Спецможливості
Новини

Прийшов лісник і всіх вигнав

05.06.2008
721
Прийшов лісник і всіх вигнав фото, ілюстрація
Прийшов лісник і всіх вигнав

Під час щорічної виставки “Агро’2003” мою увагу привернули дві сільськогосподарські машини вітчизняного виробництва. Причому одна з них, безсумнівно, змусила замислитися представників іноземних машинобудівних компаній — найсучасніший вітчизняний універсальний ультрамалооб’ємний обприскувач. Друга машина — технологічний комплекс для прямого висівання цукрових буряків на базі трактора ХТЗ-161 — пробудила в мене крамольну думку: на біса нам оці два “політичні” міністерства — промислової політики та аграрної політики, від яких користі — як кіт наплакав? Але про все по порядку.
Новий унікальний вітчизняний обприскувач

Почнемо з радісного. Вчені Національного аграрного університету України створили два нових універсальних самохідних обприскувачі. Обидва призначені не тільки для внесення пестицидів і агрохімікатів (наприклад, рідких мінеральних добрив), а й для проведення таких робіт, як сівба сидератів і трав, залуження земель. Обприскувачі є, як кажуть на Заході, дружніми до довкілля, спричиняючи тиск на поверхню грунту 0,12–0,14 кг/см2 (людина, що стоїть, тисне на поверхню грунту з силою 0,8 кг/см2) завдяки застосуванню широких еластичних шин.
Завдяки цим широким еластичним шинам і пружній підвісці обприскувач може рухатися по будь-якому виду грунту: зораному полю, мерзло-талому грунту, болотах і навіть рисових полях з водою. Обприскувачі мають бортовий комп’ютер, який не тільки регулює витрати робочої рідини, а й може робити це, взаємодіючи з системою точного землеробства.
Обприскувачі можуть рухатися зі швидкістю до 40 км/год (ну ж бо, зробіть крок уперед ті західні компанії, чиї обприскувачі здатні на це). Обприскувачі можуть обладнуватися штангою завширшки 14 м з баком на 600 л або штангою 21,6 м з баком на 800 л. Електричні генератори монодисперсних крапель створюють аерозольну хмару з краплин розміром у 30 мікронів. Рідина потрапляє на диск, що обертається, розтікається у тонку плівку, а потім кінцевими зубцями ріжеться на дрібні краплини. За цих умов ширина захвату при застосуванні гербіцидів — до 200 м, а інсектицидів — 50 м. (Тремтіть, мерзенні клоп-черепашка, колорадський жук і брухус, ну й інші вороги!). Така унікальна конструкція дає можливість обробляти до 60 га поля на годину! Особливо ефективно обприскувач діє у нічний час, коли біля поверхні грунту виникають потоки повітря, спрямовані вниз.
Ще одна особливість. Для врахування нерівності наших полів на звичайних обприскувачах необхідно встановлювати систему копіювання профілю поверхні грунту. Це потребує встановлення особливо жорстких штанг і обмежує швидкість руху обприскувачів — зрештою, вони ж бо обприскувачі, а не плуги. В обприскувачів НАУ потреби в системах копіювання профілю грунту немає — штанга встановлена достатньо високо, а система інжекційних розпилювачів виштовхує рідину зі швидкістю до 8 м/с.
Особливо імпозантно виглядає інша модифікація обприскувача — з крилом. Таке враження, що це щось середнє між літаком і машиною: крило виконує дві додаткові важливі функції: створює потік повітря, спрямований донизу, який сприяє швидшому потраплянню крапель на цільову поверхню і створює підйомну силу, що ще більше зменшує тиск шин на поверхню.
Ну а тепер затамуйте подих: вартість цієї унікальної машини — лише 25 тис. у.о. Для порівняння: набагато повільніший обприскувач “Джон Дір” з приблизно такими самими параметрами щодо робочої рідини є удесятеро дорожчим.
Нарешті в Україні створено агрегат прямої сівби
Після довгих і тривалих мук українські машинобудівники зрештою “народили” перший вітчизняний агрегат прямої сівби. Хоча в світі відповідні машини існують уже десь чверть століття, оце щойно зараз на світ вилупилося й наше пташенятко. Із цим комплексом прямої сівби цукрових буряків, як то кажуть, і сміх і гріх.
По-перше, він існує поки що в двох екземплярах і призначений для прямої сівби цукрових буряків (хоча немає перешкод в його тиражуванні). Комплекс складається з трактора ХТЗ-161 (170 к.с.), 18-рядкової сівалки точного висіву заводу “Червона зірка”, обприскувача ОП-2000 (2 баки по 600 л), культиватора заводу “Ірпіньмаш”. Для проведення сівби на трактор ХТЗ-161 встановлюють колеса з широкими шинами (щоб можна було проїхати по полю). Після сівби колеса замінюються на звичайні.
Конструктори комплексу підкреслюють, що принциповими рішеннями в даній машині є наявність системи копіювання грунту культиватором і сівалкою, а також можливість приведення сівалки та культиватора в робочий (транспортний) стан із кабіни трактора. Проте, оскільки трактор ХТЗ має лише два гідравлічні виходи, приведення обприскувача в робоче/транспортне положення тракторист має здійснювати вручну.
Знадобилося понад 10 років, щоби, здавалося б, просту і логічну ідею втілити в життя. Як пройти виставкою “Агро”, то складається таке враження, що грунтообробну техніку виготовляють мало не в кожному селі — не відчувається дефіциту в конструкціях сівалок тощо. То в чому ж проблема? А проблема в тому, що в Україні є два великих міністерства, які чомусь уявили себе альфою та омегою знань про все. І саме завдяки здійснюваній цілеспрямованій аграрній політиці, десять років машинобудівники займалися незрозуміло чим.
Ось що говорить головний конструктор Харківського тракторного заводу Сергій Абдула: “Знадобилося п’ять років, щоб переконати “Червону зірку” в тому, що вони повинні зробити 18-рядкову сівалку, яка б копіювала поверхню грунту і зручно складалася для транспортування. І лише цього року, починаючи з лютого, ми домовилися з ними про виробництво двох таких сівалок. Культиваторів в Україні виробляється багато, проте найдинамічнішим виявився саме “Ірпіньмаш”, який, на нашу вимогу, створив відповідний культиватор”.
Але хіба на “Червоній зірці” світ клином зійшовся або на тих ірпінських культиваторах? Та ж оно повнісінько інших виробників, які всім заявляють, що їхня продукція нічим не поступається... Не поступається то вона не поступається, от тільки профіль не копіює та не розгортається в робоче положення за допомогою гідравліки.
А що, проблема внести відповідні зміни до конструкції? Ось відповідь начальника відділу маркетингу ВАТ “Червона зірка” Володимира Родіонова: “Власне, такий агрегат був ще наприкінці 1980-х років, але через розпад СРСР, економіки, підприємств була відсутня необхідна координація”.
А тепер увага! Минулого року на виставці “Агро’2002” керівник господарства “Батьківщина” (с. Казначеївка, Дніпропетровська обл.) Любов Василівна Кулик підійшла до кількох керівників машинобудівних підприємств і зробила пропозицію, від якої ті, мабуть, не могли відмовитися. І підкріпила пропозицію фінансуванням. І пішла справа. І за півроку чотири машинобудівні заводи зробили те, чого не змогли зробити оті два політичні міністерства з усіма начальниками, секретарками, шоферами і іншими шановними людьми за дві п’ятирічки.
І в зв’язку з цим я згадав анекдот про партизанський щоденник, у якому було описано героїчні події довкола хатинки лісника: “Німці наступають, ми захищаємося, потім ми наступаємо, німці захищаються, знову німці наступають, ми захищаємося. А потім прийшов лісник і вигнав всіх до бісової мами”.
Побільше б нам таких “лісників” у нашому сільському господарстві і, дивишся, все було б гаразд ще багато років тому!
Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика... Подробнее
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для

1
0