Анатолій Гіршфельд: «І для аграріїв, і для машинобудівників "вагонна новела" несе низку загроз»
«Реалізація амбіційних планів України щодо збільшення виробництва зерна до 100 млн. в рік стане неможливою, якщо будуть імплементовані зміни до закону, прийняті ВРУ, що прирівнюють вагони-зерновози до сільгосптехніки», - заявив виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку Анатолій Гіршфельд, передає propozitsiya.com.
Він повідомив, що за результатами засідання Комісії під керівництвом Степана Кубіва, що відбулося 22 червня, список підприємств-виробників сільгосптехніки збільшився з 40 до 116, а машин, при покупці яких аграрії отримають 25%-ву компенсацію, - з 792 до 7586 найменувань. «Сумарна вартість представлених товарів вже досягає 8 374,7 млн.грн. Якщо припустити, що сільгоспвиробники куплять лише по 1 одиниці з чинного Переліку, обсяг компенсації, на яку вони будуть претендувати, становитиме близько 2 млрд.грн. », - повідомив А. Гіршфельд.
На його думку, і для аграріїв, і для машинобудівників «вагонна новела» несе низку загроз. «Реальні обсяги компенсації за придбану сільгосптехніку становитимуть половину від запланованої урядом суми в 1,5 млрд. грн. Виходячи з діючих максимальних виробничих потужностей вагонобудівників, ринок становить близько 2000 вагонів на рік, їхня ціна складає близько 1,5 млн.грн (без ПДВ). У разі включення вагонів-зерновозів до Переліку на компенсацію, в 2019 року їх покупці будуть претендувати на 750 млн. грн., - пояснює виконавчий директор Нацкомітету. - Це не дозволить багатьом фермерам, які потребують ґрунтопереробної та висівної техніки, а таких виявилося більшість з 1108 господарств, які беруть участь у програмі в поточному році, розраховувати на отримання компенсації в майбутньому. У більшості, як показує статистика банків, витрати не перевищують 500 тис. грн., Тобто третину ціни одного вагону-зерновозу».
Анатолій Гіршфельд підкреслює, що очевидно, «новела» швидше орієнтована на гігантів, таких, як "Кернел" або" Нібулон", які вирішили придбати вагони для перевезення зерна після дерегуляції вагонного складового тарифу «Укрзалізниці». «І виникла вона не без участі Мінагрополітики, яке як в минуло році кілька місяців гальмувало запуск механізму компенсації, щоб надалі невитрачені кошти перекинути на інші програми, наприклад, хмелярство, так і в поточному - відкладає розгляд ініціативи Нацкомітету з впровадження ще одного механізму підтримки - часткової компенсації відсотків по кредитах на придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва», - заявляє народний депутат і додає, що завтра список «сільгосптехніки» можуть поповнити річкові баржі, портова інфраструктура для зберігання та перевалки зерна, суховантажі.
«Подібні «новели» дискредитують одну з-перше не корупційних ініціатив уряду, яка забезпечила прозорий процес розподілу бюджетних коштів на підтримку модернізації агропідприємств, і роблять неможливим виконання її ключовоїмісії: зменшення залежності від іноземних поставок техніки і обладнання та скорочення негативного сальдо платіжного балансу; збільшення доданої вартості, створеної на території України; кількість і якість робочих місць і гідної зарплати в сільськогосподарському машинобудуванні і суміжних галузях; зростання надходжень до бюджетів різних рівнів», - резюмує А. Гіршфельд.