Спецможливості
Статті

Регулятори росту рослин: наввипередки з часом

05.06.2008
1661
Регулятори росту рослин: наввипередки з часом фото, ілюстрація
Пророки у своїй Вітчизні — чи можливо це взагалі? Часто-густо ми аж надто вже шанобливо ставимося до іноземної продукції, не помічаючи поруч української. Звісно, слоган “Купуй українське” варто було б змінити на актуальніший — “Купуй найкраще”. А коли найкраще має ще й українське походження, то погляди в його бік мають бути вкрай зацікавленими. Йдеться про регулятори росту рослин, або РРР, про які читачі “Пропозиції”, певно, вже щось чули, адже робота з їх створення триває вже близько двох десятків років, але докладна інформація, яка час від часу надходила до поважних видань, гальмувалася обмеженими накладами, інформаційним вакуумом в українському селі, традиційним скептицизмом аграріїв щодо розробок українських вчених.

Міжвідомчий науково-технологічний центр “Агробіотех” створено наказом НАН України та Міністерства освіти та науки України у 2000 році на базі Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України для посилення державного регулювання в галузі створення високих технологій виробництва екологічно безпечних регуляторів росту рослин і прискорення їх впровадження в агропромисловий комплекс України. Його директор Сергій Пономаренко підкреслює, що робота кожного з регуляторів росту рослин вивчена якнайретельніше. Численні досліди, проведені спільно з науковцями провідних установ НАН України та УААН, обласних державних сільськогосподарських дослідних станцій і центрів наукового забезпечення АПВ, довели переваги РРР. Досліди були найрізноманітніші: з різною технікою, агрофонами, терміном внесення, пестицидами, з урахуванням регіональних особливостей. Не тільки українські вчені пересвідчилися в ефективності регуляторики як такої. У Китаї, Німеччині також проведено потужну наукову роботу. Нею було охоплено, зокрема, понад 6000 китайських господарств. Результати були вельми переконливі: у Піднебесній всерйоз зацікавилися українськими розробками.


Торік було затверджено Програму розвитку вітчизняного виробництва засобів захисту рослин і регуляторів росту рослин на 2004–2009 роки. Вона передбачає створення, вивчення, державну перевірку, державну реєстрацію, відпрацювання технологій створення виробництва пестицидів і регуляторів росту рослин. Держава повертається обличчям до науки? Хотілося б у це вірити.


Які ж переваги застосування регуляторів росту рослин? По-перше, відчутно зменшується мутагенна дія гербіцидів та інших антропогенних чинників. Досліди щодо спільного застосування з протруйниками довели, що завдяки застосуванню РРР фітотоксична дія на паростки зовсім знімається. По-друге, завдяки регуляторним механізмам підсилюється розвиток листкової поверхні. Регулятори росту рослин активізують основні процеси життєдіяльності рослин: мембранні процеси, поділ клітин, ферментні системи, фотосинтез, процеси дихання і живлення. Під впливом регуляторів росту створюється розгалужена коренева система, яка має набагато більшу поглинальну спроможність. Важливим є і те, що регулятори росту рослин сприяють підвищенню біологічної та господарської ефективності рослинництва, зниженню вмісту нітратів, іонів важких металів і радіонуклідів у кінцевій продукції. Завдяки РРР інтенсифікується розвиток азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих бактерій. Крім того, регулятори вирізняються значною антистресовою дією, що доведено численними дослідами, в яких брали участь науковці Національного аграрного університету. Якщо подивитися на частку витрат на застосування РРР у загальних витратах на вирощування продукції, то вартість РРР під час обприскування посівів становить 0,39%, а для обробки насіння 0,10%. Застосування РРР на озимій пшениці забезпечує глибше залягання вузла кущення, кращу перезимівлю, підвищення нагромадження цукрів на 5–7%, а також збільшення кількості стебел в 1,5 раза. Додайте до цього ще й енергоощадність і підвищення врожайності на 10–20%, зменшення захворювань рослин (так, дослідами доведено, що завдяки застосуванню РРР на цукрових буряках захворюваність зменшилася на 33% — красномовна цифра, чи не так?). Мінімальні норми витрати за максимального ефекту, чи можливо таке? Можливо. Мінімальні норми витрати забезпечують дбайливе ставлення до рослини. За висловом науковця Пономаренка, мінімуму препарату достатньо, щоб “інтенсивно і ніжно регулювати ті процеси, які відбуваються в рослині”.


В Україні на сьогодні зареєстровано 9 препаратів, у Білорусі — 6, у Казахстані — 4. РРР долають навіть великі відстані. Розробки українських вчених з успіхом застосовують і в Німеччині, і в Китаї, в США розпочато перевірку українських технологій. У нашій країні регулятори росту рослин дозволено застосовувати на 25 культурах. І їх кількість повсякчас зростає. А наукова робота не припиняється ніколи. Наразі триває праця над РРР із біозахисним ефектом, що відкриває нові горизонти для застосування регуляторів в екологічному землеробстві.


Згідно з розробленою в Міністерстві аграрної політики Програмою розвитку рослинництва на 2005–2010 роки, передбачено впровадити РРР на площі 15 млн га. За словами Сергія Пономаренка, “Агробіотех” спроможний забезпечити РРР площу 2 млн га. Важливим є те, що, згідно з









Посіви цукрових буряків із РРР у господарстві ЗАТ “Поділля” Крижопільського району Вінницької області


Програмою, передбачено механізм певної компенсації для українських виробників РРР і пестицидів. Під егідою Міністерства промислової політики виходить Програма розвитку високих технологій, де також передбачені певні кошти. “Агробіотех” взяв зобов’язання забезпечити, згідно з цією Програмою, 0,5 млн га в 10 областях України. Схоже, державна крига щодо українських виробників скресла. Не наврочити б!


 


 Під час одного із зарубіжних відряджень західні колеги сказали Сергію Пономаренку: “Ці технології випередили час на 5–7 років”. Для нашого бурхливого часу цей, наче невеличкий проміжок — ціла епоха. Бути на епоху попереду всіх — це водночас і почесно, і відповідально. Проте і час не стоїть на місці, змушуючи науковців повсякчас тримати себе у творчому тонусі. Від такого змагання мають, зрештою, виграти сільгоспвиробники. Робіть ставки на лідерів!

Інтерв'ю
Посівам сільськогосподарських культур в Україні шкодять близько 700 видів бур’янів. Усього некультивованих рослин у нашій державі налічується понад 3500 видів. Бур’яни «паразитують» у посівах культур, пригнічуючи їхній потенціал і знижуючи... Подробнее
ТОВ «Дніпро-99» — це релоковане підприємство. З 1999 року успішно працювало на Херсонщині, там обробляли 200 га землі, вирощували овочеві культури (моркву, редиску, цибулю яру та озиму, столові буряки, коренеплідну селеру, солодкий перець... Подробнее

1
0