Спецможливості
Огляди продукції

Ріпак переміг нафту. Назавжди?

07.08.2009
2058
Ріпак переміг нафту. Назавжди? фото, ілюстрація

Виробництво біопалива екологічно, технологічно, економічно й політично вигідніше людству, ніж розробка вуглеводневих родовищ

Виробництво біопалива екологічно, технологічно, економічно й політично вигідніше людству, ніж розробка вуглеводневих родовищ

За дивним збігом обставин світ ще не повною мірою усвідомив нинішню революційну ситуацію в енергетичній сфері Землі: відтепер роль і значення тих структур, що вважали себе всесильними й найвпливовішими як в економіці, так і в політиці - тобто ділків нафтовидобувного й нафтопереробного бізнесу, - невблаганно пішли на спад. За оцінками експертів, розвіданих запасів нафти на Землі залишилося на 42 роки. Та суть не тільки в тому, що вони мають справу з вичерпним ресурсом, який не може поновлюватись, але, головним чином, у тому, що сьогодні виробництво біоетанолу й біодизелю стало економічно вдвічі-втричі (!) вигідніше за видобуток і переробку нафти, бо цей технологічний процес пов'язаний зі всезростаючими витратами, а нафтова економіка впала нині до нижнього порогу окупності. Не маючи стільки грошей, втративши монополію на енергопостачання світу, країни - постачальники нафти, насамперед Росія, а також транснаціональні нафтовидобувні компанії дедалі більше втрачатимуть можливість диктувати і політику, і спосіб життя країнам-споживачам...
Цю істину ще раз підтвердив директор Кримського інституту агропромислового виробництва УААН, що в селі Клепініно, Володимир Паштецький. Демонструючи учасникам республіканської наради свої чудові ділянки з дослідним ріпаком, Володимир Степанович сказав, що нові сорти й гібриди цієї культури дають можливість зібрати з кожного гектара близько 11 т високоолійного насіння. Торік урожайність на експериментальних ділянках досягала 10 т на гектарі, в нинішньому році вона становить приблизно 6 т. На жаль, збирання насіння ріпаку технологічно дуже складне, і з нинішньою технікою, навіть за такої врожайності, з гектара вдається зібрати лише 3-4 т насіння. Але й це забезпечує рентабельність виробництва не менше 100%. "Узяти по мінімуму три тонни, то й з нашою мінімальною ціною 3 тис. грн за тонну (світова ціна сьогодні досягає 3,7 тис. грн) отримуємо понад 9 тис. грн з гектара. Яка культура дасть більше?" - каже Паштецький. Голова районної державної адміністрації Красноперекопського району Криму Кирило Трандафіл відразу вигукнув: "Такого рівня рентабельності в нафтопереробній промисловості вже немає, а це означає, що слід активніше займатися ріпаком і виробництвом біопалива! Ріпак переміг нафту...".
Фахівці - учасники наради, оглядаючи ділянки, відразу вирахували переваги: виробництво насіння ріпаку й виробництво біодизелю та біоетанолу технологічно значно простіші за перегонку нафти, рентабельність удвічі-втричі вища за переробку нафти, до того ж, ріпак - ресурс необмежений, він не закінчиться доти, доки родитиме наша земля...
- Було б необачним для нас не скористатися цим ресурсом! - додав Володимир Паштецький. - Я давно наполягаю на тому, що сьогодні аграрне виробництво дістало можливість стати високодохідним видом бізнесу. За моїми підрахунками, кожне сільгосппідприємство, яке має приблизно 500 га землі, для забезпечення оптимальної економічної ефективності може висівати не менше 80-100 га ріпаку. Завдяки тільки цьому господарство буде гарантовано рентабельним і з оборотними коштами...

 

На фото (зліва направо) - заступник голови Радміну Криму Микола Колісниченко, міністр аграрної політики Криму Павло Акімов, голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко, директор Кримського інституту агропромислового виробництва УААН Володимир Паштецький

Тим часом, останніми роками ми маємо просто "вибух" виробництва ріпаку. За п'ять років площі під цією культурою в Криму зросли в 15 разів. Уже в 2007 році кримські виробники ріпаку, ще не повністю освоївши технологію, заробили на цій культурі близько 8 млн грн прибутку за врожайності всього 1,3 т/га  насіння і рентабельності близько 40%. Торік посіви ріпаку в Криму перевищили 34 тис. га. Врожайність у передових господарствах сягала понад 2 т/га, в середньому - 1,5-1,7 т, хоча господарства-аутсайдери збирали іноді менше однієї тонни. Це мало, але навіть Крим ще тільки вчиться використовувати цю культуру не на дослідних ділянках, а з виробничих умовах.
Володимир Паштецький не нахвалиться сортом ДЕМБО івано-франківської селекції, який має підвищену зимостійкість, стійкий до вилягання, посухи, висипання насіння із стручків і яких навіть у несприятливий рік дає 7-8 т/га насіння, причому олійність його - 44-46 відсотків.
У Кримському  інституті агропромислового виробництва УААН також створено спочатку експериментальне, а потім цілком "доросле" виробництво власного дизельного палива, яким повністю забезпечено потреби господарства. Завод із виробництва біодизеля на днях відвідали Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко, заступник Голови Ради міністрів Криму Микола Колісниченко, який займається питаннями АПК, міністр аграрної політики Криму Павло Акимов, які схвалили досвід інституту з використання  біопалива власного виробництва та рекомендували його для запровадження в інших господарствах.  Тут отримують біодизель для тракторів та комбайнів шляхом змішування 30% ріпакового метилового ефіру, який виготовляють на власному заводі (він став до ладу в 2008 році), та 70% дизельного палива.  Ріпаковий метиловий ефір добувають шляхом хімічної реакції ріпакової олії з доданням метанолу з основного каталізатора в пропорції  9:1 за температури 500...800°С. Установку для виготовлення біодизеля виготовили інженери цього ж інституту. Нині на ній уже випущено понад 30 т біопалива, яким повністю забезпечуються 35 тракторів, що працюють у господарстві інституту.
За опублікованим у кінці 2006 р. прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, біопаливо (в т. ч. й етанол) дедалі частіше використовують для задоволення потреб в енергії на автомобільному транспорті. Якщо сьогодні близько 1-2%, а деінде й 3-4% біопалива використовують як автомобільне паливо, то приблизно до 2025-2030 рр. різні види транспорту в різних країнах використовуватимуть від 40 до 55% біопалива. Наприклад, у Бразилії, де реалізують спеціальну державну програму з виробництва та запровадження біопалива, вже сьогодні майже 50% внутрішнього попиту на паливо задовольняють завдяки біоетанолу. Дві третини автотранспорту країни здатні їздити на біоетанолі. З 1975 р. тут діє закон, який зобов'язує АЗС додавати в бензин не менше 20% етанолу. Компанії, що виявили бажання побудувати заводи з виробництва етанолу, отримували кредити під мінімальні відсотки. Держава почала оптом купувати спирт у виробників і одночасно підняла ціни на бензин. У такий спосіб домоглися рентабельності використання етанолу як палива. Успіхи виявилися приголомшливими: до 1979 року було зафіксовано п'ятикратне збільшення обсягів виробництва паливного етанолу. Кінець 90-х ознаменувався появою нових типів двигунів, здатних працювати як на звичайному бензині, так і на "гнучкому паливі": суміші етанолу й бензину в пропорції 85:15%. До 2008 року в країні 4,5 млн транспортних засобів працювали повністю на етанолі, а решта, 17 млн автомобілів, використовувала суміш етанолу з бензином. П'ять із шести бразильських АЗС продають чистий етанол. У бразильській програмі з біоетанолу задіяно понад 700 тис. працівників, а економія на імпорті нафтопродуктів за 1975-2008 рр. становила понад 65 млрд дол. США. Японські компанії планують з 2010 р. вийти на ринок із паливом на основі біоетанолу й забезпечити ним відчутну частину транспорту...
 У країнах ЄС було прийнято Директиву, що зобов'язує поступово заміщати рідке паливо біопаливом (біоетанол, біодизель), - 5,75% до 2010 р. і 10% до 2020. ЄС готовий до 2020 р. замінити не менше 10% ринку автотранспортного пального на біопаливо. Проте наголошується, що для ефективного розвитку цього ринку потрібно створити на базі третіх країн стійке виробництво й постійний сировинний імпорт ріпаку та іншої сировини для біопалива й біоетанолу з цих країн. Нинішні потужності з виробництва біоетанолу в ЄС становлять понад 3,5 млрд л за рік. У найближчі три роки обсяг виробничих потужностей може бути збільшений до 6,5 млрд л за рік.
Україна - не виняток. Так, нещодавно з Києва вийшов у круїз по Дніпру перший теплохід на біодизелі. Паливо ХХІ століття виробили в Україні, з української сировини і на українському устаткуванні. В країні таких заводів уже понад 20. Три роки тому уряд затвердив державну програму розвитку виробництва біопалива. Тоді ж Верховна Рада прийняла закон, який зобов'язує весь транспорт великих міст перейти на це паливо до 2010 року.
Тепер видно: на фоні "біоетанолового" прогресу нафта, що закінчується, практично не має перспектив. Згідно з прогнозами Ради безпеки Росії, одного з найбільших експортерів нафти, запаси нафти в цій країні до 2020 р. можуть бути вичерпані більш ніж на 70%, а до 2030 р. - на 90 відсотків. Саме тому світ дедалі більше інвестує в нетрадиційну енергетику, зокрема у виробництво біопалива. Програма ООН із захисту навколишнього середовища опублікувала доповідь, у якій ідеться про те, що інвестиції в розвиток поновлюваних енергоносіїв у всьому світі торік встановили новий рекорд, досягнувши 155 млрд дол. У період з 2005 по 2008 рр. річне зростання інвестицій у цю сферу перевищило 50%. Це свідчить про те, що світ упевнено переходить на біопаливо, а отже, втрачає інтерес до нафти. Ріпак переміг нафту! Мабуть, остаточно, хоча нафтовики ще й чинитимуть опір, але залишилося їм років двадцять, не більше...
Сімферополь

 

Микола Семена,
аналітик Кримського незалежного Центру політичних дослідників і журналістів

Інтерв'ю
Компанія «ТЕРРА» є одним із найбільших українських виробників круп та круп’яних виробів, до асортименту якого входить 165 видів найменувань продукції, частина з якої експортується у 67 країн. Хоч виробництво тут не припинялося ні на день,... Подробнее
Справжні друзі пізнаються у біді, справжні ґрунтообробні агрегати — під час роботи у важких умовах   Зима і весна цього року порадували аграріїв більшості регіонів України рясними опадами. Є задатки щодо отримання високих урожаїв. Але… На... Подробнее

1
0