Спецможливості
Статті

Чого очікувати хліборобам, коли жнива - не агрострок, а пора року? (повна версія)

05.06.2008
723
Чого очікувати хліборобам, коли жнива - не агрострок, а пора року?   (повна версія) фото, ілюстрація
Пряме комбайнування зернових культур можливе за повного дозрівання зерна. Це обумовлено фізико-механічними властивостями зерна, яке за повного дозрівання твердіє, форма і розмір стають характерними для цієї культури і сорту. Вологість зерна в фазі повного дозрівання перебуває у межах 20–17% і нижче. Колір рослини — солом’яний, стебла ламкі, зерно легко обмолочується. За повного дозрівання накопичення сухої речовини в зерні завершується. Надалі протягом доволі обмеженого періоду маса зерна залишається постійною, а потім зменшується, тому що під дією зовнішніх умов зерно втрачає частину поживних речовин, тобто наступає так званий період перезрілості зерна, або перестій хлібної маси на корені.

У цей період зерно знижує свої товарні, біологічні, борошномельні, фізико-механічні якості, легко осипається, а за дощової погоди проростає в колосі. За тривалого перестою істотно зменшується як урожай зерна, так і його якість.
Про вплив сорту на величину втрат під час перестою свідчать численні досліди і практика. Осипання зерна сорту Миронівська ювілейна в разі збирання через 10 днів після повного дозрівання становила 4,8 ц/га, а у сорту Безоста — 1–3,4 ц/га. На Кримчанській сортодільниці Дніпропетровської області в разі збирання через 7 днів після повного дозрівання сорту Одеська 51 втрати становили 0,3 ц/га, а сорту Дніпровська 521 – 2,0 ц/га, а за 15-денного перестою, відповідно, 4,7–7,1 ц/га (за врожаю 57,6 і 57,5 ц/га ). У 1988 році на Валківській сортодільниці Харківської області врожайність сорту Одеська-3 в період воскової стиглості становила 45,1 ц/га, а через 7 днів після початку збирання — 43,5 ц/га, через 12 — 37,4, через 17 — 33,6 ц/га. Тобто втрати становили 11,5 ц/га, або 26% (рис. 1, 2).
Останнім часом почали широко використовувати питомі показники.
Так, для характеристики залежності величини втрат зерна від тривалості збирання використовують показник величини втрат зерна за кожну добу перестою або за кожний час перестою після настання повної стиглості зерна. Математичне опрацювання даних наших та зарубіжних дослідників дало змогу одержати  питомі показники втрат зерна за кожну добу (годину) перестою після настання повної стиглості зерна (табл. 1, 2).
Втрати зерна за кожну добу перестою, залежно від культури, становлять від 21,6 до 35,9 кг/га, або від 0,6 до 1,5 кг/год. В середньому по основних п’яти зернових культурах ця величина становить 30 кг/га за добу, або 1,25 кг/га за годину перестою, що дорівнює 1,2% втрат від урожаю за добу.
Загальноприйнятою вважається методика визначати втрати за терміном збирання від однієї початкової фактичної урожайності за повної стиглості зерна, що дає величину втрат наростаючим темпом. На жаль, за такого методу неможливо простежити динаміку вимірювання втрат з дня в день. Визначення втрат у конкретний строк наступного урожаю його визначення дадуть встановити динаміку вимірювання величини втрат не загалом, а в певний період збирання. Математичне опрацювання даних за втратами зерна в різні строки збирання дала можливість встановити таку закономірність: у колосових культур найбільші втрати з 8-го по 15-й день після настання повної стиглості зерна; до і після цього строку щоденні втрати менші. Це ще раз підтверджує висновок, що збирання кожної культури потрібно завершити за 5–7 днів після настання повної стиглості зерна.
Оптимальні технології передбачають вибір таких операцій і техніки, які забезпечують мінімум втрат відносно до максимального врожаю. Робота машин під час виконання технологічних процесів регламентується і визначаться якісними, кількісними та часовими показниками. Якісні показники при збиранні визначаються висотою зрізу, якістю обмолоту та очищення, збиранням полеглої хлібної маси тощо.
Кількісні показники — це витрата палива на одиницю продукції, годинна, денна, сезонна продуктивність.
Але найбільший вплив на втрати врожаю мають часові параметри. Передчасні або запізні строки виконання окремих видів робіт призводять до недобору або значних втрат урожаю.
Дослідженнями, проведеними за часів Радянського Союзу в нас і за кордоном, доведено, що під час збирання зернових втрати зерна можуть сягати 30% від вирощеного врожаю і переважно є наслідком строків жнив, особливістю збирання полеглих і забур’янених хлібних масивів, технологічною недосконалістю збиральної техніки. Тому основним змістом агротехнологій є своєчасне виконання кожної І-ї операції. У літературі наводяться емпіричні залежності для розрахунку втрат урожаю від часового фактору. За методами Кубанського НДІ, рівень на кінцевий день збирання визначається за формулою:
 Vb=an2+dn+c   (4)    V2b=an/3+dn/2+c,   (5)
де V — біологічні втрати врожаю, n — тривалість жнив, діб, A,B,C — коефіцієнти, які залежать від сортів та агротехнічного стану культури та погодних умов у період жнив: а=0,002-0,061; b=0,065-0,62 ; с=0,0003-0,7.
Д. Хант з університету Айова (2) запропонував коефіцієнт К (розмірність 1/год), який дає змогу врахувати зменшення врожаю через затримку виконання операції на 1 годину проти оптимального технологічного строку. За даними Ханта, коефіцієнт К для посіву кукурудзи та сої дорівнює 0,0003, основного обробітку грунту — 0,00005, культивації — 0,0002, збирання зернових культур — 0,0003, збирання сої — 0,0007, збирання сіна — 0,0005, збирання силосних культур — 0,0001. Вартість урожаю, втраченого через затримку виконання операції на 1 годину:
 C = K*A*V*Y, (6)
де А — земельна площа, га;
V — очікуваний ( без втрат ) урожай,
Y — вартість одиниці врожаю.
Загальні збитки в цьому разі:
 С = С*То,   (7)
де То — загальна кількість годин затримки збирання врожаю за календарний строк жнив.
Якщо машина все робить вчасно, але її продуктивність недостатня для виконання всієї роботи в оптимальний строк, то збитки від втрат урожаю становитимуть:
 Су = KAVY(Tb-i)/2,   (8)
де Тb — кількість годин роботи машини на цій операції. Загальні збитки через затримку з початком виконання операції і неодночасності виконання її на всій площі дорівнюють:
 Су = KAVY(2To + Тb -1/2).  (9)
Економія через купівлю нової машини, яка має вищі (індекси 1 і 2) пропускні здатності відношенням дійсної продуктивності до теоретичної і відношенням зібраного урожаю до всього вирощеного
 Sn = Cbl - Сb2 = KAVY/2(Tb-1-2) - (Тb-2-1). (10)
Якщо вартість енергії, що витрачається на тягу або привід, а також ремонтні витрати прийняти як пропорційні продуктивності машин, то експлуатаційні витрати становитимуть:
 Se = (Tb-1-Tb-2)*Qn,  (11)
де Qn — погодинна оплата праці.
Нова машина може також зумовлювати підвищення прибутку завдяки більшому відношенню Sp — справжній продуктивності до теоретичної, яке можливо подати як здатність машини сприяти одержанню максимального (теоретично можливого) урожаю для певних грунтово-кліматичних умов.
Підвищення прибутку через вказане співвідношення:
 Xp = AVY(EP2-Ep1).   (12)
Рентабельність у покупній ціні нової і старої машини можна отримати, розділивши суму Цп і Це і Yp на господарську вартість машини.
За наведеними статистичними характеристиками осипання, залежно від тривалості перестою хлібної маси, в середньому на гектар після жнив втрачається 570 кг зерна. Зрозуміло, що землю вдобрювати потрібно. Тільки залишилося з’ясувати: чим вигідніше — зерном чи гноєм і мінеральними добривами?
Коли сієш байдужість, то пожнеш недовіру.
Нова влада посіяла надію і задекларувала свої наміри зробити ставку на технічний прогрес на базі новітніх наукових технологій. Сподіваємось, що цей постулат стосуватиметься також усіх галузей сільськогосподарського виробництва, в тому числі технічного забезпечення вирощування та збирання зернових і технічних культур.
Перший крок, який слід зробити новій владі, — це вивести Комітет сільськогосподарського машинобудування із “комунальної квартири” під назвою — Міністерство промислової політики — і створити самостійний комітет. Насправді спільна їдальня співробітників Комітету із представниками високотехнологічних галузей оборонної промисловості не позначилася на якості вітчизняної сільськогосподарської техніки. Все залишилося на рівні 1980–1990 рр. минулого століття. Ми аж ніяк не хочемо образити вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки. Навпаки, ми стверджуємо, що машинобудівники за умов економічної блокади з боку держави зробили свій посильний внесок.
Технічний рівень вітчизняної техніки і її якісні показники відповідають рівню втрат на наукові й технологічні дослідження. Це також аксіома.
Фінансування наукових досліджень із технічних проблем сільськогосподарського виробництва — мізерні. Чимало рішень приймають не на підставі наукових досліджень у разі відсутності таких, а за принципом — я так думаю. Зважаючи на те, що за ці роки помінялося 10 міністрів і 10 віце-прем’єрів, то 20 думок різнобічних векторів, — це всемеро більше, ніж у відомій упряжці: лебідь, щука і рак. Результат очевидний.
Для того, щоб перейти від декларацій про властивості й характеристики українських чорноземів до якісної і доступної за цінами сільськогосподарської продукції, виробленої на цих чорноземах, потрібна державна підтримка як самого виробництва, так і наукових досліджень в усіх галузях сільськогосподарського виробництва.
Тільки глибокі наукові дослідження в розробці й упровадженні енергозберігаючих технологій для виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції дадуть можливість посісти належне місце серед розвинутих країн світу.
 Розглянувши всі чинники, що впливають на рівень врожайності завдяки зменшенню їх втрат, можна зробити такі висновки.
  Для зменшення втрат врожаю треба невідкладно переглянути підходи до негайного переозброєння і насичення МТП сучасними, якісними високопродуктивними засобами механізації. Для цього на Державному рівні слід прийняти програму, яка передбачатиме вирішення таких завдань:
w законодавчо визначити вимоги до чисельних значень показників якості сільгосптехніки через показники її надійності;
w розробити й затвердити державні стандарти і сертифікаційні вимоги на техніку сільськогосподарського призначення, її випробування й технічний сервіс;
w затвердити програму підготовки і перепідготовки кадрів усіх рівнів для експлуатації сучасної техніки.
 Крім того, треба зауважити, що навіть за умови постачання сільгоспвиробникам якісної техніки і в достатній кількості, потрібно всебічно розглянути проблеми, які стосуються питань технічного сервісу.
Авторське бачення шляхів розв’язання вказаних проблем і завдань буде висвітлено в наступних статтях.


В. Войтюк,
А. Демко, доценти НАУ

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
У березні Асоціація «Укрсадпром» обрала нового голову. Ним став Юрій Вахель. Про себе він розповідає, що «родом з олійно-зернового бізнесу». Сайт «Пропозиція» розпитав у нового голови асоціації про поточну ситуацію з арештом рахунків... Подробнее

1
0