Спецможливості
Новини

Рік 2010-й: виживуть найсильніші

08.02.2010
708
Рік 2010-й:  виживуть  найсильніші фото, ілюстрація

Закінчився 2009-й рік - рік дуже складний для всіх, складний для нашого сільського господарства. Нікого не мають ввести в оману міністерські реляції стосовно другого року поспіль великого врожаю зернових культур - 46 млн тонн, овочів - 8,3 млн тонн, картоплі - 19,7 млн тонн. Якщо статистика більш-менш точно відбиває реальний стан речей у виробництві зерна та олійних культур, то у виробництві інших видів продукції статистика відображає вчорашню температуру на поверхні Марса.

Закінчився 2009-й рік - рік дуже складний для всіх, складний для нашого сільського господарства. Нікого не мають ввести в оману міністерські реляції стосовно другого року поспіль великого врожаю зернових культур - 46 млн тонн, овочів - 8,3 млн тонн, картоплі - 19,7 млн тонн. Якщо статистика більш-менш точно відбиває реальний стан речей у виробництві зерна та олійних культур, то у виробництві інших видів продукції статистика відображає вчорашню температуру на поверхні Марса.

Скорочується поголів'я ВРХ, зменшується виробництво м'яса, незважаючи на офіційні запевнення, що зростає поголів'я свиней та птиці, менше стали виробляти цукрових буряків. Переважна більшість зібраного зерна - фуражне. Зростає імпорт продукції тваринництва, цукру. Відповідно, рентабельність виробництва зернових наближається до нуля - скоро ця галузь стане й зовсім збитковою для господарів. Чим тоді зайняти "найкращі в світі чорноземи"?
Такий стан є наслідком недофінансування аграрного сектору, і не тільки в державних програмах.
За повідомленням аналітичного департаменту Української аграрної конфедерації, обсяги кредитування аграрного сектору економіки України станом на 17 грудня становили 5,76 млрд грн, а це 35% обсягів кредитування в минулому році. За вказаний період поточного року аграрії отримали пільгових кредитів на суму 2,55 млрд грн, що становить 22,5% торішнього показника.
Наслідки такого скорочення обсягів кредитів проявляться в 2010 році. Усім відомо, сказав експерт, що період обороту капіталу в сільському господарстві наближається до одного року, тому незначне зростання обсягів продукції сільського господарства в 2009 році відбувалося завдяки коштам, залученим ще в 2008 році.
Мало того, що на 65% зменшились обсяги залучених кредитів, так і суми вимог банків за кредити, видані в минулі періоди, зросли в 1,8 раза.
Без сумніву, Українська аграрна конфедерація вітає рішення уряду щодо виділення 8 грудня 2009 року із Стабілізаційного фонду Державного бюджету, за яким, до речі, кредиторська заборгованість не переходить на наступний рік, 685 млн грн на компенсацію відсоткових ставок за кредити, які одержали аграрії (розпорядження КМУ № 1554-р). Фактично ж за 17 днів буде дуже проблематично отримати ці кошти реципієнтам, навіть якщо вони будуть у Стабілізаційному фонді.
Отже, 2010 рік для аграріїв буде надзвичайно складним, зокрема їхній фінансовий стан (Українська аграрна конфедерація, 23.12.2009).
Небажання комерційних банків кредитувати аграрний сектор є наслідком безвідповідальної діяльності українських товаровиробників. Умівши брати, умій і віддавати - вчить народна мудрість. Банки вже стомилися від необов'язковості багатьох українських товаровиробників, які керуються правилом: береш у борг чуже й ненадовго, а віддавати треба своє й назавжди. Тому навіть пролонгація кредитів - проблема.
Можливо, банки якось знехотя й далі фінансували б аграрний сектор економіки, але вони практично всі самі сидять у боргах як у шовках. Знову ж таки, самі в цьому винні: не треба було видавати довготермінових валютних кредитів із короткотермінових іноземних запозичень.
Депутати Миколаївської обласної ради закликають Кабінет Міністрів України списати заборгованість сільськогосподарським підприємствам, які 2007 року зазнали збитків через пилові бурі, посухи й градобої.
За даними депутатів, у нинішньому році проти попереднього всемеро зменшилося фінансування підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, а також уп'ятеро зменшилася виплата дотацій на молоко й м'ясо.
Для захисту й підтримки сільськогосподарських підприємств області миколаївські депутати наполягають на списанні кредиторської заборгованості сільгосппідприємств, а також на відновленні підтримки аграріїв області у спосіб збільшення фінансування програм агропромислового комплексу хоча б на рівні 2006-2008 років (УНІАН, 14.12.2009).
Власне, тут питання стоїть так: а чому сільгосппідприємства не застрахували свій урожай? Чому збитки від недолугого менеджменту деяких приватних сільгосппідприємств має покривати Державний бюджет, у тому числі за рахунок пенсіонерів, учителів, лікарів?
У світі лютує фінансова криза, й кінця-краю їй не видно. Оскільки фінансування нашого сільського господарства напряму залежить від стану світових фінансів, подивимося, а що там, на світових фінансових фронтах?

Пацієнт скоріше мертвий,
ніж живий
Прем'єр-міністр України, кандидат у президенти Юлія Тимошенко прогнозує завершення економічної кризи в Україні через три-чотири місяці.
"Криза завершиться, за моїми підрахунками, через три-чотири місяці. Тому що в світі й Україні справді вже спостерігається оздоровлення", - сказала вона (Рбк-Украина, 15.01.2010).
Мені б її оптимізм! В інтерв'ю російський газеті "Ведомости" (15.01.2010) відомий фінансист Джордж Сорос (який не тільки не втратив на світовій кризі, а ще й заробив на ній мільярд доларів) сказав: "На жаль, процес відновлення цілком може видихнутися й навіть змінитися другим економічним спадом, хоча я не впевнений, станеться це в 2010 чи в 2011 роках".
Багато хто ще не усвідомив, що нинішня криза різниться з усіма попередніми, що закінчується чергова епоха. Інші, в тому числі й я, не змогли вгадати масштаб відновлення.
Нарешті, світові фінансові влади реагували на кризу точно так само, як і на попередні: вони надали допомогу інститутам, що потрапили в скрутне становище, й застосували монетарні та фіскальні стимули.
Але криза виявилася значно масштабнішою, і звичні заходи не спрацювали. Провалена спроба порятунку Lehman Brothers стала переломним моментом: фінансові ринки фактично перестали функціонувати.
Міцніюча віра в те, що фінансовій системі вдалося уникнути колапсу й ми потихеньку повертаємося до колишнього стану, свідчить про серйозне недостатнє розуміння сформованої ситуації. Шалтая-Болтая вже не зібрати.
Агентство Moody's склало не найкращий сценарій розвитку світової економіки. Для млявого відновлення основних показників є ціла низка причин. По-перше, пише мережна "Газета.ру", уряди й центральні банки багатьох країн, швидше за все, почнуть згортати програми з підтримки економіки в неорганізованому порядку. Це, за оцінкамих Moody's , може призвести до різкого зростання довгострокових відсоткових ставок і різкої зміни курсів валют. Крім того, є ризик, що фінансові інститути не зможуть найближчим часом сформувати резерви капіталу, щоб протистояти новим економічним загрозам. По-третє, продовжує "Газета.ру", цілком можливо, що Китай, який вважають локомотивом відновлення світового споживчого попиту, може знизити темпи зростання своєї економіки. Тому, резюмує Moody's, потрібно готуватися до стандартного набору проблем: збільшення безробіття та бюджетного дефіциту, до дефолтів у корпоративному секторі на зразок державного холдингу Dubai World в ОАЕ (Газета.ру, 12.01.2010).
Щоб було дещо зрозуміліше: зростання безробіття означає скорочення попиту на широкий спектр продукції, у тому числі на автомобілі, житло, побутову техніку тощо. Це, своєю чергою, означає скорочення попиту на транспортні перевезення (попит на нові судна) та метал (який є основною статтею українського експорту). В аграрному секторі це означає скорочення попиту на продукти харчування "преміум"-класу, подальший занепад системи громадського харчування (люди більше готуватимуть удома).
Нарешті, ремарка відомого російського економіста Михаїла Хазіна на радіостанції "Эхо Москвы" 19 січня цього року: "Уже навіть МВФ в особі виконавчого директора цієї благодійної організації Стросс-Кана, здається, вчора чи позавчора заявив, що ось-ось може розпочатися нова хвиля спаду".
 
Продавайте манці,та й похмелимось уранці!
Про кредитування аграрного сектору треба забути - нуль! Про залучення інвестицій (коштів) від розміщення акцій вітчизняних компаній на іноземних фондових ринках (біржах), так званих IPO (Initial public offering) теж слід забути. Не тому, що наші компанії цього б не хотіли, а тому, що через руйнування біржових інструментів оцінки фінансових ризиків немає бажаючих купувати акції українських компаній - учасники фондових ринків не знають їхньої справжньої ціни. І тому для залучення коштів залишається лише безпосередній позабіржовий продаж активів українських підприємств, які можна потримати в руках (так званий private placement - приватний продаж). Цей процес уже набрав обертів. Цитуємо газету "Комментарии" (№ 49-50, 25 грудня 2009):
"У березні "Лендком-Україна" (Landkom International) під час приватного розміщення (private placement) виставила 10% акцій на 3,5 млн дол. Відчуваючи величезний брак оборотних коштів, компанія продавала акції з дуже великим дисконтом. (Для порівняння: в 2007 році вона одержала 110 млн дол. за 54,9% акцій, в 2008 році - 22 млн дол. за 5,4% акцій.)
У жовтні Sintal Agriculture Public Ltd., що входить у холдинг "Синтал-Д", власником якого є співвласник девелоперської компанії "Т.М.М." Микола Толмачов, одержала 13 млн дол. за розміщення 17,2% акцій. Хоча спершу йшлося про 17 млн дол., інвестори знизили ціну через країнові ризики й зниження загального кредитного рейтингу України. До речі, в 2008 році ця компанія виручила 34,5 млн дол. за розміщення 15% акцій на Франкфуртській фондовій біржі. У її підпорядкуванні також земельний банк на 94 тис. гектарів.
У листопаді на ринок private placement вийшов новачок - агрохолдинг "Агротон" (НП "СПФ "Агро" і ЗАТ "СПФ "Агротон"), який володіє 134 тис. га угідь і належить підприємцеві Юрію Журавльову. Компанії вдалося залучити 42 млн дол. після розміщення 25% акцій.
Багато операцій аграрного M&A в офіційну статистику ринку не потрапили з двох причин. Перша - їхня непублічність, друга - грошовий обсяг. "Загальна сума покупки може бути значна (коли об'єднує кілька підприємств), але вартість одного підприємства часто недотягає до потрібного для статистики рівня", - пояснила керівник департаменту угод M&A й Due Diligence "Бейкер Тіллі Україна" Ірина Чернова. Оскільки більшу частину угод поточного року здійснювали в сегменті малого й середнього бізнесу, без залучення фінансових консультантів, то вони залишилися "за кадром".
Андрій Андрійчук звертає увагу на угоду придбання шведською інвесткомпанією Kinnevik частини аграрного бізнесу ІФГ ТАС, що належить Сергію Тігіпку, - 30% компанії "РоАгро". Сума угоди становить 4 млн дол. Крім цього, "засвітився" продаж 24,99% акцій ТОВ "Юкрейніан Шугар компані" (Засільський цукрозавод) групою ГК "ТЕКТ" британської компанії ED&F Man. А контрольний пакет Жашківського цукрового заводу за 15 млн дол. власник холдингу "Терра Фуд" Геннадій Бобів придбав в "Української продовольчої компанії".

ПЕРСПЕКТИВИ'2010
"Іноземних інвестицій в агросектор можна чекати вже в 2010 році, в основному через публічне розміщення акцій компаній", - вважає керівник відділу корпоративних фінансів "Ернст енд Янг" в Україні Олександр Швець. Агрохолдинги, що розмістилися на зовнішніх ринках у 2006-2008 роках, роблять усе, щоб поліпшити свої фінансові результати й надалі бути привабливими для іноземних інвесторів. "На цей час у вітчизняних компаній уже буде своя фінансова історія, під яку можна залучати додаткові гроші", - пояснив Олексій Зеркалов. Експерти чекають додаткових залучень як на IPO, так і на ринку прямих інвестицій (рrivate placement). Зокрема, про плани виходу на IPO на Варшавській фондовій біржі вже заявили "Агротон" й Dakor Agro Holding. А рrivate placement збираються використати "Лендком-Україна" (Landkom International) і ГК "Мрія Агрохолдинг" (Mriya Agro Holding Plc.), що належить Івану Гуті.
Крім того, в "Делойті" говорять і про можливості успішного завершення окремих стратегічних продажів активів у вітчизняному агросекторі. Що ж до покупців, то найімовірнішими інвесторами для аграріїв у найближчий рік стануть іноземні фонди прямих інвестицій.
Звичайною мовою це означає стрімкий розпродаж українського сільського господарства іноземним компаніям. Поки що більша частка акцій (паїв) українських компаній належить громадянам України, але оскільки фінансова криза - це всерйоз і надовго, то ті українські сільгоспвиробники, які виживуть, перестануть бути українськими, а ті, хто не зміг вчасно "продатися", просто тихо помруть. Процес почався.

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Щорічні демонстраційні поля та заходи, які компанія «Сингента» вже багато років проводить на базі потужних й авторитетних господарств в Україні, стали доброю традицією. Зустрічі та живе спілкування фахівців безпосередньо на полі є вкрай... Подробнее
Своєчасне, якісне та кваліфіковане сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки є гарантією її безвідмовної роботи впродовж сезону. Компанія CLAAS — один з провідних виробників високотехнологічної, сучасної техніки для сільського... Подробнее

1
0