Спецможливості
Новини

Вільна торгівля сприяє, а не шкодить розвитку АПК, – американські фермери

13.07.2017
1667
Вільна торгівля сприяє, а не шкодить розвитку АПК, – американські фермери фото, ілюстрація

Науковці Лі Шульц і Чад Харт з Університету шт. Айова піддали сумніву твердження Президента США Дональда Трампа буцім-то угоди про вільну торгівлю завдають шкоди американським виробникам. І провели спеціальне дослідження, результати якого опублікували у щоквартальнику «Огляд аграрної політики», що випускає Центр аграрних та сільських досліджень вищезгаданого університету, повідомляє propozitsiya.com за результатами моніторингу зарубіжної преси.

Вони констатують, що США мають режим вільної торгівлі з 20 країнами, що регулюється 14 угодами (двома багатосторонніми – NAFTA і Угодою про вільну торгівлю між США і країнами Центральної Америки та Домініканською Республікою, та 12 двосторонніми). До цих країн належать Австралія, Бахрейн, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Ізраїль, Йорданія, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Мексика, Марокко, Нікарагуа, Оман, Панама, Перу, Південна Корея, Сальвадор, Сингапур та Чилі. Всього ж у світі діє 274 угоди про вільну торгівлю. Наприклад, ЄС має 40 таких угод, Швейцарія і Ісландія – по 29, Норвегія – 28, Чилі і Ліхтенштейн – по 27, Сингапур і Туреччина – по 22, Україна (як і Перу) – 17.

Угоди про вільну торгівлю містять винятки, тобто не поширюються на певні товари і послуги. Які саме – це встановлюється в ході переговорів і погоджується всіма сторонами. У випадку США сільгосппродукція є головною складовою в більшості, якщо не в усіх угодах. І сільське господарство – єдина в США галузь, яка однозначно виграла від вільної торгівлі і яка традиційно мала позитивне сальдо зовнішньоторгового балансу.

Розглядаючи хронологічно зростання американської зовнішньої торгівлі сільгосппродукцією, слід пам’ятати, що більшість угод має тимчасові обмеження, які поступово усуваються протягом тривалого часу. Так, угода про створення NAFTA, підписана 1994 року, у повному обсязі набула чинності лише в 2008-го.

Зовнішня торгівля сільгосппродукцією була порівняно невеликою до початку 70-х років. Розвиток світової торгівлі сільгосппродукцією в середині 70-х підігрів ціни – у грошовому виразі її обсяги за 10 років зросли в 4 рази. Вплив аграрної кризи 80-х теж добре видно на показниках торгівлі. У розпал цієї кризи США підписали свою першу угоду про вільну торгівлю – з Ізраїлем у 1985-му. В перші роки нинішнього століття спостерігалося бурхливе пожвавлення ділової активності, що було підсилене новими торгівельними угодами. Останні угоди (з Колумбією, Панамою та Південною Кореєю) було підписано 2012-го.

З часу підписання першої угоди про вільну торгівлю експорт сільгосппродукції зі США збільшився з $30 до 135 млрд. Імпорт зріс із $20 млрд у 1985-му. до $115 млрд у 2016-му. Щоб виявити вплив угод про вільну торгівлю, на малюнку експорт сільгосппродукції зі США поділено відповідно до типів партнерів: охристою лінією позначено зростання обсягів торгівлі з країнами, що мають угоду про вільну торгівлю зі США, червоним – що не мають такої угоди, окремо синім виділено Китай. Більша частина ростуекспорту сільгосппродукції зі США припадала на партнерів по угодах про вільну торгівлю, в тому числі більша частина – на Канаду та Мексику. Після 1985-го експорт американської сільгосппродукції в грошовому виразі до країн-партнерів по угодах про вільну торгівлю збільшувався щорічно на 29%, тоді як до інших країн, включаючи Китай, – на 7%. Якщо не враховувати Китай, то цей показник знизиться ще – до 5%.

Більш відкрита і вільна торгівля принесла користь американському сільському господарству, хоча й не була єдиним фактором росту експорту: дуже важливу роль відігравало і зміцнення американсько-китайських торгових зв’язків. Економічна теорія в торгівлі висуває ідею конкурентних переваг – можливість для суб’єкту господарювання виробляти товар чи послугу з меншими затратами, ніж конкуренти. У різних країн різні товари, по яких вони мають конкурентні переваги. Надаючи можливість розповсюдження конкурентних переваг через кордони, торгівля приносить взаємну вигоду всім країнам-учасникам. Тарифи, мита та інші торгівельні обмеження спотворюють структуру собівартості, а, отже, і конкурентні переваги та торгівельні потоки.

У випадку сільського господарства США мають конкурентну перевагу, будучи найбільшим світовим виробником багатьох видів продукції і маючи розвинуту інфраструктуру для транспортування сільгосппродукції територією країни і по всьому світу. Порівняно з іншими країнами світу у США сільське господарство високопродуктивне і низькозатратне. Як показує статистика, усунення торгівельних бар’єрів стимулювало розвиток сільського господарства США.

Багато виробників сільгосппродукції в США розраховують передусім на закордонні ринки збуту. Наприклад, у сезоні-2016/17 років на експорт пішло 15% американської кукурудзи і 48% американської сої. Інші товари так само, якщо не більше, залежать від експорту: за кордон продається 45% американської пшениці, 47% сорго, 51% рису і 84% бавовни. Міжнародна торгівля важлива і для тваринництва. Експортується 21% американської свинини, 10% яловичини, 17% бройлерів, 9% індичатини, 22% молочної продукції.

Відтак розмови про перегляд торгівельних угод занепокоїли багатьох в американському сільському господарстві. Галузь не хоче втрачати здобутків попередніх пари десятків років. Багато розмов нової адміністрації про торгівлю виявили сектори економіки, де США навряд чи мають конкурентну перевагу. Однак щойно пан Пердью обійняв посаду федерального міністра сільського господарства, він став віддавати належне важливості торгівлі для американського сільського господарства, створивши посаду заступника міністра з питань торгівлі. Питання сільського господарства залежить від того, наскільки сильно лунатиме голос галузевого міністерства, коли почнуться переговори про зміну угод про вільну торгівлю.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0