ретельно зважували весь урожай, у нас є відповідні документи. У невдачі Райзингера винні тільки сильні атмосферні опади в 2008 році. У договорі оренди було зазначено, що орендодавець не відповідає за зниження врожайності внаслідок незадовільних погодних умов. А ще - не слід забувати про різке падіння цін на продукцію".

Заява й попередній висновок
Усе-таки Райзингер почувався обдуреним і влітку 2009 р. звернувся до адвокатів у Відні й Лугано (Швейцарія). 1 жовтня 2009 р. у прокуратуру міста Лугано було подано заяву. Невдовзі щодо дій Л. надійшла ще одна заява із дуже схожою ситуацією.
Прокурор Фіоренца Бергомі з Лугано 12 листопада 2009 року застосувала запобіжний захід у вигляді попереднього ув'язнення Л. Усі його банківські рахунки в Швейцарії було заблоковано. "Вилучили й деякі автомобілі Л., зокрема колекційний Ferrari", - розповіла адвокат Райзингера в Лугано Марія Галліані. Тільки через дев'ять днів Л. випустили під заставу. За словами пані Марії, на той час прокуратура дійшла висновку, що ніякої небезпеки втечі або переховування Л. не було.

Надійшло 1,7 млн
швейцарських франків
Під час перевірки рахунків Л. адвокат Галліані з'ясувала, що з різних джерел брокеру надійшо близько 1,7 млн швейцарських франків (1 євро = 1,3 швейцарського франка). "Люди, зазначені в цих рахунках, були занесені в базу. Це також можуть бути жертви махінацій", - сказала адвокат.
Місце зберігання самих засобів, за словами пані Галліані, ще до кінця не з'ясовано: "За показаннями самого Л., близько 1,2 млн швейцарських франків він переказав на рахунок своєї компанії в Болгарії, 100000 франків - його оклад, 200000 франків - на погашення боргів, а суму, що залишилася, було використано як витрати у відрядженні". Під час допиту Л. також заявив, що за переказані гроші він купував у Болгарії техніку.
Крім того, адвокат зазначила: "Його рахунок у Болгарії ще й досі не заблоковано, хоча такий запит уже надійшов із прокуратури Лугано". За словами адвоката, принаймні в Швейцарії, виявлено лише незначну частку грошей Л., тоді як тут у нього більші борги.
Фермер Райзингер уже понад рік чекає подальшого руху цього процесу. Проблемою є компетенція карних органів: адже швейцарська прокуратура з'ясувала факти, які, в основному, мали місце в Болгарії, а постраждалим є фермер із Австрії. Найближчим часом, сподіваються, справа знову "оживе". За словами Марії Галліані, незабаром швейцарська прокуратура передасть Болгарії прохання про надання правової допомоги. Зокрема, болгарських колег попросять надати інформативні довідки про те, чи є гроші компанії-відповідача в Болгарії, а також повідомити, що сталося з рештою активів Л., зокрема з його технікою, зареєстрованою в Болгарії після його звільнення з-під попереднього ув'язнення.

Чекаючи звісток з Болгарії
За словами Галліані, для роз'яснення справи важливо знати також, чи "землі, які здавав Л., він чи його компанія мали у своїй власності, чи ні". За її словами, прокуратурі Лугано подано лист від болгарського Міністерства сільського господарства, в якому зазначено, що з 2008 по 2009 р. Л. був зареєстрований лише як виробник на близько 100 га угідь.
Тільки після того, як з Болгарії надійде вся затребувана інформація, можна приймати рішення про пред'явлення Л. (чи не пред'явлення) обвинувачення в шахрайстві. А поки що діє презумпція невинності. Ну, а Райзингеру залишається й далі сплачувати послуги адвоката, чекаючи цивільно-правових дій щодо Л. і сподіваючись на справедливість вироку суддів.

Торстен Альтманн