Аграрний лобізм: як привілеї великих холдингів б'ють по економіці

Сільське господарство, будучи за багатьма показниками драйвером української економіки, отримує пільг і дотацій більше, ніж будь-яка інша галузь. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на РБК.

І розподіл цих благ від держави відбувається переважно в одному напрямку — великим холдингам. Навіть зараз, вирішивши посилити тиск на бізнес і зібрати більше до держбюджету, уряд не став чіпати аграріїв. Точніше — найбільших з них. 

Податки, пільги та дотації
В Україні аграрний сектор — один з китів, на якому тримається економіка країни. Обсяги експортної виручки на тлі високих цін на світових ринках підтримують стабільність курсу гривні, в галузі працевлаштовані мільйони громадян. І хоча с/г бізнес досить прибутковий, від держави аграрії отримують підтримку більше, ніж будь-яка інша галузь. Маючи і так високу маржу, агробізнес традиційно перший у черзі на великі преференції у вигляді податкових пільг, дотацій та інших поблажок.

До того ж існуюча система оподаткування дозволяє агрохолдингам оптимізувати податки. Великі компанії, переводячи частину своїх підприємств (зазвичай — найприбутковіші з них) на спрощену систему оподаткування, по суті, звільняються від податку на прибуток.
Що ж стосується заяв холдингів про мільярди сплачених податків, то, як правило, це стосується перерахованих до держбюджету ПДВ, податку на доходи фізосіб (ПДФО) і ЄСВ. ПДВ — це податок на споживання, який платять кінцеві покупці продукції. А ПДФО та ЄСВ — податки на зарплатний фонд. Іншими словами, це податки працівників, а великі агрохолдинги лише виконують функцію податкових агентів, просто перераховуючи податки, які віднімаються з доходів працівників.

Є кілька прикладів, що підтверджують ці податкові спотворення. Скажімо, МХП заявив про сплату 12 млрд гривень податків за три роки. З яких податок на прибуток склав лише 569 млн гривень, тоді як майже все інше — перерахування податків за працівників і ПДВ, який платять споживачі.

До соціальної відповідальності аграріїв також є питання. У секторі з багатомільярдними оборотами, за даними Держстату, майже 1,5 млн осіб зайняті без офіційного працевлаштування. Це приблизно половина від загальної кількості нелегально працюючих в країні. Але реальність така, що неофіційне працевлаштування дозволяє агрокомпаніям пропонувати більш конкурентні зарплати сезонним робітникам. Інша сторона цього — недоплачені податки до бюджетів різних рівнів і Пенсійний фонд, що дотується з держскарбниці.

Вирішивши додатково обкласти бізнес і громадян податками, уряд в цьому питанні відверто проігнорував великі аграрні холдинги. У проєкті закону № 5600, яким серед іншого підвищуються рентна плата за воду, акциз на пиво, екологічні податки, акцизи на частоти мобільних операторів і скасовується пільга з ПДВ на першу поставку житла, не передбачено навантаження на великі агрохолдинги.

Навпаки, дрібні і середні фермери можуть опинитися у менш вигідному становищі у порівнянні з аграрними гігантами. Норми проєкту закону передбачають скорочення у 4 рази площі особистої ділянки (з 2 га до 0,5 га), з якої вирощена продукція не оподатковується. Крім того, вводиться мінімальне податкове зобов'язання, яке будуть платити з кожної особистої ділянки площею понад 0,5 га — сума платежу складе 5% нормативної оцінки землі.

Цим влада, по суті, примушує фермерів до здачі їх землі в оренду великим агрохолдингам. Оскільки податкове навантаження на невеликі агрогосподарства істотно зросте, дрібним фермерам буде невигідно вирощувати продукцію, залишається тільки варіант зі здачею в оренду.

Залізничні тарифи — чому аграрії платять менше
Ще один приклад того, як великі с/г компанії отримують преференції за рахунок інших секторів економіки — перевезення вантажів. А точніше те, у скільки ця послуга їм обходиться. Аграрії використовують залізничну інфраструктуру по максимуму, але платять менше за інших. Тоді, як, скажімо, при перевезенні залізної руди використовується 3 тисячі км колій і 25 станцій, а при перевезенні зернових — 18 тисяч км колій і 500 станцій. Очевидно, що витрати «Укрзалізниці» при обслуговуванні аграріїв незрівнянно вище, ніж при обслуговуванні тих же металургів.