Бережинка: рік потому

Незабаром — перша річниця подій у Бережинці поблизу Кропивницького, одного з найрезонансніших і найбрудніших рейдерських захоплень за історію вітчизняного АПК. Сайт «Пропозиція» спробував дізнатися у засновника агропідприємства «Нива-2010» Миколи Трибиненка, що змінилося з тих пір і чи вдалося відновити справедливість? Тож слово Миколі Трибиненку.

«Ниву-2010» атакували не вперше

Це була не перша, а вже третя спроба рейдерського захоплення. Перша рейдерська атака була у 2004 році, хотіли забрати підприємство. Люди, які працюють на підприємстві — всі місцеві, бережинські. 44 роки я пропрацював з ними. Спочатку був головним агрономом, а 2003 року мне обрали головою правління, тепер я директор підприємства. Люди довірили мені і землю, і майно. То зрозуміло, що який сенс мені було його продавати?

У 2004-му голова райдержадміністрації приїхав з двома бізнесменами і питає: вам потрібні інвестори? Мені запропонували продати їм господарство. Але ж я сам нічого не вирішую, люди вирішують, загальні збори вирішують. Зібралися — вирішили нікому нічого не продавати. Ми так працювали до 2010 року.

У 2010 році рейдери вдруге спробували захопити господарство. Тут вже все було організовано більш цивілізовано. Тоді саме закінчився договір оренди у 33 осіб-співзасновників. І рейдери вирішили цим скористатися: пішли з «мішком грошей» по селу, пропонуючи 20 тис. грн. в обмін на підпис, що ти не хочеш, щоб був Трибиненко, а щоб був Іванов директором підприємства. Вони хотіли скупити контрольний пакет і забрати підприємство за «три копійки» — за 600 тис. грн.

Я тоді зібрав людей і кажу: “Якщо будемо продавати господарство, то давайте продамо за ті кошти, яких воно вартує. А вони ж хочуть купити його за «три копійки». А якщо не продавати, то давайте щось будемо робити”.

Вони запропонували — давайте зробимо товариство. Погодились — запропонували зробити мене засновником ТОВ.

Редакція: Третя спроба рейдерського захоплення сталася 27 квітня 2017 року — саме у цей день власник сільськогосподарського підприємства ТОВ "Нива-2010" Микола Трибиненко, якому належало тоді 65% частки компанії (інші 35% належали двом його синам), начебто підписав договір дарування, за яким його корпоративні права перейшли до зареєстрованої у Белізі офшорної компанії "Фортресс оф ану Ессошиейшн ЛТД". Договір був посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О. А. (м. Кропивницький).

Суть справи

Просто на рівному місці вкрали підприємство, без суду й слідства. Приїхала стороння людина й каже: “Я хочу провести у вас загальні збори”. Потім з’ясувалось, начебто ми цю сторонню людину вибрали головою зборів. Він каже: “Треба змінити статут”, мотивуючи це тим, що нібито я хочу подарувати 65% підприємства. Але це все нісенітниці. У нас в статуті чітко прописано, що ми маємо право переуступати свою частку тільки засновникам чи учасникам, тобто двом синам і мені.

Та вони все-таки поміняли статут і далі прописали, нібито я вирішив на загальних зборах подарувати йому 65%, і сини начебто були не проти.

А потім вони пішли до нотаріуса О. Задніпряного і оформили договір дарування, за яким я нібито подарував офшорній компанії "Фортресс оф ану Ессошиейшн ЛТД" цих 65%.

Редакція: Приватний нотаріус Задніпряний О.А. посвідчив договір дарування без присутності власника підприємства Миколи Трибиненка.

Крім цього, на мене навішали ще й боргів. Зокрема, намалювали, нібито я зняв 7,5 млн грн. з картки. Почекайте - а як це.. на рахунках підприємства були кошти, було зерно на складах, і я, значить, подарував підприємство. З грішми подарував? Чи як? Ну от так - нормальна людина  подумала б, так що, я гроші продав? Ну те, що моє, то воно ж повинно залишитись у мене, навіть якби я продав його. Чому б я продав із банківськими рахунками, на яких було більш як 12 млн грн? Але ж пишуть, що нібито я неправомірно ці гроші забрав.

Редакція: Новий директор агропідприємства ТОВ «Нива-2010» Григорій Скаленко, натомість, стверджує, що Трибиненко поїхав знімати в банку готівку у сумі 7 млн 600 тис. грн, які були нібито дивідендами, хоча він на той момент не був директором підприємства.

Рік боротьби

На сьогоднішній день ми написали скаргу в Міністерство юстиції, але Мінюст її не розглянув. Рейдери — власники “Дніпромету” — подають до суду на державного реєстратора Руденка.

Ми подаємо скаргу, а в Міністерстві юстиції кажуть, що вони не можуть її розглядати, тому що справа вже в суді. Через певний час розібрались у ситуації. Мінюст скаргу нашу розглянув аж 14 серпня і надав висновок: реєстратором Руденком зроблено 4 нотаріальні дії, всі із порушеннями. Тоді Мінюст своїм наказом відключив його від реєстрації. Нотаріуса Задніпряного і суддю Мороза Мінюст також відсторонив від роботи, зокрема, Мороза за незаконне винесення заочного рішення зняли з посади судді.

Перший суд у Кропивницькому ми виграли.

Але рейдери подали апеляцію у Дніпро. У Дніпрі суддя оголошує вирок, що справа не підсудна аміністративному суду, а підсудна господарському, і що жодних зауважень до реєстратора немає, хоча є акт камеральної перевірки, та на нього навіть ніхто не звернув увагу.

Ми подали касацію до Вищого суду в Києві, приїхали туди з працівниками підприємства, та вони не пустили нас до суду, справу розглянули без нас. Вийшов прес-секретар, почекайте, каже. Через годину вийшов вже з рішенням суду і сказав, що ця справа надто голосна, тому вони на себе відповідальності брати не будуть, передають справу до Вищої ради правосуддя.

Наприкінці травня Вища рада правосуддя повинна була прийняти рішення, проте і досі його немає.

Проте є й один приємний момент у цій справі. Нотаріус Задніпряний, якого позбавили права реєстрації, подав до суду на це рішення, але в червні суд постановив не допускати його до реєстрації, й свідоцтво нотаріуса йому не повернули.

Поки що крапку в цій історії ставити рано. Рейдери притихли - не заходять на підприємство, бо розуміють, що буде великий скандал. Наразі у підприємстві “Нива 2010” посіяли, збирають урожай. Аграрії допомагають підприємству хто чим може. Всі очікують остаточного рішення суду.

Разом з тим Генпрокуратура відкрила проти мене дві кримінальні справи. Одна справа 28 лютого 2018 року, з приводу того, що господарство неправомірно забрали. Але ж ТОВ “Нива” є правонаступником СВК “Нива”. Після реорганізації пройшло вже 8 років! І раптом вирішили, що вона була неправомірною!

Прокуратура шиє діло, нібито я обдурив селян і неправомірно забрав у них майно. Але ж це люди вирішили. Це не моя примха — загальні збори вирішили. Є протокол загальних зборів. Я за майно заплатив мільйон доларів за тодішнім курсом. Контора колгоспна, їдальня була колгоспна, хто тут харчується? Працівники. Я що, бізнес з неї зробив? Майстерні, техніка — все ціле.

У 2017 році, коли стали розгортатись події навколо “Ниви 2010”, завдяки Аграрній самообороні та місцевим фермерам вдалося надати розголосу справі. Ми перекривали дороги, залучали пресу, показали громадськості, що є така проблема. Крім того, Аграрна самооборона і фермери допомогли мені тоді і зерном, і соляркою, ми прибрали врожай, розрахувалися з людьми по паях. Завдяки підтримці фермерів та самооборони підприємство на сьогоднішній день працює. Аграрна самооборона України допомагала нам у відстоюванні своїх прав: ми тричі пікетували суд.

Голова Кіровоградської районної організації Громадської спілки «Аграрна Самооборона» Віталій Береговий:

Уявіть собі таку ситуацію: за кордоном нотаріус, який посвідчив договір без присутності людини, яка не підтвердила договір підписом, прийняв за дійсність це, і затвердив договір. Як? Якщо це можна довести, адже в той час, коли нотаріус робив ці реєстраційні дії, Микола Павлович знаходився не в місті, і це можна підтвердити.

На сьогодні ніхто не покараний за рейдерські дії, тому що рейдерами виступали люди, пов’язані з органами влади. Людина прийшла до реєстратора і каже:  “На тобі $10-20 тис., ти тільки перереєструй, а ми гарантуємо, що тебе ніхто не чіпатиме”. От нотаріуси і йдуть на такі кроки, оскільки знають, що їм за це нічого не буде. Жодного нотаріуса та реєстратора не притягнули до відповідальності. Ну хіба що відключили від реєстру. Але ж це для них не проблема, вони взяли $50 тис., їм на рік вистачить, а через рік вони через суд повертають собі ліцензію. Хіба не раз Задніпряний вертався?