Підготовка насіннєвих бульб картоплі до садіння

Врожайність картоплі залежить від цілого ряду факторів (сорту, репродукції, агротехнології вирощування, розміру бульб) і значною мірою визначається якістю насіннєвого матеріалу та його передпосадкової підготовки.

Підготовка насіннєвих бульб до посадки є частиною інтегрованої системи захисту картоплі від хвороб, тобто невід’ємною складовою технології вирощування. Основна мета цієї підготовки — захист материнських бульб і молодих паростків від пошкодження шкідниками, що живуть у ґрунті, і ураження хворобами, збудники яких мешкають як на поверхні бульб, так і в ґрунті. Чим меншим буде первинне інфекційне навантаження на проростки та сходи, тим здоровішим буде фітосанітарний стан картопляного поля в період вегетації рослин і тим вищий урожай якісних бульб.

Способи та прийоми підготовки посадкового матеріалу залежать від ґрунтово-кліматичної зони вирощування та біологічних особливостей сорту. Вони включають сортування та калібрування бульб, їх пророщування, обробку пестицидами та комбінованими добривами, що містять збалансоване поєднання макро- та мікроелементів, або окремими мікроелементами та стимуляторами росту.

Відповідно до ДСТУ 4013-2001, насіннєві бульби картоплі повинні бути цілими, чистими, здоровими, сухими, непророслими, нев’ялими, однорідними за формою та забарвленням, зрілими, із щільною шкіркою. Їх передпосадкова підготовка охоплює такі технологічні операції: вивантаження, сортування та калібрування, повітряно-теплове обігрів або пророщування.

Прогрівання великих партій картоплі проводять методом активної вентиляції природно прогрітим або підігрітим повітрям (для ранніх сортів — 8 ... 12 ° С; для середньостиглих і середньопізніх — 12 ... 15 ° С) за вологості 75–90 % і освітленості приміщення 2–5 люкс) протягом 12–15 днів. Це дає змогу повніше виявити приховані форми ураження бульб грибними (фітофтороз, альтернаріоз, фомоз, антракноз, ооспороз, срібляста парша, суха гниль, торульоз, гумова гниль), бактеріальними (чорна ніжка, мокра, бура та тверда чорна гнилі), вірусними (бульби с ниткоподібними ростками) та нематодними (дитиленхоз, мелойдогіноз) захворюваннями.

Для ранніх сортів картоплі застосовують комбіноване пророщування/прогрівання бульб: їх спочатку пророщують на світлі, а після перебирання та вибраковування механічно пошкоджених, в’ялих і уражених хворобами зовні здорові бульби складають у ящики, пересипаючи шарами зволоженого торфу, тирси або перегною товщиною 5см. За 7–10 діб на бульбах утворюється коріння, що значно (на 10–15 діб) прискорює появу сходів і мінімум на два тижні відсуває прояв ознак фітофторозу в посадках, даючи рослинам можливість сформувати додатковий урожай бульб.

Картопля середньостиглих та середньопізніх сортів протягом трьох тижнів перед посадкою прогрівають за температури12...15°С, а потім вибраковують із насіннєвої партії уражені хворобами бульби. Причому вибраковку слід проводити з особливою акуратністю та ретельністю, адже у величезному потоці насіннєвої продукції нерідко виявляються бульби, сильно уражені фітофторозом, фомозом, ооспорозом, сухою гниллю та іншими хворобами, а джерелом первинної інфекції зазвичай стають непомічені раніше бульби з незначним (1–5%) ступенем ураження.

Всі відходи біля місць зберігання та сортування бульб збирають, обробляють 5 % розчином мідного купоросу або 3–5% розчином хлорату магнію або закопують на глибину не менше 1 м. Буртові майданчики та тару дезінфікують 2–3 % розчином мідного купоросу з вапном або формаліном розрахунку 20–25 мл/м³. Своєчасне проведення цих заходів унеможливлює формування аерогенної інфекції збудників багатьох хвороб та її поширення на картопляні поля.

Для дезінфекції поверхні насіннєвих бульб від ризоктоніозу, сухого і мокрого гнили, фомозу, різних видів парші та інших захворювань перед посадкою використовують один з рекомендованих протруйників на основі д.р. азоксистробін + металаксил-М, СЕ (Юніформ 446 SE, 1,5 л/т), Імазаліл сульфат, КС (Фунгазіл 100 SL, 0,15 л/т), іпродіон, КС (Ровраль Аквафло, 0,38–0,4 л/т), манкцеб, ЗП (Дитан М-45, 2–2,5 кг/т), флудіоксоніл, ТН (Максим 025 FS, 0,75 л/т) або флуксапіроксад, КС (Серкадіс, 0,2–0,25 л/т).

Проти комплексу ґрунтових та наземних шкідників, різоктоніозу, альтернаріозу, фомозу, сухої фузаріозної гнилі та інших хвороб насіннєві бульби перед посадкою протруюють одним із комбінованих інсектофунгіцидних препаратів на основі д.р. дифеноконазол + флудіоксоніл + тіаметоксам, ТН (Селест Топ 312,5 FS, 0,5–0,7 л/т, та аналоги), пенсикурон + імідаклоприд, ТН (Престиж 290 FS, 1 л/т, та аналоги), пенфлуфен + клотіанідин, ТН (Еместо Квантум, 273,5 FS, 0,3–0,6 л/т за обробки бульб і 1,5-1,8 л/т — у разі внесення у гребені під час садіння). Норма витрати робочої рідини протруйників — 20–70 л/т залежно від способу протруювання.

З біологічних препаратів фунгіцидної дії для обробки насіннєвих бульб картоплі використовують фітоцид, р. (1 л/т); Псевдобактерін-2 (Респекта), в.р. (1 л/т); Триходерма Бленд Bio-Green Microzyme TR, КС (50 мл/т) та інші продукти

Для підвищення врожайності та якості продукції під час обробки бульб фунгіцидами, біопрепаратами фунгіцидної дії та мікроелементами слід використовувати також один із рекомендованих регуляторів росту рослин: Біоглобін, в.с. (0,5% розчин), Біолан, в.с.р. (2,5 мл/20 л води/т), Вегестим, РК (0,4 л/т), Вермістім, р. (8–10 мл/кг), Вермістім Д, в.р. (6–8 л/т), Вермісол, р. (2 л/т), Вимпел (Агролайн) (2–3 % розчин), Вимпел-К (Агролайн-У) (2–3% розчин), Гумісол, р. (2 л/т), Емістім С, в.с.р. (2,5 мл/т), Лідер Пульс, в.с.р. (0,025–0,05 л/т); Нано-Гро, ВРГ (1 г/т), Потейтін, р. (200 мг/т), Стимуляте Йелд Еханцер, КЕ (0,5–2 л/т), Фумар, 1% нар. (1 мл/400 кг).

Для створення сприятливих умов для розвитку рослин та формування високоякісного врожаю посадку бульб із одночасним внесенням мінеральних добрив проводять за фізичної стиглості ґрунту та його температури на глибині 10 см не нижче 7…8 °С. Найпоширеніший гребеневий спосіб посадки з міжряддям по центру гребенів 70 см. Густота рослин має становити 5,5–6 кущів/м². Ряди краще робити у напрямі з півночі на південь — при цьому значно покращується освітленість рослин у міжряддях, збільшуються маса бадилля та площа листя, активізується фотосинтез, утворюються додаткові пагони, рослини краще продуваються вітром і на них менше затримується краплинна волога, тобто створюються умови, що менше сприяють розвитку фітофторозу.

Посадка картоплі невідібраними та непрогрітими бульбами призводить до суттєвого зниження схожості через ураження паростків ризоктоніозом, до нерівномірного розвитку рослин та сильного їх ураження фітофторозом, а зрештою – до зниження врожайності та погіршення товарних якостей урожаю. Застосування всього комплексу захисних заходів дає можливість навіть у роки максимального поширення та розвитку хвороб різко знизити поразку бадилля і бульб і отримати додатково кілька тонн високоякісної продукції на кожному гектарі.

І. Марков, канд. біол. наук, професор, НУБІП України