Полтавські бджолярі звинувачують фермерів у збіднілому асортименті меду
Раніше на Полтавщині було до 28 сортів різного меду. А зараз кількість різновидів цієї продукції місцевих бджолярів і в десяток вкладеться. Причина в тому, що фермери все менше сіють різноманітних рослин, таких, як гречка, фацелія, коріандр і т.д. Про це розповів пасічник з Полтавщини Віктор Ткаченко, пише propozitsiya.com з посиланням на ltava.poltava.ua.
Бджолярі Полтавської області в один голос розповідають про проблему збіднілої медоносної бази. На їх думку, аби її вирішити, варто збільшувати площі посівів культурних медоносів, з них найбільш перспективні для бджільництва - гречка, еспарцет та інші. Але наразі аграрії сіють багато ріпаку та соняшнику, каже керівник Полтавської обласної ГО "Спілка пасічників" Наталія Сенчук.
"Тваринництва майже немає. Земля вся у приватних руках. Люди використовують землю там, де вони можуть найшвидше отримати якийсь прибуток. А якщо брати багаторічні трави: еспарцет, люцерна, конюшина - звичайно, цю рослину треба використовувати не тільки на насіння, а й віддавати тваринам. Кому її віддавать? Тому аграрії і висівають ріпак, сою, пшеницю, кукурудзу. І, на превеликий жаль, все генномодифіковано", - зазначила вона.
За словами Н. Сенчук, існує ще одна проблема - добрива, які вносяться на поля. "Це отруєння бджіл. Це дуже складна, важка проблема. Якщо ми з дрібними фермерами знайшли спільну мову, то з холдинговими компаніями – дуже складно. І ми не можем ніяк це побороти. Дуже важливе питання стоїть по внесенню великої кількості отрутохімікатів у землю".
Довідка
Минулого року Україна експортувала 56 тис. т меду. Прибуток від продажу за кордон склав майже $100 млн.
Український мед відноситься до класу преміум-продуктів, які можна реалізовувати на так званих високомаржинальних ринках Західної Європи, Північної Америки, Середнього Сходу та Азії. Інтерес до вітчизняного меду у світі щороку зростає. Деякі потенційні імпортери навіть готові інвестувати в промислові потужності з виробництва цього продукту, щоб продавати його на іноземних ринках.