Спецможливості
Статті

Вирощування лікарських рослин — справа прибуткова

05.06.2008
897
Вирощування лікарських рослин — справа прибуткова фото, ілюстрація
Вирощування лікарських рослин — справа прибуткова

Щоб отримати високі врожаї лікарських культур, перш за все слід завчасно підготувати грунт до сівби, оскільки сьогодні досить важко знайти потрібну площу, чисту від бур’янів — як однорічних, так і багаторічних.
Найкращими попередниками майже для всіх лікарських культур є чистий пар та озима пшениця. На паровому полі протягом вегетаційного періоду треба провести не менш як 3–4 суцільні культивації, які очищують площі від бур’янів і створюють оптимальні грунтові умови.
Після збирання зернових слід впродовж 2–3 днів (особливо за наявності багаторічних кореневищних бур’янів) проводити лущення стерні у два сліди з метою створення оптимальних умов для проростання бур’янів. За значного забур’янення на площу вносять системний гербіцид широкого спектра дії — Раундап, в.р., із розрахунку 4–6 л/га.
Зяблеву оранку слід проводити на глибину 25–27 см, але не раніш як через 15–20 днів після внесення гербіциду. Під оранку вносять повні мінеральні добрива з розрахунку NPK60.
З огляду на зміни погодних умов, за останні десятиліття найкращим строком сівби при вирощуванні ромашки і валеріани є озимий.
За озимої сівби зазвичай отримують повноцінні сходи, які до настання прохолодної погоди утворюють розвинуту розетку листків. У такому стані рослини входять у зиму. Зяблеву оранку проводять не пізніш ніж за 20–25 днів до сівби для створення природного ущільнення грунту. Передпосівну культивацію проводять на глибину не більш ніж 5–7 см з наступним боронуванням і дворазовим прикотковуванням грунту кільчасто-зубчастими котками ЗКК-6А.
Важливе значення для отримання високого врожаю сировини має якість посівного матеріалу. Найкращими сортами ромашки лікарської, придатними для вирощування на території України, є сорти селекції Дослідної станції лікарських рослин УААН: Перлина Лісостепу (вміст ефірної олії — 0,70, хамазулену — 12,36%); Азулена (0,55 і 7,4%); валеріани: Україна (вміст ефірної олії в сировині — 0,59, екстрактивних речовин — 43,1%); Кардіола (0,58% і 35,3%, відповідно).
Посівні якості насіння мають відповідати ДОСТУ, згідно з яким схожість ромашки повинна становити: І класу — 70%, II класу — 50%, валеріани: І класу — 75%, II класу — 50%.
Оптимальні строки озимої сівби: у лісостеповій зоні — друга-третя декади вересня, у степовій — третя декада вересня — перша декада жовтня.
Другим строком сівби для валеріани лікарської є ранньовесняний, але за умови, що насіння у зимовий період стратифікують протягом 30–40 днів,
Оскільки насіння названих культур доволі дрібне (маса 1000 насінин ромашки — 0,048–0,060 г, валеріани — 0,4–0,6 г), під час сівби слід дотримуватися оптимальної глибини загортання. Так, для ромашки вона становить 0,5 см, а для валеріани — 1,5–2 см. Більш глибоке загортання насіння призводить до зрідження сходів та, врешті-решт, до зниження врожаю. Як показала практика, в окремі роки (раз на 4–6 років), що характеризувалися значними осінніми або весняними посухами, навіть дотримання всіх правил вирощування не могло убезпечити врожай сировини від значних втрат. 30-40-денні посухи призводять до того, що навіть набубнявіле і проросле насіння, яке, проте, не змогло утворити перших сім’ядольних листків, повністю гине. Втім, такі випадки можна віднести до поодиноких.
Дотримання вимог щодо підготовки грунту та якості посівного матеріалу у поєднанні з весняним доглядом за плантацією дає змогу отримати повноцінні сходи і знизити затрати ручної праці на прополювання до 70–80%.
Після перезимівлі, навесні, рослини ромашки дружно відростають і в третій декаді травня — першій декаді червня зацвітають. Протягом весняного періоду на площі проводять одне-два міжрядних рихлення культиваторами КРН-4,2 або КОР-4,2, а перед збиранням суцвіть — вибіркове прополювання. При механізованому збиранні суцвіть ромашкозбиральним комбайном за вегетацію проводять, як правило, два, рідко три укоси з урожайністю 4–6 ц/га, при ручному збиранні — 4–6 укосів з урожайністю 8–10 ц/га сухих суцвіть. Для ручного збирання використовують ромашкозбиральні совки. Слід відмітити, що якісне і своєчасне збирання суцвіть ромашки на гектарній площі можуть забезпечити не менш як 10 робітників, оскільки оптимальний строк одноразового збирання становить 7–8 днів, після чого квітка утворює насіння, що доволі швидко осипається.
У структурі загальних витрат на вирощування ромашки ручне збирання становить близько 37–40% усіх затрат.
Висушуванню суцвіть ромашки слід приділяти особливу увагу. Слід пам’ятати, що сирі суцвіття не можна тримати насипом більш ніж 2 години, оскільки сировина починає зігріватися і чорніти.
Сировину лікарських культур, вирощуваних на невеликих площах (до 1–2 га), можна висушувати на стелажах, горищах без доступу прямого сонячного проміння. Для промислового висушування на площах до 30–40 га треба будувати надпідлогові сушарки, обладнані примусовим вентилюванням та обов’язковим обігрівом.
Ромашку лікарську вирощують на тій самій площі не менш як 2–3 роки. Наступного року посів ромашки лікарської формується переважно за рахунок “падалиці” насіння, яке залишається під час збирання суцвіть на першому році вегетації. Після останнього збирання суцвіть надземну масу скошують і вивозять з поля. Дворазове дискування площі з наступним прикотковуванням створює оптимальні умови для проростання “падалиці” насіння ромашки, сходи якої з’являються в першій-другій декадах вересня. За недостатньої кількості сходів проводять додатковий підсів насіння. На другому році вирощування отримують зазвичай суцільну плантацію ромашки.
Дотримання основних технологічних агроприйомів вирощування забезпечує високі врожаї суцвіть ромашки з мінімальними затратами праці. Економічні розрахунки, проведені з урахуванням сучасних цін на паливо, мінеральні добрива та інше, показали високу ефективність вирощування ромашки лікарської з урахуванням навіть того, що для висушування суцвіть ромашки, вирощуваної на великих площах, необхідні, як уже зазначалося вище, надпідлогові сушарки, де на тонну суцвіть витрачається близько 300–350 л солярки. За таких умов загальні витрати на гектарній площі становлять 3000–3100 грн. Вартість валової продукції за середньої врожайності 6,5 ц/га становить 5200 грн, чистий прибуток — 2100–2200 грн/га.
Оскільки з року в рік в Україні спостерігається значний дефіцит сировини ромашки лікарської, це продукція завжди знайде свого покупця.
Культура валеріани лікарської в Україні має давні традиції. Сьогодні цій культурі приділяється недостатньо уваги, хоча дефіцит сировини призвів до того, що корені сотнями тонн почали завозити з Польщі, Китаю та інших країн.
Причин такого становища багато, незважаючи на те, що вирощування валеріани лікарської дає змогу отримати чистий прибуток з гектарної площі в межах 10–12 тис. грн.
Важливим елементом у технологічній ланці вирощування валеріани є отримання якісного насіннєвого матеріалу. Затримка зі збиранням насінників на 2–3 дні спричинює значні втрати насіння, а при ранньому збиранні отримують недозріле насіння.
Як було зазначено вище, оптимальні строки сівби валеріани лікарської — озимий і ранньовесняний. При ранньовесняній сівбі під передпосівну культивацію вносять грунтовий гербіцид Трефлан, 48% к. е. (норма витрати — 2 л/га).
На першому році вегетації рослини утворюють розвинуту розетку листків, на другому — генеративні стебла. На другому році вегетації при відростанні квітконосів на висоту 50–70 см проводять їх скошування. Такий агрозахід сприяє збільшенню врожаю коренів у середньому на 35–40%. За дотримання відповідної технології вирощування на першому році вегетації можна домогтися врожайності коренів 7–9, на другому — 15–20 ц/га. У західних країнах, де під основні добрива вносять 100–150 т органічних і 150–180 кг діючих речовин повних мінеральних добрив, урожайність коренів становить 35–40 ц/га.
Підбиваючи підсумки, зазначимо, що на сьогодні вирощування лікарських культур є однією з найприбутковіших галузей сільськогосподарського виробництва. Тільки комплексний підхід до вирощування лікарських культур гарантує успіх.
О. Губаньов,
заввідділом технології вирощування лікарських рослин, Дослідна станція лікарських рослин УААН.
Фото В. Деркач

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Corteva Agriscience щорічно інвестує в наукові розробки близько 1 млрд доларів США. Компанія працює в понад 140 країнах світу, маючи майже 100 виробничих комплексів та понад 150 науково-дослідницьких центрів. В Україні Corteva виробляє... Подробнее

1
0