Експрес-тестери для листової діагностики рослин

Принцип роботи всіх цих приладів один і той же: опромінення поверхні листа культури світлом у ближньому інфрачервоному спектрі, експрес-порівняння отриманого результату з выдкалыброваною «нульовою точкою» (біла поверхня всередині робочої вимірювальної площы приладу) і, на основі отриманого результату, видача рекомендацій щодо внесення азотних добрив. Нижче наведено фотографії цих приладів.

Згідно заявленому виробниками, при проведенні вимірювань прилади несприйнятливі до наявності вологи та нальоту на листковый поверхні, а також на певний час доби. Слід додати, що методика вимірювань побудована таких чином, що необхідно зробити кілька десятків вимірювань (як правило, не менше 30-40), щоб отримати достовірний та узагальнений результат, на базі якого вже можна готувати рекомендації щодо внесення. Ці вимірювання бажано робити, охоплюючи якомога більшу площу поля (ділянки), на якый необхідно внести добрива. Якщо це з якихось причин неможливо, вимірювання проводять по діагоналі поля.

Однак, незважаючи на фінансову доступність цих приладів, вони не знайшли широкого застосування на території України. І ось чому.

Прилад видає результат, який треба згідно з таблицею і графіком, що додаються до неї, перетворити в необхідну для рослин дозу добрив. Але результат буде залежати від первинних даних саме цього сорту сільгоспрослини і саме на цьому полі. Іншими словами, для правильної і коректної роботи таких приладів необхідно закладати мікродосліди по зерновим культурам, що вирощуються в господарстві, вимірювати максимальні позначення і тільки на основі отриманих протягом всього періоду вегетації даних давати рекомендації саме з цього сорту. Це повноцінна наукова робота з періодом видачі результату протягом трьох років. Мало які господарства можуть собі дозволити проводити такі роботи.

Нижче наведемо типове методичне керівництво до приладу (авторський переклад), який підтверджує наші слова.

1. Після включення (сенсор показує від 0,0 до 0,99) тримають сенсор на відстані 60–120 см від культури і починають натискати на кнопку робочого циклу. Прилад почне показувати дані. Сенсор під час вимірювань працює як «овал», тому важливо витримувати відстань, яку вказано вище. Максимальний інтервал між вимірами повинен бути не більше 60 с (інакше прилад відключиться). Прилад накопичує дані під час натискання кнопки і в підсумку видає середнє значення на кількість включень кнопки. Важливо правильно (рівномірно) розподілити точки перевірки на полі, інакше точність вимірювань буде невеликою.

2. Припустимо, при замірах у вас вийшла цифра 0,8 (уникайте вимірювати за відсутності листової маси, а також землю і воду, які дають спотворені цифри). При нормальному вимірі цифри повинні коливатися від 0,6 до 0,9. А попередній вимір у вас був 0,6. Ось ви тільки купили прилад, а тут йдеться про попередні виміри, які невідомо коли потрібно було робити і як. Але якщо припустити, що попередній вимір потрібно було зробити тільки-но, тоді чому виходить така різниця в цифрах виходить? Тим більше, що згідно з методичними рекомендаціями робити необхідно до 40 одноразових вимірювань, і цифри, які не потрапляють у 10% -й довірчий інтервал (тобто вище або нижче всіх вимірювань на 10 одиниць), необхідно бракувати. Виходить, вимірювання повинні бути зроблені протягом якогось часу, про який у керівництві ні слова.

На відповідному графіку знаходимо криву з написом 0,8 і опускаємося по осі Х вниз до перетину з цифрою 0,6. Тепер необхідно знайти на осі ординат Y потрібну цифру — це 0,3. Потім у наведеній нижче таблиці знаходимо потрібну культуру (ліва колонка), а в горизонтальній «шапці» — потрібне значення максимального врожаю (наприклад: затята пшениця, 10 000 кг/га), на перетині цих колонок знаходиться цифра 445. Далі множимо: 0, 3 × 445 = 133,5, цю цифру треба округлити до найближчих 5-10 кг. Отриманий результат відповідає тій кількості добрив, яку необхідно внести.

Якщо слідувати цим рекомендаціям, то отримуємо завищену витрату добрив на полі з пшеницею (наприклад). Це в разі без закладання дослідів.

Але це не поодинокі проблеми, які виникають при роботі з цими приладами. Виробник не дає рекомендацій по іншим культурам, які дуже поширені. Ця приладова база тільки для зернових культур.

Якщо сільгоспвиробник спробує використовувати її, наприклад, для кукурудзи або соняшнику, то треба буде проводити весь цикл досліджень із внесенням добрив і необхідними вимірами.

Також прилади не розпізнають різницю між азотним і сірчаним «голодуванням» рослин. Перед початком роботи з такими приладами виробник дає рекомендації щодо внесення на поле сульфату амонію, і тільки після цього слід приступати до роботи.

Якщо площа поля має яскраво виражений рельєф, який впливає на зростання та онтогенез рослин, виробник рекомендує не проводити вимірювання на цих ділянках (якщо їх площа не більше 20%). А якщо «строкатість» становить понад 50% площі поля (визначається візуально!), то вимірювання слід проводити на площі всього поля.

Наостанок варто додати, що прилади, які встановлюються на штанзі тракторів у ряд, не можуть відрізнити бур'ян від культури і видають «загальні» рекомендації по полю. Тому спочатку необхідно позбутися бур'янів.

Якщо виробники зуміють довести цю роботу до кінця і впоратися з «дитячими хворобами» приладової бази, то на виході вийде дуже гідна технологія для використання в точному землеробстві.

М. Солоха, канд. географ. наук, ст. наук. співробітник,
ННЦ "Інститут грунтозначтва та агрохімії ім. А.Н. Соколовського" НААН України
 
Інформація для цитування
Точне землеробство — майбутнє сільського господарства. Глава 3.7 Прибори експрес-оцінки для листової діагностики / М. Солоха // Пропозиція. Спецвипуск. Точне землеробство — майбутнє сільського господарства. — 2015. —  С. 46—48