Спецможливості
Аналітика

Регуляторні фактори, що впливають на експорт зерна

26.12.2019
1496
Регуляторні фактори, що впливають на експорт зерна фото, ілюстрація

Фахівці однієї з провідних на світовому ринку аудиторських і юридичних фірм назвали регуляторні фактори, які найбільше впливають на торгівлю зерном.

 

 

 

 

 

 

 

На експорт та торгівлю зерном впливає багато зовнішніх чинників — від кон’юнктури світових ринків до чергових нововведень «природного» залізничного монополіста. Однак найголовнішими з них на даний момент, як вважає партнер «PwC Legal Україна» Дмитро Донець, є три групи.

Перша — трансферне ціноутворення. Воно стосується в першу чергу великих агрокомпаній, які експортують зерно напряму. Контроль трансферного ціноутворення було запроваджено в 2013 р. Декларувалося, що вони спрямовані на протидію розмиванню податкової бази. Та на практиці перші перевірки дотримання цих правил відбулися не у оточення чинного на той час президента, а у зернотрейдерів і виробників зерна. Результатом стали не тільки донарахування величезних сум податків, а й формування практики судових прецедентів, ясна річ, зовсім не на користь трейдерів і сільгоспвиробників. Як зазначає Дмитро Донець, єдиний правильний шлях уникнути покарань за порушення цих правил — попередньо прорахувати і контролювати ціноутворення в компанії та шляхи виконання і реалізації експортних контрактів.

Друга — це зміни, які можуть бути викликані неминучим відкриттям ринку землі. Вони торкнуться всієї аграрної галузі, включаючи й зернотрейдерів, але в першу чергу, звісно — сільгоспвиробників. Дмитро Донець вважає, що перехід землі до нових власників призведе до зростання орендної плати, а відтак — зниження прибутковості виробництва, яке може призвести й до зниження прибутковості торгових і експортних операцій.

Великі зміни, як вважає Дмитро Донець, очікують сільгоспвиробників у зв’язку з тим, що багатьом з них знадобляться кредити для викупу землі, яку вони обробляють. Річ у тім, що від потенційного позичальника банки вимагають зрозумілої структури власності і прозорої звітності протягом певного періоду. У великих виробників з цим проблем немає. А от у малих і середніх сільгоспвиробників, як констатує Д. Донець, — зазвичай повний хаос: немає зрозумілої фінансової звітності і структури власників, не про всіх власників є достатньо інформації, багато операцій проходить повз звітність. Тому, як наголошує партнер «PwC Legal Україна», у більшості українських агрофірм і фермерських господарств попереду значний обсяг роботи над своєю структурою і звітністю.

Третя глобальна проблема, яку відзначив Дмитро Донець, — моменти, пов’язані з ПДВ-кредитом. Потерпають від неї в першу чергу трейдери. Адже через непрозорість роботи багатьох сільгоспвиробників трейдери часто не можуть отримати бездоганних документів на товар. Це спонукає податківців до масових перевірок, результатами яких стає в кращому разі відмова у бюджетному відшкодуванні, а в гіршому — кримінальні справи. Така ситуація з бюджетним відшкодуванням ПДВ змушує трейдерів перекладати свої ризики на сільгоспвиробників, занижуючи ціни.

Ще один ризик полягає в поведінці контрагентів, у результаті порушень яких стає об’єктом перевірки й той, хто постачав їм зерно. Як розповів Дмитро Донець, ситуація зазвичай виглядає наступним чином. Компанія прийняла контрагента, провела необхідну перевірку, і у нього виявились справді пристойні засновники, співробітники, основні фонди. Компанія працює з таким контрагентом, отримує ПДВ-кредит, півроку ним користується, а потім приходить перевірка, яка змушує компанію сплатити ПДВ. Адже з’ясовується, що контрагент — уже «пустушка», з якої всі основні фонди вже виведені і яка, буває, вже звітність не подає.

Від подібних неприємностей першими захистилися теж великі компанії. Вони впровадили комплексну систему прийняття і подальшого моніторингу нових контрагентів. Вона передбачає насамперед електронний документообіг, який дає змогу оперативно слідкувати за рухом документів і змінами в них.

Крім того, як додає Д. Донець, він може стати в пригоді під час рейдерської атаки — якщо документи фірми, що стала мішенню для рейдерів, знаходяться на «хмарному» сервері. «Електронний документообіг гарантує захист від внесення несанкціонованих змін чи підробки контрагентами або персоналом компанії, він спрощує подання позовів або звернень до правоохоронних органів. Врешті, електронні документи нікуди не загубляться, не пошкодяться водою, не згорять», — продовжує фахівець.

Ще однією проблемою є надійність контрагентів у цілому. «Найяскравішим прикладом є нещодавнє зникнення з елеватора тисяч тонн зерна», — розповів Д. Донець. Він додав, що так само ваше зерно віддати іншому власнику може й перевізник.

Основним же регуляторним нововведенням, яке вплине на роботу всієї зовнішньої торгівлі, є очікуване незабаром впровадження світового досвіду сертифікації авторизованих економічних операторів. Як пояснив керівник практики непрямих податків і митного регулювання «PwC Україна» Денис Шендрик, статус авторизованого економічного оператора означає, що певні суб’єкти ЗЕД отримуватимуть довіру при проходженні митниці на постійній основі, якщо їхні внутрішні процеси будуть визнані митними органами убезпеченими від можливостей правопорушень при переміщенні вантажів через кордон. Довіра з боку митниці полягатиме в першочерговому митному оформленні вантажів та проходженні інших формальностей — інспекції, відбору проб, тощо. Де можливо, буде виділено спеціальну смугу на митниці для авторизованих економічних операторів. Отже, якщо коротко, то вантажі авторизованих економічних операторів менше оглядатимуть і вони швидше проходитимуть через митницю. А позаяк авторизовані економічні оператори визнаються вже в 85 країнах світу. То наявність такого сертифікату неабияк підвищуватиме репутацію постачальника.

Передбачається видача сертифікатів двох типів: АЕО-Спрощення і АЕО-Безпека. Фірма може отримати як один з цих сертифікатів, так і обидва. Сертифікат АЕО-Спрощення даватиме право на подання спрощеної декларації (потрібно буде зазначати в ній менше відомостей) і на розмитнення/замитнення товарів у місці, зручному для імпортера чи експортера. Сертифікат АЕО-Безпека додатково даватиме право на самостійне накладення пломб спеціального типу. Також митники можуть попереджати власників таких сертифікатів про запланований огляд вантажу ще до переміщення через кордон. Також протягом року-двох після початку сертифікації авторизованих економічних операторів буде поступово запроваджене гарантування на доставку вантажів усіх видів.

Як же проходитиме сертифікація авторизованих економічних операторів? Вона передбачає перевірку внутрішнього контролю, систем і процедур суб’єктів ЗЕД — як виробників чи трейдерів, так і перевізників. Перш ніж подати заявку, претендент повинен буде заповнити анкету самооцінки. Очікується, що вона буде сформована на базі відповідної європейської анкети, обсяг якої становить близько 40 сторінок, і це без урахування місця на відповіді. З практики PwC, яка має офіси в усіх європейських країнах і супроводжує зокрема і процес надання статусу авторизованого економічного оператора, процес самостійної підготовки до подачі заявки займає від 3 до 9 міс.

Після цього подається заява на отримання статусу, яку митниця має право розглядати протягом місяця. Потім можливі два варіанти.

Перший — митниця проводить детальну оцінку діяльності заявника: виїзд на підприємство, перевірка документації, аналіз ІТ-систем, систем внутрішнього контролю. Зокрема, здійснюється перевірка відповідності бухобліку, комерційної та транспортної документації вимогам законодавства; стійкості фінансового стану; відповідності вимогам митного та податкового законодавства та відсутності фактів притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, процедура отримання сертифіката АЕО-Спрощення передбачає перевірку відповідності провідних посадовців підприємства стандартам компетенції та професійної кваліфікації, а сертифіката АЕО-Безпека — дотримання стандартів безпеки та надійності.

Це займає ще від 4 до 8 міс. За результатами перевірки видається сертифікат і потім проводиться моніторинг митницею діяльності такого підприємства, або ж заява відхиляється.

Другий — митниця відхиляє заяву. Тоді її можна подати повторно, але не раніше, ніж через півроку.

Приймати такі заявки українська митниця зможе орієнтовно з квітня: потрібен час для підготовки відповідних підзаконних актів. Проблема ще й в обмежених можливостях митників з перевірки заявників. Так, у перший рік після запровадження статусу авторизованих економічних операторів митниця перевірятиме одночасно не більше 10 заявок, у другий рік — не більше 20, у третій — не більше 30.

«Зацікавленим в отриманні статусу авторизованого економічного оператора треба серйозно до цього готуватись. Адже це передбачає зміну системи контролю, надання доступу до інформації митним органам. Треба готувати співробітників, проводити спеціальні тренінги. Треба розуміти, про що питатиме митниця і як відповідати», — підсумовує Денис Шендрик.

 

Статтю підготовлено за матеріалами доповіді на «Українському зерновому форумі» 4 грудня ц. р.

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,

1
0