Горіхова галузь: проблеми та рішення

7 грудня в Києві пройшла конференція «Найсучасніші  новації в створенні рентабельних горіхових садів. Новітні агротехнології, сорти, економіка», організатором якої виступила Українська горіхова асоціація, а генеральним інформаційним партнером – видання «Пропозиція». На конференції ділилися своїм досвідом першопрохідці крупномасштабного горіхового бізнесу в Україні. Зокрема, вони розповіли про принципи закладки горіхових садів, про те, як проявили себе різні сорти, та про інші технологічні відкриття, які вони зробили для себе в процесі роботи в садах і питомниках.

Все ширше ряди українських виробників волоського горіха. Вже навіть заступник міністра агрополітики, а донедавна – фермер Віктор Шеремет, висадив у себе пів-гектара горіха. Виступаючи на конференції, він поділився враженнями від системи відшкодування затрат на закладку садів, яка знову запрацювала цього року: «Кожен чиновник хоче перестрахуватися зайвим підписом, зайвим документом, зайвим сертифікатом, аби лише потім його не звинуватили в нецільовому використанні коштів». Додавши, що слід попрацювати над спрощеною процедурою компенсації для невеликих (до 2 га) господарств.

Голова ФГ «Єфрем» (с. Лісове Барського р-ну Вінницької обл.) Іван Юкал, який має вже чимало дорослих плодоносних дерев та вирощує саджанці горіха, в т. ч. й екзотичного, але водночас і найдорожчого (550 грн/кг) серед горіхів – пекана, назвав 3 основні моменти, які слід враховувати перед закладкою саду. На його думку, це сила росту, тип плодоношення і запилення. Від сили росту, обумовленої генетикою сорту чи сортоформи горіха, напряму залежить густота посадки. Наприклад, карликовий горіх висаджують за схемою 4х6 м, і досвід показав її оптимальність для цього типу дерев. Високорослі ж слід садити за схемою від 10х10 до 12х12 м.

За типом плодоношення горіх буває латеральним (плодові бруньки закладаються по всій довжині 1-річного пагона) і термінальним, який ще називають верхівковим через те, що плодові бруньки закладаються тільки на верхівці молодих пагонів. Частіше зустрічається верхівковий тип, але під час селекції спеціально культивують мутацію в вигляді латерального плодоношення через вищу врожайність таких дерев. Водночас латеральні сорти мають недолік у вигляді другої хвилі цвітіння, через яку дерево не встигає підготуватися до зими, через що має нижчу морозостійкість і замерзає вже при -17ºС. Тому Іван Юкал радить за 30-40 днів до настання холодів вжити агротехнічних заходів, які змусять дерево увійти в стан спокою.

Тип плодоношення пов’язаний з силою росту: латеральний тип плодоношення можуть мати тільки слабко- й середньорослі дерева. Натомість високорослі дерева – лише з верхівковим типом плодоношення.

Велике значення має і запилення: тривалість, одночасність цвітіння і погода під час нього. Особливо потрібні запилювачі горіхам верхівкового типу плодоношення. Наприклад, підручники пишуть, що пилок горіха летить на відстань до 2 км. Однак через високу гігроскопічність пилок у вологу погоду не може пролетіти горизонтально і 5-7 м. Тому Іван Юкал радить перед закладкою саду визначити розу вітрів у період між 15 квітня і 15 червня. Також він рекомендує висаджувати в саду різні сорти різного строку дозрівання: 30% ранніх, 50% середньостиглих і 20% пізніх. Тоді якщо в певний період складаються несприятливі умови для запилення, вродять хоча б дерева, які запилилися раніше або пізніше. Ще один спосіб покращення запилення – відбір під час селекції дерев з одночасним цвітінням по всій кроні. Бо цвітіння на одному дереві може розтягнутися на 1,5 місяці. Як пояснив І. Юкал, плоди на деревах з одночасним цвітінням краще успадковують материнські властивості. Запилюються такі дерева теж краще: навіть у вологу й холодну погоду.

«Про закладку плодової бруньки слід подбати ще в липні чи серпні попереднього року, щоб у серпні вона була потужна й міцна – тоді краще буде запилення і більша зав’язь”, - продовжує І. Юкал.

Представник компанії «Маїс» Михайло Кучер розповів, що відомий селекціонер кукурудзи вже 10 років займається промисловим вирощуванням на площі 70 га і розсадництвом волоського горіха. Компанія випробовувала сорти і французької, і молдавської, й вітчизняної селекції. Попри стереотипи, серед французьких сортів виявились і такі, що задовольняють вимоги українських садівників по морозостійкості. Так, сорт Франкет, зза словами М. Кучера, придатний для вирощування майже по всій території України, Фернор і Фержан – скрізь, крім північних областей. Сорт латерального типу Лара П’єраль хоч і вже вступив у плодоношення (в 5-річному віці), але компанія рекомендує його для півдня України. Для молдавських сортів, за словами М. Кучера, характерні висока або підвищена морозостійкість, хороша стійкість до хвороб. Наприклад, цьогорічні травневі заморозки горіх сорту Костюжанський переніс набагато краще, ніж найморозостійкіші французькі сорти. Однак молдавські сорти - переважно верхівкового типу плодоношення, тобто середньо- або сильнорослі, з урожайністю 7-9 ц/га.

Латеральні сорти компанія «Маїс» висаджує за схемою 8х8 і 8х10 м, верхівкового типу - 10х10 або 10х12 м, а Форестер – взагалі 6х4 м. Сортовий горіх тут щеплять на місцеві сіянці за допомогою машинного щеплення, яке відбувається взимку. Пагони з маточно-живцевого саду площею 10 га тут заготовляють у грудні, коли дерева вже увійшли в стан спокою, але поки морози не досягли -10ºС. Прищеплений горіх поміщають на стратифікацію в стратифікаційну камеру, де прищепа приживлюється за температури +26ºС і вологості 95%. А навесні висаджують в поле.

Аналізуючи досвід компанії в горіхівництві, фахівець «Маїс» сформував такі поради тим, хто закладає горіховий сад:

Починати з вибору ділянки.

При цьому уникати низин, так званих вітряних коридорів (місць із сильними вітрами), затінених місць та місцевостей з частими туманами (останні сприяють розвитку хвороб і набряканню пилку).

Далі провести аналіз грунту й води.

Найкращий грунт для волоського горіха – глибокі лесовидні чорноземи з глинистістю не більше 25%. Оптимальний рН грунту – 6-7,5. При цьому слід уникати місць із зволоженими грунтами, що перешкоджають доступу кисню до коріння, і місць із неглибоким (менше 2,5 м від поверхні) заляганням грунтових вод. Водночас обов’язково має бути доступ до поливної води.

Виконати проект саду

– без цього не отримати відшкодування витрат на закладку з бюджету.

Вибрати сорт і виробника саджанців

з реєстрів відповідно сортів і виробників садивного матеріалу.

Доглядаючи за садом, чітко дотримуватись агротехнологій.

Зокрема, насадивши сад, підв’язати саджанці до опор і зберігати їх до 5-річного віку, або хоча б 3-4 роки, позаяк вітер може розхитувати деревце настільки, що підриватиме коріння. Формування крони компанія «Маїс» проводила і відповідно до вітчизняних (чашоподібна), і відповідно до французьких (з центральним провідником) традицій. Досвід показує, що кращий другий спосіб, бо зберігає кращі провітрювання і освітленість крони після її змикання.

Директор «Центру промислового горіхівництва і виноградарства» (Бориславський р-н Херсонської обл.) Максим Калайда, випробувавши близько 20 сортів, обрав три для подальшого вирощування і розмноження – ІНТР, Піщанський і Чернівецький-1. Як пояснив М. Калайда, він відбирав сорти скороплідні, середньорослі, високоврожайні, з латеральним типом плодоношення, високою якістю ядра і технологічні при вирощуванні в промисловому саду. Саджанці фірма вирощує тільки 1-річні, бо при пересадці 2-річних, за словами Максима Калайди, неодмінно значно травмується коренева система. Саджанцям обов’язково мікоризують кореневу систему. Їх дорощування відбувається в теплиці з затінюючою сіткою (специфіка Півдня) або в відкритому грунті.

Інтенсивний горіховий сад, як нагадав М. Калайда, - це полив, підживлення, догляд і обрізка: сам він ні за що не виросте. І неодмінно – щеплений садивний матеріал.

Своїм досвідом створення великого (80 га) горіхового саду поділився Сергій Малиновський, власник ПП «Імпак» (Андрушівський р-н Житомирської обл.), яке раніше добилося видатних успіхів у вирощуванні моркви й картоплі. Він розповів, що господарство заклало велику колекцію сортів походженням з центральноєвропейських країн (Австрії, Німеччини, Чехії), однак надає перевагу вітчизняній селекції, бо вони найкраще мають підходити для місцевого клімату. А технології вирощування горіха господарство запозичувало у США.

Олег Коновалюк, представник ПП «Сади Черкащини» (с. Рубаний Міст Лисянського р-ну), де висаджено 1 з поки що 3 низькорослих горіхових садів в Україні, розповів про досвід свого господарства. Тут вирощують винятково місцеві сортоформи. В таких садах певні результати видно вже на перший-другий рік, а на третій-четвертий вже можна збирати і висаджувати горіхи з відібраних дерев. Також О. Коновалюк наголосив, що в одному саду має бути мінімум 2 запилювачі.

ПП «Деметра» (Кам’янець-Подільський р-н Хмельницької обл.) теж висадило 4 га скороплідного горіха. На 5-й рік ці дерева мають висоту всього 1,25-1,5 м. Схема посадки такого саду – 5х6 м, густота – 300 дерев/га. Спочатку тут вирощували сіянці. Але побачивши, що з 600 дерев немає двох схожих між собою, вирішили надалі вирощувати тільки щеплений горіх. Щеплять саджанці тут улітку, в липні, за технологією, більш щадною до дерев (кора до дерева).

На конференції виступили й фахівці з чи не найпівнічнішого в Україні великого (98 га) горіхового саду, що знаходиться в Харківській обл., практично на межі зони, придатної для вирощування волоського горіха. Тут висаджували сорти, виведені в Молдові відомим селекціонером Кіктенком. У нього взяли й технологію посадки. Восени висадити горіх не встигли, тому довелося садити в березні. Посадка проводилася в лунки завширшки 60 см і завглибшки 70 см. В кожну закладали 10 кг перегною і 1 кг амофосу. Проливши водою, в верхній частині лунки влаштували 25-сантиметровий шар соломистого гною так, щоб він не торкався кори дерева. Також в ями клали агрогель з метою утримання вологи. Після посадки, тієї ж весни, дерева побілили. За період вегетації провели 4 обробки (з них 2 – мідьвмісними препаратами) і підживлення по листу з внесенням бору, цинку, калію.

Також на конференції обговорили питання живлення волоського горіха, захисту культури від шкідників, біологічного захисту, придатного для органічних технологій, тему комбінованих посадок та найбільш придатні для цього культури, тощо.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com