Спецможливості
Новини

Рис на краплинному зрошенні перевершує економічні очікування

20.02.2017
4129
Рис на краплинному зрошенні перевершує економічні очікування фото, ілюстрація
При собівартості до 5 тис. грн/т фірми-оператори продовольчого ринку пропонують по 7-7,5 тис. грн/ т рису-сирцю, і по 13,5 тис. грн/т шліфованої та висушеної крупи. Отже, це цілком окупний і прибутковий бізнес

Це абсолютний міф, що потенціал у рисівництві має лише південь, Одещина чи Херсонщина. Насправді, ареал значно більший. Вже третій рік поспіль Інститут рису НААН займається впровадженням технології вирощування рису на краплинному зрошенні за схемою "соя-рис-кукурудза-рис". Це дає можливість отримувати у господарствах під 100 т рису з одного га. Для того, аби максимально наблизити  практику до світових стандартів науковці працюють з 11-ма країнами, які уже мають подібний досвід. Про це розповів директор Інституту рису НААН Володимир Дудченко пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Науковець вважає, що аграрії не зосереджують на росиві  увагу, вважаючи його дуже затратним і неперспективним. "Технологія вирощування рису на зрошенні досить нова, але, тим не менше, ми уже маємо 6-7 господарств, які пробують її у себе. Витрати на 1 га можуть бути на рівні $2-2,5 тис/га, але вони амортизуються не за один рік. Так, зі старту вирощування на краплинному зрошенні може коштувати у 2,2 рази більше, аніж за звичайною технологією, але як приємний бонус – урожайність виправдовує усі очікування, рослини можуть використати увесь свій агрономічний потенціал. Тоді окупність таких проектів наступає за три роки", - зазначив він.

При собівартості до 5 тис. грн/т  фірми-оператори продовольчого ринку пропонують по 7-7,5 тис. грн/ т рису-сирцю, і по 13,5 тис. грн/т шліфованої та висушеної крупи. Отже, це цілком окупний і прибутковий бізнес.

Досвідом інституту зацікавилися господарі з Полтавщини та Дніпропетровщини – уже у цьому сезоні там запрацюють нові рисівничі підприємства. Більше того, технологією зацікавилися дві австрійські та одна німецька компанія, вони вирощуватимуть рис з українського насіння за українською технологією у себе. "Європейці бачать у нас стабільного партнера із гарною репутацією, тож хочуть вкладати у цей напрямок гроші та працювати", - додав В. Дудченко.

За даними експерта, на 90% підприємці використовують на полях сорти  української вітчизняної селекції, іще трохи використовуємо російських сортів, які ще раніше були завезені з Криму. Результати, отримані по краплинному зрошенню в українських сортів, одні із найкращих – деякі, наприклад "Консул", "Маршал" та "Преміум" дали по 14 т/га. Це високопродуктивні сорти, які практично не уражуються хворобами. Серед інших наших новинок ранньостиглі сорти "Корсар" та "Лазурит", які дозволяють рано звільнити поле і приміром, висівати як послідовник озиму пшеницю.

Український рис готові купувати покупці із Білорусі, Туреччини, Греції, Молдови. Однак поки про Україну, як про експортера рису говорити передчасно.
 
Довідка

До 2014 року в Україні 50% площі під рисом знаходились на Кримському півострові. Після анексії Росією криму вітчизняні аграрії поступово намагаються нарощувати виробництво - завдяки новим площам і через збільшення урожайності.

Власним виробництвом забезпечується 40% рису від внутрішньої потреби. Минулоріч зібрано близько 50 тис. т зерна з площ у 12 тис. га, середня залікова урожайність була на рівні 57 ц/га. Найбільші  площі на разі зосереджені на Херсонщині, – понад 7,5 тис. га. Лідерами з виробництва та площ є наш ДПДГ "Інститут рису" із площею у 1,5 тис. га, другі – підприємство  "Маяк" з Одещини, що має 1,2 тис. га.

Інтерв'ю
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0