Спецможливості
Статті

Революційний винахід у бджільництві

15.07.2008
1325
Революційний винахід у бджільництві фото, ілюстрація
Приказка “Працьовита як бджола” з’явилася значно раніше, ніж вчені підрахували: для наповнення медом півлітрового посуду бджоли повинні зібрати нектар майже з двох мільйонів квітів.

Людина дуже давно навчилася користуватися плодами бджолиної праці. Глечик з медом було знайдено в усипальниці древньоєгипетського фараона Тутанхамона, що царював понад три з половиною тисячоліть тому. Займалися бортництвом і наші слов’янські пращури. І якщо спочатку це було справжнє полювання за медом із варварським нищенням бджіл, то з набуттям людьми досвіду стосунки між ними та невтомними комахами стали майже партнерськими: останнім залишали часточку їхніх солодких надбань. Раціональним бджільництво стало завдяки видатному українському вченому Петру Прокоповичу, який першим у світовій практиці в 1814 р. сконструював розбірний рамковий вулик і на його основі розробив систему догляду за бджолиними сім’ями. На той час це був революційний за своїм значенням винахід. Система з роками лише удосконалювалась, не змінюючись за суттю. Основні зусилля пасічників було спрямовано на біологію бджіл, підгодівлю та боротьбу з хворобами і шкідниками. Вони не впливали на процес розмноження бджіл, оскільки це практично повністю залежало від чинників навколишнього середовища. Саме дослідженням питань регулювання розвитку бджолиної сім’ї та боротьби з варроатозом протягом багатьох років займався кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник ННЦ “Інститут бджільництва ім. П. Прокоповича” Петро Якович Хмара. Результатом цих багаторічних наукових досліджень став його революційний винахід — ізолятор бджолиної матки.
— Петре Яковичу, чому так важливо мати вплив на процес розмноження бджіл?
— Якщо коротко сказати, це подовжує термін їхнього життя, генетично запланована тривалість якого 396 діб. Відомо, що один із найсильніших природних інстинктів усіх живих організмів — інстинкт розмноження. І саме регулюючи його, вони пристосовуються до умов життя, що змінюються. Процеси, які характеризують це явище у бджіл, дуже помітні, але в бджільництві протягом довгого часу не були предметом уваги та досліджень. Предкам медоносних бджіл був притаманний гіпобіоз, під час якого зупиняється не тільки розмноження, а й інша життєдіяльність, усі процеси наче гальмуються. За такого стану ресурс комахи використовується менше, і тривалість життя стає довшою, якщо порівняти з активним сезоном. Розміщення бджолиної сім’ї на місцевості, вітри, погода, вологість повітря, ступінь захисту від природних явищ, наявність та якість кормів, можливість зберігати клуб та переміщення бджіл у воскових спорудах — всі ці фактори впливають на активність життя, і бджоли використовують їх під час будівництва стільників.
— Тож те, що зробили бджоли, мабуть, не потребує вдосконалення?
 — Якщо для самих бджіл, то, може, й так. Що ж до потреб пасічника, то було над чим замислитись. Побудовані бджолами стільники мали таку архітектоніку, яка створювала їм можливість дістатись від периферії до центру гнізда і навпаки найближчим шляхом. З винайденням стільників у рамках, які застосовують і нині, ця здатність бджіл деякою мірою обмежилась тільки рухом зверху донизу чи знизу доверху. Горизонтальне переміщення можливе лише випадкове або, якщо це потрібно пасічникові. Наявність отворів у стільниках ближче до центру дає можливість формувати клуб узимку й змінювати його конфігурацію або місце перебування згідно з потребами сім’ї.
— А який же зв’язок між стільниками й розмноженням бджіл?
— Дуже тісний. У дикій природі у воскових спорудах бджоли відкладають мед зазвичай у верхніх, ближчих до стелі, частинах житла. Розплід міститься нижче, ніж мед. Таким чином холодніший горизонт житла залишається для виховання розплоду. За наявності в природі нектару медова частина стільників збільшується, а місця для розплоду меншає. Тож із скороченням тривалості дня, похолоданням, максимальним заповненням чарунок медом і пергою бджолиній матці практично ніде працювати. Отже, припиняється розмноження, бджоли таких сімей у кінці літа на початку осені переважно не годують розплоду або їх участь у цьому процесі незначна. І тоді бджоли йдуть у зиму фізіологічно молодими.
Що ж відбувається за традиційною технологією? В період накопичення бджолами меду його відбирають. Площі роботи матки (можливість відкладати яйця) обмежуються лише розміром гнізда. У природі в цей час буває підтримуючий взяток, який використовують бджоли, що й зумовлює збільшення кількості розплоду. Використовуючи цю здатність бджіл, пасічники за рахунок цукрового сиропу можуть подовжити, а іноді просто провокують процес розмноження бджіл у зимовий період. Бджоли, що народилися в цю пору, недостатньо розвинені. Вони мають менше білка, тому їх можна вважати фізіологічно старими. На них витрачається більше корму. Ця генерація дуже високозатратна. Тож напрошується висновок: розплід у зимовий період — це чинник прискореного старіння бджіл.
— І як уникнути небажаного розплоду?
— Шляхом позбавлення матки доступу до стільників. Для цього існував відповідний пристрій. Але питання треба ставити ширше: як керувати процесом розмноження? Це може бути досягнуто за умови, що матка не може відкладати яйця, але обов’язково контактує з бджолами за повного їхнього доступу і має належне обслуговування. Сім’я повинна відчувати матку. Всім цим вимогам і відповідає ізолятор для бджоломатки, який я створив.
 Ізолятор виконано з пластмаси для харчових продуктів у вигляді контейнера з двох однакових половинок, повздовжні стінки якого зроблено у вигляді роздільної решітки з розмірами отворів 4 х 15–30 мм. У центрі стінки чи близько до нього зроблено отвори діаметром 14 мм, через які матка влітає й вилітає. Відстань між повздовжніми стінками — 8–12 мм. Ізолятор ставлять у центрі гнізда. Він пристосований для вуликів Дадана-Блатта та українського. В разі розміщення його в багатокорпусному вулику в ізоляторі передбачено глухі отвори, які відкривають при з’єднанні, завдяки чому матка й бджоли можуть використовувати один простір.
— Петре Яковичу, ви так детально розповідаєте, конкурентів не боїтеся?
— Винахід запатентовано. Що більше бджолярів буде ним користуватися, то краще. Для цього добре було б на власні очі побачити такий ізолятор.
— А давайте спробуємо передати словами, що саме відбувається в такій кліточці.
— Через отвір в ізолятор запускають матку і закривають її. Вона може вільно пересуватись у будь якому напрямі. Але вилізти з нього не може, тому що отвори для неї замалі й розраховані на вільний доступ бджіл, які її обслуговують. Вони постійно перебувають в ізоляторі, створюють матці належні умови комфорту й забезпечують її кормом. Про те, що сім’я не відчуває ізоляції матки, свідчить відсутність бджіл-трутівок. Дуже важливо, що в період зимівлі матка завжди перебуває в центрі клубу, постійно обігріта і нагодована, переміщаючись разом з ним у вертикальній площині. Сім’я без розплоду, але з маткою в пристрої працює не гірше за ті сім’ї, які мають вільну матку. В такому стані бджоли залишаються фізіологічно молодими і можуть прожити відведений їм природою вік у 396 діб.
— Але ж, крім небажаного розплоду, є ще й хвороби бджіл, зокрема варроатоз. Ізолятор допоможе і в боротьбі з ним?
— Саме завдяки застосуванню ізолятора бджолину сім’ю й можна звільнити від кліщів. Після ізоляції матки, позбавленої можливості відкладати яйця, через дев’ять діб у гнізді бджолиної сім’ї залишиться тільки запечатаний розплід, через 21 добу новонароджені бджоли залишать свої колисочки-комірки, а через 24 доби не буде й трутневого розплоду. Оскільки самка кліща варроа відкладає свої яйця в комірки з незапечатаним розплодом, розмноження кліщів можливе тільки в розплоді бджіл. Тож вони одночасно з молодими бджолами й починають відлік свого життя. А я дослідив, що кліщі живуть близько 180 діб. Це дуже важливо! З урахуванням того, що бджоли, які не годують маточним молочком личинок, здатні жити 396 діб, бджолина сім’я через 180 діб (життя паразита) звільниться від кліщів, тобто одужає від варроатозу і не зможе захворіти, якщо кліщ не потрапить до їхнього гнізда ззовні. Оздоровленню підлягає сім’я, де майже 4% бджіл уражені кліщами. В цьому разі воно гарантоване.
Завдяки ізолятору бджолиної матки, можна оздоровити бджолину сім’ю від тропілелапсозу, еуварроатозу, від мішечкуватого розплоду, від вірусного хронічного паралічу, гострого паралічу, хвороби “затемнене крило”, від американського та європейського гнильця, парагнильця, порошкоподібного розплоду, від септицемії, гафніозу, сальмонельозу, від аскосферозу, аспергільозу, від нозематозу (профілактика під час зимівлі), від нозематозу личинок і лялечок, від акарапідозу.
 А найважливіше те, що бджоли виліковуються без застосування медикаментів, що дає змогу запобігти забрудненню продуктів бджільництва. Експорт меду з України буде гарантовано чистий від медикаментів.


З Петром Хмарою
спілкувалася
Вікторія Волошка

Інтерв'ю
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0