Метаморфози санітарного благополуччя

Міжнародні фінансові структури в обмін на кредити вимагають усунення Держстандарту

Виробники харчів часто вдаються до фальсифікацій продукції та порушень вимог маркування. Це не раз підтверджували спеціалісти Держспоживстандарту України, перевіряючи якість різноманітних товарів.

Наше молоко часто росте на пальмах
Протягом липня-серпня нинішнього року фахівці ДП "Укрметртестстандарт" провели лабораторні дослідження понад 70 видів молочної продукції. У 44 зразках було виявлено консерванти, штучні барвники та рослинні домішки, які не передбачені нормативною документацією.
Зокрема, у виробництві традиційної для українського споживача продукції підприємці використовують непередбачені рецептурою складники. Так, ідеться в інформації Держспоживстандарту, в морозиві "Пломбір", яке має містити лише молочні жири, виявлено жири рослинного походження. При цьому деякі зразки перевіреного морозива містили близько 90% таких жирів. Зокрема, це морозиво на молочній основі "Пломбір Справжній", морозиво на молочній основі пломбір двошаровий з ароматом полуниці та ванілі "Геркулес" та морозиво на молочній основі "Пломбір".
Немолочні жири нібито виявили й у вершковому маслі. Приміром, продукція торгової марки "Щодня" та масло солодковершкове селянське "Прилуцьке" містили приблизно 30% немолочних жирів, а солодковершкове селянське масло "Дві корівки" - близько 25% немолочних жирів. А в перевіреній сметані торгової марки "Щодня", стверджують у Держспоживстандарті, взагалі не було виявлено молочних жирів.
За словами начальника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП "Укрметртестстандарт" Володимира Семеновича, виробники вдаються до фальсифікації продукції задля зниження її собівартості.
Крім того, під час перевірок було виявлено інші порушення, зокрема використання в глазурованих сирках, йогуртах, біфідо- та біойогуртах консервантів та штучних барвників без нанесення на етикетках цієї продукції відповідної інформації.
За результатами інформації ДП "Укрметртестстандарт" про виявлені порушення, Прокуратура Києва видала припис про усунення порушень законодавства України щодо безпеки та якості молочної продукції.

Поганим імпортерам і контролюючі органи заважають
Тим часом, у самому Держспоживстандарті б'ють на сполох. Там стурбовані зусиллями окремих народних депутатів якнайшвидше підкоригувати Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Йдеться про внесення змін, спрямованих на скасування обов'язкової сертифікації харчової продукції, що може зашкодити здоров'ю й навіть життю наших громадян. Здорові сили в Верховній Раді вже неодноразово давали відсіч спробам на законодавчому рівні завдати шкоди національній безпеці України. Водночас певні лобісти проштовхують зміни через парламент. Причому, діють за правилами: "Для досягнення мети будь-які технології придатні".
У Держспоживстандарті тільки руками розводять. Так, законопроект про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" (№ 1362) витримав у сесійній залі перше читання. Коли народні обранці його розглядали, не було там жодної згадки про законодавчі зміни до Закону України "Про збереження санітарного та епідемічного благополуччя населення". Аж раптом, стверджують у Держспоживстандарті, такі правки в документі з'явилися.
У Держспоживстандарті старання лобістів пояснюють меркантильними інтересами. Низкою законодавчих актів на Держспоживстандарт покладено функції контролю харчових продуктів, зокрема щодо їхньої безпечності та якості. Водночас, серед вимог для виділення Україні чергового траншу позики Світового Банку є й така: відсторонення Держспоживстандарту від контролю харчових продуктів та скасування обов'язкової сертифікації у нашій державі імпортної харчової продукції.
На думку фахівців Держспоживстандарту, такі вимоги міжнародних кредиторів не відповідають нашим національним інтересам та змушують вітчизняний уряд порушувати чинне законодавство. Бо ж контроль за харчовими продуктами здійснює МОЗ та Держспоживстандарт. Згідно з Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів", випробовування харчових продуктів на безпечність мають проводити виключно випробувальні лабораторії, акредитовані Національним агентством з акредитації України згідно з міжнародними стандартами. Держспоживстандарт створив мережу з 23 таких лабораторій, ще чотири має МОЗ. Слід зазначити, що вітчизняну олію до Євросоюзу постачають тільки за наявності протоколу випробувань випробувального центру Держспоживстандарту, визнаного Євросоюзом.
Таким чином, із системи контролю за харчовими продуктами в Україні намагаються вилучити найбільш технічно забезпечену та висококваліфіковану інституцію - Держспоживстандарт, чим буде зруйновано систему держконтролю в нашій країні. І це тоді, коли в світі окремі країни посилюють контроль за ввезенням імпортної продукції і встановлюють додаткові технічні бар'єри для захисту власного товаровиробника, надаючи їм переваги в реалізації продукції на власному споживчому ринку. У нас же намагаються запровадити спрощений доступ харчових продуктів не тільки з об'єднаної Європи та США, а й з Азії (Китай) та Латинської Америки. Як захищають свої ринки від непотребу, можна побачити навіть на прикладі країн колишнього Союзу. Приміром, член СОТ - Молдова - запровадила сертифікацію кожної партії імпортованої харчової продукції.
У Держспоживстандарті наголошують, що уявна вигода від одноразової фінансової допомоги для латання таким способом Держбюджету призведе в найближчому майбутньому до мільйонних збитків вітчизняних товаровиробників та руйнування сільськогосподарського виробництва в Україні. Станеться це через ввезення до нас контрафактної, неякісної, небезпечної продукції за демпінговими цінами.
Як наслідок, ще більше погіршиться інвестиційний клімат нашої держави через низьку ліквідність продукції, незважаючи на запевнення міжнародних кредиторів, що це сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату. Крім того, буде завдано шкоди життю й здоров'ю українців - споживачів таких продуктів.
Адже загальновизнаний факт: Україна й так займає одне з перших місць в Європі за рівнем смертності та серед останніх за рівнем тривалості життя.

Галина Квітка