“Агро’2010”: комплексні програми чи програмні комплекси?

У Києві відбулася ХХІІ Міжнародна агропромислова виставка "Агро'2010". Щороку "Пропозиція" відвідує чимало агровиставкових заходів по всьому світу. Звісно, більшість агровернісажів у розвинених країнах вирізняється кращим сервісом та більшим агротехнічним розмаїттям. Проте й заперечувати прогрес українських виставок за останні роки було б неправильно: сила-силенна найкращої сільськогосподарської техніки в світі, тисячі фахівців агросектору, які окуповують стенди компаній-виробників, часто-густо відходячи від них з укладеними контрактами.

Щороку більшає іноземна участь у виставці "Агро". Так, окрім уже звичних великих представництв Німеччини та Китаю на "Агро", цього року колективною участю пошанували столицю України й італійці.
У відкритті виставки взяв участь глава держави. Віктор Янукович під час своєї промови кілька разів викликав оплески присутніх. Особливо бурхливими вони були, коли Президент наголосив на потребі скорочення дозвільної системи в аграрному секторі навпіл. Щоправда, на податкові канікули, обіцяні малому бізнесу нинішніми владцями під час передвиборчої кампанії, підприємці чекають дотепер. Не хотілося б, щоб така сама доля спіткала й обіцянки влади в аграрній сфері, адже, приміром, податковий кодекс, за висновками чималої кількості бізнесменів, проголошує безмежну владу якраз податківців і незахищеність, власне, бізнесу. Президент також говорив про потребу проведення реформи в АПК, головним питанням якої будуть зміни в аграрних відносинах. "Україна має покінчити з тіньовими схемами приватизації землі. Ділки, які нечесним шляхом прихопили землю, повинні повернути її або сплатити за неї чесну ціну", - підкреслив Янукович. Голосно пролунала й фраза Президента: "Досить знущатися над нашим товаровиробником". За всі часи проведення виставок "Агро" на її відкритті виступали практично всі лідери нації останніх двох десятиліть. Щоразу в своїх промовах вони виголошували наче й правильні речі, в усякому разі більшість з основних тез доповідей наших лідерів на "Агро" викликала оплески аграріїв. Біда в тім, що надалі дії будь-якої влади збуджували вже аж ніяк не позитивні емоції агробізнесменів. Чи повториться звична картина з новою владою? Час покаже, але певні острахи вже з'явилися нині навіть у палких прихильників "біло-синіх" політиків.
На виставці Міністерство аграрної політики презентувало Комплексну державну програму реформ та розвитку сільського господарства України. В її тексті наголошено, що це: "Програма розвитку, а не програма підтримки. Вона націлена на розбудову того, чого в сільському господарстві України ще немає, і на реформування того, що діє неефективно. Дотації потрібні тільки на зміни, реформи, що пройдуть за термін дії програми". Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк наголосив на необхідності створення Аграрного банку, який надавав би аграріям увесь спектр банківських послуг; Державного земельного іпотечного банку для регулювання процесів на ринку земель сільськогосподарського призначення; ефективної Аграрної біржі, яка опікувалася б просуванням нашої продукції на зовнішні ринки; національного оператора на ринку зерна; цивілізованого страхування аграрних ризиків тощо.
У програмі реформування йдеться і про потребу змін в аграрній освіті. У день відкриття виставки відбувся "круглий стіл" за участю керівників вищих навчальних закладів системи аграрної освіти. Дискусія, яка нині точиться щодо перепідпорядкування аграрних вишів Міністерству освіти і науки України замість Міністерства аграрної політики, перебуває в епіцентрі уваги всього агросектору. На "круглому столі" виступив новий заступник міністра аграрної політики Максим Мельничук, добре відомий у професорсько-викладацьких колах. Його призначення породило певну надію на те, що спроби переведення аграрної освіти до іншого Міністерства так і залишаться спробами. Нині мало випускників аграрних вишів їде працювати на село. Молоді люди, пройшовши практику за кордоном і ознайомившись із західними стандартами життя й ведення агробізнесу, соціальним розвитком сільської місцевості в розвинутих країнах, м'яко кажучи, не надто й поспішають на рідні лани, до бездоріжжя й браку елементарних зручностей. Виробничники часто-густо нарікають на віддаленість сучасної української аграрної освіти від потреб виробництва. Болючою проблемою залишається обмаль сільгосптехніки в аграрних вишах для практичних занять. Діалог бізнесу та освіти на цю тему нагадує розмову двох глухих людей, які вперто не чують один одного. Кожен правий по-своєму. Втім, точки перетину їм так чи інакше доведеться шукати, бо кадрова проблема на селі щороку гострішає. На жаль, "круглий стіл" було розподілено на дві частини. У першій виступили Максим Мельничук і директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України Ірина Синявська, а потім до слова були запрошені керівники вишів. Між першою й другою частинами представники Міністерства аграрної політики покинули зібрання. Як наслідок, думки ректорів не почули представники влади. Залишається сподіватися, що позицію ректорів буде враховано (а серед них складно знайти принаймні публічних прихильників переходу під крило Міністерства освіти і науки). У програмі реформування щодо аграрної освіти передбачено, зокрема, збільшення витрат на навчання на одного студента й заробітних плат викладачів за рахунок скорочення кількості навчальних закладів, студентів, викладачів. Безперечно, цей пункт не викличе позитивних емоцій в освітян. Непокоїть і те, що скоротити кількість навчальних закладів і викладачів у системі аграрної освіти взагалі не складно. Складніше, як свідчить практика, збільшити витрати на одного студента й зарплати тим викладачам, яких залишать працювати. Крім того, в програмі запропоновано передбачити 70% навчального часу для аудиторних занять, а 30% - для практичних, безпосередньо в сільгосппідприємствах. У програмі наголошено також на зміні принципу фінансування навчальних закладів. Згідно з новою системою, 70% коштів має бути спрямовано на навчання студентів, 10 - на перепідготовку викладачів, 20% - на перепідготовку нинішніх фахівців.
Генеральним спонсором виставки "Агро" в черговий раз стала компанія РОСТСЕЛЬМАШ. Цього року РОСТСЕЛЬМАШ презентував кормозбиральний комбайн RSM 1401 у комплектації з новим адаптером - модерною роторною жаткою для збирання кукурудзи. Генеральний директор представництва РОСТСЕЛЬМАШ в Україні Кіріл Севрюков підкреслив: "Попередньо проведене нами дослідження ринку свідчить, що в цієї моделі комбайнів буде стійкий попит. Це універсальна машина, що виконує максимальну кількість необхідних операцій". У Києві був представлений широкий спектр кормозаготівельної техніки РОСТСЕЛЬМАШ: навісні роторні граблі, ротаційна причіпна косарка, рулонний прес-підбирач, тюковий прес-підбирач, фронтальний універсальний навантажувач тощо.  Відвідувачі виставки мали змогу побачити  також зернозбиральний роторний комбайн TORUM 740, трактори VERSATILE 435 і 2375.
Як завжди, помітною на виставці "Агро" була експозиція Корпорації "Агро-Союз". Новинки сільгосптехніки та комплексні технологічні рішення в рослинництві й тваринництві, нові підходи до сервісного обслуговування сільгосптехніки від "Агро-Союзу" радо сприйняла аграрна громада. Корпорації "Агро-Союз" у Комплексній державній програмі реформування та розвитку сільського господарства належить окрема роль, адже це підприємство можна вважати пілотним проектом, або чинною бізнес-моделлю втілення програми розвитку.
Пильна увага до аграрної України світових економічних кіл має відобразитися в нарощуванні обсягу інвестицій в агробізнес України. От тільки чи не відлякають грошовитих іноземців нові реалії суспільно-політичного життя України - те ще питання. Різноманітні програми реформування, інтенсифікації, перебудови повсякчас ідуть поряд із нашим агросектором. А як зробити так, щоб їхні шляхи перетнулися? Адже створення програми - не самоціль, самоціль - модернізація агросектору на високотехнологічних засадах. А для цього потрібно не слово "програма" постійно відмінювати, а, засукавши рукави, взятися до роботи. Тоді й буде реалізововано комплексні міністерські програми, а не програмні комплекси дрібного чиновного люду.

Олексій Рижков