Спецможливості
Технології

Найраніші овочі: особливості вирощування редиски і салату

18.01.2021
6436
Найраніші овочі: особливості вирощування редиски і салату фото, ілюстрація

Редис

Редис — холодостійка скоростигла рослина. Сходи витримують короткочасне зниження температури до -2…-3°С, але слід пам’ятати, що, потрапивши під вплив низьких температур, рослини швидко утворюють квітконосне стебло, дуже часто навіть раніше, ніж сформується сам коренеплід. Такі умови створюються також, якщо редис висівають пізно навесні, коли посуха супроводжується надмірними підвищеними температурами та в ґрунті немає достатньої кількості поживних речовин. Редис із високими товарними якостями краще вирощувати на ділянках із пухкими родючими вологими ґрунтами за температури 15-20°С. Вища температура з одночасною нестачею вологи погіршує товарні якості коренеплодів, до того ж такі умови вегетації можуть спричинити передчасну появу квітконосів.

Сорти редису різняться, головним чином скоростиглістю. Вегетаційний період у ранньо- й середньостиглих сортів становить 18–35 днів від сходів до збирання. Також вони відрізняються за формою і забарвленням коренеплодів.

Редис можна вирощувати як у відкритому, так і закритому ґрунті. Висів у відкритому ґрунті проводять у ранні строки, як тільки-но з’явиться можливість вийти у поле. Сівба наприкінці весни та на початку літа завжди супроводжується передчасним цвітінням рослин. Саме реакція редису на два найважливіших фактора росту й розвитку — тепла, світла та тривалості освітлення — визначає вибір строку висіву, тому його сівбу проводять дуже рано навесні або пізно восени.

На невеликих ділянках можна також використовувати сівбу редису в мерзлий ґрунт. Для цього ділянку для посіву починають готувати ще з осені з формування гряд із глибокими борознами. Сіють у грудні-січні, попередньо видаливши сніг з поверхні борозни. Висіяне насіння загортають торфом або компостом. За такого способу висіву технічна стиглість коренеплодів настає на два тижні раніше, ніж за весняного висівання. Сівбу проводять багаторядковими стрічками, глибина загортання насіння — 2–3 см. Норма висіву — 15–20 кг/га.

У закритому ґрунті редис висівають рядковим або гніздовим способом, починаючи з лютого та закінчуючи в середніх числах квітня. З другої половини квітня редис вирощують уже у відкритому ґрунті.

Редиска КатрусяРанні сорти редису, які не формують великого листкового апарату, висівають із площею живлення 4×5 см, сорти з більш розлогою розеткою листя — 7×7 см. За оптимальних умов вологості й температури сходи редису з’являються на другий-третій день після висіву. З появою сходів потрібно забезпечити рослини освітленням і вологою. За нестачі світла рослини сильно витягуються; за високої температури та підвищеної вологості редис уражується чорною ніжкою. У період вирощування редису в закритому ґрунті дотримують такого температурного режиму: з моменту висіву до початку утворення коренеплоду — 12-15°С, у подальшому — 15-18°С, у сонячні дні температура не повинна перевищувати 20-22°С, а в похмурі — не вище як 15-17°С. Поливи проводять теплою водою (температура води — 20-25°С). У разі витягування сходів рослини підсипають землею, бо інакше коренеплоди набувають неправильної форми та втрачають свій товарний вигляд.

Догляд за посівами редису полягає у розпушуванні міжрядь, підживленні, обов’язковому зрошенні, а також у боротьбі з хрестоцвітою блішкою. Підживлення слід проводити в період росту коренеплодів і поєднувати їх із поливом, оскільки соковиті великі коренеплоди можна отримати, лише якщо в ґрунті достатня кількість вологи й поживних речовин у доступній для рослин формі.

Збирання редису проводять вибірково, залежно від погодних умов і сортових особливостей, повне збирання — за два-три прийоми. Затримка зі збиранням редису неприпустима, оскільки перерослі коренеплоди швидко грубіють, втрачають смакові якості й можуть почати випускати суцвіття. Зібрані разом із листям коренеплоди сортують і в’яжуть у пучки по 10–15 шт. Збирання проводять у ранні години, для того щоб продукція надходила до споживача цього самого дня у свіжому стані. Коренеплоди редису можна зберігати 5–18 днів за низьких температур (2-3°С).

 

Салат

Салат ГусарСалат — однорічна рослина, утворює розетку листя або головку різної щільності. Це холодостійка рослина, може вегетувати за низьких температур, а також витримує короткочасні заморозки до 6-8°С, а незначне пониження (до 1-2°С) салат витримує тривалий час. Однак оптимальна температура для вирощування салатів — 15-20°С. У період формування головки салату потрібна нижча температура: 12-16°С вдень та 6-10°С вночі.

Реакція на тривалість дня у різних сортів салату неоднакова. Скоростиглі сорти зі збільшенням світлового дня й підвищенням температури на початку літа прискорюють свій розвиток і, не утворивши добре розвинену розетку листя або головку, починають випускати квітконос, тим самим погіршуючи якість продукції. Тому скороспілі сорти слід висівати якомога раніше й розміщувати їх на родючих ділянках, добре забезпечених вологою. Для отримання врожаю у пізніші весняні строки використовують сорти відносно нейтральні щодо тривалості дня. Вирощуючи різні за скоростиглістю сорти, свіжу продукцію з відкритого ґрунту можна отримувати з травня по вересень.

Рослини салату вимогливі до родючості й вологості ґрунту. Для отримання високих урожаїв варто приділити увагу азотнокалійному живленню рослин. Досить погано на врожайності позначається вирощування їх на кислих і засолених ґрунтах. Особливо вимогливі до агротехнічних прийомів сорти салату, що формують головку: за загущення посівів, нестачі освітлення вони можуть зовсім її не утворювати.

Салат ВельможаУ захищеному ґрунті салат висівають безпосередньо у грядки, для забезпечення конвеєрного отримання продукції сівбу проводять із інтервалами в 10–12 днів. Для швидкого отримання сходів у закритому ґрунті його температуру витримують у межах 18-20°С. Як зниження, так і підвищення температури сповільнює появу сходів. Також особливу увагу приділяють ґрунту: не варто допускати його підсихання або застою води. Після появи сходів проводять розпушення міжрядь. Проріджують посів двічі, у фазі трьох та п’яти справжніх листків, залишаючи в останній раз відстань між рослинами 10–25 см залежно від виду салату.

Для отримання ранньої продукції у відкритому ґрунті, особливо сортів, які утворюють головки, салат вирощують розсадним методом. Для цього насіння висівають у касети, з яких після формування чотирьох-п’яти листків рослини висаджують у відкритий ґрунт із міжряддями від 25 до 45 см. Відстань між рослинами в ряду залежить від сорту: для скоростиглих сортів — 15–20 см, для середньота пізньостиглих — 20–30 см. Догляд за рослинами полягає у проведенні міжрядних обробітків, зрошенні та підживленні.

Збирають урожай пізно ввечері або рано вранці. Зрізують салат біля поверхні ґрунту, видаляючи пошкоджене й жовте листя. У сортів, які утворюють головку, залишають кочеригу заввишки не менше як 1 см. Ці види салату добре зберігаються за температури 0-1°С. Упакований у поліетиленову плівку салат може зберігатися впродовж 2-4 тижнів.

 

Є. Духін, к. с.-г. н., ст. н. с.

Н. Духіна, к. с.-г. н., н. с.

Журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.

Інтерв'ю
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее
Олексій Сергієнко
«Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи». Цим відомим висловом французького правника, письменника і політичного мислителя Шарля Луї Монтеск’є можна описати діяльність українського експерта з агротехнологічних питань консалтингової... Подробнее

1
0