Спецможливості
Агрохімія

Хімія проти коренепаросткових бур’янів

04.10.2012
22324
Хімія проти коренепаросткових бур’янів фото, ілюстрація
cорняки на поле

На сьогодні найпопулярніший засіб контролю коренепаросткових та інших багаторічних бур'янів - гербіциди на основі ізопропіламінної солі гліфосату. В більшості випадків цей препарат для знищення бур'янів застосовують у літній та осінній періоди, адже для його ефективної дії потрібно, щоб бур'яни перебували в активній фазі вегетативного росту.

 

Згідно з агробіологічною класифікацією, коренепаросткові бур'яни належать до типу непаразити підтипу багаторічні. Це багаторічні рослини, що дають паростки, які утворюються з бруньок на корінні (бруньки є як на головному, так і на бічних коренях). Паростки дають початок новим рослинам. Спочатку вони пов'язані з материнською рослиною, а потім перетворюються на самостійні рослини, на яких з'являються нові кореневі паростки. Внаслідок цього поле вкривається заростями бур'янів у кілька квадратних метрів, і якщо їх не знищити, воно стає суцільним забур'яненим масивом. Під час механічного обробітку грунту корені коренепаросткових бур'янів подрібнюються, і з бруньок на окремих відрізках відростають нові рослини.

До коренепаросткових бур'янів належать: амброзія багаторічна (Ambrosia psilostachia D.C.), березка польова (Convolvulus arvensis L.), ластовень (цинанхум) гострий (Cynanchus acutum L.), льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill), латук татарський (Lactuca tatarica L.) молочай звичайний (Euphorbia virgata W.K.), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.), осот рожевий (будяк польовий) (Cirsium arvense L.), степовий гірчак звичайний (Acroptilon repens L.), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L.), щавель гороб'ячий (Rumex acetosella L.).

Біологічні особливості

Чим обробляти землю від бур'янів? Для ефективного контролю коренепаросткових бур'янів слід добре знати їхні біологічні особливості. Через швидке розмноження і проблеми з викоріненням дану групу бур'янів вважають найбільш злісною. Їхня коренева система накопичує в своїх підземних пагонах великі запаси поживних речовин у вигляді водорозчинних вуглеводів і утворює із закладених на корінні бруньок нові пагони, які можуть проростати з глибини 1-1,5 м. Так, до кореневої системи коренепаросткових бур'янів входять органи стеблового походження - молоді вертикальні кореневі паростки. Навесні на цих коренях утворюються горизонтальні бічні корені завтовшки 2-3 мм на відстані 40-50 см від головного кореня, які круто загинаються донизу та починають рости вглиб грунту, утворюючи дочірні вертикальні корінці, що проникають на глибину 0,7-1 м. Своєю чергою, від цих дочірніх вертикальних корінців утворюються горизонтальні корінці другого порядку, і цей процес продовжується.

Спостереженнями за розміщенням коренів і кореневих паростків у грунті встановлено, що основна частина підземних органів (до 75%) розміщена на глибину: осот рожевий - 60 см, латук татарський - 40, осот жовтий польовий - 20, березка польова - 50 см. Дослідженнями також встановлено, що частка розеток осоту рожевого, березки польової, латуку татарського, яка утворилася від корінців із підорного шару, становить до 75% рослин бур'янів. Отже, потрібно знищувати та виснажувати, насамперед, вертикальні корінці в підорному шарі грунту.

  Наступною біологічною особливістю коренепаросткових бур'янів є наявність трьох періодів у житті рослин. Весняний (перший) період: посилене масове відростання кореневих паростків, які пробиваються на поверхню грунту, утворюючи надземні органи, що призводить до сильного виснаження запасу поживних речовин, накопичених в підземних коренях. Другий період: після появи надземних частин рослин спостерігається утворення горизонтальних коренів, закладаються бруньки та накопичуються поживні речовини (протягом усього періоду вегетації). Третій період (осінньо-зимовий): бур'яни входять в період спокою, і поживні речовини надходять в глибші корінці.

Слід зазначити, що коренепаросткові бур'яни в переважній більшості розмножуються насінням, яке, в основному, має «летючки» і вітром переноситься на великі відстані. Найвища насіннєва продуктивність цих бур'янів спостерігається на вільних від культурних посівів площах, менше - на просапних культурах і найменше - у посівах зернових культур. Так, у посівах кукурудзи на одній рослині осоту рожевого може бути від 800 до 8000 визрілих насінин, тоді як у посівах пшениці - до 3600. У посушливі роки і, особливо в Степу, збільшується відсоток недорозвинутих насінин, яких у осоту рожевого може бути 60%. Максимальна продуктивність однієї рослини осоту жовтого і березки польової - до 1000, латуку татарського - 2000 шт. Проте багато коренепаросткових бур'янів мають великий період спокою.

Відповідно, всі методи контролю  коренепаросткових бур'янів грунтуються на тому, щоб уникнути утворення пагонів і накопичення поживних речовин в підземних органах, викликаючи цим виснаження рослин. Цей метод включає систематичне підрізання (гербіцидне придушення) підземних органів, аби збільшити витрату накопичених поживних речовин на відростання нових пагонів, а останні слід знищувати до появи листя.

Згідно з рекомендаціями, в післяжнивний період для боротьби з коренепаростковими бур'янами проводять механічний обробіток грунту різними знаряддями задля виснаження рослин та знищення нових паростків стебел. Але осінній чи весняний обробіток за наявності великого запасу поживних речовин у бур'яну не викликає загибелі коренепаросткових за рахунок їхнього виснаження. Лише на парах за багаторазового механічного обробітку (не менше чотирьох-п'яти разів) відмічено ефективне знищення коренепаросткових бур'янів, особливо якщо не допускати переростання діаметра розеток понад 8-10 см.

Для контролю кореневищних бур'янів велике значення має науково обгрунтована система чергування культур, удобрення і обробіток грунту в сівозміні. Так, коренепаросткові бур'яни краще пригнічуються культурами суцільного висіву (особливо житом озимим, гречкою, вико-вівсяною та іншими сумішками) за рахунок їхної здатності утворювати щільний зелений покрив, який заважає надходженню сонячної енергії до більшості сегетальних рослин нижнього та середнього ярусів фітоценозу. За даними Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, найменша забур'яненість коренепаростковими бур'янами відмічена у паровій (чорний пар - пшениця озима - цукрові буряки) та плодозмінній сівозмінах (еспарцет - пшениця озима - цукрові буряки), 2,6 і 1,2 шт./м2, тоді як у просапній (кукурудза - пшениця озима - цукрові буряки), 5,4 шт./м2. Водночас у вищезгаданих сівозмінах застосування плоскорізного обробітку грунту призводить до зростання кількості коренепаросткових бур'янів більш ніж вдвічі-втричі.

Проблеми хімічного захисту від коренепаросткових бур'янів

Багаторічні коренепаросткові бур'яни в фазі весняних розеток мають великий запас поживних речовин, відкладених в коренях, і тому значно повільніше пригнічуються гербіцидами суцільної дії. Крім того, навесні під час появи розеток бур'янів переважає висхідний потік пластичних речовин з коренів у надземну частину, тому обробка гербіцидами, застосована у фазі розетки, не може глибоко проникнути в корені бур'янів і викликати їхнє відмирання. Водночас за сильного забур'янення посівів зернових осотами використовують підвищені норми гербіцидів.

На сьогодні найпопулярніший засіб від бур'янів з контролю коренепаросткових та інших багаторічних бур'янів - гербіциди на основі ізопропіламінної солі гліфосату. В більшості випадків гліфосат застосовують у літній та осінній періоди, адже для його ефективної дії потрібно, щоб бур'яни перебували в активній фазі вегетативного росту. Найкраще гліфосат вносити, коли відбувається активний відтік асимілянтів в корені рослин. На ринку України є різні види Гліфосатів. N-фосфонометилгліцин вважається класичним гліфосатом. Є ще сіль діамонію фосфонометилгліцину, сіль ізопропіламінна (в основному, китайських виробників). Традиційно високу активність мають калійні солі гліфосату (Ураган, Ураган Форте), а також Раундап. Останнім часом під час внесення гліфосату почали додавати сульфат амонію для підвищення його ефективності. Проте для знищення коренепаросткових у вищезгадані гліфосати його не слід додавати, оскільки діюча речовина буде швидше спалювати надземну частину рослин, а в коріння буде потрапляти менше. Водночас у генеричні гліфосати для кращого проникнення діючої речовини у рослину можна додавати 3-5 кг/л/га сульфату амонію чи КАСів. Норма внесення гліфосату проти видів осотів - 3-4 л/га, берізки польової, латуку татарського, молочаю, степового гірчаку - 5-6 л/га.

Найефективніше контролювання коренепаросткових бур'янів після збирання озимих зернових. Так, найвищу ефективність дії мають бакові суміші гербіцидів на основі гліфосату з додаванням гербіцидів групи 2,4-Д, (виготовлені на основі дихлорфеноксиоцтової кислоти) чи Дикамби. Серед гербіцидів групи 2,4-Д найефективніший двоетилгексиловий ефір 2,4-Д. Високу активність суміші гліфосату з двоетилгексиловим ефіром 2,4-Д проти коренепаросткових можна пояснити кращою транслокацією діючих речовин гербіцидів у підземну частину рослин. Самі д. р. швидко переміщуються у кореневу систему березки польової та акумулюються в усіх її частинах).
Норми застосування Гліфосату, 2,4-Д і Дикамби, першою чергою, залежать від кількості бур'янів та фаз їхнього розвитку. Якщо поле надто забур'янене коренепаростковими бур'янами (особливо березкою польовою), вони переросли, то норма використання препарату на основі двоетилгексилового ефіру 2,4-Д становить 0,8-1,0 л/га, Дикамби - 480 г/л - 0,6-0,8 л/га. За оптимальної фази розвитку бур'яну, температури, достатньої вологості грунту норми витрати такі: Гліфосат, 4,0 л/га + Естрон, 0,8 л/га. Водночас високі норми гліфосатів (8-10 л/га) можуть бути причиною швидкого відмирання тканин, що призводить до зниження можливості пересування токсиканту в рослині і, особливо, в корені.

Зернові колосові культури

 У період вегетації зернових колосових культур, кукурудзи та злакових трав ефективним є застосування гербіцидів на основі 2,4-Д у формі ефіру та поєднання 2,4-Д із флорасуламом; 2,4-Д + Дикамба; 2,4-Д + метсульфурон-метил; а також флуметсулам + флорасулам; амінопіралід + флорасулам.
За нашими дослідженнями, проти рослин березки польової у посівах ярої пшениці ефективним буде застосування препаратів на основі двоетилгексилового ефіру 2,4-Д у нормах 0,8 і 1,0 л/га та флуроксипіру, 0,5-0,7 л/га. Також ефективними проти березки польової є сульфонілсечовини та їхні суміші із Дикамбою. Встановлено, що рослини березки польової найчутливіші до дії гербіцидів під час формування пагонів (довжина - 15-20 см) і наявності активних ростових процесів. Дія гербіцидів на рослини бур'яну за обприскування в інші фази їхнього розвитку менш ефективна.

Цукрові буряки, ріпак

За наявності сходів осоту рожевого і осоту жовтого та видів гірчаків застосовують Лонтрел 300, 0,3-0,5 л/га і Лонтрел Гранд, 0,2 кг/га (діюча речовина - клопіралід). Однак їхнє внесення на раніх фазах формування розеток (від двох до шести листків) забезпечує лише надземне знищення осотів, підземна ж частина, отримавши малу кількість діючої речовини, виживає і продовжує вегетацію. Оптимальним для внесення Лонтрелу є фаза осотів від восьми листків у розеток до початку формування генеративних пагонів. За обприскування рослин осотів у такому інтервалі клопіралід надходить у кореневища і пошкоджує найчутливіші твірні тканини бруньок (рослини відмирали повністю).

У посівах соняшнику проти коренепаросткових бур'янів застосовували Євро-Лайтинг з нормою 1-1,2 л/га та Рейсер, 2-3 л/га. На зернобобових культурах - Пульсар, 0,75-1 л/га чи Пульсар + Базагран.
Таким чином, головною умовою якісного контролю коренепаросткових бур'янів є правильний підбір гербіцидів чи суміші гербіцидів, визначення оптимальних фаз розвитку бур'янів і норм гербіцидів для їхнього внесення.

 

Я. Макух, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, завлаб гербології,
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків

Ключові слова: гербіциди, бур'яни

Інтерв'ю
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее

1
0