Спецможливості
Новини

Грубий помел

30.05.2011
979
Грубий помел фото, ілюстрація

Зерновий сезон у режимі обмежень ослабив галузь, але так і не дав змоги
державі ні збити ціни,
ні запастися дешевим збіжжям.

Зерновий сезон у режимі обмежень ослабив галузь, але так і не дав змоги державі ні збити ціни, ні запастися дешевим збіжжям.

Наприкінці маркетингового року держава таки скасувала експортні квоти на кукурудзу, пообіцявши зняти обмеження і на пшеницю. Та попри те, що закриті кордони не виконали своєї основної функції: не знизили ціни на внутрішньому ринку і не дали змоги сформувати стратегічного запасу недорого зерна в Держрезерві, - наступного сезону експорт теж не буде безпроблемним. Незважаючи на обнадійливий очікуваний урожай, експортерам доведеться поборотися за "візи". Але "головний приз" того вартий: Україна має всі шанси не лише повернути, а й зміцнити свої позицій на міжнародному ринку
Квотний рефлекс
Епопея з квотами на експорт зернових, схоже, добігає кінця: 5 травня уряд оприлюднив свою постанову про скасування обмежень для кукурудзи. Як вважає аналітик компанії "ААА" Марія Колесник, трейдери ще встигнуть вивезти близько 2 млн т урожаю'2010. Експерти вважають, що найбільше від обмеження українського експорту виграли країни, які найголосніше його засуджували: США та ЄС. Зокрема, Євросоюз цього року зміг збільшити власні поставки зерна більш ніж на 20%, уторгувавши понад 90 млрд євро. Причому найбільший приріст торгового аграрного балансу Європа отримала за рахунок Росії, яка, як відомо, через торішню посуху та низький урожай у 2010 р. узагалі заборонила експорт сільгосппродукції.
Наші експортери розраховують на швидкий реванш. Здавалось би, нині "погода" на вітчизняному аграрному ринку стає все сприятливішою для трейдерів. Втім, на зняття всіх обмежень сьогодні не розраховують навіть оптимісти. Адже високі перспективи набути законного статусу є у прийнятого депутатами закону про експортне мито (№8321), тим більше, що появу цього документа ініціював сам Президент України. "Введення мита, скоріше за все, відбудеться, навіть якщо врожай'2011 р. буде високим. Адже чиновники не відпустять експорт "у вільне плавання" хоча б тому, що взамін вимагатимуть низьких цін на внутрішньому ринку, а їх, зважаючи на світову продовольчу кризу, не буде. Тож мито є свого роду зерновою "візою" для трейдерів", переконана Марія Колесник. Варто зазначити, що експортери вже практично примирилися з перспективою введення мита: вони вважають його найприйнятнішою схемою обмежень, адже, на відміну від квот, які розподілялися, м'яко кажучи, непрозоро.
Дешевше не буде
Добряче зіпсувавши життя експортерам, квоти так і не виправдали покладених на них очікувань: ціни на зернові в Україні продовжують залишатися високими, а державі не вдалося сформувати потрібного запасу збіжжя. За даними компанії "Українсько-німецький діалог", на середину травня вартість зернових на внутрішньому ринку становила:
 продовольча пшениця - 2,05-2,1 тис. грн/т;
 ячмінь - 1,8 тис. грн/т;
 кукурудзи - до 2,1 тис. грн/т.
Парадокс, але галузь не відреагувала навіть на падіння цін на початку травня на міжнародних біржах, коли збіжжя подешевшало зразу на $20-30/т. І, схоже, селяни, які змогли втримати ціни на піку підготовки до посівної, коли гроші їм були конче потрібними, не збираються надавати потенційним покупцям знижки й надалі. Цим наш ринок докорінно відрізняється від російського, де місцеві селяни таки не втримали "лінію оборони" й почали торгуватися. В результаті російське зерно вже подешевшало до 3 тис. руб./т, тобто коштує на $100 дешевше за українське.
З відміною квот на кукурудзу у вітчизняних селян навіть з'явилася можливість заробити ще більше, адже на ринку вже почався ажіотаж попиту. Та все-таки, якщо щодо кукурудзи перехідні запаси становитимуть до 800 тис.т, то нереалізованого ячменю залишиться 1,8 млн т, а пшениці - 3,5 млн т, що вдвічі перевищує минулорічні показники. Зрозуміло, що ці обсяги тиснутимуть і на вартість нового врожаю. Здавалося б, у держави з'явиться добра можливість сформувати стратегічні запаси збіжжя на наступний рік за прийнятними цінами. Втім, експерти вже сумніваються в спроможності чиновників провадити збалансовану зернову політику.
Аналітики констатували повний провал ідеї з форвардними закупівлями зерна, яку реалізовував "Хлібінвестбуд". У якості бонусу селянам, які згодяться продати державному операторові майбутній урожай, пропонували ще й бензин та добрива зі знижками. Але, за даними Українського клубу аграрного бізнесу, з наявних в Україні 15 тис. сільгосппідприємств і 40 тис. фермерських господарств уклали угоди з державою лише 500 суб'єктів. "Наш ринок поки що не готовий до широкого використання форвардної системи", - упевнений генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. Не остання причина - значні коливання цін на аграрних ринках. До прикладу: якщо у серпні-вересні 2010 року ціни на продовольчу пшеницю становили 1400-1500 грн/т, то, згідно із законодавчими нормами, за такою самою вартістю селяни мали б продавати й наступний урожай, натомість навіть його базова собівартість на сьогодні вже перевищує цю цифру.
Чи чекати зернового реваншу?
Але що б там експерти не говорили про законодавчі ініціативи, експортний потенціал нашої держави в 2011-2012 рр. залежить, перш за все, від того, яким буде цьогорічний урожай. В компанії "ААА" прогнозують врожай зернових на рівні 45,5 млн т (для порівняння: минулого року загальний урожай зернових становив 41 млнт). "Тож Україна зможе експортувати не менше 20,5 млн т", - упевнена Марія Колесник. Між тим, ситуація в країнах, що є основними конкурентами нашої держави на зовнішньому ринку, менш оптимістична: в США та Австралії триває посуха; недостатньо дощів і в Європі - нинішній квітень там був найспекотнішим за останні сто років, що не кращим чином позначиться на вегетації рослин. За даними моніторингу експертів зернової асоціації USDA, станом на 10 травня 42% зернових у США перебувають у поганому й дуже поганому стані (минулого року цей показник не перевищував 8%). Посівна кампанія по ярій пшениці виконана лише на 20%, хоча в минулі роки в травні вже зазвичай закінчували всі роботи. В Австралії посушлива погода може скоротити врожай 2011 року на 2 млн т - до 24,3 млн т. Канаду ж, навпаки, заливає. Повені не дають змоги навіть вивести техніку в поля.
Невтішні новини вже тепер дають підстави спрогнозувати, що ціни й наступного сезону будуть високими, більш того - вони починають зростати прямо на очах. Так, лише за травень пшениця на європейських біржах зросла в ціні на 23 євро/т (до 268 євро). Після нетривалого зниження знову пішли вгору ціни й на кукурудзу: за пару тижнів вона подорожчала на $20/т (до $353).
За підрахунками аналітиків, світовий баланс пшениці цього року становитиме 181,26 млн т, що майже на 1% менше, ніж минулого сезону. Попит же на збіжжя, навпаки, збільшиться, як мінімум, на 3% (головним чином, за рахунок країн Африки, арабського світу й Азії). Збільшення врожаю, крім України, світові аналітики очікують в Росії (на 11,5 млн т - до 53 млн т) і Казахстані (на 5,3 млн т - до 15 млн т). Тож причорноморське зерно цього року отримає всі шанси повернути втрачені позиції на світовому ринку. Головне, щоб у чиновників не з'явилися нові ідеї щодо "оптимізації" поставок збіжжя. Зокрема, все ще залишається ризик того, що той самий "Хлібінвестбуд"отримає статус єдиного державного оператора, відтіснивши комерційних трейдерів. Ось чому експортери готові на витрати (в тому числі, із виплати експортного мита), лише б бути впевненими, що зможуть грати за однаковими для всіх правилами.

Марина Коновалова

Інтерв'ю
Трохи історії… SDHI — це новітній клас фунгіцидів (інгібіторів сукцинатдегідрогенази), що належать відповідно до FRAC до групи 7. Препарати цього класу фунгіцидів почали з'являтися на ринку в кінці 1960-х років. Однак більш сучасні SDHI,... Подробнее
Федір Шумейко, головний інженер ФГ «Агро Хорс»
Коротка дискова борона Heliodor 9 від LEMKEN – найлегша дискова борона в продуктовій лінійці компанії. Діаметром дисків цього агрегату становить 510 мм. Серед особливостей агрегату слід відмітити його маневреність, технологічність та... Подробнее

1
0