Подовжити строк продуктивного довголіття молочних корів

Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від інтенсивності використання маточного поголів’я. При цьому головного значення набуває фактор тривалості господарського використання тварин, який впливає не тільки на економіку виробництва, а й на вдосконалення стад і порід. Від продуктивного довголіття корів залежать розмір довічної продуктивності, кількісний та якісний ріст стада, розмір капіталовкладень на його формування й ефективність використання.
Інтенсифікація молочного скотарства призвела до значного скорочення строку експлуатації корів. Генетичний прогрес росту продуктивності в багатьох країнах світу вимагає швидкого оновлення стад і переведення галузі на промислову технологію, яка висуває більш жорсткі вимоги до тварин. У результаті середній строк використання корів на молочних фермах обмежується всього 3–4 лактаціями. Відповідно, більшість тварин не доживає до віку, у якому могла б виявитись їхня максимальна продуктивність, тобто в період 4–7 лактацій. Водночас за оптимальних умов утримання корови здатні зберігати високі надої і відтворну здатність до 12–14-річного віку.
Наразі середня тривалість продуктивного життя корів на фермах Німеччини і Болгарії, наприклад, становить 3,5–4 лактації, США — 4, Великої Британії і Канади — близько 5. Загальновідомо, що в молочному скотарстві витрати на репродукцію стада займають друге місце після витрат на корми.
У США підраховано, що за підвищення вибраковування корів з 15 до 30% виробництво буде рентабельним, коли нова тварина даватиме на рік на 450 кг молока більше, ніж вибракувана. 65% прибутку на день життя корови зумовлені її довголіттям. Рентабельність ферми перебуває під загрозою, якщо за надоїв близько 5 тис. кг молока вибраковування корів перевищує 20%.
Для корів з надоєм 3 тис. кг молока за лактацію мінімальний строк продуктивного життя має становити 5 років, а з надоєм 7 тис. кг — 3 роки.
За даними Університету ім. Гумбольдта (Німеччина), збільшення строку використання корів тільки на
6 місяців дасть змогу скоротити потребу в ремонтному молодняку на 90 тис. голів. За рахунок цього можна звільнити 3 тис. робітників, а також 200 тис. скотомісць, що зекономить 6 млрд марок капіталовкладень.
Віддаючи перевагу продуктивному довголіттю тварин з позиції економії виробництва, вчені водночас відзначають, що скорочення життя корів, особливо високопродуктивних, різко знижує ефективність селекції. Корови, яких тривалий час використовували в господарстві, як правило, характеризуються високою продуктивністю, міцністю конституції і здоров’я, стійкістю до захворювань на кінцівки, мастит, лейкоз, кетоз та інші хвороби, пов’язані з порушенням обміну речовин. Відбір ремонтних бугайців і теличок від таких тварин є одним із основних факторів інтенсифікації селекції, прогресу щодо росту молочної продуктивності.
Одним із головних шляхів вирішення проблеми подовження строку використання корів є цілеспрямована селекційно-племінна робота за цією ознакою. Про потенційні можливості організму корів давати молоко протягом багатьох років і у великих кількостях свідчать дані про тварин-рекордисток.
Світовою рекордисткою з пожиттєвої продуктивності є корова голштинської породи №289 (США, штат Каліфорнія), яка прожила 19,5 року. Від неї за 5535 днів лактації було одержано 211,2 т молока і 6543 кг молочного жиру. Середньодобовий надій за весь період становив 38 кг. У Нідерландах від чорно-рябої корови Джулії за 16 лактацій одержали 143,5 т молока, а від корови Алейда червоно-рябої породи за 17 лактацій — 113,7 т. Чемпіонкою світу з кількості жиру в пожиттєвому надої є корова Вікуна 100-125300 айрширської породи фінської селекції, яка дала 125287 кг молока середньою жирністю 5%. Найвищу молочну продуктивність за дворазового доїння показала за 365 лактацій корова Бічер Арлінда Елен (штат Індіана), від якої одержано 25300 кг молока жирністю 2,83% (716 кг молочного жиру). В Англії у джерсейської корови Сонат у віці 13 років надій перевищував 7500 кг на рік. У Канаді від корови Макдональд Дороті айрширської породи у 15-річному віці за 10 лактацію отримали 8254 кг молока, у Голландії від корови Рейне за 11 лактацію — 9453 кг, у США від корови Брізвуд Петсі Бер Понтіак (штат Огайо) голштинської породи за 10 лактацію — 21517 кг молока з вмістом жиру 4,49%. Ця корова встановила чотири рекорди з виробництва молочного жиру за стандартну лактацію. Від корови Бобс Пансі Герл айрширської породи (США) у віці 6 років за дворазового доїння одержали 9181 кг молока жирністю 6%. У 1996 році від корови англерської породи Мадонни (Німеччина) одержано за 5-у лактацію 10357 кг молока жирністю 6%. Найвищою жирністю молока характеризується корова англерської породи Герле — 6,45%. Найвищий добовий надій одержано на Кубі від корови Убре Бланка — 110,9 кг за дворазового доїння, за 364 дні лактації отримано найвищий світовий надій — 27674 кг молока, або 1051 кг молочного жиру.
У Польщі корова Червона червоно-польської породи прожила 28 років, а корова Сива — 35 років. В Угорщині корову Барань 33 угорської червоно-рябої породи використовували 32 роки, а корову Варану — 35 років. В Англії дві корови жили до 36 років, а одна — до 40 років.
Тривалість продуктивного довголіття є ознакою стійкою і дає можливість у процесі розведення за лініями і родинами проводити селекцію на підвищення тривалості господарського використання.
У країнах з розвинутим молочним скотарством пожиттєва продуктивність корів є однією з головних селекційних ознак, за якою ведеться відбір. Так, у Фінляндії для оцінки корів встановлено 50- та 100-тонні класи за величиною пожиттєвого надою. У Нідерландах корів з довічною продуктивністю понад 50 т заносять до племінної книги до груп А, В, С і D. Тут про довголітніх корів дбають особливо (навіть вставляючи їм у разі потреби штучні зуби). Не випадково, що у світі майже 80% корів з пожиттєвою продуктивністю понад 100 т належать Нідерландам. Лише за 22 роки тут зареєстровано 264 корови, від яких за життя отримали по 100 т і більше молока.
У США з 1966 року запроваджено оцінку корів за комплексом ознак (показник “Е”) як складову класифікаційної програми. Перший раз оцінку “Е” корова одержує у віці 3–5 років, далі — у віці 6–8, 9–11, 12 і 15 років. Корови, які одержали оцінки “4Е” і “5Е”, відрізняються довголіттям і подовженим періодом порівняно високої продуктивності. Такі тварини мають найбільш бажаний для породи тип тілобудови і міцну конституцію, стійкі до захворювань, від них за життя одержують по 50–140 т і більше молока.
В Англії високопродуктивних корів поділяють на 3 групи: 1 — пожиттєва продуктивність від 45 до 66 т молока, 2 — від 67 до 89 т і 3 — понад 90 т.
У Фінляндії, Данії, США, Австрії, Німеччині спеціально ведеться реєстр корів, які за своє продуктивне життя дали більш ніж 100 т молока. У публікаціях про появу нових стотисячниць зазначається, що всі вони високопродуктивні (мають по 10–12 отелень), досягають стотисячного надою у 13–15 років. У всіх зазначених вище країнах синів і дочок високопродуктивних довголітніх корів широко використовують у селекційній роботі зі створення нових ліній і родин.
Наукою і практикою встановлено, що за 1-шу лактацію корови дають 70–73% молока, за 2-у — 78–81, за 3-ю — 88–90, за 4-у — 90–93, за 5-у — 95–98% молока по відношенню до надоїв за 6–7-у лактації. Потім продуктивність поступово зменшується, проте значно повільніше від її збільшення за період попереднього досягнення максимуму за 6–7-у лактації. За 8–9-у лактації корови дають 85–90% молока від максимуму, тобто більше, ніж корови перших двох — трьох отелень. Щодо України, то 23% корів мають вік першого отелення, 57,5 — другого — четвертого і лише 7,6 % — восьми отелень і старше. Середня тривалість продуктивного використання 3891 тис. корів 16 порід України становила 3,51 лактації. По червоній степовій породі (n = 1333,9 тис. гол.) — 3,48 лактації, по чорно-рябій (n = 1093,7 тис. гол.) — 3,49; по симентальській (n = 475,1 тис. гол.) — 3,52; по лебединській (n = 134,9 тис. гол.) — 4,02; по українській червоно-рябій (n = 104,3 тис. гол.) — 3,35; по айрширській (n = 7444 гол.) — 3,27; по бурій карпатській (n = 5513 гол.) — 3,23; по англерській (n = 1512 гол.) — 2,74; по пінцгау (n = 1222 гол.) — 3,5; по червоній датській (n = 491 гол.) — 2,83; по швіцькій (n = 484 гол.) — 2,51 і по білоголовій українській (n = 218 гол.) — 3,91 лактації (за даними бонітування Укрплемоб’єднання, 1996).
Розрахунки показують: якщо середня тривалість використання корів буде меншою, ніж 2,5 лактації, то корови-матері почнуть вибувати зі стада раніше, ніж дадуть приплід їхні дочки. За такого становища стадо припиняє своє існування як єдина біологічна система.
Вирішити цю проблему можна тільки за поглибленого вивчення залежності продуктивного довголіття від різних генотипових і паратипових факторів на основі ефективнішого поєднання селекційно-генетичних і ветеринарних заходів. До факторів, дія яких підпорядковується селекційній роботі, належать: рівень продуктивності, жива вага, вік першого отелення. Нами вивчено взаємозв’язок селекційних ознак з тривалістю господарського використання і довічною продуктивністю корів однієї з найчисленніших порід південних та південно-східних областей України — поліпшеної червоної степової породи. Майже всі селекційні ознаки між собою взаємопов’язані, є складна кореляція тривалості господарського використання і довічної продуктивності з низкою господарсько-біологічних ознак. Між тривалістю господарського використання і довічним надоєм існує тісний взаємозв’язок (r = 0,959). Тривалість господарського використання позитивно корелює з довічною продуктивністю по молочному жиру (r = 0,968), живою вагою, причому з віком корів цей зв’язок збільшується (від r = 0,358 по першій до 0,657 по найвищій), продуктивністю по третій і найвищій лактаціях (r = 0,248 і r = 0,285) та за іншими показниками в межах 0,162...0,487. Довічна продуктивність тісно взаємопов’язана з тими самими показниками, що й тривалість господарського використання. Відсутній взаємозв’язок лише щодо продуктивності за 1-у лактацію, міжтільний період і вік першого отелення.
У цілому для умов України з урахуванням досягнутого рівня продуктивності мінімальний строк продуктивного життя має становити 6 лактацій. До цього віку слід утримувати всіх корів, які зберегли нормальну плодючість і дають здорове потомство, мають продуктивність не нижче рівня молодих корів або середнього показника по стаду.
Подовження строку використання корів за даних умов є необхідною умовою подальшого економічно ефективного розвитку племінного і товарного молочного скотарства.
Л. Пешук, д-р с.-г. наук,
Інститут розведення
і генетики тварин УААН