Про­тидія бур’янам на посівах со­няш­ни­ку

Бо­роть­ба із бур’яна­ми має ве­ли­ке зна­чен­ня і спря­мо­ва­на на поліпшен­ня си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва, підви­щен­ня ро­дю­чості полів, от­ри­ман­ня найбільшої віддачі від коштів, вкла­де­них у сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво.

Зни­жен­ня вро­жаю за­леж­но від кількості бур’янів на посівах со­няш­ни­ку мо­же ся­га­ти 13–50%, а за суцільної засміче­ності — навіть при­зве­с­ти до по­вної їхньої за­ги­белі.
Рос­ли­ни-засмічу­вачі най­частіше є дже­ре­ла­ми не­без­печ­них хво­роб, та­ких як біла гниль, фо­моп­сис. Во­ни та­кож спри­я­ють на­ко­пи­чен­ню шкідників, які мо­жуть силь­но по­шко­д­жу­ва­ти або навіть зни­щи­ти посіви со­няш­ни­ку. Так, ли­чин­ки ози­мої сов­ки, що не­до­хар­чу­ва­лись на бур’янах по­пе­ред­ньої куль­ту­ри, йдуть у грунт на зимівлю, а на­весні про­дов­жу­ють жи­ви­ти­ся вже на схо­дах со­няш­ни­ку, внаслідок чо­го посіви силь­но зріджу­ють­ся, що при­зво­дить в ок­ре­мих ви­пад­ках до не­обхідності йо­го пе­ресіван­ня.(засоби захисту соняшнику)
Бур’яни та­кож за­се­ляє луч­ний ме­те­лик, ли­чин­ки яко­го пе­ре­хо­дять на со­няш­ник і за ве­ли­кої їхньої чи­сель­ності за­вда­ють посівам знач­ної шко­ди, об’їда­ю­чи ли­с­тя рос­лин і уш­ко­д­жу­ю­чи ко­ши­ки. То­му осінній облік грун­то­вих шкідників за до­по­мо­гою грун­то­вих роз­ко­пок є обов’яз­ко­вим аг­ро­прий­о­мом під час ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри.(засоби захисту соняшнику)
Для як­найш­вид­шої ліквідації засміче­ності полів со­няш­ни­ку вар­то зна­ти умо­ви роз­вит­ку бур’янів і за­сто­со­ву­ва­ти що­до них такі прий­о­ми бо­роть­би, які вра­хо­ву­ють їхні біологічні особ­ли­вості та спри­я­ють ефек­тив­но­му зни­щен­ню. Для цьо­го потрібно про­во­ди­ти кар­ту­ван­ня засміче­ності полів: з цією ме­тою спо­чат­ку про­во­дять облік бур’янів на обліко­вих ділян­ках, які мо­жуть ма­ти розмір 0,25–1,0 м2. Точність обліку на та­ких ділян­ках прак­тич­но од­на­ко­ва. При­чо­му для про­сап­них куль­тур у центрі обліко­во­го май­дан­чи­ка має бу­ти ря­док рос­лин. Кількість та­ких май­дан­чиків — не мен­ше 14–15, а за ве­ли­кої стро­ка­тості (пля­ми­с­тості) посівів що­до засміче­ності їхню кількість на полі слід до­во­ди­ти до 20 (за­кла­да­ти їх потрібно по діаго­налі по­ля).(засоби захисту соняшнику)

  Система захисту соняшнику. Кар­та засміче­ності є підста­вою для роз­роб­ки ди­фе­ренційо­ва­них і ефек­тив­них за­ходів бо­роть­би з бур’яна­ми, то­му во­на має бу­ти до­сить на­оч­ною і да­ва­ти по­вне уяв­лен­ня не тільки про ступінь, а й про тип засміче­ності.
Ти­пи засміче­ності от­ри­ма­ли свою на­зву за на­явністю ха­рак­тер­них видів бур’янів, для зни­щен­ня яких слід за­сто­со­ву­ва­ти пев­ний ком­плекс за­ходів бо­роть­би. Це дає змо­гу про­во­ди­ти чітко ди­фе­ренційо­ва­ну бо­роть­бу з бур’яна­ми і за­вдя­ки цьо­му швид­ше очи­ща­ти від них по­ля.
  Ви­хо­дя­чи зі скла­ду та шкідли­вості бур’янів виділя­ють такі ос­новні ти­пи засміче­ності:
   ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий;
   ко­ре­не­вищ­ний;
   ма­лорічний (ши­ро­ко­листі бур’яни);
   ма­лорічний (зла­кові бур’яни).
Ко­жен тип засміче­ності має свої ха­рак­терні особ­ли­вості.

Ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий
Бур’яни цьо­го ти­пу розмно­жу­ють­ся всіма ча­с­ти­на­ми рос­лин (насінням, відрізка­ми ко­ренів, іноді ча­с­ти­на­ми стеб­ла), але особ­ли­ву не­без­пе­ку ста­но­вить розмно­жен­ня відрізка­ми ко­ренів і па­ро­ст­ка­ми від ос­нов­них ко­ренів, що відхо­дять на 80–100 см вглиб грун­ту. Най­по­ши­реніші бур’яни цьо­го ти­пу — осот ро­же­вий, осот по­льо­вий, березка по­льо­ва, мо­ло­чай та ін.
Усі ви­ди аг­ро­технічних об­робітків ма­ють бу­ти спря­мо­вані на си­с­те­ма­тич­не і по­вне вис­на­жен­ня по­туж­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми бур’янів. Си­с­те­ма за­ходів бо­роть­би, спря­мо­ва­на на зни­щен­ня са­ме ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих смітних рос­лин, за­без­пе­чує по­вне зни­щен­ня всіх інших бур’янів, що про­ро­с­та­ють на цьо­му полі.

Ко­ре­не­вищ­ний
Цей тип засміче­ності пред­став­ле­ний та­ки­ми бур’яна­ми, як пирій по­взу­чий та ін.
Аг­ро­технічні та хімічні за­хо­ди бо­роть­би, спря­мо­вані на ко­ре­не­вищні бур’яни, є згуб­ни­ми для більшості ма­лорічних, але не завжди ефек­тивні для зни­щен­ня ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих. У та­ко­му разі за­хо­ди бо­роть­би спря­мо­вані ли­ше на пригнічен­ня всіх бур’янів.

Ма­лорічний
Бур’яни цьо­го ти­пу розмно­жу­ють­ся насінням (щи­ри­ця, ло­бо­да, мишій, ку­ря­че про­со та ін.) і представлені ши­ро­ко­листими, або дво­дольними, та зла­ковими, або од­но­дольними, видами.
За­хо­ди бо­роть­би з ни­ми ма­ють бу­ти спря­мо­вані на зни­щен­ня насіннєвих за­чатків і по­пе­ре­д­жен­ня розмно­жен­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів.
У карті засміче­ності для на­оч­ності ко­жен тип слід по­зна­ча­ти пев­ною фар­бою, умов­ни­ми знач­ка­ми.
Про­те прак­тич­но на по­лях за­зви­чай ве­ге­ту­ють бур’яни різних біологічних груп. То­му не­обхідно ви­о­крем­лю­ва­ти складні ти­пи (на­при­клад, ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий, ко­ре­не­па­ро­ст­ко­во–ма­лорічний то­що). Для кож­но­го склад­но­го ти­пу за­­сміче­ності — вво­ди­ти своє по­зна­чен­ня.
На ос­нові да­них кар­ти гос­по­дар­ст­во мо­же яко­мо­га раціональніше до­би­ра­ти по­пе­ред­ни­ки для куль­тур, ре­тельніше скла­с­ти тех­но­логічну кар­ту то­що.

  Система захисту соняшнику. До­три­ман­ня сівозмін, у яких по­пе­ред­ни­ка­ми є озимі та ярі ко­ло­сові, ку­ку­руд­за на си­лос і зер­но, да­ють змо­гу зни­зи­ти рівень засміче­ності полів со­няш­ни­ку бур’яна­ми. У та­ких сівозмінах со­няш­ник ре­ко­мен­ду­ють по­вер­та­ти на по­пе­реднє місце ви­ро­щу­ван­ня че­рез шість-вісім років. Нині для підви­щен­ня рівня рен­та­бель­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня зе­мель ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти ко­рот­ко­ро­таційні чо­ти­ри-ше­с­типільні сівозміни. За­хист со­няш­ни­ку від бур’янів у та­ких сівозмінах є важ­ли­вим еле­мен­том тех­но­логії йо­го ви­ро­щу­ван­ня і сприяє от­ри­ман­ню стабільних вро­жаїв. За­леж­но від ви­до­во­го скла­ду бур’янів і рівня по­льо­вої засміче­ності ни­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­гай­не післяж­нив­не лу­щен­ня стерні ко­ло­со­вих по­пе­ред­ників із по­даль­шим за­сто­су­ван­ням гли­бо­кої оран­ки або ж об­робітку грун­ту за ти­пом напівпа­ру або поліпше­но­го зя­бу із по­ша­ро­вим грун­то­об­робітком.(засоби захисту соняшнику)
На по­лях, силь­но засміче­них ба­га­торічни­ми бур’яна­ми, за їхньо­го відро­с­тан­ня після про­ве­де­но­го післяз­би­раль­но­го лу­щен­ня до фа­зи п’яти-ше­с­ти листків для по­вно­го пригнічен­ня по­ле об­роб­ля­ють гербіци­да­ми на ос­нові гліфо­с­фатів. Нор­му гербіцидів ус­та­нов­лю­ють за­леж­но від пре­па­ра­тив­ної фор­ми, фа­зи роз­вит­ку бур’янів і ти­пу засміче­ності по­ля. По­дальші тех­но­логічні прий­о­ми, в то­му числі й оран­ку, слід про­во­ди­ти не раніше ніж за два тижні, по­ки гербіцид не про­ник­не у ко­ре­не­ву си­с­те­му бур’янів.(засоби захисту соняшнику)
Як­що по­ле для посіву со­няш­ни­ку підго­тов­ле­не і вирівня­не з осені, а грунт до­б­ре ос­т­рук­ту­ре­ний, то до пе­ред­посівної куль­ти­вації з од­но­ча­сним вне­сен­ням гербіцидів (або без них) ніяких об­ро­бок на та­ко­му полі не про­во­дять.
Система захисту соняшнику. На­весні в бо­ротьбі з дво­доль­ни­ми та од­но­доль­ни­ми бур’яна­ми мож­на вно­си­ти грун­тові гербіци­ди на ос­нові аце­тох­ло­ру (Хар­нес то­що) і про­ме­т­ри­ну (Ге­за­гард 500 FW, к. с., та ін.). Най­е­фек­тивніша суміш цих пре­па­ратів, а та­кож ви­со­ко­е­фек­тив­ний ком­плекс­ний грун­то­вий гербіцид Ас­т­рел Плюс, CE. Грун­тові гербіци­ди вно­сять од­но­час­но із про­ве­ден­ням пе­ред­посівної куль­ти­вації з не­гай­ним за­гор­тан­ням їх у грунт. Най­ефек­тивніше про­во­ди­ти ці опе­рації комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми за один прохід. Нор­ма вне­сен­ня пре­па­ра­ту за­ле­жить від рівня вмісту в ньо­му діючої ре­чо­ви­ни та рівня засміче­ності по­ля.
Грунтові гербіциди на соняшнику. Як­що грун­тові гербіци­ди не вно­сять, то бур’яни зни­щу­ють пе­ред­посівною куль­ти­вацією та до- й після­с­хо­до­вим бо­ро­ну­ван­ням, міжряд­ним об­робітком та підгор­тан­ням рядків со­няш­ни­ка відповідним зна­ряд­дям.(засоби захисту соняшнику)
У су­час­но­му ви­роб­ництві со­няш­ни­ку не­за­леж­но від фа­зи йо­го роз­вит­ку, як стра­хові про­тиз­ла­кові гербіци­ди, ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти гру­пу пре­па­ратів на ос­нові кле­то­ди­му (Се­лект 120, к. е., То­планц 240, к. е., то­що), а та­кож гру­пу пре­па­ратів на ос­нові хіза­ло­фоп-П- ети­лу (Ле­мур, к. е., Оберіг, к. е., та ін.).
У разі, як­що з яки­хось при­чин до кінця ве­ге­тації посіви со­няш­ни­ку за­рос­ли ви­со­ко­с­теб­ло­ви­ми бур’яна­ми (ам­б­розія та ін.), потрібно про­ве­с­ти передз­би­раль­ну де­си­кацію, що дасть змо­гу зібра­ти врожай без втрат. Строк де­си­кації та нор­ма ви­т­ра­ти де­си­кантів за­ле­жать від діючої ре­чо­ви­ни пре­па­ра­ту і ста­ну по­ля.(засоби захисту соняшнику)

В. Рож­ко­ван, канд. біол. на­ук,
Інсти­тут олійних куль­тур НААН