Спецвозможности
Новости

Сергій Ла­ба­зюк: «Вигоду від підписання Угоди про асоціацію з ЄС український агросектор отримає з часом»

08.05.2014
561
Сергій Ла­ба­зюк:  «Вигоду від підписання Угоди про асоціацію з ЄС український агросектор отримає з часом» фото, иллюстрация

Про те, що асоціація із ЄС спри­я­ти­ме збільшен­ню іно­зем­них інве­с­тицій в ук­раїнське сільське гос­по­дар­ст­во, відо­мо всім. Але, як швид­ко прий­дуть в Ук­раїну інве­с­то­ри та надійдуть обіцяні де­шеві кре­ди­ти від МВФ і чо­го нам це вар­ту­ва­ти­ме? На ці та інші за­пи­тан­ня в інтерв’ю роз­повів пер­ший за­ступ­ник го­ло­ви Ко­міте­ту ВР із пи­тань аг­ро­політи­ки та зе­мель­них відно­син Сергій Ла­ба­зюк.

І. Бірю­ко­ва
i.birykova@univest-media.com

«Або за­кри­ва­ти­ся, або мо­дернізу­ва­ти­ся»
Сергію Пе­т­ро­ви­чу, нині всі го­во­рять про Євро­пу, але ма­ло хто чітко уяв­ляє, які ж зміни че­ка­ють на аг­ро­сек­тор після підпи­сан­ня Уго­ди з ЄС?
— Як­що го­во­ри­ти про аг­рар­ний сек­тор, то після підпи­сан­ня Уго­ди про асо­ціацію з ЄС суттєвих по­зи­тив­них змін відра­зу не бу­де. На­сам­пе­ред то­му, що наші підприємства у плані мо­дернізації (об­лад­нан­ня, тех­но­логій, ка­д­ро­вої полі­ти­ки) відста­ють від євро­пейсь­ких. Щоб до­сяг­ти цих стан­дартів, ук­раїнським підприємствам потрібні ко­ш­ти та час (як мінімум п’ять років). Дех­то вва­жає, що ко­ли відкриється євро­пейсь­кий ри­нок, ми відра­зу от­ри­маємо ве­ликі кво­ти на про­даж своєї про­дукції. Але це не так. До при­кла­ду, ли­ше од­на ком­панія «На­ша ря­ба» ПАТ «Ми­ронівський хлібо­про­дукт» ек­с­пор­ту­ва­ла до Росії 65–70 тис. т ку­ря­ти­ни на рік. Євро­па дає відповідну кво­ту ли­ше на 30 тис. т. Та­ким чи­ном, ми суттєво втра­чаємо ри­нок. Це при то­му, що по­тужність ек­с­пор­ту про­дукції аг­ро­сек­то­ру Ук­раїни мож­на бу­ло б збільши­ти у де­сят­ки разів.
То­му від підпи­сан­ня Уго­ди спо­чат­ку ми от­ри­маємо більше не­га­тив­них на­слід­ків, аніж по­зи­тив­них.

Тоб­то у вітчиз­ня­но­го аг­ро­сек­то­ру з’явить­ся ще більше про­блем, ніж маємо нині?
— Ок­ре­мим га­лу­зям пра­цю­ва­ти­меть­ся справді складніше. На­сам­пе­ред це сто­сується тва­рин­ництва, зо­к­ре­ма мо­лоч­­ної та пе­ре­роб­ної про­мис­ло­вості. Найбільше на пер­шо­му етапі мо­же по­ст­раж­да­ти мо­лоч­на га­лузь. Сьо­годні там не так ба­га­то підприємств, які пе­ре­бу­ду­ва­ли своє ви­роб­ництво під євро­пейські стан­дар­ти.
До то­го ж ціна мо­ло­ка на ук­раїнсько­му рин­ку на­разі ду­же низь­ка (хо­ча ук­раїнцям во­на здається за­ви­со­кою). Це че­рез те, що про­дук­тивність на­ших корів є не­до­стат­нь­ою. Відповідно, маємо ви­со­ку собівартість про­дукції. У Польщі й інших євро­пейсь­ких сусідів такі по­каз­ни­ки на­ба­га­то кращі. Са­ме то­му в ко­рот­кий термін ми не змо­же­мо ек­с­пор­ту­ва­ти до них свою мо­лоч­ну про­дукцію, а от в Ук­раїну імпорт із Євро­пи піде знач­но швид­ше. Відповідно, зро­с­те кон­ку­ренція на внутрішньо­му рин­ку. То­му ті під­приємства, які пра­цю­ють ще за «сов­ко­вим» прин­ци­пом (а та­ких у мо­лочній та пе­ре­робній га­лу­зях АПК близь­ко 60–70%), по­ста­нуть пе­ред ви­бо­ром: або за­кри­ва­тись, або шу­ка­ти інве­с­тиції для то­го, щоб швид­ко мо­дернізу­ва­ти­ся. Про­те про­тя­гом та­ко­го пе­рехідно­го періоду во­ни втра­тять в об­ся­гах та у відсот­ко­во­му співвідно­шенні рен­та­бель­ності й со­бівар­тості.
Крім то­го, вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що до­нині по­над 70% ук­раїнських сирів ек­с­пор­ту­ва­ли до Росії. Після підпи­сан­ня Уго­ди по­каз­ни­ки ек­с­пор­ту та­кої про­дук­ції суттєво змен­шать­ся.

Про­бле­ми — оче­видні. А які ж ви­го­ди от­ри­ма­ють ук­раїнські аг­рарії від підпи­сан­ня Уго­ди з ЄС?
— На­сам­пе­ред це сто­сується зер­но­­трей­дерів. Сьо­годні є не­по­гані на­пра­цю­ван­ня що­до ек­с­пор­ту зер­но­вих. То­му після підпи­сан­ня Уго­ди си­ту­ація тільки поліпшить­ся, оскільки з’явить­ся мож­ли­вість (бу­де мен­ше бю­ро­кра­тич­них пе­ре­шкод) збільши­ти об­ся­ги ек­с­пор­ту. Та­кож, швид­ше за все, кра­ще підуть спра­ви у такій га­лузі тва­рин­ництва, як сви­нар­ст­во. Вже сьо­годні ми ба­чи­мо, що іно­земні інве­с­то­ри із за­до­во­лен­ням вкла­да­ють гроші у ре­кон­ст­рукцію ук­раїнських сви­но­комп­лексів. То­му, од­но­знач­но, ця га­лузь от­ри­має до­дат­кові інве­с­тиції з Євро­со­ю­зу.

«100 млн т зер­на для
нас не ме­жа»
Ми підпи­са­ли пер­шу — політич­ну — ча­с­ти­ну Уго­ди з ЄС. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, що че­кає Ук­раїну?
— По­ки — нічо­го особ­ли­во­го. Ад­же це — ли­ше дек­ла­рація. Мож­ли­во, швид­ше підніметь­ся пи­тан­ня про вне­сен­ня змін до ук­раїнсько­го за­ко­но­дав­ст­ва (пра­во­во­го, соціаль­но­го…). Та­кож є на­дія, що от­ри­маємо не­обхідні для аг­раріїв кре­ди­ти від МВФ. Але пе­ред цим уря­ду й пар­ла­мен­ту до­ве­деть­ся прий­ня­ти низ­ку не­по­пу­ляр­них рішень. У то­му числі це сто­сується піднят­тя вар­тості ко­му­наль­них по­слуг, ско­ро­чен­ня працівників то­що.
У чо­му в нас про­бле­ма? На­при­клад, як­що порівню­ва­ти су­час­ний ук­раїнсь­кий сви­но­комп­лекс з іден­тич­ним євро­пейсь­ким, там пев­ну ро­бо­ту ви­ко­ну­ють чо­ти­ри осо­би, тоді як у нас — 20. Це то­му, що про­фесіоналізм на­ших кадрів за­ли­шає ба­жа­ти кра­що­го. Дех­то ка­же, що у нас і за­робітна пла­та ниж­ча. Але як­що го­во­ри­ти про фонд зар­пла­ти яко­гось кон­крет­но­го бізне­су, він у нас не мен­ший, ніж у Європі, але вся спра­ва — у кількості працівників.
До то­го ж після підпи­сан­ня Уго­ди з ЄС аг­рофірми більше не зай­ма­ти­муть­ся вирішу­ван­ням соціаль­них пи­тань (ут­ри­ман­ням шкіл, дит­садків, ре­мон­том доріг у селі та інши­ми пи­тан­ня­ми інфра­с­т­рук­ту­ри). У ро­зумінні західно­го інве­с­то­ра бізнес має пла­ти­ти по­дат­ки, зар­пла­ту пра­цівни­кам і до­три­му­ва­ти­ся за­ко­но­дав­ст­ва, а соціальні пи­тан­ня в Європі вирішує дер­жа­ва.

Ко­ли підпи­шуть еко­номічну ча­с­ти­ну до­ку­мен­та і як там бу­де пред­став­ле­но вітчиз­ня­ний аг­ро­сек­тор?
— Спрог­но­зу­ва­ти це не­мож­ли­во. Але точ­но мо­жу ска­за­ти, що сьо­годнішня вла­да (так са­мо, як і по­пе­ред­ня) ро­би­ти­ме все для то­го, аби це ста­ло­ся яко­мо­га пізніше. Чо­му? Бо всі ро­зуміють, яки­ми бу­дуть еко­номічні наслідки після підпи­сан­ня та­ко­го до­ку­мен­та: ми втра­чаємо знач­но більше, ніж от­ри­муємо. У ціло­му підпи­сан­ня Уго­ди з ЄС є по­зи­тив­ним фак­то­ром. Але по­зи­тив ми от­ри­маємо у дов­го­терміно­во­му періоді — че­рез три-п’ять років. У ко­рот­ко­терміно­во­му пе­ріоді нам вигідніша співпра­ця із Росією.
За­га­лом, підпи­су­ва­ти Уго­ду про асо­ціацію з ЄС кра­ще бу­ло б тоді, ко­ли у фінан­со­во­му та еко­номічно­му плані Ук­раїна більш-менш твер­до сто­я­ла б на но­гах. Ад­же після підпи­сан­ня дру­гої ча­с­ти­ни Уго­ди за­криється чи­ма­ло ве­ли­ких під­приємств, а от­же, бу­де змен­шен­ня над­хо­д­жень до бю­д­же­ту і збільшен­ня кількості без­робітних.

Тоді, мож­ли­во, нам спо­чат­ку тре­ба бу­ло б мо­дернізу­ва­ти під­приємства, а вже потім збли­жу­ва­тись із Євро­пою?
— Звісно, так бу­ло б кра­ще. Але про­тя­гом 22 років існу­ван­ня не­за­леж­ної Ук­раїни фак­тич­но ніхто мо­дернізації під­приємств не про­во­див. То­му та­кий «за­по­ти­лич­ник», ма­буть, нам був потріб­ний. Інве­с­то­ри здебільшо­го не онов­лю­ва­ли ви­роб­ництв в основному че­рез не­­ста­більну політич­ну си­ту­ацію в Ук­раїні. І справді, га­рантій «за­в­т­раш­нь­о­го дня» для бізне­су — жод­них. То­му ко­жен із влас­ників «ви­ти­с­ку­вав» із підприємств по мак­си­му­му.
Як­що го­во­ри­ти про аг­ро­сек­тор, ве­ли­ким галь­мом для йо­го роз­вит­ку є ри­нок землі. Сьо­годні кож­на політич­на си­ла ствер­д­жує, що зем­лю не потрібно про­да­ва­ти, але моя осо­би­с­та дум­ка та­ка: зем­ля, як у всьо­му цивілізо­ва­но­му світі, має пе­ре­бу­ва­ти у вільно­му, кон­ку­рент­но­му, рин­ку.  Зви­чай­но, дер­жа­ва по­вин­на про­пи­са­ти кон­кретні умо­ви: хто про­да­ва­ти­ме наділи, ко­му, на яких умо­вах? Та­кож потрібно виз­на­чи­ти функції Дер­жав­но­го зе­мель­но­го бан­ку. Але не так, як торік, ко­ли по­пе­ред­ня вла­да про­штов­ху­ва­ла за­ко­но­про­ект, де йшло­ся про те, що влас­ни­ки паїв про­да­ють їх ви­ключ­но че­рез Зе­мель­ний банк і що зем­лю мо­жуть ку­пу­ва­ти тільки ук­раїнці. Обійти ос­танній пункт ду­же про­сто, то чи не кра­ще чітко про­пи­са­ти, щоб співзас­нов­ни­ками ком­паній, які ку­пу­ють зем­лю, бу­ли ук­раїнські гро­ма­дя­ни (до речі, так ро­бить­ся у ба­га­­тьох євро­пейсь­ких країнах)?

У Європі — вільний ри­нок землі. Не­вже при підпи­санні еко­номічної ча­с­ти­ни Уго­ди і нам ви­с­тав­лять та­ку умо­ву?
— Не ду­маю. З бо­ку Євро­пи це бу­ла б за­над­то жор­ст­ка умо­ва. Але вже сьо­год­ні що­до цьо­го ви­яв­ля­ють зацікав­леність по­соль­ст­ва євро­пейсь­ких дер­жав, які ініціюють гран­ти на на­пи­сан­ня за­ко­но­про­ек­ту про ри­нок землі. Це то­му, що західні інве­с­то­ри го­тові йти в Ук­раїну ли­ше після то­го, ко­ли змо­жуть тут ку­пи­ти зем­лю. Ад­же всі зна­ють, як склад­но сьо­годні про­хо­дить реєстрація до­го­ворів орен­ди зе­мель­них діля­нок та як відбуваються рей­дерські за­хоп­лен­ня підприємств.

Ви ка­же­те, що по­зи­ти­ву для аг­ро­сек­то­ру від співпраці з Євро­пою нам слід че­ка­ти близь­ко п’яти років. У чо­му він бу­де ви­яв­ля­ти­ся?
— По­тенціал вітчиз­ня­но­го аг­ро­сек­то­ру на­ба­га­то більший, ніж нині задіяно йо­го по­туж­но­с­тей. То­му за умо­ви до­стат­­нь­о­го фінан­су­ван­ня та до­три­ман­ня тех­но­логій ми мо­же­мо вдвічі збільши­ти ви­роб­ництво зер­но­вих. Ад­же ро­дючість ук­раїнських грунтів дає змо­гу лег­ко от­ри­му­ва­ти 80 (а то й 100) млн т зер­на. На те­ри­торію Ук­раїни з Євро­пи пе­ремісти­ли­ся б сви­нарські ком­плек­си та ком­плек­си із ви­ро­щу­ван­ня ВРХ. Навіть ма­ши­но­бу­ду­ван­ня АПК мог­ло б відно­ви­ти­ся за умо­ви над­хо­д­жен­ня євро­пейсь­ких інве­с­тицій. Та­кож за­пра­цю­ва­ли б еко­л­огічні про­гра­ми: со­нячні ба­та­реї, вітря­ки. Во­ни до­по­мог­ли б не ли­ше зе­ко­но­ми­ти аг­раріям ко­ш­ти, а й збе­рег­ти на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще.

«Скасування ФСП відчутно вдарить по бюджету»
Як відо­мо, підпи­сан­ня Уго­ди про асоціацію ви­ма­гає адап­тації вітчиз­ня­но­го за­ко­но­дав­ст­ва до ви­мог ЄС. Які нам потрібно прий­ня­ти за­ко­ни?
 — Най­пер­ше — тре­ба прий­ня­ти за­ко­ни що­до стан­дартів. Ад­же у нас чинні ще ра­дянські ГОС­Ти, яких у світі не виз­на­ють. Але щоб пе­рей­ти на нові стан­дар­ти, Ук­раїні потрібно не мен­ше 400 млн євро. За­га­лом по АПК сьо­годні маємо не­по­га­ну за­ко­но­дав­чу ба­зу. Од­нак слід відміни­ти низ­ку за­ко­но­дав­чих актів, які ство­рю­ють бю­ро­кра­тичні пе­ре­шко­ди для роз­вит­ку аг­робізне­су. Зо­к­ре­ма, це сто­сується не­обхідності от­ри­ман­ня різ­них доз­волів, сер­ти­фікатів, які у своїй ос­нові ма­ють ко­­рупційну скла­до­ву і ство­рю­ють до­дат­ко­ве на­ван­та­жен­ня на оди­ни­цю ви­роб­ле­ної про­дукції.
На­при­клад, наш Комітет із пи­тань аг­­ро­політи­ки та зе­мель­них відно­син роз­ро­бив за­ко­но­про­ект про відміну сер­ти­фікації складів. За при­близ­ни­ми під­ра­хун­ка­ми, че­рез сер­тифікацію складів пев­­ним ко­мерційним струк­ту­рам (точ­­но — не дер­жаві!) йшло близь­ко 100 млн дол. що­ро­ку. Ак­ту­аль­ним є прий­нят­тя за­ко­ну «Про мо­ло­ко та мо­ло­ковмісні про­дук­ти», який уже прой­шов пер­ше чи­тан­ня у пар­ла­менті.
Що­до інших за­ко­но­дав­чих актів ко­мі­тет ви­с­ту­пає ка­те­го­рич­но про­ти ска­су­ван­ня ФСП. На­ше об­грун­ту­ван­ня: бю­д­жет втра­тить май­же 12 млрд грн. Ад­же аг­ро­сек­тор щоміся­ця пла­ти­ти ПДВ не мо­же, оскільки аг­рарії от­ри­му­ють ко­ш­ти ли­ше один раз на рік — після зби­ран­ня вро­жаю.

При­сто­со­ву­ван­ня до но­вих стан­дар­тів по­тре­бу­ва­ти­ме від ук­раїн­ських ви­роб­ників збільшен­ня ви­т­рат у ко­рот­ко­ст­ро­ковій пер­спек­тиві. Де аг­раріям взя­ти гроші на мо­дерні­за­цію ви­роб­ництва?
— Як­що в Ук­раїні бу­де стабільна по­літич­на си­ту­ація, то ми мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на західні інве­с­тиції: кре­ди­ти, капітальні вкла­ден­ня. Са­мим аг­­раріям про­ве­с­ти мо­дернізацію підприємств не­мож­ли­во: влас­них коштів у них не­до­стат­ньо, бра­ти кре­ди­ти під 20% річ­них — не­ре­аль­но, бо ри­зи­ки ве­ли­чезні. Ад­же як­що сьо­годні, на­при­клад, у Німеч­чині фер­мер мо­же от­ри­ма­ти по­зи­ку під 4% річних терміном на 20 років, то у нас — на три ро­ки під 22% річних. І це —  у кра­що­му разі. Вихід тут один: керівництво дер­жа­ви по­вин­но до­кла­с­ти всіх зу­силь для по­до­лан­ня політич­ної кри­зи.

На Ва­шу дум­ку, чи мож­на збе­рег­ти за нинішніх умов торгівельні сто­сун­ки із Росією?
— Пе­ре­ко­на­ний, що во­ни збе­ре­жуть­ся, оскільки РФ без на­шої про­дукції бу­де склад­но. На­при­клад, як­що го­во­ри­ти про ек­с­порт сирів, то в Росію із Ук­раїни над­хо­дить 76–80% усь­о­го ви­роб­ле­но­го си­ру. Чи вдасться налагодити економічні зв’язки із Росією за­ле­жа­ти­ме від про­фе­сійної ро­бо­ти Міна­гро­політи­ки. Споді­ва­ю­ся, там ро­зуміють важ­ливість та­кої співпраці.

Интервью
Ірина Чернишова
Сейчас стремительные изменения, прежде всего в технической сфере, охватили даже аграрный сектор, имеющий репутацию едва ли не самой консервативной отрасли экономики. Неудивительно, что часто усилия владельцев хозяйств, направленные на... Подробнее
Президент УАВК Микола Пономаренко
На рынке картофеля сейчас - ажиотаж, которого не случалось почти 10 лет. Потребители обеспокоены неурожаем и закупаются картофелем на сезон - целыми мешками. Производители (прежде всего огородники) жалуются на неурожай. Таким образом,... Подробнее

1
0