Спецможливості
Новини

Поголів’я, технології і годівля — три кити тваринництва

05.06.2008
664
Поголів’я, технології і годівля — три кити тваринництва фото, ілюстрація
Поголів’я, технології і годівля — три кити тваринництва

Поголів’я, технології і годівля — три кити тваринництва

У другій половині лютого в Міністерстві аграрної політики відбулася прес-конференція за участю керівників Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром”, національного об’єднання із племінної справи у тваринництві “Укрплемоб’єднання”. Розмір бюджетних вливань у тваринницьку галузь, залучення інвестицій до галузі, хід виконання Програми стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001—2004 роки та Указу Президента України “Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001—2002 роках” — головні теми спілкування. Основний “удар” представників ЗМІ витримав начальник Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Юрій Мельник.
— Які ж результати виконання Програми й які завдання ми перед собою бачимо на найближчі роки?
По-перше, є в нас певні ознаки стабілізації в основі виробництва — у поголів’ї. І хоча темпи зростання, безперечно, не можуть нас задовольнити, все ж таки є тенденції позитивні. Є бодай незначний приріст щодо поголів’я ВРХ. Приросло поголів’я свиней, птиці. Є ще певні проблеми з поголів’ям корів, а також із поголів’ям овець. Показники інтенсифікації зросли на 30—50% (надої, яйценосність птиці, середньодобові прирости). Завдяки інтенсифікації і стабілізації поголів’я, нам вдалося істотно наростити виробництво продукції тваринництва.
Щодо показників реалізації заготівлі продукції тваринництва. Торік, завдяки запровадженню низки нових підходів, зокрема щодо дотування за рахунок Державного бюджету вирощування молодняку підвищених вагових кондицій, нам вдалося досягти певних зрушень у реалізації та заготівлі м’яса та молока.
Було розширено механізм підтримки продукції вівчарства, але минулого року ми побачили, що цей механізм не спрацьовує повною мірою, і навіть ті кошти, які були виділені з Держбюджету, не доходять до кінцевого споживача, адже ми виявилися залежними від кількох переробних підприємств, які не проводили закупівлі продукції вівчарства. У поточному році стратегічна мета галузі вівчарства — змінити порядок використання коштів Держбюджету і відійти від дотування продукції, а, можливо, знайти інший механізм використання цих коштів. Торік, порівняно з позаминулим роком, більш як у 2,5 раза було збільшено фінансування програми селекції у тваринництві й птахівництві. Було передбачено понад 50 млн грн, щоправда реально з них ми отримали лише близько 36 млн, але все ж таки це не 20 млн грн, які були у 2000 році. Хоча, за розрахунками, проведеними у нашому Департаменті, це на рівні 10% від реальних потреб галузі. Втім, ніхто ніде й не казав, що держава має повністю фінансувати племінну справу у тваринництві. Якщо назагал охарактеризувати минулий рік, то слід сказати, що ми чіткіше побачили проблеми, які є в галузі, ми вже бачимо шляхи розв’язання цих проблем. Ми можемо сказати, що показники, які заплановані на 2002 рік і по поголів’ю, і по виробництву продукції тваринництва, є цілком реальними. Єдине, на що хотів би звернути увагу (не у виправдання, а заради об’єктивності), то це те, що тваринництво не є абсолютно окремою галуззю агропромислового виробництва і назагал народного господарства. Вона є абсолютно поєднаною з іншими. На 1 жовтня 2001 року, за нашими показниками, за всіма позиціями, які контролювалися під час виконання Програми, ми мали відповідність запланованим параметром. Проте затримки з фінансуванням, інші проблеми, які склалися на зерновому ринку, все ж таки спричинили певну втрату поголів’я. І те, що за окремими пунктами не додержуємося планових показників, підтверджує аксіому про складність народногосподарського механізму і неможливість існування однієї галузі без іншої.
На 2002 рік у нас заплановано дальше формування нормативної і законодавчої бази, спрямованої на створення більш кращих умов для виробників продукції тваринництва. Зокрема, перед нами стоїть питання запровадження ідентифікації ВРХ у поточному році, затвердження нових інструктивних матеріалів щодо оцінки всіх видів тварин і птиці, формування інформаційної бази в галузі племінного тваринництва. На виконання і Програми і Указу ми провели атестацію суб’єктів племінної справи. До кінця цього тижня (20-ті числа лютого. — О. Р.), я думаю, у нас буде підписано наказ про присвоєння статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві. Зауважу, що й Міністерством аграрної політики України, й Українською академією аграрних наук було зроблено великий обсяг роботи. У планах — запровадження у поточному році Держстандарту на молоко. Це теж проблема, розв’язання якої відкладається з 1998 року, але, вважаю, що нині ми напрацювали достатню нормативну базу з цього питання. Незабаром підпишемо галузеві рекомендації щодо визначення оплати за молоко (відповідатимуть вимогам Держстандарту), яке приймається молокоприймальними підприємствами. На часі — підготовка і подання до розгляду у Верховній Раді Закону України про розвиток птахівництва. Ми з Укрптахопромом визначили це собі як пріоритетний напрям для того, щоб чіткіше виписати ті проблеми, які нині стоять перед галуззю птахівництва, які слід врегулювати на законодавчому рівні, зокрема, за напрямом “державна підтримка галузі”. Без технічного переоснащення, яке, до речі, можна виконувати нашими підприємствами, ми не зможемо розв’язати проблеми цієї галузі. Підтримка виробництва продукції тваринництва передбачає виплату дотацій за молодняк підвищених вагових кондицій — 75 млн грн (звісно, це мало порівняно з минулорічними 125 млн грн, але не слід забувати, що торік ми реально одержали 72,6 млн грн). Торішній борг перед здавальниками перенесено на 2002 рік (це затверджено 18 лютого спільним наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства фінансів і зареєстровано у Міністерстві юстиції). На підтримку виробництва продукції вівчарства передбачено цьогорік 6 млн грн. Ми змінимо порядок використання коштів державної підтримки. Радше, перейдемо на підтримку з точки зору дотування голів, які утримуються в колективних і особистих підсобних господарствах громадян. Нині у нас засідають науковці, практики, які працюють у галузі вівчарства, з тим, щоб остаточно сформувати порядок коштовикористання і запропонувати Міністерству фінансів прийняти для того, щоб він відповідав вимогам бюджетного законодавства і вимогам, які висуває до них Державне казначейство в частині доступу до коштів Держбюджету.
За програмою селекції у тваринництві, у нас передбачено 58,5 млн грн (дещо більше, ніж торік). На сьогодні пріоритет — знайти механізм використання коштів Держбюджету. Порядок використання коштів на 2002 рік найближчим часом буде затверджено. Мушу констатувати, що регіони поставилися трохи несерйозно, адже заявок ми одержали на 750 млн грн. Втім, ми готові до того, щоб на основі нового порядку, затвердженого Міністерством фінансів і Міністерством аграрної політики, зареєстрованого у Міністерстві юстиції, шляхом визначення виконавця на конкурсній основі знайти тих, хто може ці кошти використати з максимальною ефективністю. Торік ми надавали пріоритет птахівництву і свинарству (це дало результат) і ще не звертали увагу на скотарство. Можливо, цьогорік за селекцією трохи змінимо акценти.
Збільшення виробництва продукції тваринництва тримається на трьох китах: поголів’я, технології і годівля. Щодо норм годівлі, на превеликий жаль, тільки цього року ми знайшли виконавця програми, розробили деталізовані норми та раціони годівлі тварин і птиці на основі визначення показників поживності — так, як це проводиться в усьому світі.
А ще таке важливе питання, як залучення інвестицій. Що гальмує цей процес? Зауважу, що наша галузь має певні характерні особливості. Ми не можемо твердити, що в нас нині недостатньо інвестицій у птахівництво. Вважаємо, що їх є рівно стільки, скільки галузь може сприйняти. В інших галузях, на превеликий жаль, такими досягненнями ми похвалитися не можемо. Є зазвичай внутрішні інвестори, які працюють у свинарстві, відновлюють, зокрема, виробництво свинини на наших великих промислових підприємствах. Втім, невелику кількість інвестицій можна, вочевидь, пояснити особливостями галузі тваринництва, яка не є швидкоокупною, не є привабливою для інвесторів з огляду на загальноекономічну ситуацію в сільському господарстві. Вклавши кошти в молочне скотарство, перші прибутки можна отримати лише за п’ять років.
У галузі тваринництва є підгалузі, які цілком можна назвати експортноспроможними. Втім ті суми державних дотацій, які виділяються нині на розвиток цих галузей, є абсолютно недостатніми. Одним із найбільших експортно спроможних напрямів є вирощування ВРХ і експорт як м’яса, так і живої худоби. Торік основний приріст експорту у нас був завдяки відчутному зростанню попиту на продукцію молочної галузі. Цьогорік європейські країни вводять дотування виробництва сухого молока, і ціни на світовому ринку знизилися з $1500—1600/т до $900/т. І тепер той, хто виробляв в Україні молочну продукцію з орієнтацією на експорт, потрапляє в ситуацію, коли його продукція стає неконкурентоспроможною. Отже, ми маємо розробити свою програму зростання експортного потенціалу.

Підготував Олексій Рижков

Інтерв'ю
Майже два роки Україна відважно бореться з навалою росіян, які повномасштабно вторглися на наші землі. А загалом, дев’ять років ми відстоюємо справедливість. Однак, якою ціною? Ціною життів, сліз, горя, інфраструктури, земель… Сьогодні... Подробнее
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0