Спецможливості
Агробізнес

РИНОК МЕДУ

29.08.2008
2067
РИНОК МЕДУ фото, ілюстрація

У галузі бджільництва сталися певні позитивні зрушення, які привели до збільшення обсягів виробництва меду. Зростає як кількість бджолосімей, так і їхня продуктивність. Основні обсяги меду в Україні виробляють господарства населення. Вони забезпечують внутрішні потреби та формують ціни на вітчизняний мед. Зростаюче виробництво та сприятлива для експорту кон’юнктура світового ринку підсилюють інтерес до збуту меду й на зовнішніх ринках.

У галузі бджільництва сталися певні позитивні зрушення, які привели до збільшення обсягів виробництва меду. Зростає як кількість бджолосімей, так і їхня продуктивність. Основні обсяги меду в Україні виробляють господарства населення. Вони забезпечують внутрішні потреби та формують ціни на вітчизняний мед. Зростаюче виробництво та сприятлива для експорту кон’юнктура світового ринку підсилюють інтерес до збуту меду й на зовнішніх ринках.

Виробництво
Виробництво в Україні меду господарствами всіх категорій в 2006 р. зросло проти 2005 на 5,8%, чому сприяло роїння бджіл завдяки погодним умовам. Саме з цим пов’язане й зростання кількості бджолосімей: на кінець 2006 р. їхня чисельність досягла 3456,1 тис. штук (102,6% до рівня 2005 р.). При цьому в сільськогосподарських підприємствах цей показник становив 90,6%, (що зумовлено зміною статусу окремих пасік), тоді як в господарствах населення — 103,3 відсотка.
Під впливом зазначених чинників перші з них за 2006 р. виробили меду 2120 т, тоді як другі — 73476 т, що до рівня 2005 р. становить, відповідно, 86,1 і 106,5 відсотків.
Основні обсяги меду в Україні виробляють у господарствах населення, питома вага яких у загальному обсязі виробництва сягає 96,4–97,2%. У регіональному розрізі найбільшими виробниками є Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Вінницька та Миколаївська області. Так, 1/6 — 1/7 загального обсягу виробництва меду дають особисті господарства Донеччини.
За прогнозом, у цілому за 2007 р. виробництво меду становитиме понад 80 тис. т (табл. 1). Очікується, що воно перевищить фактичний рівень 2006 р. на 7,1% у сільгосппідприємствах і на 7,3% — в господарствах населення.
У 2007 р., як і в 2005–2006 рр., нарощування виробництва меду відбуватиметься не лише за рахунок зростання чисельності бджолосімей (табл. 2), а й завдяки підвищенню їхньої продуктивності. У І півріччі 2007 р. прогнозований вихід взяток меду на кожну сім’ю становитиме 6,1 кг, що на 7,0% більше, ніж за відповідний період 2006 р. (табл. 3).
До кінця 2007 р. прогнозується збільшення кількості сімей, чому сприяли помірний клімат взимку і сприятливі для відтворення умови. Так, розширення посівів ріпаку збагачує природну й культивовану медоносну флору України та поліпшує забезпечення бджолосімей безперервним кормовим конвеєром. Відтак, потенціал кормової бази України уможливлює перспективний розвиток галузі зі зростанням кількості бджолосімей (до 6 млн штук). Під впливом зазначених чинників кількість сімей за поточний рік зросте на 11,4%. Порівняно з 2004 і  2005 рр., цей показник збільшиться, відповідно, на 29,2 і 14,3% (табл. 2). Цілком імовірно, що зростання показників пов’язане також із легалізацією раніше незареєстрованих бджолосімей, уведенням дотацій, набуттям окремими господарствами й пасіками статусу племінних підприємств, що користуються підтримкою держави.
У 2007 р. бджільництво України матиме державну фінансову підтримку згідно з постановою Кабміну № 348 від 1.03.2007 р. “Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для розвитку тваринництва”. Спеціальну дотацію (в розмірі не більш як 12 грн за 1 племінну бджолосім’ю) надаватимуть агроформуванням та фізичним особам за кожну племінну бджолосім’ю, наявну на 1 січня 2007 р., за умови утримання не менш як 20 племінних бджолосімей. Крім того, Наказом Мінагрополітики, УААН і Мінфіну №88/10/187 від     13.02.2007 р. “Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах” передбачено механізми часткового або повного відшкодування витрат та здійснення доплат із Держбюджету на виконання селекційних програм у племінному бджільництві. Як свідчить аналіз, рівень бюджетних відшкодувань і доплат на селекційну діяльність у племінному бджільництві може становити 30–50% фактичних витрат. Ці кошти отримають чотири племзаводи (за умови утримання по 1200 бджолосімей у кожному), 17 племінних пасік (3400 сімей), 27 плембджолорозплідників (10800 сімей).
Очікується, що на момент закінчення нинішнього сезону медозбору (у ІІІ кв. 2007 р.) кількість бджолосімей становитиме 3850 тис. штук (табл. 2), а середня взятка меду від однієї сім’ї (у господарствах усіх категорій) — 15,3 кг, в тому числі в сільгосппідприємствах — 8,4 кг, господарствах населення — 15,7 кг (табл. 3). Якщо прогноз справдиться, у 2007 р. показники продуктивності сімей помітно підвищаться порівняно з попереднім роком.
У І півріччі 2007 р. середня продуктивність однієї сім’ї (в усіх категоріях господарств) оцінюється в 6,1 кг, при цьому в сільгосппідприємствах — 3,4 кг, у господарствах населення — 6,3 кг (проти аналогічних показників І півріччя 2006 р. — зростання в межах 10,1–10,4%).
Прогноз. На формування обсягу виробництва меду вплинули різні фактори. Нормальні умови зимівлі й порівняно м’яка зима 2007 р. сприяли збереженню сили сімей та їхньої здатності до відтворення й здійснення медозбору. Однак затяжна холодна весна загальмувала цвітіння медоносів, через що початок медозбору став можливим лише в другій половині травня 2007 р. У цілому стан кормової бази бджільництва є задовільним, і за рахунок більшого медозбору в окремих областях цього року реально досягти зростання валового виробництва меду, в т. ч., за оцінкою, у І півріччі 2007 р. — 32446 т меду (зростання проти відповідного періоду минулого року на 7,3%).

Внутрішній попит
Продовольче споживання меду в 2006 р. відповідало рівню 2005 р. У 2007 р., за зростання кількості бджолосімей і обсягів виробництва, внутрішній попит на мед може зрости майже на 10% завдяки очікуваному поліпшенню платоспроможності споживачів (зростання зарплат і пенсій).
За 2006 р. сільськогосподарські підприємства за всіма каналами реалізували 853,4 т меду (на 2,2% менше, ніж 2005 р.). У загальному обсязі реалізації основними є такі канали збуту: населенню в рахунок оплати праці — 33,1%, пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї — 25,9%, на ринку через власні торговельні точки (магазини, палатки тощо) — 16,0%, за іншими каналами реалізації — 25,0% (прогнозну структуру на 2007 р. наведено на рис 1.).
На формування загальних обсягів реалізації меду визначально впливає його кількість, вироблена господарствами населення. За відносно високої товарності галузі (55–58%) ці господарства могли реалізувати у 2006 р., як мінімум, 41578 т, що більше проти 2005 р. на 5,8%. Серед каналів збуту їхньої продукції домінуючими є міські й сільські ринки, комерційні структури, кооперативні та інші формування. Істотною є часка господарств населення і в зовнішній торгівлі: у 2006 р. переважно з їхніх обсягів експортні поставки українського меду збільшилися, порівняно з 2004 р., на 41,3%, а проти 2005 р. — на 71,2 відсотка.
У 2007 р. обсяги реалізації меду агроформуваннями мають дещо зрости, якщо порівняти з торішніми, на 69 т — до 922,5 тонни.
Зростанню загального попиту на мед сприяє розвиток експорту.

Зовнішня торгівля
Імпорт. Якщо у 2003 р. в Україну імпортовано 114,7 т меду (переважно з країн СНД), то у 2006 р. — лише 29,3 т. Ці зрушення обумовлені зростанням його виробництва й поліпшенням асортименту в Україні та помітним подорожчанням продукту на світовому ринку. Зокрема, середня ціна імпортованого за 2006 р. в Україну меду перевищує ціну 2005 р. в 1,36 раза (табл. 5).
За І квартал 2007 р. в країну ввезено 0,874 т меду за ціною 9530,9 дол. США/тонна.
Експорт. Зростаюче виробництво не лише задовольняє попит на внутрішньому ринку, а й посилює інтерес виробників до пошуку зовнішніх каналів збуту меду. Цьому сприяють нинішні світові ціни.
У 2006 р. експортували 6561 т меду (зростання на 71,2% проти попереднього року) за середньою ціною $1408,9/т (на 4,3% дорожче, ніж у 2005 р.). Купують його переважно країни Європи. Оцінка ситуації в зовнішній торгівлі дає підставу очікувати подальшого зростання обсягів експорту меду — в 2007 р. до 7,5 тис. т та цін на нього на експортному ринку — до $1800–1900 (еквівалентно 1338–1413 євро/т).
У І кв. 2007 р. фактично експортовано 1,3 тис. т меду за середньою ціною $1483,2/тонна.
Цінова кон’юнктура
Для українського ринку меду характерним є збут найбільших його обсягів власниками особистих господарств (або їхніми об’єднаннями), які й формують ціни на цей продукт. Як водиться, в осінньо-зимовий період роздрібні ціни на мед (у т. ч. на міських ринках) найвищі, а в весняно-літній — нижчі (табл. 6, рис. 2). Коливання цін зумовлюються сезонністю виробництва, співвідношенням попиту та пропозиції, доходами споживачів, інфляційними чинниками . На рівень цін впливають обсяги перехідних запасів, кліматичні умови, стан кормової бази бджільництва та щомісячні обсяги медозбору протягом сезону.  Так, вплив такого знижувального чинника, як надходження на ринок свіжого меду (у весняні чи літні місяці),  може бути посилено наявними нереалізованими запасами меду з попереднього сезону.

О. Шатько
Л. Боярко,
ННЦ “Інститут аграрної
економіки” УААН
Л. Дудка,
ННЦ “Інститут бджільництва
ім. П. І. Прокоповича”

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее

1
0