Від фермерського господарства — до машинобудівного підприємства

Ми вже розповідали про ФГ «Відродження» та його винахідливих керівників, батька та сина, Віталіїв Скиба, які мають власний рецепт економії під час сушіння зернових культур і не тільки. Нагадаємо, три роки тому в господарстві побудували теплогенератор, який у якості палива використовує солому. Про технічні можливості установки та її конструкцію ми розповідали у №4/2019 та 1/2020 журналу «Пропозиція».

Враховуючи складну ситуацію з енергоносіями, цього сезону ми також вирішили завітати до цього фермерського господарства. Адже установка, яку фермери зробили декілька років тому, показували неймовірні економічні результати і приховувати їх у такі складні для аграріїв часи було б неправильним.

«Ситуацію з енергоносіями, яка наразі склалася на ринку, була прогнозована ще декілька років тому. Саме тому ми свідомо зробили акцент на використання теплогенераторів, що працюють на альтернативному виді палива, зокрема соломі. Нагадаю, що наш перший досвід із заводським тандемом (сушарка-теплогенератор), який працював на соломі, був негативний. Але саме завдяки йому, ми три роки тому сконструювали теплогенератор та зерносушарку й успішно його випробували та наразі використовуємо у господарстві. Не можна сказати, що це було для нас просто. Тільки уявіть, у пік сезону заводський тандем просто відмовився працювати, і нам потрібно було рятувати ситуацію. Проаналізувавши конструкцію заводського тандему, створили власний теплогенератор, а згодом і зерносушарку.

Цього року ми пройшли сертифікацію обладнання у відповідних державних структурах і успішно зареєстрували підприємство «Завод технологічний інновацій» із виготовлення теплогенераторів. Тому з гордістю можу казати, що наше обладнання вже не «гаражного» виробництва (посміхається)», — говорить Віталій Скиба, у минулому фермер, а наразі директор нового підприємства.

Чому солома, а не гранули

Основний принцип, яким керують фермери під час роботи — це мінімізація витрат на підготовку палива для спалювання і, відповідно, отримання теплової енергії. «Однією з проблем роботи теплогенераторів на соломі — неможливість налагодження автоматичного, безперервного процесу роботи теплогенератора. Тому більшість аграріїв не розглядають теплогенератори, що працюють на соломі, взагалі. Нам вдалося вирішити це питання, і теплогенератор нашої конструкції працює у режимі «нон-стоп» рівно стільки, скільки це необхідно», — говорить Віталій Скиба.

Гранулювання, виробництво брикетів із соломи тощо керівник взагалі не розглядає, адже це додаткові затрати, які у рази підвищують вартість сушіння зерна. У господарстві рухаються за принципом заготовили солому — спалили.

Наразі господарство обробляє 650 га землі. Левова частка посівних площ (450 га) — під кукурудзою. На решті площ, у рівних частках, щороку вирощують пшеницю та соняшник. Тому вибір соломи для роботи теплогенераторів не такий великий як би того хотілося. Тож у господарстві використовують наявні ресурси.

«Для ефективної роботи теплогенератора не важливо, яку солому ви будете спалювати. Горить усе. І, що характерно, теплотворна здатність соломи різних культур перебуває на одному і тому ж рівні з різницею у 5–7% у той чи інший бік. Тому за спалювання соломи різних культур ми не помічаємо різниці у віддачі теплової енергії», — говорить Віталій Скиба. Фермер також відзначає, що важливішим фактором є вологість соломи. Тут, як то кажуть, проти фізики «не попреш». Адже солома вологістю в 30–40% практично половину енергії буде витрачати на самовисушування.

Враховуючи сівозміну господарства, основним паливом для роботи теплогенератора є солома пшениці та кукурудзи. І, якщо заготовити солому пшениці доволі легко, то з соломою кукурудзи є певні нюанси.

Насамперед слід звернути увагу, що солома кукурудзи на момент збирання є вологішою. І зберігати її можна не більше 1,5–2 місяці. Втім, це не проблема, позаяк після заготівлі її практично відразу ж спалюємо. «Наш котел не дуже примхливий до вологості соломи. Відхилень у роботі теплогенератора, навіть за її вологості 20–25%, ми не відмічаємо. Єдина різниця у кількості спаленої соломи. Але через низьку вартість соломи, цей фактор ми не враховуємо. Який там процес горіння, нам — не важливо, головне мати на виході 120°С», — говорить Віталій Скиба.

«Сушити кукурудзу кукурудзою — це дуже добре»

Процес заготівлі соломи кукурудзи для спалювання аж нічим не відрізняється від заготівлі соломи інших культур. Утім є певні особливості. «Процес безпосереднього тюкування соломи, її ущільнення, відбувається не гірше, ніж тюкування соломи інших культур. Для того, аби зібрати максимальну кількість соломи, ми намагаємось робити якомога менший зріз. Потім, для того аби поламати жорстку стерню кукурудзи, обов’язково проводимо прикочування поля простими гладкими котками. Далі згрібаємо солому ротаційними граблями (у народі їх називають сонечком) і пресуємо. Від моменту збирання до згрібання і подальшого пресування проходить декілька днів, тому солома частково підсушується.

Втім технологія вирощування кукурудзи, яку ми практикуємо, передбачає її підгортання. Тому утворювалися ґрунтові горбки й грудки, які за згрібання граблями потрапляли у валок і, відповідно, у прес. І це негативно вплинуло на його роботу. Як наслідок, за два сезони роботи наш прес вийшов із ладу.

Враховуючи незаплановану зупинку прес-підбирача, у господарстві вирішили частково змінити стратегію заготівлі соломи. Для цього, в авральному режимі, «ставлять на ноги» і планують придбати ще один підбирач та завантажувач соломи, зроблений на основі фуражира, за допомогою якого будуть підбирати валки соломи і завантажувати їх у причепи-фургони 2-ПТС 40.

«Не той урожай, що у полі, а той, що у коморі» — проста істина, якої слід дотримуватися. Саме тому ми плануємо швидко забрати солому з поля і зробити її стратегічні запаси. А далі спалюватимемо її. Як ми це будемо робити — поки що не знаю. Можливо, спалюватимемо зібрану масу як вона є, адже наші теплогенератори мають таку можливість. Або, можливо, формуватимемо з не тюки. Не знаю… Головне зібрати все вчасно і відносно сухим», — наголошує керівник.

25 грн/т/% — реклама не спрацювала

Напевно, кожен із аграріїв, рухаючись торік трасою Київ-Одеса, помічав банери «Сушимо зерно 25 грн/т/%». Це була інформація від ФГ «Відродження». Але, на жаль, жодного дзвінка з пропозицією співпраці фермери не отримали. «Я думаю, ми трішки перестаралися, і вказали занадто низьку вартість сушіння, і люди до такого повідомлення віднеслися з пересторогою, навіть не наважилися зателефонувати. Або ж так “ефективно” працює реклама на трасі», — говорить Віталій Скиба.

Та, хай би там як, без роботи цього року у господарстві не залишилися. На власному зерносушильному комплексі пересушено близько 5 тис. т власного зерна та 10 тис. т — сусідського.

Скільки необхідно соломи для сушіння зерна

У господарстві зізнаються, що процес сушіння — не витратний, але трудомісткий: щодоби теплогенератор потужністю 3 МВт «з’їдає» 15–17 т соломи. Але слід відмітити, що працює він у тандемі з зерносушаркою продуктивністю 450-500 т/добу (зняття вологи з 24 до 14%), що є дуже непоганим показником, особливо для цього року, коли зерно кукурудзи має високу вологість і низький рівень її віддачі.

Цьогоріч у господарстві заготовили понад 1,5 тис. т соломи, чого повинно вистачити для сушіння близько 50 тис. т кукурудзи. Також у роботу запустили теплогенератор, який працює на сипучій органічній сировині (зернові відходи, щепа тощо). «Того року ми зібрали теплогенератор для сусіднього фермерського господарства. Але через низьку врожайність і брак фінансів у колеги цей котел залишився у нас. Для того, аби обладнання не простоювало, ми запустили його в роботу. Відповідно, додатково ми цього року закупили близько 2 тис. т сипучої органічної сировини (відходи елеваторів, тирсу, щепу тощо).

Багатьох цікавить робота теплогенераторів на сипучих відходах, мовляв, їхня теплотворна здатність доволі низька. Втім, це не так. Адже за рівної вологості теплотворна здатність тонни будь-якої за походженням органічної маси буде однаковою. Звідки ж узагалі з’явилися питання кращої чи гіршої теплотворної здатності? Вся справа в тому, що органічну масу можна виміряти або в кілограмах, або в кубічних метрах. Наприклад, якщо ми говоримо про теплотворну здатність тонни чи то сосни, чи то дуба, то вона буде на одному й тому самому рівні. А от, якщо йдеться про кубічні метри, то теплотворна здатність дуба буде більшою, ніж сосни, бо він просто щільніший. І це фізичні закони.

Тому для мене простіше і зручніше оцінювати потребу в органічній сировині за вагою, а не за обсягом. Звісно, показник вологості теж не залишаю поза уваги.

Вся солома із полів, а як же біота…

У ФГ «Відродження» солому для сушіння насіння зернових культур використовують уже протягом трьох сезонів. Сушать і своє, і сусідське зерно. Для цього беруть солому, зібрану з 50% оброблюваних ними площ, також частину соломи закуповують у сусідніх господарствах. «Якби ми сушили тільки наше зерно, то нам щороку необхідно було б збирати солому лише з 1/10 власних полів. Тому говорити про те, що ми свідомого збіднюємо “раціон” ґрунтової біоти, здійснюємо якесь насильство над рідними ґрунтами не варто.

Цього року підприємство запускає теплогенератор на соломі для роботи у складі центральної котельні смт Володарка. Тобто, весь районний центр буде опалюватися соломою. Щоправда, на відміну від теплогенераторів, які працюють із зерносушарками, цей агрегат підігріватиме воду. «Процес спалювання соломи не супроводжується виділенням диму та викидами у атмосферу, тому жодних проблем із роботою у межах міста не буде. Як й інші наші котли, він повністю автоматичний, єдине, що потрібно — це подавати на стрічку тюки соломи. Потужність та конструкція районного теплогенератора аналогічна тому, що працює у нашому господарстві, тож ми наперед можемо проаналізувати його потребу у паливі. Що характерно, для сезонного опалювання районного центру необхідно також соломи із 1/10 полів району», — говорить Віталій Скиба.

Всі знають власну сівозміну вирощування на 3–5 років, тому можна без шкоди для ґрунтів вибудувати «енергетичну» сівозміну в будь-якому господарстві: збирати солому з кожного окремого поля раз на 10 років і компенсувати її нестачу, наприклад, висіванням сидератів, багаторічних трав, внесенням добрив тощо. Варіантів багато. Тобто, за раціонального збирання соломи та подальшого її спалювання в теплогенераторах ніякої шкоди для ґрунту немає. Але при цьому господарство є повністю енергонезалежним», — говорить керівник.

Газ — добре для інженера, але погано для бухгалтера господарства

Як завжди, у суперечці між прихильниками та противниками сушіння зернових соломою головним арбітром виступають цифри. Слід відмітити, що йдеться про теплогенератор виробництва «Завод технологічних інновацій». На момент нашого візиту сезон сушіння був практично у розпалі, і говорити про якісь цифри було ще зарано. Тому для розуміння економічної складової всього процесу наведемо показники минулого року. Так, 2020 року собівартість зняття одного тонно-відсотка вологи з зерна кукурудзи становила 5 грн (заробітна плата, електроенергія, тюкування, перевезення та складування соломи). Сушити за допомогою газу, звісно, набагато простіше: відкрив собі газовий вентиль — і все, газ горить, зерно сохне, а лічильник, наче скажений, крутиться. А от чи буде сушіння на газу дешевшим, особливо враховуючи цьогорічну вартість газу для елеваторів на рівні 34–50 грн/м³?!

Теплогенератори меншої потужності

Враховуючи позитивний досвід експлуатації власних теплогенераторів, у господарстві вирішили не зупинятися на досягнутому. «Є бажання зробити теплогенератори меншої та більшої потужності від діючих (2–3 МВт), а саме на один та п’ять мегават. Але слід розуміти, що не можна просто масштабувати геометричні параметри котла і зробити іншу модель — це не працює, особливо у теплотехніці. Крім того, за моїми попередніми підрахунками, за зменшення геометричних розмірів котла та його потужності вдвічі його вартість буде меншою лише на 5–7%. Тому створення меншого або більшого теплогенератора — це практично розробка нового обладнання, яке обов’язково слід не один сезон перевірити на практиці. Адже навіть у ретельно прорахованій конструкції є свої проблеми, які проявляються лише у робочих умовах. Наприклад, після створення свого першого, як нам здавалось, ідеального, теплогенератора ми внесли дуже багато змін у конструкцію. Для нас було нормою, коли на працюючій установці відбуваються зварювальні роботи. Та, хай би там що, теплогенератори іншої потужності будуть. Але всьому свій час», — говорить керівник.

А. Сухина

a.sukhina@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №11, 2021 р.