Спецможливості
Статті

Проблеми біологічного землеробства

05.06.2008
729
Проблеми біологічного землеробства фото, ілюстрація
Система фінансування біологізації землеробства, особливо виробництва засобів захисту рослин, ніколи не стимулювала підвищення ефективності діяльності біофабрик, оскільки всі витрати на випуск мікробіопрепаратів компенсувалися за рахунок фермерських господарств, зацікавлених у вирощуванні екологічно чистої продукції. Така система зумовила зниження ефективності завдяки порівняно меншим витратам на захист рослин хімічними пестицидами.

Біофабрики, які ефективно працюють, приречені на фінансовий крах без відповідних інвестицій та об’єднання в єдину мережу. Багаторазові звинувачення в тому, що комерційні біолабораторії, зайняті випуском засобів захисту рослин, не забезпечують потреб виробників сільськогосподарської продукції, можна пояснити тим, що хоча й промислові штами мікроорганізмів, які лежать в основі біопрепарату, пройшли гігієнічну регламентацію, самі препарати не внесено до Списку дозволених до застосування через бюрократичні перепони. Ситуація ускладнюється ще й небажанням Держдепартаменту санітарно-епідеміологічного нагляду подовжувати строки реєстрації мікробіопрепаратів, що тягне за собою появу незаконного товару.


Отже, наявність нелегального масштабного виробництва бактеріальних і грибних засобів захисту зобов’язана чинним правилам реєстрації мікробіопрепаратів для потреб сільського господарства. Позиція дивна, особливо, якщо врахувати, що, згідно із загальними положеннями методичних вказівок про токсико-гігієнічну оцінку мікробних препаратів, “патогенні мікроорганізми не допускаються до використання як виробничі” (зацитовано згідно з першоджерелом). Звідси питання, в чому причина буксування включення завідомо апробованих біопрепаратів, які зарекомендували себе протягом багатьох років використання, до списків дозволених до застосування.


Незважаючи на те, що більшість біофабрик традиційно мають зміцнювати позиції біологізації, яка останнім часом у сільському господарстві набирає темпів, професійний рівень робітників біофабрик не відповідає завданням проблеми, яка вирішується. До того ж, об’єднанню розрізнених біофабрик до єдиної мережі заважають відсутність фондів для модернізації застарілого обладнання і надія на те, що досвід управління маркетингом забезпечить самоокупність біовиробництва.


Істотним недоліком незалежних комерційних біолабораторій є несанкціоноване завищення цін на біопрепарати, зниження їх якості, відсутність належної уваги до підготовки і добору кадрів. Усе це набуває особливої гостроти, і звинувачення доволі обгрунтовані. Такі лабораторії не що інше, як виявлення у чистому вигляді духу меркантилізації.


Об’єднання ж окремих біофабрик до єдиної корпорації з проблем біологізації сільського господарства виграє у престижі та підвищенні свого професійного рівня, а також забезпечить контроль за заходами, які проводяться на полях.


Подібна корпорація з державною формою власності, яка об’єднує велику кількість біовиробництв, на відміну від незалежних комерційних біолабораторій, заснованих на госпрозрахунку, зможе відшукати потрібні кошти завдяки отриманню державних позик. Доволі правомірно, що система, до якої входить багато біолабораторій, має вищу кредитоздатність.


Інтеграція окремих біолабораторій у сучасну майстерню спеціалістів із біометодів, яка може цілком охопити даний напрям (а не надавати тимчасову допомогу в приватних випадках), сприятиме перетворенню розрізнених біолабораторій у великі комбінати, здатні забезпечити спеціалізоване обслуговування згідно з останнім словом науки і техніки, та рекламуванню своїх послуг серед спеціалістів різних галузей сільського господарства.


Останнім часом із розширенням асортименту мікробних засобів, ефективних проти шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, завдяки деяким успіхам у створенні нових мікробіопрепаратів, ринок став перенасичуватися несертифікованою продукцією сумнівної якості внаслідок, як було сказано вище, штучно створених труднощів з реєстрацією біопрепаратів. В умовах існування великої кількості окремих біолабораторій принцип ділового підприємництва обертається зворотнім боком медалі: ринок наповнюється незаліцензованими мікробіологічними пестицидами.


Більшість незалежних біолабораторій не вважає навчальну та дослідну діяльність потрібною ланкою у вирішенні завдань із біологізації землеробства. Навпаки,  біолабораторії, інтегровані в корпорацію з якісними програмами професійної підготовки, дадуть можливість залучення кваліфікованих кадрів, що і сприятиме розвитку біометоду.


Корпорація має змогу створити добре обладнаний центр консультативного обслуговування користувачів і  здійснити надання підтримки для наукових досліджень у галузі нових природоохоронних технологій на основі застосування мікробіопрепаратів, що підтверджується низкою випадків, коли найпрогресивніші фермери укладають з окремими спеціалістами угоди на отримання наукових розробок, які мають практичну цінність.


Г. Акулінін, канд. біол. наук,
ІТІ “Біотехніка”, Одеса

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
Вкрай важливо не лише готуватися до придбання землі, але й не втратити земельні ділянки, що є в користуванні агропідприємств уже сьогодні. В цьому контексті вкрай важливо розуміти, на які умови договору оренди, емфітевзису слід звертати... Подробнее

1
0