Спецможливості
Агробізнес

Організація сівозмін: законодавчі вимоги

08.11.2012
3942
Організація сівозмін:  законодавчі вимоги фото, ілюстрація

Посилена увага до питання необхідності запровадження/відтермінування ринку земель сільгосппризначення наприкінці кожного року змушує громадськість, політиків, експертів знову й знову звертатися до нього й очікувати конкретних рішень законодавців. Не є винятком і 2012 р., оскільки дискусії довкола ринку земель сільськогосподарського призначення не вщухають.

Посилена увага до питання необхідності запровадження/відтермінування ринку земель сільгосппризначення наприкінці кожного року змушує громадськість, політиків, експертів знову й знову звертатися до нього й очікувати конкретних рішень законодавців. Не є винятком і 2012 р., оскільки дискусії довкола ринку земель сільськогосподарського призначення не вщухають.

В. Литвинець, канд. юр. наук

Однак, поряд із цим, звичні осінні клопоти керівників агропідприємств щодо збирання врожаю, підготовки полів та висіву озимини, виплати орендної плати нині поповнились новим проблемним питанням, а саме: запровадженням з 01 січня 2013 р. штрафних санкцій за відсутність проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін (далі - проекти сівозмін).
У зв'язку з цим виникають такі питання: чи замовляти проекти землеустрою щодо організації сівозмін? Що станеться (якою буде відповідальність), якщо не розробляти таких проектів землеустрою? Більшість керівників агропідприємств наразі в роздумах, до того ж, доволі невтішних, оскільки всі розуміють, що несе з собою запровадження проектів сівозмін для здійснення ефективного сільськогосподарського виробництва.
Згідно із статистикою Держземагентства України на початок червня 2012 р., ситуація з розробкою проектів сівозмін була така: в Україні налічується 18527 землекористувачів, які мають в обробітку земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 100 га. Із них усього 200 отримали проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь; 862 землекористувачі уклали угоди на виконання цих робіт.

Земля - основне національне багатство України
Як передбачено ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Безгосподарне використання земель сільськогосподарського призначення, що спостерігаємо останнім часом, призводить до погіршення якісного складу грунтів, їхньої деградації та зменшення родючості. Поширеним явищем стала короткострокова оренда земель і вирощування впродовж декількох років поспіль монокультур, наприклад соняшнику (площі посівів якого збільшились із 1990 до 2010 рр. у 2,8 раза (з 1636 тис. га до 4572 тис. га), що негативно впливає на стан грунтів. У зв'язку з цим держава посилила заходи з охорони земель та відтворення родючості грунтів.
Землекористувачі зобов'язані підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі (ст. 96 Земельного кодексу України). Власники та землекористувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи з охорони родючості грунтів. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їхньої якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їхнього вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій, необгрунтовано інтенсивного використання земель (ст. 37 Закону України «Про охорону земель»).

Зміни до законодавства про регулювання сівозмін
Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін, як складова землеустрою були передбачені ще Земельним кодексом УРСР від 18.12.1990 р. Зазначені проекти землеустрою також передбачені в чинному Земельному кодексі України від 25.10.2001 р. та Законі України «Про землеустрій». Однак допоки їхнє впровадження не було обов'язковим, жодних штрафних санкцій за відсутність проектів сівозмін не було передбачено, то агропідприємства про них навіть не згадували.
Однак законодавці вирішили не стояти осторонь загальної проблеми деградації грунтів та пошуку механізмів відвернення негативних наслідків. Верховна Рада України 04.06.2009 р. прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів» №1443-VI, яким обрано метод запровадження еколого-економічних сівозмін як засіб регулювання сільськогосподарської діяльності, що не призводитиме до погіршення якості грунтів.
Сівозміна - чергування сільськогосподарських культур у часі і на території згідно з науково обгрунтованими для певних культур нормами періодичності, що базуються на особливостях біологічної взаємодії культур та впливу їх на родючість грунту. Внаслідок прийняття названого вище закону було внесено зміни до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про землеустрій», «Про охорону земель», якими встановлено, що земельні ділянки сільгосппризначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва слід використовувати відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь, і які передбачають проведення заходів із охорони земель та відповідальність за їхню відсутність чи відхилення від виконання.
Адміністративна відповідальність
З 01 січня 2013 р. ст. 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення буде змінена. За використання земельних ділянок с.-г. призначення без затверджених проектів землеустрою сівозмін у випадках, визначених законом, передбачається накладення штрафу від 850 до 8500 грн, а також за відхилення від такого проекту землеустрою - від 85 грн до 510 грн. Законодавці з 2010 р. уже двічі відтерміновували настання адміністративної відповідальності за відсутність проектів сівозмін, тому малоймовірно розраховувати, що так станеться й утретє, з тієї причини, що агропідприємства не встигли замовити і затвердити проекти сівозмін. У агропідприємств був щонайменше рік на відповідні дії. Донині у Верховній Раді України відсутній законопроект щодо внесення змін до законодавства щодо перенесення строків адміністративної відповідальності за відсутність проектів сівозмін.

Інші негативні наслідки відсутності проектів сівозмін
На перший погляд, рівень штрафних санкцій не є критичним для керівників агропідприємств, аби це стало беззаперечною умовою для замовлення розробки та наявності проектів сівозмін. Одна, згідно із ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, дотримання державних стандартів, норм і правил. А до істотних умов договору оренди землі віднесено умови збереження стану об'єкта оренди (ст. 15 Закону). Таким чином, орендар може понести за незбереження стану грунтів відповідальність не лише у вигляді обов'язку відшкодування збитків власникові земельної ділянки, розірвання договору оренди землі, визнання його недійсним, а й зазнати адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Варто розуміти, що суттєве посилення відповідальності за невиконання вимог ст. 55 Кодексу про адміністративні правопорушення України може настати в будь-який час. Також потрібно враховувати вимоги ст. 254 Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за безгосподарне використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їхньої родючості, виведення земель із сільськогосподарського обігу, змивання гумусного шару, порушення структури грунту.
З 01.08.2010 р. відсутність проектів сівозмін для землевласників, що мають у використанні понад 100 га, на підставі ст. 211 Земельного кодексу України вже визнається порушенням Земельного законодавства України.

Процедура виготовлення проектів сівозмін
Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь затверджено постановою КабМіну від 02.11.2011 р. №1134 (далі - Порядок розробки проектів сівозмін). Даним Порядком передбачені такі основні положення:
   проект землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або суду. В основному, таке рішення, у зв'язку з місцезнаходженням земель с.-г. призначення, приймається відповідним головою районної державної адміністрації;
   проект землеустрою сівозмін виготовляють на основі договору між землекористувачем (орендарем землі) та розробником проекту землеустрою (ліцензованою організацією). Землевласники також можуть бути замовниками розробки проекту сівозмін;
   строк розробки проекту землеустрою не має перевищувати три місяці. Однак у договорах строк дії обумовлений з моменту надання замовником (орендарем земель) усіх належних документів;
   замовник проекту землеустрою надає землевпорядній організації копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (у разі їхньої наявності), рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи суду про проведення робіт із землеустрою, а також агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, історії полів за останні три-п'ять років та, у разі наявності, - актуальні матеріали польових геодезичних розвідок та грунтових обстежень;
   проект землеустрою сівозмін розробляють із урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою КабМіну від 11 лютого 2010 р. №164;
   проект землеустрою сівозмін складається із завдання на його розробку, пояснювальної записки, текстових та графічних матеріалів;
   проект землеустрою погоджують із відповідною сільською, селищною, міською радами або районною держадміністрацією;
   також передбачено умови проведення державної експертизи проектів сівозмін;
   після отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації проект землеустрою затверджує замовник;
   відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку занесенню до Державного земельного кадастру.
Процедура оформлення проекту землеустрою сівозмін - недешева землевпорядна операція. Орієнтовна вартість виготовлення проекту сівозмін становить 30-40 грн/га. Але подекуди дані ціни перевищують зазначені, особливо за умови пришвидшення проведення такої роботи. Також не слід забувати, що оскільки складовою проекту сівозмін є агрохімічні паспорти, то потрібно заздалегідь сплатити й їхнє виготовлення.
Поряд із цим, існують й такі практичні проблеми розробки проектів сівозмін: щодо Порядку розробки проектів сівозмін - незрозуміло, чи землекористувачеві досить буде надання для розроблення проекту сівозмін копій агрохімічних паспортів полів, чи додатково слід надавати ще й агрохімічні паспорти земельних ділянок, що входять до складу даних полів. Також не вирішеним допоки є питання щодо надання землекористувачами інформації щодо історії полів за останні три-п'ять років, якщо землекористувач користується даними землями впродовж менше цього терміну.

Наявність проектів сівозмін та гарантії збереження грунтів
Порядком розробки проектів сівозмін передбачена мета розробки проектів землеустрою, а саме, організація сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань задля:
Œ   ефективного ведення сільськогосподарського виробництва;
   забезпечення раціонального використання та охорони земель;
Žстворення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.
Таким чином, найпершим завданням є забезпечення ефективного ведення сільського господарства, хоча Закон від 04.06.2009 р., що вніс суттєві зміни до регулювання даних правовідносин, у своїй назві був спрямований на збереження родючості грунтів. Цим законом, зокрема, доповнено ст. 33-1 Закону України «Про охорону земель», якою передбачено, що нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах встановлюють для досягнення високих і стабільних урожаїв та з метою запобігання виснаженню і втраті родючості грунтів унаслідок грунтовтоми.
Запровадження проектів сівозмін - не самоціль і не гарантія збереження родючості грунтів. Наявність даних проектів землеустрою має стати лише передумовою запобігання виснаженню і втраті родючості грунтів за умови виконання основного завдання - ефективного ведення сільськогосподарського виробництва шляхом досягнення високих і стабільних урожаїв. На нашу думку, на даному етапі розвитку с./г. України та стану сільгоспземель основну увагу слід звернути на зміну якісного стану грунтів. Саме за встановленими результатами погіршення стану родючості грунтів землекористувачі повинні нести цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, а не за відсутність чи відхилення від проекту сівозмін, оскільки навіть за наявності проектів сівозмін може мати місце погіршення родючості грунтів.  

Висновки
Суцільне впровадження в сільськогосподарській діяльності проектів сівозмін, окрім імовірних позитивних результатів щодо зупинення погіршення якості грунтів, призведе й до обгрунтованого сумніву щодо належності аграрної галузі до ринкової сфери економіки. В такому разі є ризики, що вирощування сільгоспкультур підпорядковуватиметься планам держави через визначення дозволених культур та їхніх обсягів, що мають можливість вирощувати товаровиробники.
Слід пам'ятати, що головний біль керівників агропідприємств не минеться з розробкою проектів сівозмін, оскільки наступним кроком буде контроль за їхнім дотриманням. Будь-які корективи в господарській діяльності також потребуватимуть розроблення змін до проектів землеустрою сівозмін і додаткових затрат часу й витрат фінансових ресурсів.

Інтерв'ю
Ще 2021 року Міністерство у справах ветеранів України розпочало роботу з підготовки Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року (mva.gov.ua). Успішний ветеран-підприємець, який активно розвиває власну справу, свою громаду та... Подробнее
Компанія «Нертус» активно розвиває два напрямки. Перший — насінництво гібридів соняшнику й кукурудзи сербської селекції. Другий — ЗЗР та мікродобрива. На сьогодні в портфелі компанії «Нертус» вже 70 препаратів для зернових, зернобобових,... Подробнее

1
0