Спецможливості
Досвід господарств

Як прожити з одного гектара грушевого саду?

30.11.2020
12745
Як прожити з одного гектара грушевого саду? фото, ілюстрація

Останніми роками набуває популярності вирощування органічної садівничої продукції, зокрема плодів груші. Але багато садівників дивляться на вирощування цієї культури з осторогою. Цього разу на досвіді ФГ «ІНТЕРФЛОРА» редакція нашого журналу спробувала вияснити, як саме потрібно розпочинати займатися інтенсивним садівництвом, а саме вирощуванням груші. Нашим співрозмовником був Ігор Бабій, директор цього фермерського господарства. Нижче подаємо розповідь від першої особи.

 

 

 

 

Моєю мрією із самого дитинства було розпочати власну справу. Але яку саме, я не знав. У цьому мені допомогли мій дід і батько, які 2002 року заклали маточник із голландських підщеп яблунь. Уже майже 17 років вони займаються лише вирощуванням саджанців плодових порід. Мені ж хотілося чогось більшого. Тому 2010 року я вирішив закласти свій власний сад площею один гектар на території села Ленківці Кельменецького р-ну Чернівецької обл.

Ігор БабійНа сьогодні моє господарство має 5 га яблунь та 3 га груші. Паралельно допомагаю батькові вирощувати й продавати саджанці, підщепи й живці. Щороку вирощуємо близько 100 тис. саджанців яблуні типу кніп-баум (Фуджі Кіку 8, Хоней Крисп, Голден Делішес Рейндерс, Гала, Гала Маст, Гала Мітч, Бребурн, Чемпіон, Ред Джонапринц, Декоста) та груші типу суперверетено і кніп-баум (Ноябрська, Рікс, Вільямс, Яблунівська). Також маємо незначні площі підщепи яблуні М 9, Т337, ММ 106 та груші-айви — Сідо (Cydo). У своїй роботі керуємося сучасними стандартами на садивний матеріал, адже наша мета — виростити якісні здорові саджанці, які надалі забезпечать закладання продуктивного насадження.

Основна спеціалізація господарства — все-таки садівництво. Технологія вирощування садів у нас уже відпрацьована: ми постаралися перейняти все краще з європейського досві­ду. У нашому господарстві працюють дев’ять осіб. Ми цілорічно забезпечуємо їх роботою і гідною зарплатою. Додатково залучаємо працівників лише на весняні та осінні роботи. У своєму технічному арсеналі маємо чотири трактори та обприскувачі. Поливу як такого не застосовуємо: у нас ґрунт у саду дуже важкий (сірий опідзолений), який має хорошу вологовіддачу. Цього року плануємо замульчувати пристовбурову зону рослин перепрілою соломою. Під шаром соломи волога може зберігатися досить довго, тим самим скорочується потреба в поливах. Крім того, шар мульчі захищає дерева від бур’янів і забезпечує створення сприятливого мікроклімату в ґрунті. Останніми роками погодні умови регіону дещо змінилися. Майже щороку влітку маємо проблеми з градом. Тому 2016 року захистили свої насадження протиградовою сіткою, яка, окрім того, захищає рослини й від негативного впливу вітру та спеки.

 

Чому — саме інтенсивне вирощування?

Підщепи яблуні га грушіХочу відзначити, що свій сад я висаджував у три етапи. Перше (2010 року) і третє (2017-го) насадження (груші і яблуні) були закладені на полі поблизу села. Другу плантацію — чисто грушеву — розбили 2014 року безпосередньо біля свого будинку, в центрі села. Всі наші насадження — інтенсивного типу.

Чому я обрав інтенсивне садівництво? Тому, що таке насадження вже на третій рік після закладання посадки вступає у плодоношення (тоді як класичні — на шостий — восьмий), швидко нарощують промислові врожаї плодів і збільшують економічну ефективність виробництва більш ніж удвічі. Закладання такого саду потребує особливої уваги, тому що витрати на нього незрівнянно більші, ніж на класичний. Будь-яка помилка під час організації саду може призвести до втрати значних коштів. Обов’язковими складовими технології вирощування таких насаджень є інтенсивна обробка дерев засобами захисту рослин і внесення належних норм мікро- та макродобрив. Також у інтенсивному саду є своя система обрізування гілок і формування крони дерев. Для полегшення збору врожаю ми висадили низькорослі дерева, в яких формуються малогабаритні, добре освітлені крони із низько розташованими плодами.

 

Вибір місця для майбутнього саду

Потрібно пам’ятати, що основою процесу закладання саду є вдалий вибір ділянки. Обирати місце для саду потріб­но дуже ретельно, бо якщо недоліки виявляються потім, коли справу вже зроблено, то виправити їх дуже важко, а часом і неможливо. Тож, обираючи місце для майбутнього насадження, насамперед слід звернути увагу на ґрунт. Він повинен мати родючий шар землі легкого механічного складу, високу вологоємність, належну водо- й повітропроникність. Бажано провести аналіз ґрунту на наявність у ньому потрібних макро- й мікроелементів. Під час вибору місця під сад слід враховувати біологічні особливості і морфо-фізіологічні потреби плодового дерева. Добираючи відповідні сорти яблук чи груш, потрібно насамперед брати до уваги їхнє призначення, тобто на які цілі ви використовуватимете майбутній урожай і куди саме його реалізовуватимете. Тому що від цього передусім залежатиме прибуток вашого господарства в майбутньому.

 

Схема посадки дерев

Оптимальну схему садіння дерев у саду вибрати дуже складно. В основному, це залежить від інтенсивності росту певного сорту: якщо він швидкорослий, то більшу відстань потрібно залишати між деревами. Грушу ми розміщували за схемою 3,2х0,5 м (насадження, розміщене в населеному пункті) та 3,2х0,8 (на полі). Яблуню — за схемою 3,7х1,2 м. Чіткої схеми посадки не дотримувалися. На мою думку, потрібно висаджувати рослини так, щоб потім було зручно доглядати насадження впродовж вегетаційного періоду дерев.

 

Дерева в саду потребують цілорічного догляду

Обрізування гілок є одним із найважливіших пунктів догляду за деревами. Головне завдання — правильно сформувати крону. Тому для обрізування саду завжди звертаємося до консультантів. Вони приїздять у господарство, оглядають сад, і варто зазначити — щороку застосовують різну технологію обрізки. Зокрема, на початку закладання саду формували розріджено-ярусну крону дерев. Однак таке формування нам не сподобалося. Тому три останні роки обрізуємо та формуємо крону за принципом плодової стіни. Цю технологію використовуємо як на яблуні, так і на груші.

У чому особливість цієї технології обрізування? Дерева формуються у вигляді піраміди з тупою вершиною. Сформована крона в основі завширшки до 80 см, а на обмеженій до раціонального рівня верхівці — до 60 см. Безпосередньо за лінією обрізування утворюється 25-сантиметрова продуктивна зона кільчаток і прутиків із генеративними бруньками на кінці. Для уникнення надмірної активізації росту потрібно видаляти гілки на верхівці крони, уповільнюючи в такий спосіб ріст коренів дерева і сприяючи кращому зав’язуванню плодів. Для утворення меншої кіль­кості неплодоносних пагонів використовуємо в саду регулятор росту рослин Регаліс. Завдяки йому поліпшується утворення зав’язі, стабілізується та підвищується врожайність, що особливо важливо в разі періодичності плодоношення та після ураження квіток весняними заморозками. Для уникнення провокування небажаних приростів обрізуємо сад у фазі рожевого пуп’янка. У такий спосіб оптимізується співвідношення маси листя до плодів, а також знижується вірогідність повторного росту пагонів.

Завжди потрібно видаляти надто довгі або звисаючі плодоносні гілки. А також застарілі гілки в місцях надмірного загущення крони. Особливої уваги потребує центральна частини крони поблизу провідника. З часом формуються вузькі світлонепроникні крони, особливо за значного загущення провідника. Внаслідок цього всередину плодової стінки не потрапляє світло, що негативно впливає на якість плодів. Тому кожного року потрібно проводити корегування кронового формування саду, щоб запобігти небажаному впливу на розвиток дерев та їхнє плодоношення.

 

Міжряддя саду

Природне задерніння міжрядьЄ дуже багато різ­них методів догляду за міжряддям. Дехто із садівників у міжряддях своїх садів сіють кропиву та ромашку. Кропива, зокрема, захищає насадження від шкідливих організмів: вони майже від­сутні в місцях, де вона росте. До того ж кропива є досить корисним бур’яном, оскільки в результаті свого розкладання вона утворює поживний шар, подібний до гумусу (саме тому рослини, які зростають поруч, відчувають себе в цьому середовищі просто чудово). Однак, щоб засіяти міжряддя нею, потрібно багато зусиль.

У своїх садах у перші три роки вирощування дерев ми проводили культивацію — щоб захистити молоді насадження від бур’янів, які пригнічують ріст молодих саджанців. Після першого плодоношення дерев почали використовувати у міжряддях природне задерніння. Однак до цвітіння дерев усе ж таки проводимо культивацію та вносимо азотні добрива. Протягом вегетаційного періоду скошуємо бур’яни чотири — шість разів. Таке задерніння добре захищає ґрунт від ерозії, сприяє рівномірному розподілу опадів, збільшує проникність вологи та підвищує водопроникну здатність ґрунту, а за настання холодів забезпечує певний захист коренів від впливу низьких температур. Скошену траву залишаємо у міжряддях, вона поступово розкладається й забезпечує ґрунт органічною речовиною, що дає змогу обходитися без внесення органічних добрив. Також природне задерніння має великий плюс: збільшується кіль­кість ентомофагів у саду, які знищують шкідливі організми.

 

Захист насаджень

Протиградова сіткаСвій сад за призначенням поділяю на неорганічний та органічний. У тих насадженнях (переважно яблуні), які розміщені на полі, проводимо хімічну обробку дерев лише препаратами провідних компаній. А насадження груші, що розташоване в населеному пункті, відноситься до органічного. В цьому саду використовуємо інтегрований захист дерев, для того щоб зменшити пестицидне навантаження. Зокрема, використовуємо лише п’ять хімічних обробок рано навесні (до цвітіння). Після цього, до отримання плодів, застосовуємо десять обробок біопрепаратами компанії «БТУ-центр». З цією компанією працюємо вже четвертий рік. Тож я не можу назвати нашу грушу абсолютно органічною. Однак застосування біопрепаратів, замість хімічних, забезпечує зменшення пестицидного навантаження не лише на сад, а й на навколишнє середовище. В основному, використовуємо препарати для захисту дерев від шкідників і хвороб.

У своєму саду до знайомства із представниками компанії «БТУ-Центр» мали великі проблеми з такими шкідливими комахами, як: попелиці, щитівка, медяниця, плодожерка. Після застосування біологічних інсектицидів (Лепідоцид-БТУ, Бітоксибацилін-БТУ) відміча­ється значне зменшення кількості шкід­ників у саду, їхня чисельність не перевищує економічний поріг шкодочинності.

 

Боротьба з хворобами

Значних захворювань плодових дерев за роки існування саду не відзначали. Найбільшу шкоду завдає несправжній бактеріальний опік. Для подолання цієї хвороби, а також профілактики інших поширених у нашій зоні патогенів використовуємо препарати Фітоцид, ФітоХелп та МікоХелп. А також біофунгіциди на основі міді та сірки, які дозволені для застосування в органічному виробництві.

Біопрепарати компанії «БТУ- Центр» під час обробки насадження використовуємо в баковій суміші. Вони нетоксичні й сумісні між собою та з іншими хімічними засобами захисту рослин. Проте за використання бакових сумішей в інтегрованих схемах слід бути дуже обережними — потрібно правильно поєднувати хіміч­ні препарати з біологічними, щоб не накоїти лиха. На сьогодні повністю відмовитися від хімічних засобів захисту рослин поки неможливо. Однак за вдало дібраної системи хімічно-біологічного захисту можна отримати продукцію, яка не матиме в собі залишків пестицидів. Дуже позитивним у роботі з «БТУ-Центр» є постійне консультування спеціалістами компанії, оперативне реагування та корегування наданих технологічних карт захисту й живлення рослин відповідно до конкретних умов чи інших факторів.

 

Методика обробки дерев

На сьогодні маємо свою методику обробки садів. Використовуємо для приготування робочої суміші завжди більше як 1 т води на гектар. Окрім того, застосовуємо дрібне розпилювання. Чому це важливо? Наприклад, якщо розпилюємо менше ніж 1 т води в складі робочої суміші, листки дерев не дуже мокрі, відтак ефективність препарату буде низькою. А якщо застосовуємо більшу кількість води, відбувається рівномірне нанесення розчину на листкову поверхню. Однак така методика проведення обробки саду краще працює в умовах накриття дерев сіткою. Адже в такому разі вода не так швидко випаровується. Якщо обприскати сад уранці, то, завдяки сітці, листя буде мокрим до обіду. До того ж під сіткою в саду й вітру майже немає. Проте є й мінус сіткового накриття — під його захистом перебувають не тільки дерева, а й набагато більше розводиться плодових кліщів. Але з ними теж можна боротися — ці комахи не впливають на врожайність і якість плодів. Для закріплення препаратів робочої суміші на органах рослини та шкодочинних організмах ми додаємо біоприлипачі Липосам та Енпосам.

 

Збирання врожаю

Хочу відзначити, що збирання груші потребує майже ювелірної роботи. Плоди потрібно знімати вручну! В жодному разі не обтрушувати їх із дерева, навіть уникати придавлення пальцями рук, бо биті плоди не зберігаються. Потрібно починати їхнє збирання в суху прохолодну погоду за настання зрілості. Фрукти знімають разом із плодоніжкою, обережно опускають у плодозбиральні сумки. Стараємося збирати без використання відер, щоб плоди не билися. Потім їх сортуємо, видаляємо фрукти з побиттям чи пошкодженням хворобами, шкідниками. Зрештою укладаємо їх у ящики, які перевозимо в орендований холодильник у Кельменцях. Для того, щоб уникнути травмування плодів під час транспортування та зберіганя, дно ящиків вистеляємо стружкою шаром 1–2 см. Потім усередині ящика укладаємо папір у вигляді конверта так, щоб вільними кінцями можна було укрити груші зверху, а між рядами плодів робимо ще й захисний прошарок із паперу.

Продукція в холодильнику довго не лежить. Продаємо її відразу на ринку чи здаємо в супермаркети. Грушу збуваємо лише в Україні. Тому що в Європі ціни на неї нижчі майже на 30%. Проте в нас є певні проблеми з реалізацією груші через нестабільний споживчий попит на цей фрукт. Наприклад, на ринку бажають отримати крупну жовту грушу, а в супермаркетах — зелену і більш рівномірну за масою — 300–350 г. Як на ринку, так і в супермаркеті пропонують грушу за низькою купівельною ціною, що для нас, звісно ж, невигідно.

 

Основні плюси органічної груші

За ці чотири роки органічного вирощування груші ми зрозуміли, що насамперед потрібно пам’ятати про пестицидне навантаження та залишкові кількості препаратів у продукції. До того ж і для збереження чистоти навколишнього середовища важливо зменшувати кратність обробок шкідливими препаратами. В садах багато різних ентомофагів, які можуть справитися зі шкідниками без якоїсь сторонньої допомоги. Наприклад, у Голландії і Бельгії садівники застосовують лише дві-три хімічні обробки на груші — тільки до її цвітіння, а після нього — лише біологічні препарати. Вони пояснюють це тим, що після цвітіння хімічні засоби захисту знищують корисну фауну. Із шкідниками борються парафіновими оліями, проти хвороб обробляють дерева мідними препаратами. Такі речовини зовсім не шкодять довкіллю та не мають залишків у плодах.

Також великим плюсом органічного вирощування є збереження чистоти й родючості ґрунту. Потрібно берегти ґрунт, тому що на сьогодні відбувається знищення його гумусного шару. Багато господарів — фермерів, чи садівників — зовсім не звертають уваги на структуру та вміст поживних речовин у ґрунті. Вони прагнуть тут і зараз отримати якомога більший дохід і прибуток зі своєї справи. Таке ставлення до ґрунту призведе до небажаних наслідків.

 

Поради садівникам-початківцям

На сьогодні груша привертає все більшу увагу садівників, адже щосезону вона дає багато солодких соковитих плодів. Ці фрукти можна сушити, маринувати, робити з них соки, варити джеми, варення. Крім того, плоди груші дуже корисні та мають гіпоалергенні властивості. Грушевий сад невибагливий у догляді. Тому часто садівники вважають, що зовсім не обов’язково приділяти грушевим насадженням багато уваги. Але це помилковий підхід. Правильна технологія вирощування груші дуже важлива для дерева. Якщо не дотримуватися правил догляду за грушею, то вона не плодоноситиме так, як ви б того хоті­ли. Натомість якщо дерево груші отримає своєчасний та правильний догляд, ви зможете регулярно робити щедрий запас ароматних соковитих плодів і навіть мати прибуток від реалізації зайвого врожаю.

 

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук

і.katerincyk@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №6, 2019 р.

Інтерв'ю
Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро»
Від успішного менеджера до засновника бізнесу. Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро» разом із норвезьким інвестором створив команду однодумців, які цінують та люблять сільське господарство. Компанія є надійним... Подробнее
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.

1
0