Що приховує «дельта» від LEMKEN?
Будь-який початок — важкий. Не спростувала справедливість цього виразу й компанія LEMKEN, що створила повністю власну розробку — просапну сівалку AZURIT. Ми три роки поспіль розповідаємо про цей агрегат, що під час висівання виконує дельтаподібне розкладання насіння. Тому настав час поділитися довготривалими практичними тестами та їхніми результатами.
Ми вже повідомляли в матеріалі щодо результатів нашого практичного тесту висівної комбінації сівалки SOLITAIR 25/600 КА та ротаційної борони ZIRKON 12/600 КА від LEMKEN (profi 2/2019), що паралельно відбувається й тестування агрегату AZURIT. Ті технічні проблеми, які виникали в LEMKEN із сівалкою раніше, спонукали виробника до хвилі переобладнань усіх машин, що були проведені тогорічної зими.
Після такого «апгрейду» навесні 2019 року ми вже отримали вдосконалену сівалку нової серії та змогли нарешті випробувати її в полі. Восьмирядна AZURIT 9/8.75 K D була агрегатована із вказаною вище висівною комбінацією, тому в якості бункера для добрив був SOLITAIR 25.
Внесення добрив відбувається через дводисковий сошник, який розташований точно між двома напіврядами з насінням. Нагадаємо, що відстань між напіврядами в сівалці завжди становить 12,5 см. Добрива вносять достатньо широкою смугою, тому відстань від неї до напіврідка — приблизно 2,5 см, що цілком відповідає відповідним параметрам звичайної сівалки точного висіву. Під час ранніх стадій розвитку висіяної кукурудзи ми не помітили жодного ефекту від подібного розташування добрив. Проте рослинам все ж таки йде на користь збільшена площа живлення (теоретично — 70%), яку забезпечує дельта-рядок порівняно з однорядним висівом.
У перші тижні після висіву коріння рослин із обох рядків росло в напрямку один до одного. За нестачі води на ранніх стадіях розвитку культури на більшій площі живлення рослина має ненабагато більше води, як це в теорії доводить «дельта-роу». Проте в екстремально посушливих умовах, які останнім часом трапляються щороку, рослина все одно має не менше місце для свого розвитку, аніж за однорядного висіву. Тому в такому підході до розташування насіння недоліків ми не помітили.
Під час змикання рядків коріння рослин розростається на всі боки. Що менше міжряддя, то більша перевага внесення добрив за «дельта-роу». У нашому випадку 16 напіврядів кукурудзи підживлювали вісім рядів добрив: менша норма добрив використовується з більшою ефективністю. Сошники для добрив можна заглиблювати до 15 см за допомогою двох тяг, які регулюють чотири сошники. Налаштування відбувається за допомогою ключа, що йде в комплекті. Нанесена лазером шкала полегшує однакове налаштування кожної зі сторін. Опційно на кронштейні сошника для добрив можна встановити зачисні зірочки для розчищення посівного ложа від пожнивних решток.
Дотримання норми внесення добрив можна перевірити під час калібрування. За швидкості руху приблизно 8 км/год розподілення добрив шириною сівалки має варіаційний коефіцієнт менше як 5% (дуже добре) за методикою DLG та є таким самим за норм унесення 100, 200 та 300 кг/га. Для досягнення таких якісних параметрів за збільшення норми треба не забувати про збільшення обертів вентилятора. Про це варто було б LEMKEN наголосити у керівництві з експлуатації або ж ще краще — додати інформаційне повідомлення в меню терміналу управління.
Нагадаємо, що SOLITAIR 25 має чотири дозувальні пристрої, тобто за бажанням можна відключати подавання добрив на два сошники. Дозатори SOLITAIR працюють без перемішувальних пальців, тому в разі потрапляння в них засміченого або грудкуватого добрива вони можуть забиватися. У якості бункера для добрив LEMKEN пропонує ще два альтернативні агрегати: фронтальний бак SOLITAIR 23 об’ємом 1900 л (вартість — близько 25 тис. євро) та причіпний бункер SOLITAIR 12 SW об’ємом 5 800 л (вартість — близько 51 тис. євро).
Сегмент трапецієподібного котка, що встановлений веред насіннєвими сошниками, слугує не тільки для попереднього ущільнення посівного ложа. Він також надійно закриває борозенку з добривами. І це виходить у нього дуже добре, бо під час розчищення рядка (для цього в комплектації є спеціальний інструмент-лінійка) по центру між напіврядами відчувається підвищене ущільнення. Між обома дводисковими сошниками закріплене масивне гумове колесо, на якому утримується вся вага висівної секції та виконується регулювання глибини висіву. Без стороннього притискування висівна секція має вагу 140 кг. Проте в терміналі управління за допомогою гідравлічної системи можна ступінчасто збільшити тиск на сошники до 283 кг.
Глибину висіву обох «дельта»- сошників одночасно регулюють за допомогою «барашки», орієнтуючись на нанесену лазером шкалу. Дводискові сошники побудовані так, що зовнішні диски стоять під кутом, а внутрішні — йдуть чітко рівно вздовж ущільнення після проходження трапецієподібного котка. Між дисками утворюється канавка, куди й «вистрілюється» насіння. Щоб воно не вилітало поза канавку, якнайближче до точки його приземлення встановлено притискний ролик. Для його налаштування треба «відчувати» агрегат, бо якщо ролик тисне занадто, то він може пробуксовувати й стягувати насіння вперед.
Висівну канавку закривають V-подібні прикочувальні ролики, що встановлені під кутом до насіння. В попередні роки з цими робочими органами на середніх і важких ґрунтах були проблеми через незадовільне закриття посівного ложа.
Цієї весни ми тестували сівалку вже з новими прикочувальними роликами — з прямим їхнім розміщенням і додатковими дисковими загортачами. Диски нагортають незначну кількість землі на рядок у те місце, де проходять вертикально встановлені притискні елементи. На важких ґрунтах результат роботи нового механізму відразу показав результати — цієї весни ми отримали набагато дружніші сходи. На легких ґрунтах попередня модифікація притискних роликів працює теж добре.
Як ви знаєте, на сівалці точного висівання є чимала кількість робочих органів, а на AZURIT, здебільшого, їх удвічі більше. Та попри відстань між напіврядами в 12,5 см, під час роботи рідко виникає ситуація із забиванням землі між робочими органами. Навіть під час висіву по мульчі, по залишках сидератів, AZURIT добре справився зі своїм завданням.
Дозувальний апарат AZURIT працює із надлишковим тиском — близько 65 мбар. Висівний барабан з кожної зі сторін має отвори, що розташовані зі зміщенням для почергового висіву на кожен із напіврядів. Саме завдяки цьому зміщенню насіння примусово висівається за трикутною (дельта) схемою, яку LEMKEN назвав «дельта-роу» (DeltaRow). Під час випробувань вдалося визначити, що за норми висіву насіння 90 тис. шт./га відстань між насінинами в кожному напівряді вдвічі більша, аніж за однорядного висіву.
За швидкості 8 км/год близько 90% усіх насінин були на своїх місцях, а за швидкості 12 км/год — приблизно 85%. Відхилення у розташуванні насінин змінюється в діапазоні 44 мм від розрахункового значення відстані в напівряду (що менше це відхилення, то точніший розподіл насінин). Якщо розглядати напівряд окремо (порівняно з однорядним висівом), то не помічаємо жодних вражаючих результатів. Але завдяки тому, що насіння висівається у двох напіврядах, то «двійників» зовсім небагато (виняток: за дозування на один отвір висівного барабана потрапило дві насінини), а бокова відстань між насінинами може становити мінімум 12,5 см. Те, що у відносному вираженні ми маємо пропуски, то, як і у випадку з традиційною сівалкою, причиною було насіння, що було висіяне, але не проросло.
На жаль, наразі немає жодного стандартизованого способу оцінки та вимірювання, щоб дати характеристику дворядному висіву. Тому ми просто поділимося своїми враженнями: більшість пророслих рослин кукурудзи розташовувалась за трикутною схемою.
Але також ми помітили непоодинокі випадки, коли насіння лежало одне біля одного в одному напівряду. Причиною цього можна назвати тільки вловлювальний ролик, який стягував зерна. За порівняння цієї ситуації під час роботи традиційної однорядкової сівалки, напрошується такий висновок, що «двійники» трапляються через велике розрахункове значення між зернами в напівряду та завелику бокову відстань між напіврядами, а тому не повинні сприйматися як «двійники» в класичному розумінні!
Інститут сільськогосподарської техніки в м. Бонн проводив власні вимірювання на швидкості сівалки 8, 12 та 16 км/год на випробувальному стенді. Лівий і правий напівряди знову вимірювали окремо. На швидкості 8 км/год насіння Dekalb, яке частіше має округлу форму, 97% усіх насінин були на своїх місцях, причому показники: 1,8% — двійники і 0,9% — пропуски — доволі хороший результат. На швидкості 12 та 16 км/ год збільшується частка двійників і пропусків: від 91 до 94% всіх насінин — на своєму місці, що можна оцінити як «задовільно». Задовільними є ці параметри й на швидкостях сівалки від 8 до 12 км/год за висіву насінням Pioneer, яке здебільшого пласке. Неприйнятними результати виявились на швидкості агрегату 6 км/год, коли лише 80% насінин були на своїх місцях. Близько 6% двійників та більше 13% пропусків (один напівряд, сорт Dekalb), а також близько 11% двійників та 12,5% пропусків — на обох напіврядах (сорт кукурудзи від Pioneer) вважається забагато.
Під час оцінювання точності висіву в напіврядах було використано актуальну DLG-схему з параметром «дуже добре» (за відхилення в 25 мм від розрахункового місцезнаходження) до «негативно» (відхилення — понад 40 мм). Проте тут, як і під час оцінки розташування рослин у полі, не враховується ефект двійників.
Дуже сподобався нам центральний бункер для насіння, який вміщує 600 л посівного матеріалу кукурудзи. За допомогою повітря під тиском він автоматично подає насіння до восьми дозувальних агрегатів. Спорожнення залишків посівного матеріалу відбувається досить легко. Висівати декілька сортів за один прохід, звичайно ж, неможливо. А щоб спорожнити висівні механізми, треба відкрити 16 відповідних клапанів. У висівних секціях міститься до 30 тис. насінин. Процес відкриття «банок» (наприклад, для заміни висівного барабана чи очищення) вже відбувається краще, аніж це було раніше.
Налаштування чистиків (струшувачів насіння) відбувається досить зручно — на терміналі управління. Ці регулювання можна виконувати або ж на кожен напівряд окремо, або ж на всі 16 — чудово! Чистики також відповідають за створення технологічних колій, коли повністю «знімають» насіння з висіву у відповідний напівряд. Електродвигун висівної секції, яка робить технологічну колію, крутиться вдвічі швидше, щоб видати таку саму кількість зерен на 1 м2, як і звичайні секції, але при цьому створити міжряддя 87,5 см. У терміналі треба вказати лише потрібні параметри частоти, ширини технологічної колії та ширини коліс, а електроніка сама визначить, який напівряд треба вимкнути. Чи ж не класно?! У поєднанні з опцією Tramline Control технологічну колію можна програмувати повністю автоматично.
Що ще нам сподобалось? Обслуговування AZURIT дуже просте й наочне. Зовні на насіннєвому бункері та всередині встановлені LED-фари, які добре освітлюють висівний брус. У якості терміналу управління ми використовували ССІ 1200 із сівалки SOLITAIR 25.
У базовому оснащенні восьмирядна сівалка AZURIT 9/8.75 K D із можливістю внесення добрив (без бункера для добрив) коштує близько 69 тис. євро (всі ціни — без ПДВ). Тестовий агрегат із технологічною колією, маркерами сліду та іншими опціями «затягнув» на 76 тис. євро (також без бункера для добрив). А за сівалку SOLITAIR 25 із висівним брусом для колосових культур та напівнавісною ротаційною бороною Zirkon 12 треба віддати більше як 180 тис. євро.
Висновок:
У перші роки свого існування сівалка AZURIT мала певні проблеми під час її використання, але тепер цей агрегат уже є більш «зрілим» продуктом. Ця сівалка точного висіву із власною висівною технологією «дельта-роу» та унікальною системою технологічної колії має великий потенціал. Зручність управління також заслуговує на відзнаку. Як упевнено стверджує LEMKEN, висока вартість AZURIT швидко перекривається прибавкою врожайності від технології висіву «дельта-роу» порівняно з традиційною сівалкою. Хоча пункт «більше насіння в бункері» ще треба науково дослідити. Та попри це, міцна конструкція і технологія виробництва сівалки свідчать про високу економічність використання та довгий строк служби.
Відгуки від користувачів AZURIT
Клаус Краббенхьофт: “Тільки надійна техніка гарантує високу продуктивність”
До 1000 га на рік
Клаус Краббенхьофт, підприємець із Вестеррьонфельда, що в землі Шлесвіг-Гольштайн, має три сівалки AZURIT та використовує їх із висівними комплексами COMPACT-SOLITAIR та бороною ZIRKON 12. Надавання переваг у висіванні технології «Дельта-роу» є відмітною ознакою фермерського господарювання в його регіоні. Підприємець знайомий із прототипами сівалки, тому знає всі її «дитячі хвороби»: «На сьогодні сівалка вже стала досконалою, і зараз проблем із нею у нас не виникає». І в цьому є своя правда, адже в пана Краббенхьофта одна сівалка, що працює в дві зміни, засіває до 1000 га за рік. Невеликі поля біля Кільського каналу мають переважно легкі ґрунти. Бажання сіяти за технологією «дельта-роу» надійшло від клієнтів звідти. «Більшість фермерів користується технологічною колією від AZURIT, щоб потім підживлювати кукурудзу рідким гноєм». Пан Краббенхьофт дуже цінує надійність цієї техніки: «Нас переконала стабільність і ефективність сівалки AZURIT».
Тіло Бремер: “Ми постійно відкладаємо технологічн і колії”
Ефективне використання добрив
Фермер Тіло Бремер із Вердена, що займається молочним скотарством та має біогазову установку, також знає AZURIT ще з прототипу. Він придбав 2019 року нову сівалку, що агрегатується з COMPACT-SOLITAIR, та засіває нею щороку до 900 га кукурудзи. Пан Бремер багато експериментував із загущенням посівів. «Традиційна 16-рядна сівалка з такою самою кількістю рядів для добрив із 6 м ширини захвату за новими правилами використання добрив стала невигідною: забагато фосфору залишається невикористаним». Натомість із «дельта-роу» із 16 напіврядами для висіву насіння і «лише» вісьмома — для внесення добрив дає змогу ефективніше використовувати добрива завдяки меншій кількості їхнього внесення. Також позитивно оцінює пан Бремер і технологічні колії на кукурудзі: «Ми постійно ними користуємося і при цьому не зменшуємо норму висіву».
Дж. М. Купер, Г. Ейкель (J.M. Küper, G. Eikel)
Переклад статті з журналу Profi № 7/2018 надано компанією «Лемкен-Україна»