Спецможливості
Технології

ПОСІВНА 2008–2009 років: ЕФЕКТИВНІ ПРЕПАРАТИ-ПРОТРУЙНИКИ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ — ЗАПОРУКА ЯКОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ

06.10.2008
674
ПОСІВНА 2008–2009 років:  ЕФЕКТИВНІ ПРЕПАРАТИ-ПРОТРУЙНИКИ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ — ЗАПОРУКА ЯКОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ фото, ілюстрація

Не секрет, що заражене насіння — одне з головних джерел інфекції  для розвитку видів сажкових, кореневих і стеблових гнилей пшениці, ячменю, кукурудзи та інших стратегічно важливих сільськогосподарських культур.

Не секрет, що заражене насіння — одне з головних джерел інфекції  для розвитку видів сажкових, кореневих і стеблових гнилей пшениці, ячменю,кукурудзи та інших стратегічно важливих сільськогосподарських культур.

Твердження ж, що будь-яку хворобу простіше попередити, ніж лікувати, — спростувати неможливо, тому думка про те, що найбільш надійним та ефективним методом попередження розвитку захворювання є передпосівне протруєння насіння фунгіцидними препаратами, практично не може викликати сумнівів.
Дія фунгіцидів на різні види фітопатогенів настільки специфічна, що є нагальною потребою всебічного вивчення ефективності препаратів (діючих речовин) — кожного зокрема та комплексно. Видовий склад патогенів змінюється залежно від агроекологічної зони, від метеорологічних умов року, від умов агротехнічного забезпечення посівів. Склад шкодочинних об’єктів того чи іншого масиву можна встановити з допомогою попередньої фітооцінки стану посівів та подальшого проведення мікологічного аналізу. Важливим є також усебічний аналіз кожної партії насіннєвого матеріалу, який буде використано в тій чи іншій зоні для висівання. Ще дуже важливим моментом для сільгоспвиробника взагалі і, особливо, для зони Степу України є знання про фітотоксичність препарату, адже в умовах недостатнього зволоження підсилюються токсичні властивості багатьох діючих речовин — основи відомих протруйників.
Відомості про протруйники насіння в щорічно друкованому Міністерством екології та природних ресурсів збірнику “Перелiк пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до використання в Українi на … рік” не є вичерпними та достатніми. Тим більше, що кількість їх у списку надзвичайно велика, а якісних, як засвідчили незалежні дослідження, не так уже й багато. Часто аграрій залишається сам на сам перед складним вибором протруйника. Все це спонукає вчених — практиків захисту рослин до детальнішого вивчення дії препаратів в умовах конкретної зони вирощування певної культури.
Фахівці відділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, починаючи з 1999 р., щорічно проводять лабораторні та польові випробування пестицидів, у т. ч. фунгіцидних та інсектицидних препаратів — протруйників насіння, що дозволені для використання в Україні згідно з “Переліком…”, для визначення їхньої ефективності проти комплексу хвороб пшениці, ячменю й інших сільськогосподарських культур, інфекція яких передається насінням. Протруйники насіння, що були у випробуваннях, відрізнялися спектром дії на патогени, якісними показниками, рівнем фітотоксичності та впливом на розвиток рослин.
В умовах Півдня України на озимій пшениці звичайною хворобою є тверда сажка, широко розповсюджені та шкодочинні фузаріозна й гельмінтоспоріозна кореневі гнилі насіння, проростків і коріння. Серйозною проблемою є також наявність на насінні інфекції грибів зберігання. Летюча сажка зустрічається досить спорадично через стійкість щодо її збудника більшості вирощуваних сортів. Але останніми роками в зв’язку з інтенсивним упровадженням у виробництво сортів рослин іноземної селекції, кількість уражень летючою сажкою зростає. На озимому та ярому ячмені зафіксовано кам’яну, летючу й чорну сажку, гельмінтоспоріозно-фузаріозні кореневі гнилі.
Ми визначили перелік препаратів, які можемо рекомендувати сільгоспвиробникові для використання під час вирощування озимих та ярих культур. У цій публікації хочу поділитися своїми знаннями та експериментальними даними щодо препаратів-протруйників насіння озимої пшениці та озимого і ярого ячменю.
Препарати-протруйники досліджували в інституті, починаючи з 1998 року. Проаналізуймо разом результати  випробувань за 2005–2008 роки.
Вивчали дію препарату Ламардор (протіоконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л (“Байєр КропСайєнс”)  порівняно з усіма найпоширенішими в Україні протруйниками. Дослідження проводили в польових та лабораторних умовах за штучного заспорення й зараження насіння інфекцією патогенів — збудниками твердої та летючої сажки пшениці; летючої, кам’яної та чорної сажки ячменю; збудниками кореневих гнилей видами Fusarium sp. і Bipolaris sorokiniana; збудником чорного зародка видами Alternaria sр. Для насіннєвого матеріалу Півдня України перелічені види інфекції є актуальними, бо часто зустрічаються й дуже шкодочинні. Наприклад, тверда сажка, залежно від умов року, в разі інфікування озимої пшениці може знизити врожай на 10–65%, кореневі гнилі — на 15–90 відсотків.
За результатами випробувань виявили, що Ламардор — дуже високоефективний протруйник. Вдале поєднання двох системних високоактивних діючих речовин посприяло сильному кумулятивному ефекту, тому жодна інфекція “не встояла” перед натиском препарату. Слід зазначити, що за високого рівня заспорення насіння пшениці та ячменю інфекцією сажкових лише Ламардор мав абсолютну ефективність, тобто повністю блокував інфекцію. Важливим є той факт, що Ламардор за роки досліджень виявив стабільність фунгіцидної дії. Раксил Ультра теж виявив сталий інгібуючий ефект на сажкову інфекцію як пшениці, так і ячменю. Порівнюючи дію інших препаратів, слід зазначити значну втрату ефективності дії на сажкову інфекцію протруйника з діючими речовинами карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л, з рекомендованою нормою витрати 2,5 л/т та нестабільну ефективність — з нормою витрати 3,0 л/т (табл. 1).
За відгуками сільгоспвиробників, такий самий результат мали і у виробництві: суттєве зменшення фунгіцидного ефекту на сажкову інфекцію у протруйника з діючими речовинами карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л. Щодо Ламардору, то жодного негативного відгуку на його дію не було.  До речі, ті господарства Одеської області, які як протруйник використовували Ламардор, зібрали вільне від сажкової інфекції насіння та зерно.
У лабораторних дослідженнях на дуже жорстких інфекційних фонах Ламардор (0,15 л/т) майже повністю знищив фузаріозну, альтернаріозну, гельмінтоспоріозну та плісеневу інфекції, а також значну частину бактеріальної (табл. 2). За норми витрати 0,2 л/т Ламардор повністю знищив плісняву, альтернаріозну та значну кількість фузаріозної, гельмінтоспоріозної і бактеріальної інфекцій. Тобто цей препарат проти інфекції перелічених вище факультативних паразитів виявив досить суттєву й високу ефективність (табл. 2).
Цікавими виявилися дослідження щодо тривалості фунгіцидного ефекту протруйників у процесі вегетації рослин. Доведено, що застосування Ламардору, Раксілу Ультра, протруйника з діючими речовинами флудиоксоніл, 18,7 г/л + ципроконазол, 6,25 г/л, та протруйника з діючою речовиною флудиоксоніл, 18,7 г/л, протруйника з діючими речовинами флутриафол 25 г/л + тіабендазол, 2 5г/л, посприяло суттєвому (75–100%) зменшенню інтенсивності ураження листя семиденних рослин бурою листковою іржею пшениці та борошнистою росою. Це є добрим показником і дає можливість в умовах виробництва за застосування перелічених вище протруйників не здійснювати фунгіцидний захист озимих зернових восени.
Під час дослідження фітотоксичності препаратів для рослин пшениці у польових дослідах 2004–2007 рр. було зафіксовано затримку моменту повної схожості насіння на чотири доби проти контрольного варіанту на препараті з діючими речовинами тритиконазол, 20 г/л  + прохлораз 60 г/л; на три — у варіанті з протруйником із діючими речовинами флутриафол, 25 г/л + тіабендазол, 25 г/л; на дві доби — у варіанті тритиконазолом, 20 г/л + прохлоразом, 60 г/л та флудиоксонілом, 25 г/л; на добу — у варіанті: карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л (норма використання — 3,0 л/т). У варіантах з Ламардором, Раксілом Ультра та Карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л (2,5 л/т) проявів фітотоксичності не було. Після збирання врожаю виявили, що Ламардор дав добру прибавку врожаю, якщо порівняти з контролем. На рівні контролю гарний урожай мали в разі використання Раксілу Ультра, препарату з діючою речовиною флутриафол, 25 г/л + тіабендазол, 25 г/л, препарату з діючою речовиною флудиоксоніл, 18,7 г/л + ципроконазол, 6,25 г/л та препарату з діючою речовиною флудиоксоніл, 25 г/л. Знизили врожай, порівняно з контролем, препарати з діючою речовиною флутриафол, 25 г/л + тіабендазол, 25 г/л (2,0 л/т), тритиконазол, 20 г/л + прохлораз, 60 г/л та карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л (3,0 л/т) (табл. 3)
Таким чином, проведені дослідження дають підстави зробити висновки та надати пропозиції.
По-перше,  найефективнішим проти всіх видів сажкових, збудників коренево-стеблових гнилей, чорного зародка є Ламардор. За наявності в насіннєвому матеріалі двох та більше відсотків інфікованого сажкою насіння цей протруйник буде незамінним.
По-друге, Ламардор має довготривалу фунгіцидну дію, тому за його використання можна уникнути фунгіцидної обробки озимини восени.
По-третє, звичайно, перед остаточним вибором протруйника потрібно зробити фітоекспертизу насіння для виявлення рівня його інфікованості. Але якщо ви оберете Ламардор, то матимете надійний захист від будь-якої інфекції як насіння, так і грунту.
І наостанок, ретельний аналіз результатів випробування фунгіцидних препаратів-протруйників насіння засвідчує, що майже кожний із них має як позитивні властивості, так і недоліки. Не існує і не буде створено абсолютно універсального препарату. На жаль, часто неправильний вибір протруйника може знищити надію на врожай. Тому кожен, хто працює в сільському господарстві, має замислюватися про кінцевий результат — з мінімумом втрат одержати максимальний та якісний урожай. Без урахування наукових розробок та рекомендацій учених важко не помилитися, особливо у виборі протруйника насіння. Адже на ринку нині величезна кількість препаратів різних виробників, часто з однаковою діючою речовиною та з індивідуальними секретами. Тож вважаю за доцільне звернути максимум вашої уваги на надійні, стабільні та якісні препарати від відомих світових фірм. Від застосування генеричних препаратів (аналогів) бажано утримуватися.
Саме тому раджу вам скористатися надійним, стабільним і якісним препаратом Ламардор, який пропонує “Байєр КропСайєнс”. Наш досвід дає нам право рекомендувати Ламардор для застосування в будь-яких умовах виробництва.  

О. Бабаянц,
заст. директора з наукової
роботи, заввідділом
фітопатології та ентомології, канд. біол. наук,
ст. наук. співробітник

Селекційно-генетичний
інститут — Національний центр насіннєзнавства
та сортовивчення
(СГІ — НЦ НС), Одеса,
e-mail: fungi@ukr.net

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0