«Погоріли» на десикації
В аграрній Україні уже звична річ у рослинництві — десикація, до якої вдаються виробники, аби досягти швидшого та рівномірнішого достигання основних культур, таких як соняшник, соя, зернові колосові. Фактично торік офіційно було зареєстровано низку десикантів для застосування на кукурудзі. Проте, як кажуть, десикант десиканту різниця, адже вони, окрім того, що мають спільне завдання — висушити рослину, різняться за механізмом дії, і це потрібно враховувати перед їхнім використанням.
В аграрній Україні уже звична річ у рослинництві — десикація, до якої вдаються виробники, аби досягти швидшого та рівномірнішого достигання основних культур, таких як соняшник, соя, зернові колосові. Фактично торік офіційно було зареєстровано низку десикантів для застосування на кукурудзі. Проте, як кажуть, десикант десиканту різниця, адже вони, окрім того, що мають спільне завдання — висушити рослину, різняться за механізмом дії, і це потрібно враховувати перед їхнім використанням.
Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com
До нас у редакцію звернувся Микола Олексійович Н., який працює агрономом одного насіннєвого господарства. Він вирішив поділитися торішнім невдалим досвідом застосування десиканту на насіннєвих посівах кукурудзи. Наводимо його розповідь, яка, сподіваємось, стане засторогою для інших аграріїв та допоможе уникнути подібних помилок у роботі.
Тож до вашої уваги — життєвий урок…
— Наше господарство територіально розміщене на Черкащині, в обробітку маємо 4 тис. га землі. Спеціалізуємося на вирощуванні гібридного насіння кукурудзи вітчизняної селекції. Вирощуємо для реалізації від ранніх гібридів ФАО 180 до середньоранніх ФАО 300–350 та середньопізніх — ФАО 400. Проблем зі збиранням насіння гібридів із
ФАО 180 немає, адже гібриди цієї групи достигають найпершими з-поміж інших — їхнє збирання відбувається у вересні, коли ще триває добра, часом навіть спекотна погода. А от достигання гібридів середньопізньої групи припадає на листопад. Для цього періоду характерне часте випадання дощів, унаслідок чого процес достигання цих гібридів дещо подовжується. Саме в таких погодних умовах нашому господарству довелося працювати торік. Тож, щоб пришвидшити на два тижні процес достигання гібридів групи ФАО 400, ми вирішили застосувати десикацію насіннєвих посівів кукурудзи із вологістю 45–50% на площі 230 га, внісши гербіцид із д. р. гліфосат у нормі 3 л/га.
Далі все було чудово: десикант зробив свою справу, і ми на два тижні раніше зібрали врожай насіння кукурудзи із вологістю 28%. Маючи свій насіннєвий завод із доробки зерна, кожен гібрид кукурудзи ми доводимо до стандартних показників якості. Потім відправляємо зразки насіння у власну насіннєву лабораторію, де спеціалісти визначають основні показники якості: масу 1000 насінин, енергію проростання, чистоту, схожість. Після проведення аналізу всі якісні показники відповідали нормам, окрім останнього. Схожість насіння середньопізнього гібрида становила 20–30%. Для нас це був справжній шок, адже такого за роки нашого господарювання ще не траплялося. Спочатку дошукувались причини на насіннєвому заводі: можливо, оператор задав зависоку температуру сушіння, внаслідок чого більшість зародків насіння загинула. Проте, як показав архів даних, температурного режиму було дотримано. Потім ми зробили для себе висновок, що проблема криється в десикації. Відібравши декілька зразків насіння, відправили його у лабораторію на експертизу, яка підтвердила наше припущення. Справді, залишки гліфосату було виявлено у зародках насіння.
«Пропозиція»: І яку помилку, на Вашу думку, було допущено в процесі десикації?
Агроном: Загальновідома людська практика — спочатку робити помилки, а потім їх аналізувати. Так і ми. Було допущено декілька помилок. По-перше, ми не врахували час застосування десиканту. Як з’ясувалося пізніше, за станом рослин кукурудзи можна візуально визначити початок проведення десикації. У цьому допоможуть такі «сигнальні» ознаки: прожилкове пожовтіння верхніх двох листків у культури; вологість зерна — 33–36%. Хоча й ці показники для визначення оптимального часу для проведення десикації не є стовідсотковими. Найважливіший фактор — наявність «чорної точки» у зерні, яка є ознакою того, що сама насінина завершила процес накопичення пластичних речовин (вони вже не надходять у насінину, і не відбувається їхній відтік із неї) та формування врожаю. Саме його під час застосування десиканту типу Раундап ми і не врахували. Це друга наша помилка. Як наслідок — гліфосат проник у насіння та спричинив загибель його зародка. Адже потрібно розуміти, що гліфосати діють системно, і в оброблених рослинах такою д. р. надходження органічних речовин у насіння відбувається протягом 10–12 днів. У нашому випадку варто було застосовувати десикант із д. р. дикват. Адже препарати із цією д. р. належать до контактних — спричинюють загибель клітин тієї частини рослини, на яку потрапили, протягом доби-двох.
«Пропозиція»: Застосувавши десикацію, які позитивні її сторони Ви побачили? І взагалі — чи потрібно її застосовувати на насіннєвих посівах?
Агроном: Коли, як у нашому випадку, від десикації отримуєш збитки, тим більше такі господарсько відчутні, то важко реально оцінити її переваги. Звісно, плюси є: окрім того, що пришвидшується процес достигання, ми також доволі непогано впоралися із багаторічними бур’янами. Так, в агровиробництві погодно-кліматичні умови щороку різні, бувають і такі, коли десикація кукурудзи вкрай необхідна. Більшість агровиробників не мають досвіду застосування десикантів на кукурудзі, тому, вважаю, дуже важливо ділитися своїми помилками, щоб їх не повторювали інші. Сподіваюсь, що ті помилки, які були допущені нами (та й іншими агровиробниками), читачі журналу «Пропозиція» не повторять. Адже, як кажуть, вчасно поінформований — добре озброєний. Тож перемог вам у битві за врожай, і нехай ніякі несподіванки не стануть вам на заваді!