Ігор Швайка: «Хочу всіх запевнити: за виявлення будь-яких проявів корупції наші дії будуть миттєвими і жорсткими»
Його призначення на посаду міністра аграрної політики та продовольства України для багатьох стало несподіванкою. Народний депутат від партії «Свобода» за освітою та попередньою діяльністю — юрист. До чого тут, здавалось, аграрне відомство? Що, казав дехто, не знайшлось на цю відповідальну посаду фахівця? Але вже перші кроки нового керівника міністерства показали, що сюди прийшов не тільки політик, але й ефективний менеджер. Про це, зокрема, можна зробити висновок із інтерв’ю нового очільника Мінагрополітики, яке він дав нашому журналу.
Його призначення на посаду міністра аграрної політики та продовольства України для багатьох стало несподіванкою. Народний депутат від партії «Свобода» за освітою та попередньою діяльністю — юрист. До чого тут, здавалось, аграрне відомство? Що, казав дехто, не знайшлось на цю відповідальну посаду фахівця? Але вже перші кроки нового керівника міністерства показали, що сюди прийшов не тільки політик, але й ефективний менеджер. Про це, зокрема, можна зробити висновок із інтерв’ю нового очільника Мінагрополітики, яке він дав нашому журналу.
О. Петруня
Спеціально для журналу «Пропозиція»
Зайві дозволи — геть!
Ігорю Олександровичу, як вважаєте, що потрібно для того, аби підвищити ефективність аграрного сектору, провести його дерегуляцію?
— Думаю, треба запровадити ефективніший діалог із профільними асоціаціями, органами самоврядування на місцях, профспілками. Тобто зі всіма тими сегментами, які забезпечуватимуть нормальні партнерські стосунки. Що стосується дерегуляції, то тут треба також наводити відповідний порядок. І ми цим саме й займаємось. Не треба заважати внутрішньому ринку працювати за ринковими правилами. Моє завдання як міністра — скасування зайвих дозволів, за якими простежується чітко визначена корупційна складова. Бізнес має працювати, заробляти гроші та сплачувати податки до бюджету, а держава — дбати, аби був мінімальний рівень регулювання на ринку.
Водночас держава не збирається усуватися від своєї регуляторної функції на внутрішньому ринку в період зростань цін на низку соціально важливих продуктів. Наприклад, від проведення інтервенції з Аграрного фонду. Я виступаю за правильне поєднання ринкових та адміністративних механізмів.
Чи можете спрогнозувати ціни на сільгосппродукцію на близьку перспективу?
— Складно тут називати конкретні цифри. Але можу сказати: попри ситуацію, яка склалася на Кримському півострові, та виходячи з того, що весна прийшла на 2,5–3 тижні раніше, ніж зазвичай, сьогодні потрібно якомога швидше провести посівну кампанію. І ми це зробимо. Про її обсяги розповім потім, коли посіємо. Проте хочу запевнити: масштаби посівної будуть достатніми. Наші спостереження свідчать, що прогноз щодо цього позитивний.
А якою буде ціна на пальне?
— Ми не повинні диктувати ціни на пальне. Вони мають бути ринковими. Головне — забезпечення потрібною кількістю пального.
А корупції — рішучий бій!
Як оцінюєте ліквідацію Міністерства доходів і зборів?
— Міндоходів, або «Мінздох», як його охрестили, був доволі корумпованою структурою. Наразі провадимо велику роботу щодо повернення у нормальний робочий стан Державної митної та Державної податкової служб.
Чи могли б навести приклади корупції у діяльності міністерства за попереднього керівництва?
— Я думаю, що це питання, перш за все, потрібно адресувати кожному фермерові, і він наведе приклади з власного життя. На сьогодні наше головне завдання — забезпечити дію простих і прозорих правил, тобто змогу працювати чесно і відкрито. Коли я був депутатом Верховної Ради, ми сотнями розглядали звернення фермерів та підприємців, які не було сенсу відправляти до Міністерства доходів і зборів, знаючи, що саме звідти «ростуть ноги» усіх цих корупційних фактів. Вважаю одним із наших головних завдань — усунення всіх корупційних схем, у тому числі на регіональному рівні. Хочу запевнити сільгоспвиробників: за виявлення будь-яких проявів корупції на місцях наші дії будуть миттєвими і жорсткими. Рука не здригнеться покарати корупціонерів на користь українців!
Чи відбувається скорочення штатів у міністерстві? Скільки у Вас заступників?
— Маю трьох заступників. Було вирішено провести скорочення штатів на 20 осіб. У міністерстві не може бути більше одного службового автомобіля. Кардинальні скорочення пройшли по наших центральних структурних апаратах. Ми працюємо над тим, як модифікувати управлінську структуру, аби вона була ефективною, але не затратною. Нині з цією метою проводимо аудит — він покаже, яким справді має бути наше міністерство.
А чи плануєте проводити кадрові перестановки, змінювати керівників структур, які працюють в аграрному секторі?
— Тут треба говорити конкретно, про які саме структури йдеться. Якщо є претензії до керівників, прошу їх оприлюднити, а ми будемо розглядати і вирішувати кадрові питання. Головне — щоб кожна структура працювала фахово і чесно, а не була залучена до якоїсь політичної або корупційної діяльності.
Як там справи на селі?
Ігорю Олександровичу, як можна охарактеризувати поточний стан справ на полях України?
— Наразі продовжуються весняно-польові роботи. Для їхнього проведення українські аграрії забезпечені коштами на понад 80%. Прямий дефіцит у розмірі 8 млрд грн плануємо перекрити завдяки запозиченим коштам, у тому числі із залученням банківських та комерційних кредитів. Для цього вже маємо попередні домовленості з банківськими та фінансовими структурами. Іншою підтримкою аграріям може стати укладання форвардних контрактів із ДПЗКУ та Аграрним фондом.
Не секрет, щороку аграрії збільшують витрати на проведення весняно-польових робіт. Чи став винятком цей рік?
— Ні, не став. У поточному році планові витрати для проведення весняно-польових робіт на 1 га ріллі становлять 2087,3 грн, що на 234,5 грн більше порівняно з 2013 р. Розрахункова потреба у коштах для проведення комплексу весняно-польових робіт становить 42,8 млрд грн. Із загальної потреби власними ресурсами підприємства забезпечені на 34,8 млрд грн. Тобто прямий дефіцит власних коштів становить 8 млрд грн.
І як плануєте покрити такий дефіцит?
— Шляхом запозичених коштів, у тому числі завдяки банківським кредитам в обсязі 4,7 млрд грн та комерційним — 3,1 млрд. Ми ведемо перемовини із представниками Національного банку України, комерційними банками та іншими фінансовими установами щодо максимального сприяння у питаннях кредитування вітчизняних аграріїв під час посівної кампанії. І бачимо, що порозуміння є. Ще одним прийнятним джерелом покриття дефіциту власних коштів буде укладання форвардних контрактів із Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Аграрним фондом і одержання попередньої оплати.
Курс — на євроінтеграцію
Наразі дуже багато кажуть про прагнення української влади, суспільства та бізнесу до євроінтеграції. Що у цьому плані робить міністерство?
— Враховуючи європейський вектор нашої держави та готовність відкриття Європейським Союзом своїх ринків для українських товарів в односторонньому порядку, ми повинні якнайшвидше ухвалити закони, які дадуть змогу аграрному сектору економіки повноцінно працювати у європейському правовому полі, а нашу продукцію постачати на ринок європейських країн. Саме ці законодавчі ініціативи є для нас стратегічно важливими. Тому ми провели низку нарад щодо визначення пріоритетів законопроектної діяльності. За участі всіх зацікавлених сторін, у тому числі експертів, представників профільних громадських об’єднань та аграрного бізнесу, було ретельно проаналізовано понад 20 законодавчих актів у аграрній галузі та окреслено першочергові законодавчі ініціативи.
А які саме законопроекти вже можна назвати?
— До центральних органів виконавчої влади вже направлено шість першочергових законопроектів, зокрема: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів», «Про корми», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин», «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною», «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин», «Про внесення змін до Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”».
Будь ласка, розкажіть конкретніше про ці законопроекти?
— Наприклад, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів» установлює механізм відстеження безпечності та якості харчових продуктів згідно із вимогами європейського законодавства. Він дасть змогу створити належну систему контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, еквівалентну до системи ЄС. Розробка та підписання ще одного проекту, розробленого міністерством, продиктована нагальною потребою гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Це стосується законопроекту «Про корми», завдяки якому удосконалюється процес виробництва та обігу кормів, кормових добавок та преміксів, а саме: виключається застосування у виробництві кормів антибіотиків, генетично модифікованих та інших шкідливих організмів. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» пропонує ідентифікувати всіх сільськогосподарських тварин на території держави. Це надасть можливість нашій тваринницькій продукції повноцінно вийти на світові ринки та бути на них конкурентоспроможною. Проект закону «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин» установлює, яким чином буде здійснюватись контроль харчових продуктів тваринного походження. Ми маємо скоординувати свою роботу так, щоб ці першочергові законопроекти максимально швидко пройшли погодження в усіх заінтересованих органах виконавчої влади, були внесені на розгляд Верховної Ради та ухвалені.
Якщо взятися разом…
На мій погляд, дуже цікавою і корисною є Постанова Кабміну «Про внесення змін до Порядку видачі дозволу на ввезення на територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів». У чому її суть?
— Це один із прикладів того, як треба спільними зусиллями боротися із таким ганебним явищем, як корупція. Рішення уряду є ще одним кроком до викорінення корупційних схем у аграрній галузі, адже воно значно спрощує дозвільні процедури ведення діяльності, пов’язаної із ввезенням на територію України тварин та продуктів тваринного походження.
Раніше дозвіл підприємству-імпортеру видавала Держветфітослужба — на визначену партію товару і на визначений термін. На зустрічах, які постійно проводяться за моєю участю та за участю представників профільних об’єднань і аграрного бізнесу, виробники неодноразово скаржились, що цей дозвіл був прикладом абсолютно неефективного державного регулювання та містив значну корупційну складову. Так, для отримання дозволу імпортерам доводилось сплачувати 35 дол. США за тонну імпортної продукції, незважаючи на «безоплатність» його видачі.
Крім того, ухваливши постанову, уряд здійснив крок по дерегуляції підприємницької діяльності, гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу у частині видання документів дозвільного характеру. Адже запропоновані зміни забезпечать прозорість, неупередженість та узгодженість дій під час здійснення заходів державного контролю на всіх рівнях, інспекційні функції і система держконтролю і надалі працюватиме в інтересах держави та її громадян.
У майбутнє — з оптимізмом
Чого Ви чекаєте: збільшення чи зменшення інвестицій в аграрний сектор України у зв’язку із зовнішньою агресією проти нашої країни?
— Безумовно, збільшення. Я був на багатьох міжнародних зустрічах, і на них лунала зацікавленість в інвестиціях у агросектор України. Наше завдання полягає у тому, щоб створити привабливий інвестиційний клімат. Нехай до нас завозять новітні технології, а ми забезпечимо умови для будівництва нових підприємств. Працюйте, заробляйте у нас свої гроші, створюйте робочі місця, залишайтесь на українському ринку — саме це ми кажемо іноземному інвестору.