Спецможливості
Техніка та обладнання

Порівняльна характеристика протруювачів насіння

05.07.2009
2000
Порівняльна характеристика протруювачів насіння фото, ілюстрація

Щороку перед українськими аграріями дедалі гостріше постає питання: "Як найкраще підготувати насіння до сівби?"

Щороку перед українськими аграріями дедалі гостріше постає питання: "Як найкраще підготувати насіння до сівби?"

Стан галузі
Нині на ринку України пропонують доволі широкий спектр різнотипних вітчизняних і зарубіжних протруювачів. Такий стан, здавалося б, свідчить про те, що

Рис.1. Протруювач ПС-3

1 - електродвигун; 2 - шнек дозатора отрутохімікатів; 3 - мішалка; 4 - бункер для отрутохімікатів; 5 - дозувальна засмлінка для отрутохімікатів; 6 - захисна сітка; 7 - дозувальна заслінка для насіння; 8 - бункер для насіння; 9 - вирівнювальна труба; 10 - резервуар; 11 - змішувальний шнек; 12 - дозувальний кран

сільськогосподарські виробники можуть легко вибрати потрібну техніку, от тільки якби не обмежені технологічні можливості й низька універсальність пропонованих протруювачів.
В умовах низької забезпеченості вітчизняних господарств машинами для протруювання насіння та порівняно високими їхніми цінами створюється ситуація вимушеного попиту й зумовленого ним браку ефективного економічного стимулювання виробників такої техніки до вдосконалення протруювачів насіння. До того ж, споживач не лише не може придбати техніку сучасного технічного рівня, а й часто не знає, що йому пропонують і що є кращим, а виробник іде шляхом найменших витрат і найбільшого прибутку. Тоді як господарства, вкладаючи значні кошти в оновлення парку цих машин, залишаються на техніко-технологічному рівні 60-80-х років минулого століття. Отже, оскільки основою технічної досконалості протруювачів є досконалість робочого процесу нанесення хімічних препаратів на насіння, розглянемо особливості роботи різних типів протруювачів для нього.

Техніка
Найбільше знані споживачами стаціонарні шнекові протруювачі (рис. 1) неперервної дії (за умови неперервного завантажування їх насінням): ПСШ-3 (СРСР), ПНШ-3, ПС-3 (Україна), Trans-Mix-20(-45;-60), (Amazone, Німеччина) та періодичної дії REDLO AL50 і AL50P (Польща), а також пересувні ПСШ-5 (СРСР), ПНШ-5 (Україна), - які здійснюють процес нанесення протруйників на насіння завдяки поданню в шнек віддозованих потоків насіння й препарату та перемішування їх під час переміщення до вивантажувальної горловини. Стаціонарні та пересувні протруювачі цього типу технологічно різняться лише способом подання насіння в бункер: пересувні для цього обладнують спеціальним шнеком для підбирання насіння з купи, а стаціонарні завантажують з допомогою додаткових пристроїв або вручну. Дещо різниться з описаним робочий процес польських стаціонарних протруювачів періодичної дії АL50 і АL50Р. Тут доза препарату, розрахована на кількість насіння в бункері, подається в розпиленому стані в бункер під час перемішування насіння в ньому спіральним змішувачем. Через певний час, відкривши заслінку, насіння спрямовують у вивантажувальний шнек.
Пересувні протруювачі ПСШ-5 і ПНШ-5 шнеками підбирають насіння з купи й подають у бункер, звідки його дозувальні заслінки спрямовують у шнек. Одночасно в шнек подають препарат (у ПСШ-5 у розпиленому стані), який наноситься на насіння під час транспортування його у вивантажувальну горловину.
Основна перевага шнекових протруювачів - очевидна простота конструкції, яка все ж не компенсує недостатньо високої якості обробки насіння препаратом, травмування його шнеком, складності очищення шнека від залишків насіння й препарату, неможливості обробки насіння соняшнику, кукурудзи, бобових культур, ріпаку тощо.
Робочий процес камерних протруювачів (рис. 2) стаціонарних: GRAMAX-V (Угорщина), АПЗ-10, КПС-10 (CPCP), AGATA (Польща), ПКС-20 (Україна), ПКС-10 і СПКС-20 (Білорусь), СТ 1-10, СТ 2-10, СТ-5-25 (PETKUS, Німеччина) та пересувних "Мобітокс" (Угорщина), ПС-10, ПС-10А (СРСР), ПК-20 (Україна), ПКС-15 (Білорусь) тощо - складається з дозування насіння й робочої рідини та подання їх у камеру протруювання; формування потоку насіння, що має форму порожнистого циліндра, й попередньої його обробки краплинами розпиленого рідкого препарату. Оброблене таким чином насіння самопливом надходить у розміщений під камерою протруювання шнек (у СТ2-10 - в лопатевий змішувач), який перемішує його й транспортує в тару.
Пересувні камерні протруювачі різняться із стаціонарними тільки тим, що додатково обладнані механізмом самоходу, підбиральним шнеком насіння з куп і подовженим шнеком для вивантажування обробленого насіння в транспортні засоби. Всі протруювачі цього типу, завдяки попередній обробці насіння перехресним потоком краплин препарату в камері протруювання, забезпечують вищу рівномірність обробки насіння, ніж шнекові. І все ж обійтися без додаткового перемішування насіння шнеком не можуть, бо камера протруювання не забезпечує належної якості обробки насіння. Тож вони мають усі недоліки шнекових протруювачів, що зумовлені, крім того, особливостями процесу нанесення препарату на насіння в їхніх перехресних потоках: налипання домішок до насіння та краплин препарату на стінки камери протруювання, тому й неефективне використання певної частки його, нерівномірна обробка насіння препаратом у камері через затінення ближчими до розпилювача зернинами більш віддалених із них.
Досконаліший робочий процес реалізують стаціонарні роторно-статорні протруювачі періодичної дії СС20, СС50, СС200 австрійської фірми Cimbria Heid GmbH, а також СТ 50, СТ 100, СТ200 німецької фірми Petkus Technology GmbH (рис. 3) та інші, які наносять розпилений препарат на рухомий тор насіння, утворений конусоподібним обертовим робочим органом і нерухомим циліндром чи конусом. Оброблене таким чином насіння вивантажується через віконце в нерухомому циліндрі. Переваги такого робочого процесу такі: точне дозування насіння й препарату, добра якість обробки насіння, до того ж, воно не травмується, універсальність щодо обробки насіння різних культур. Проте для цих протруювачів характерна конструктивна ускладненість і можливість використання їх виключно в технологічних лініях знезаражування насіння із системою очищення повітря.
Стаціонарні універсальні протруювачі неперервної дії інерційно-фрикційного типу ПНУ-4 і ПНУ-10, розроблені в ННЦ "ІМЕСГ" (Україна), реалізують процес нанесення рідких препаратів на насіння сільськогосподарських культур завдяки інерційним силам і використанню бічної поверхні зернівок як робочої. Ці протруювачі здійснюють дозування, розподіл насіння та обробку його нерозпиленим рідким препаратом за допомогою одного робочого органа. Під час роботи протруювача насіння з бункера на робочий орган надходить самопливом через випускну горловину пасивним розподільником, під який одночасно подається віддозований потік препарату. Під дією відцентрових сил насіння разом із плівкою препарату рухається поверхнею конічного робочого органа, обертаючись навколо своєї осі й забираючи препарат на свою поверхню. Процес обробки насіння препаратом триває й після переходу його з робочого органа на перехідні та напрямні поверхні камери протруювання аж до виходу насіння через випускну горловину в тару.
 Ці протруювачі забезпечують високоякісну обробку без травмування насіння різних сільськогосподарських культур (у т. ч. зернових, бобових, кукурудзи, соняшнику, ріпаку тощо) рідкими нерозпиленими препаратами, самоочищаються від залишків препаратів і домішок до насіння. Важливими перевагами цих протруювачів, порівняно з розглянутими вище серійними протруювачами, є проста конструкція й висока надійність, низька метало- та енергоємність, невеликі габаритні розміри, а також можливість використання в різних організаційних схемах протруювання насіння. Це переконливо доведено досвідом їхньої експлуатації протягом останніх років у ТОВ "Стіомі-Холдинг" (Хмельницька область), ТОВ "Інтерагроінвест" Ставищанського р-ну Київської області (лише восени 2008 року тут протруїли 2525 т зернових), протруювач ПНУ-10, а також у СТОВ "Перемога" Фастівського р-ну Київської області, протруювач ПНУ-4.
Основні техніко-технологічні показники протруювачів насіння різних типів, наведені в таблицях 1 і 2, певною мірою можуть прислужитися аграріям при виборі машин. 

Рис. 2. Робочий процес стаціонарного протруювача камерного типу СТ2-10 Petkus:

1 - шлюзовий замок; 2 - камера відокремлення дрібних домішок; 3 - завантажувальна лійка; 4 - диск розсіювання насіння; 5 - розпилювач рідкого препарату; 6 - додатковий лопатевий змішувач; 7 - вивантажувальна горловина змішувача.

 Рис. 3. Робочий процес протруювача роторно-статорного типу СТ-200

С. Тимошенко,
кандидат технічних наук,
 ННЦ "ІМЕСГ"

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
До цього господарства у мене особливе ставлення — дуже поважаю фахівців, які працюють тут за їхню людяність, відкритість і готовність завжди прийти на допомогу. Коли я з донькою втікала від війни (а самі ми з Києва), то тимчасовий притулок... Подробнее

1
0