Держгеокадастр виставляє на торги заповідні та смарагдові землі

Українська природоохоронна група (UNCG) проаналізувала ділянки державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на uncg.org.ua.

Висновки перебільшили всі наші побоювання:

• 68% (2960 га) всього, що виставлено на земельні торги в області, — природні степи та долини річок, що охороняються в Україні відповідно до резолюції 4 Бернської конвенції. Переважна більшість таких ділянок має ухил понад 5%, що забороняє їх розорювання, відповідно до Закону України «Про охорону земель».
• 20 потрапляють до затверджених територій Смарагдової мережі. Сумарна площа цих територій — 375,4 га. Тобто 12,6% всіх природних територій, виставлених на торги, або 16,6% всіх, що виставлені на Миколаївщині, — становлять смарагдові території.
• Одна з найбільших ділянок (4820985000:07:000:0093), площею 100 га, взагалі є однією з найбільших степових цілин Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», тобто є територією природно-заповідного фонду, при цьому в обмеженнях щодо використання земельної ділянки про ПЗФ не вказано ані слова!
• Також на земельні торги виставлена земельна ділянка (4824885800:05:000:0038), у межах якої розміщено 46% площі ландшафтного заказника місцевого значення «Михайлівський» — 40 га цілинної ділянки степу.
• Також із статусом «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на аукціоні виставлені і 4 лісосмуги.

Можна бути впевненим, що, якщо не будуть вжиті термінові заходи, усі ці ділянки будуть у найближчому майбутньому виставлені на торги, право оренди на них буде продано — і вони будуть розорані.

При цьому, Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» вказує, що в нас у державі спостерігається катастрофічне зменшення площі степових екосистем та унікальних степових ділянок, є надмірна розораність території та порушення природного процесу ґрунтоутворення.

А цілями державної політики визначено зокрема забезпечення сталого використання та охорони земель, зменшення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття, збереження унікальних природних ландшафтів, збереження та відновлення чисельності видів природної флори та фауни та середовищ їх існування.

Більше того, одним з індикаторів виконання державної екологічної політики є збільшення площі пасовищ та сіножатей за рахунок ріллі: від 13% у 2015 році до 15,8% у 2030 році. Бо використання степів як пасовищ та сінокосів, при врахуванні особливостей екосистем, дозволяє як отримувати прибуток, так і зберігати природу.

Перетворення на ріллю останніх степових ділянок суперечить не лише здоровому глузду, боротьбі зі зміною клімату й збереженню природи, але й задекларованій державою політиці!

Згідно з «Порядком ведення Державного земельного кадастру», одним із видів земельних угідь є степи. Утім, для переважної більшості землевпорядників, які брали участь у державній інвентаризації земель, геоботанічні дослідження, екологічне обґрунтування землеустрою та інші «екологічні» норми є лише порожніми словами, і їх мета — знайти побільше земель, які можна продати під оранки.