Ринок м’ясо-молочної продукції: аналізуємо та прогнозуємо

Нинішня ситуація у скотарстві та свинарстві є віддзеркаленням політичної ситуації у країні. Продовжується спад поголів’я ВРХ та свиней у всіх категоріях сільськогосподарських товаровиробників.

О. Варченко, д-р екон. наук,
І. Свиноус, д-р екон. наук,
Білоцерківський НАУ

Є всі підстави вважати, що така тенденція зберігатиметься і в подальшому. Очікується, що чисельність ВРХ на
1 травня у цілому по всіх господарствах становитиме 4306 тис., 1 червня — 4212,3, на 1 липня — 4158,5 тис. голів. На поліпшення негативної тенденції до зниження поголів’я ВРХ не вплинуть навіть сезонні коливання збільшення кількості худоби, особливо в господарствах населення.
 Основною першопричиною є рівень цін на молоко та обмеженість ринків збуту. Саме ці чинники будуть визначальними під час вибору стратегії виробничої діяльності с.-г. підприємств, які спеціалізуються на виробництві молока. Так, у цій категорії виробників чисельність поголів’я ВРХ станом на 1 квітня становить 1437,2 тис. голів, у т.ч. корів — 554,9 тис.. Нині сформувалися всі підстави для подальшого зниження поголів’я ВРХ та корів у господарствах корпоративного сектору аграрної економіки. Підтвердженням цього є наміри більшості опитаних керівників великотоварних підприємств щодо зниження поголів’я молочного стада. Станом на 1 травня у цій категорії товаровиробників буде нараховуватись
ВРХ — 1231,8 тис. голів, у т.ч. корів — 501 тис., 1 червня — 1198 і 495,1 тис. голів, 1 липня — 1187,1 і 482,1 тис. голів відповідно.
 Нині у господарствах населення сконцентровано основне поголів’я ВРХ та, зокрема, корів. Так, станом на початок квітня у цій категорії товаровиробників нараховувалося 2968,1 тис. голів ВРХ, у тому числі корів — 1747,2 тис. На відміну від с.-г. підприємств, у цій категорії товаровиробників спостерігатиметься незначна тенденція до нарощування поголів’я у травні і подальше зниження — в червні та липні, що викликано сезонними коливаннями. Так, станом на 1 травня у цій категорії товаровиробників нараховуватиметься ВРХ — 3074,2 тис. голів,
1 червня — 2980,5, 1 липня — 2971,4 тис. голів.
Ситуація є загрозливою з погляду продовольчої безпеки, оскільки така кількість поголів’я ВРХ не може забезпечити навіть простого відтворення цього виду сільськогосподарських тварин на найближче десятиліття, що ставить нашу країну у пряму залежність від імпорту яловичини та молокопродуктів за умови зростання купівельної спроможності населення.

Продукція вітчизняного скотарства: куди йдемо?
Нині продукція скотарства орієнтована, головним чином, на внутрішній ринок, який в умовах падіння купівельної спроможності населення істотно зменшується. Через певні політичні негаразди ми втратили основні ринки збуту, що суттєво скоротило експорт яловичини та молочної продукції. 
 Обсяг експорту яловичини (свіжої, охолодженої та мороженої — відруби обвалені) у січні 2015 р. становив 68,1 т, що майже у 3,5 раза менше, ніж у січні 2014 р. (241,5 т). Середня ціна експортованої яловичини свіжої та охолодженої (відруби обвалені) у січні 2015 р. становила 5,59 дол./кг, що нижче від рівня січня 2014-го на 34,8% (8,57 дол./кг) та яловичини мороженої (відруби обвалені) — 3,92 дол./кг, що на 10,7% менше від рівня січня 2014 р. (4,39 дол./кг).
Головними покупцями української яловичини (відруби обвалені) у січні 2015 р. були Російська Федерація — 49,4% (3,3 т), Гру­зія — 29,5 (2) та Молдова — 120,6% (1,4 т).
 Експорт сирів усіх видів та кисломолочних сирів у січні – лютому 2015 р. становив 1,05 тис. т, що у 6,18 раза менше, ніж у січні – лютому 2014 р. Середня експортна ціна — 3,60 дол./кг.
Найбільшими країнами-покупцями є Казахстан — 39,8% (0,42 тис. т за ціною
4,58 дол./кг), Молдова — 28,5 (0,3 тис. т за ціною 2,51 дол./кг) та Азербайджан — 11,7% (0,12 тис. т за ціною 2,97 дол./кг) загального обсягу експорту сирів. До Білорусі та Російсь­кої Федерації сири не експортували.

Населення обирає низькогатункові
ковбасні вироби…
Негативні тенденції відбуваються і в свинарстві, яке досі демонструвало стійку тенденцію до нарощування показників обсягів виробництва.
У квітні в господарствах усіх категорій нараховувалося 7482,8 тис. голів,
у т. ч. у с.-г. підприємствах — 3750,2 тис., господарствах населення — 3732,6 тис. голів. Фахівці вважають, що в цілому спостерігатиметься загальна тенденція до зниження поголів’я свиней в усіх категоріях с.-г. товаровиробників, головним чином, з урахуванням с.-г. підприємств, у яких відбувається суттєве скорочення чисельності тварин:
 станом на 1 травня у цілому за всіма категоріями господарств нараховуватиметься
7367,1 тис. голів свиней, у тому числі в с.-г. підприємствах — 3587,3 тис., у господарствах населення — 3779,8 тис. голів;
 на 1 червня — відповідно 7135,7 тис. голів, у с.-г. підприємствах — 3321,5, господарствах населення — 3814,2 тис. голів;
 на 1 липня в цілому — 7086,4 тис. голів, у
т. ч. у с.-г. підприємствах — 3123,1 тис., у господарствах населення — 3963,3 тис. голів.
Зрозуміло, що зростання поголів’я свиней у господарствах населення ви­­кликано як сезонними коливаннями, так і підвищенням ролі особистого се­­лянського господарства у продовольчому забезпеченні населення. Зниження поголів’я свиней у с.-г. підприємствах викликано насамперед невисоким рівнем рентабельності, який у 2014 р. становив 6%, що в нинішніх умовах не забезпечує навіть простого відтворення виробництва.
Крім того, суттєвим обмеженням нарощення поголів’я свиней є проблеми зі збутом. Експорт продуктів забою свиней незначний і становить за січень — лютий 2,2 тис. т. Водночас через зниження купівельної спроможності кінцевого споживача — населення відбувається скорочення внутрішнього ринку. Свідченням цього є низька купівельна активність населення щодо придбання м’ясопродуктів напередодні Великодня. Як свідчать результати обстежень підприємств роздрібної торгівлі, які спеціалізуються на реалізації м’ясних і ковбасних виробів, обсяги продажу, порівняно із відповідним періодом 2014 р., знизились на 50-60%. В основному, населення купувало низькогатункові ковбасні вироби. Ринок втратив свою гнучкість і не відреагував на наближення свята. Подібна ситуація зберігатиметься найближчі три-чотири місяці 2015 р.

Йдемо на ринок...

Основним індикатором,
який визначає купівельну спроможність населення, є рівень цін на роздрібних продовольчих ринках.
 Зростання закупівельних цін на свиней позначилося на рівні цін на роздрібних продовольчих ринках. Так, станом на 31 березня 2015 р. середня ціна на свинину по Україні становила 66,51 грн/кг. Протягом тижня спостерігалося незначне зростання вартості високоякісної свинини на 0,5%, за місяць — на 5,7%. За тиждень ціна зросла у десяти регіонах, найбільше — у Миколаївській (на 3,1%), Рівненській (на 2,3%) та Запорізькій (на 2,2%) областях. Високий рівень на високогатункову свинину (70–75 грн/кг) спостерігатиметься до середини травня. Після цього очікується зниження на 5–6 грн/кг. Ймовірно, що в другій-третій декаді червня ціна свинини (без кістки) становитиме 64–70 грн/кг.
 Залишається досить високою ціна на сало, яка становить 36,21 грн/кг. Нинішній рівень цін на сало залишиться до середини травня. Потім спостерігатиметься підвищення ціни до
40–45 грн/кг, яка протримається до кінця червня.
 Станом на кінець березня 2015 р. вартість високоякісної яловичини становила у середньому по Україні 73,59 грн/кг. Високий рівень закупівельних цін спостерігатиметься до закінчення травневих свят. Починаючи із середини травня можливе незначне зниження цін на високогатункову яловичину — на 4–5 грн/кг. Така ціна протримається до середини червня, а з третьої декади червня можливе незначне її підвищення (на 2–3 грн/кг) за низької активності попиту на продукти забою ВРХ.
У цілому ринок продукції м’ясного скотарства та свинарства впродовж найближчих трьох місяців перебуватиме у стані невизначеності. Різке падіння купівельної спроможності населення суттєво обмежує ємність внутрішнього ринку, на який припадали основні товарні потоки. Через загострення політичних протиріч вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники втратили перспективні ринки Росії та інших країн СНД. Нині створилася доволі складна ситуація, що потребує активних дій урядовців, які повинні лобіювати інтереси вітчизняних товаровиробників на зовнішньому ринку.

Аграрний бізнес у режимі on-line

Як змінювався попит на товари й обладнання для тваринництва?
Що найчастіше замовляли в режимі он-лайн? Які регіони отримали найбільше запитів? На ці та інші питання дає відповіді дослідження Міжнародного центру
інтернет-торгівлі Allbiz.
За підсумками І кварталу 2015 р. сільськогосподарський ринок став найпопулярнішим у Міжнародному центрі інтернет-тор­гівлі. Не останньою чергою він зобов’язаний своєю популярністю зростаючому попиту
на товари, представлені в рубриці «Тваринництво» (на неї припадає 14,5% віртуальних відвідувань ринку).
Отже, вітчизняний аграрний бізнес активно освоює он-лайн: з липня 2014 р. фіксується планомірне зростання популярності товарів для тваринництва, навіть попри те, що на потребу щодо них впливають сезонні коливання, і влітку попит на них зазвичай падає (-82% влітку 2013 р. порівняно з весною 2013-го). У І кварталі 2015 р.  відвідуваність рубрики «Тваринництво» досяг­ла свого історичного максимуму: +45% порівняно з І кварталом 2014-го. А окремі товарні групи, наприклад «комбікорм» та «обладнання для стрижки тварин», стали вдвічі популярнішими, ніж рік тому.
Зростає і кількість запитів (згідно з даними внутрішньої статистики, запити більш ніж у половині випадків конвертуються в угоди): на м’ясомолочних тварин і доїльне обладнання — в 1,5 раза, порівняно з IV кварталом 2014 р.; на племінних тварин і ембріони ВРХ — у понад 2 рази (+118 і 105% відповідно).
У регіональній структурі онлайн-торгівлі найпомітнішу роль відіграє Київ і область (15% загальної кількості всіх запитів). Найменше запитів надходить у Західну Україну. Також український агробізнес отримує 22% запитів із-за кордону: кожен третій надходить із Росії, Молдова генерує 8%, за нею йдуть Казахстан (5,8%), Грузія (5,4) та Білорусь (4,3%). Із США до українських тваринників зверталися так само часто, як із Білорусі, і трохи частіше, ніж із Польщі.