Терморегуляція та її вплив на організм курей

Тваринам важко утримувати постійну температуру тіла за високих температур навколишнього середовища. В таких умовах різко змінюється взаємодія між різними шляхами виділення тепла з організму. В умовах високих температур хімічна терморегуляція у сільськогосподарських тварин проявляється дуже слабко. Підвищення температури навколишнього середовища не завжди підвищує енергетичний обмін. Новонароджені тварини стійкіші до високих температур повітря, ніж дорослі.

Поросята, каченята й курчата дуже чутливі як до низьких, так і до високих температур повітря. У сільськогосподарських тварин пристосованість до низьких температур повітря краща, ніж до високих. Кількість тепла, що утворюється в тілі різних тварин, неоднакова. Чим менша тварина, тим відносно більше вона утворює тепла з розрахунку на 1 кг живої маси.

У молодих тварин температура тіла завжди вища, ніж у дорослих, що пов’язано з інтенсивністю обміну речовин. За інтенсивної м’язової роботи температура тіла підвищується. Поїдання корму підвищує, а тривале голодування знижує температуру тіла. Сталість температури тіла зберігається лише за умови рівності теплоутворення й тепловіддачі всього організму. Це досягається за рахунок терморегуляції.

Між температурою навколишнього середовища й теплоутворенням існує обернено пропорційне відношення. Влітку теплоутворення знижується, а взимку підвищується.

На холоді тварини зменшують площу відкритої шкіри (лежать зіщулившись). Апетит підвищується. Кровоносні судини шкіри звужуються, секреція потових залоз зменшується. Все це зумовлює зниження віддачі тепла в навколишнє середовище. Реакція кровоносних судин шкіри на холодне або теплове подразнення є рефлекторним актом і підпорядкована центральній нервовій системі.

Вирощуючи тварин і птицю, дуже важливо знати характер взаємодії організму й середовища та механізм нервової регуляції в конкретних умовах (екологічних зонах) у кожного виду і навіть породи.

Шкіра тварин і птиці вкрита шерстю або пір’ям, які захищають їх від несприятливих температурних впливів. Теплопровідність у них змінюється залежно від густоти шерсті або пір’я. Кератин, який входить до складу шерсті або пір’я, погано проводить тепло. Крім того, між волоссям або пір’ям повітря нагрівається й постійно зберігається в стані спокою. Воно — ніби власний мікроклімат тварини. Завдяки волосяному покриву тварина зберігає сталу температуру тіла в разі значного зниження температури навколишнього повітря.

Великий вплив на продуктивність тварин мають умови їх утримання, серед яких не останнє місце належить температурі в пташнику. Досвід показує, що раціональною є температура 21...22°С. Висока температура негативно впливає на курей у промислових умовах утримання.

Так, наприклад, за температури 32°С й вище в курей у 18–25 разів знижується сумарна активність панкреатичної та кишкової амілази порівняно з активністю цих ферментів за оптимальної температури. Знижується активність загальних протеаз. Якщо вплив високих температур зберігається досить довго, то пригнічується не тільки ферментсекретуюча, а й ферментсинтезуюча функція підшлункової залози. З підвищенням температури у них поступово знижується швидкість всмоктування амінокислот та глюкози, зменшується вміст води в ізольованій ділянці кишківника. Коли ж температура досягає 32°С і вище, тоді спостерігається зворотний процес: надлишкове її надходження в просвіт кишок. Очевидно, ці процеси відіграють певну роль у терморегуляції, оскільки в курей немає потових та слабо розвинуті слинні залози. Дослідами встановлено, що механізм гальмування швидкості секреторних процесів в організмі курей пов’язаний із перерозподілом рідини внаслідок посиленої втрати води для потреб терморегуляції.

Слід зазначити, що робота травної системи в курей може перебудовуватись відповідно до кількості та якості спожитих кормів. Якщо норма поживних речовин у раціоні збільшується, то й виділення ферментів у шлунково-кишковий тракт теж підвищується, а коли зменшується, тоді, навпаки, — знижується. В разі недостачі потрібних організмові субстратів активізуються ті системи, які забезпечують їх асиміляцію. Механізм активізації ферментів зводиться до надсистемних гомеостатичних адаптацій. Можна припустити, що те саме відбувається в організмі курей за підвищення температури повітря до 30...31°С.

Оскільки за високої температури повітря порушується обмін речовин, кури втрачають апетит, більше п’ють води, що призводить до зниження інтенсивності росту, життєздатності, несучості й вилуплювання курчат. У півників спостерігається прискорене статеве дозрівання (хоч об’єм та концентрація сперми у них зменшується), а в курочок, — навпаки, відбувається затримка статевого розвитку.

Дослідами встановлено, що з кожним градусом підвищення температури від 20 до 35°С знижується на 1,5–2% несучість курей, на 2–2,5% — маса яєць, на 1,5–2,5% — згодовування кормів, на 1–1,5% — товщина шкаралупи. Крім того, чутливість курей до теплового стресу з віком збільшується. Це пов’язують із зниженням функції яєчників та яйцеводу. Надзвичайно чутливі до підвищення температури старі кури. Наприклад, у разі підвищення температури до 30°С й вище на 5% знижується несучість у 35–44-тижневих, на 12% — у 45–54-тижневих, на 24% — у 55–64-тижневих несучок. Крім цього, збільшується пауза між кладкою двох яєць: за температури 21°С — 25,6 год, за 31°С — 27,7 год.

У зв’язку з прискореним диханням курей та виведенням із організму вуглекислого газу, який бере участь в утворенні карбонату кальцію, що входить до складу шкаралупи, якість її знижується. Крім цього, за високої температури в курей підвищується концентрація водневих іонів (рН) у крові, знижується активність щитоподібної залози, що попереджує утворення в нирках активної форми вітаміну D3. Оскільки кури менше з’їдають корму, то в середньому на 25–30% знижується надходження в їхній організм кальцію (цьому сприяє підвищене вживання води та, як наслідок, прискорене проходження корму через шлунково-кишковий тракт). Усе це може стати причиною мінерального виснаження м’язової та кісткової тканин у високопродуктивної птиці.

Оскільки в курей-несучок під дією високих температур змінюється обмін речовин, вони більше потребують поживного корму. Доцільність збільшення рівня протеїну в раціоні пояснюється тим, що за температури повітря 30...31°С у курей підвищується концентрація амінокислот у хімусі дванадцятипалої кишки та посилюється їх усмоктуваність у кишківнику.

Додаткове збагачення раціону амінокислотами стимулює окислювальні процеси у фолікулярній тканині, ріст та розвиток фолікулів, а отже, й продуктивність курей. Так, підвищення в раціоні рівня протеїну до 19% за температури повітря від 28 до 32°С сприяє більшій інтенсивності яйцекладки при зниженні витрат корму на 1 кг яйцемаси. Це можна пояснити повнішим гідролізом протеїнів у шлунково-кишковому тракті курей-несучок та більшим надходженням в організм амінокислот.

У разі підвищення температури навколишнього середовища в курей значно збільшується витрата лізину на підтримання 1 кг живої маси. Зменшення поїдання корму, в якому, до того ж, підвищується окислення та розщеплення вітамінів, спричинює їх дефіцит в організмі курей-несучок. Тому треба збільшити в раціоні курей норми таких вітамінів, як A, D3, E, C.

Щоб попередити негативний вплив високих температур на продуктивність та життєздатність курей, вважаємо за доцільне:

1) в першу фазу продуктивності використовувати раціони підвищеної поживності;

2) підвищити привабливість корму для кращого згодовування та знизити теплопродукцію в курей шляхом уведення в раціон 2–5% жиру (для м’ясних порід — не більше 2%);

3) частіше роздавати корм або провокувати його роздавання холостим запуском лінії кормороздачі;

4) годувати курей у прохолодні години доби;

5) перевести курей на режим переривчастого освітлення (вмикати світло на 1–2 год вночі та затемнювати приміщення на 3–4 год в спеку). Корм роздавати вночі;

6) використовувати гранульовані суміші;

7) не використовувати комбікорми з великим вмістом ячменю;

8) вводити до складу комбікормів ферментні препарати (для підвищення перетравлюваності);

9) до складу комбікорму періодично (до 10 днів) добавляти лимонну кислоту з розрахунку 100–150 г та аскорбінову — 250–400 г/т;

10) щоб задовольнити потребу курей у калії, слід добавляти в комбікорм 0,4% елемента у формі хлористого калію;

11) сіль у раціонах замінити на 50–80% харчовою содою (в особливо важких випадках добавку соди можна збільшити до 2–4 кг/т кормосуміші);

12) не перевищувати в раціонах норму доступного фосфору;

13) щоб не допустити зниження вилуплювання курчат, яйця потрібно збирати кожні дві години та охолоджувати до 21°С;

14) згодовувати курям суміш вапняку та ракушняку (1:1) із окремих годівниць;

15) охолоджувати воду до 12...15°С;

16) не проводити в пташнику заходи, які сприяють підвищенню відносної вологості повітря, оскільки високі вологість (65% і вище) та температура (від 27°С) збільшують тепловий стрес у курей.

Щоб зменшити перегрівання курей, потрібно: знизити кількість курей на 1 м2 посадки на 15–20%; підвищити швидкість руху повітря до 1,5–2,5 м/с і норму свіжого повітря до 5–7 м3 на 1 кг живої маси курей за годину; використовувати теплоізоляційні, світловипромінюючі покрівельні матеріали, водоаерозольні охолоджувальні установки; білити приміщення вапном.