Спецможливості
Технології

Підготовка саду до зими

24.10.2016
19623
Підготовка саду до зими фото, ілюстрація
Зимовий сад

Для чіткого розуміння того, які агротехнічні заходи із догляду за плодовими деревами в саду слід застосовувати напередодні зими, варто нагадати про таке поняття у садівничій науці, як річний цикл росту і розвитку плодових та ягідних культур. 

 

 

Відо­мий вче­ний-пло­­дівник П.Г. Шитт сво­го ча­су за­про­по­нував поділи­ти цей річний життєвий цикл на два ос­новні періоди — ве­ге­тації і осінньо-зи­мо­во­го (гли­бо­ко­го та ви­му­ше­но­го) спо­кою. Щорічна періодич­ність роз­вит­ку ха­рак­тер­на для всіх ли­с­то­пад­них пло­до­вих де­рев помірно­го клі­ма­ту, але терміни на­стан­ня цих пе­ріодів за­ле­жать від по­ро­ди і навіть сор­ту. Крім то­го, ці періоди, як пра­ви­ло, не збіга­ють­ся у часі і що­до вхо­д­жен­ня в них різних ча­с­тин од­но­го і то­го са­мо­го де­ре­ва — над­зем­ної та ко­ре­не­вої си­с­тем. Так, період ве­ге­тації над­зем­ної ча­с­ти­ни три­ває від стар­ту со­ко­ру­ху (що ча­с­то збігається із по­чат­ком роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок) до ма­со­во­го оси­пан­ня ли­с­тя, а пе­ріод ве­ге­тації ко­ре­не­вої си­с­те­ми — від по­чат­ку весня­но­го рос­ту ак­тив­них ко­ре­нів до закінчен­ня цьо­го про­це­су в осін­ньо-зимо­вий період.
Щорічний цикл роз­вит­ку пло­до­вих куль­тур яв­ляє со­бою су­купність чітко роз­ме­жо­ва­них ок­ре­мих або фе­но­логіч­них фаз роз­вит­ку, які періодич­но зміню­­­ють од­на од­ну про­тя­гом ро­ку і що­річно по­вто­рю­ють­ся. Він скла­дається із дев’яти ос­нов­них фаз: со­ко­рух (по­ча­ток ве­ге­тації); роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок; цві­тін­ня; ріст па­гонів; фор­му­ван­ня зав’язі і роз­ви­ток плодів; за­кла­дан­ня і ди­ферен­ціація ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок та визрі­ван­­ня тка­нин; ли­с­то­пад; закінчен­ня ве­ге­тації і вступ у стан спо­кою та сам період спо­кою, який триває від мо­мен­ту закінчен­ня рос­ту ак­тив­них ко­ренів во­се­ни до по­чат­ку їхньо­го рос­ту на­весні — для ко­ре­не­вої си­с­те­ми та від кінця ли­с­то­па­ду до по­чат­ку со­ко­ру­ху — для над­зем­ної ча­с­ти­ни.
От­же, для кра­що­го ос­мис­лен­ня про­це­су підго­тов­ки рос­лин до пе­ре­зимівлі доцільно де­тальніше роз­г­ля­ну­ти фізіо­ло­го-біохімічні про­це­си, які пе­ребігають у пло­до­вих рос­ли­нах у фазі за­кла­дан­ня і ди­фе­ренціації ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок та визріван­ня тка­нин, що по­чи­нається із при­пи­нен­ня рос­ту па­гонів і закінчується ма­со­вим оси­пан­ням ли­с­тя. Цей період жит­тя пло­до­во­го де­ре­ва ха­рак­те­ри­зується по­сту­по­вим по­тов­щен­ням клітко­вих обо­ло­нок із на­ступ­ним на­ко­пи­чен­ням за­пас­них (крох­ма­лю, жи­­рів) та інших по­жив­них ре­чо­вин. У цей час син­тез ор­ганічних ре­чо­вин від­бу­вається до­сить інтен­сив­но аж до по­чат­ку ли­с­то­па­ду. На­яв­ною оз­на­кою виз­ріван­ня тканин є по­ява на по­пе­реч­но­му зрізі верхівко­вої брунь­ки помітної межі між де­ре­ви­ною та ко­рою. Па­го­ни за їхнього зги­нання тро­хи потріску­ють. 
Та­ким чи­ном, у період про­хо­д­жен­ня зга­да­них ви­ще фаз роз­вит­ку (визрівання тка­нин і ли­с­то­пад) важ­ли­во, щоб усі аг­ро­технічні прий­о­ми спри­я­ли визріван­­ню де­ре­ви­ни па­гонів і, відповідно, за­без­пе­чу­ва­ли підви­щен­ня зи­мостій­кості та мо­ро­зостійкості пло­до­во­го де­­ре­ва. Ці фе­но­фа­зи нор­маль­но про­хо­дять за по­сту­по­во­го зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря (до 15°С і ниж­че), ско­ро­че­ної світло­вої до­би і своєчас­но­го осінньо­го по­хо­ло­дан­ня за на­яв­ності не­ве­ли­ко­го дефіци­ту во­ло­ги в грунті. Надмірна кількість грун­то­вої во­ло­ги та по­жив­них ре­чо­вин (особ­ли­во азот­них спо­лук) у цей період ство­рю­ють умо­ви для ак­тив­но­го про­дов­жен­ня рос­ту па­гонів, що за­три­мує визріван­ня де­ре­ви­ни.
Про­цес визріван­ня тка­нин у різних пло­до­вих порід і сортів відбу­вається по-різно­му. Де­що раніше він по­чи­нає­ться у ско­роплідних кісточ­ко­вих пло­до­вих порід, тро­хи пізніше — у зер­нят­ко­вих куль­тур; швид­ше за­вер­шуєть­ся у сортів літньо­го стро­ку до­сти­ган­ня і найчастіше за­тя­гується у мо­ло­дих де­рев — ко­ли спо­с­терігається вто­рин­на хви­ля рос­ту. Визріван­ня тка­нин раніше закінчується у де­рев, щеп­ле­них на ве­ге­та­тив­них сла­бо­рос­лих підще­пах, аніж за щеп­лен­ня їх на насіннєвій підщепі. Усі ці біологічні особ­ли­вості пло­до­вих де­рев виз­на­ча­ють не­обхідність ди­фе­рен­ційо­ва­но­го підхо­ду до за­сто­су­ван­ня тих чи тих аг­ро­технічних прий­омів у са­ду в осінньо-зи­мо­вий період.
До ос­нов­них за­вдань аг­ро­техніки в цей період вхо­дять такі, як своєчас­не при­пи­нен­ня рос­то­вих про­цесів, особ­ли­во у мо­ло­дих і силь­но обріза­них де­­рев, та ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го вод­но­го і по­жив­но­го ре­жимів грун­ту. Ду­же важ­ли­во та­кож своєчас­но зібра­ти плоди — щоб по­до­вжи­ти фе­но­фа­зу і да­ти мож­ливість де­ре­ву кра­ще підго­ту­ва­ти­ся до зи­ми.

 

Санитарно-профилактічні заходи

Після ма­со­во­го ли­с­то­па­ду в са­ду обо­­в’яз­ко­во слід про­ве­с­ти санітар­но-профілак­тичні за­хо­ди до­гля­ду за де­рева­ми. Зо­к­ре­ма, у разі ут­ри­ман­ня грун­­ту в са­ду під чор­ним па­ром — про­ве­с­ти дис­ку­ван­ня чи куль­ти­вацію міжрядь та об­ро­би­ти при­стов­бурні сму­ги із ре­тель­ним за­гор­тан­ням у грунт бур’янів, опа­ло­го ли­с­тя, гни­лих плодів та інших рос­лин, які є схо­ви­щем для шкідників та ре­зер­ва­то­ра­ми збуд­ників хво­роб рос­лин. 
Та­кож слід про­ве­с­ти роз­кор­чу­ван­ня де­рев, що за­ги­ну­ли у ре­зуль­таті силь­но­го по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми або гос­т­ро­го чи хронічно­го ура­жен­ня хво­ро­ба­ми, ви­да­ли­ти їх із са­ду і спа­ли­ти. Грунт у місцях ви­да­лен­ня де­рев, за­гиб­лих унаслідок ура­жен­ня бак­теріаль­ним ра­ком або вер­ти­ци­ль­о­зом, — про­дезінфіку­ва­ти хлор­ним вап­ном (150–200 г/м2) і пе­ре­ко­па­ти. 
Потрібно очи­с­ти­ти штам­би і товсті ске­летні гілки від відмер­лої ко­ри, зби­ра­ю­чи її на бре­зент, мішко­ви­ну або по­лі­ети­ле­но­ву плівку, а після за­вер­шен­ня цієї опе­рації — спа­ли­ти. Цим за­хо­дом знищується знач­на ча­с­ти­на гу­се­ниць пло­до­же­рок, ли­с­товійок, де­які ви­ди дов­го­но­сиків, кліщів, по­пе­лиць, щиті­вок, яй­це­клад­ки не­пар­но­го шов­ко­пря­да то­що.
Для за­побіган­ня ура­жен­ню ко­ри со­няч­но-мо­роз­ни­ми опіка­ми та ут­во­рен­ню мо­ро­зо­боїн до на­стан­ня мо­розів стов­бу­ри де­рев і ос­но­ви ске­лет­них гілок не­обхідно побіли­ти 20%-м вап­ня­ним мо­ло­ком із до­да­ван­ням 5%-го мідно­го ку­по­ро­су. При­дат­на для цьо­го і во­до­емульсійна фар­ба ВД-К4-577 або ЕВА-27А.
Для за­хи­с­ту від зайців штам­би мо­ло­дих де­рев слід обв’яза­ти білим па­пе­ром, стеб­ла­ми со­няш­ни­ку, оче­ре­ту або гілка­ми де­рев хвой­них порід. Не мож­на за­сто­со­ву­ва­ти для цьо­го со­ло­му і стеб­ла ку­ку­руд­зи, які є при­на­дою для ми­шей, а та­кож об­ма­зу­ва­ти ко­ру риб’ячим та тва­рин­ни­ми жи­ра­ми, рос­лин­ни­ми оліями і міне­раль­ни­ми мас­ла­ми, то­му що во­ни зни­жу­ють мо­розостій­кість де­рев. Не ре­ко­мен­дується та­кож ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти поліети­ле­но­ву плівку, особ­ли­во чор­ну, та папір мішків із-під міне­раль­них до­б­рив, які мо­жуть зу­мо­ви­ти підпріван­ня та опіки ко­ри.
Пізно во­се­ни за на­стан­ня пер­ших мо­розів слід обов’яз­ко­во про­ве­с­ти зни­щен­ня ми­шо­подібних гри­зунів у са­дах і са­до­за­хис­них сму­гах шля­хом роз­кла­дан­­ня зер­но­вих при­над, об­роб­ле­них Ро­ден­фо­сом (3 г/но­ру), або бри­кетів пре­па­ра­ту Шторм (по од­но­му в но­ру або на відстані 10–15 м один від од­ного в ме­жах ко­лоній гри­зунів). Для до­сяг­нен­ня кра­що­го ефек­ту бри­ке­ти Штор­му че­рез сім-де­сять днів тре­ба роз­кла­с­ти по­втор­но.
Під час про­ве­ден­ня осіннього обрізування слід зня­ти з де­рев і спа­ли­ти гнізда біла­на жил­ку­ва­то­го, зо­ло­то­гу­за, яй­це­клад­ки кільча­с­то­го шов­ко­пря­да, муміфіко­вані пло­ди, а та­кож виріза­ти по­росль, сухі, по­шко­д­жені та ура­жені хво­ро­ба­ми гілки.

 

Зволоження грунту

Се­ред за­ходів, які про­во­дять у пе­ріод підго­тов­ки пло­до­вих де­рев до зи­ми у не­зро­шу­ва­них або ча­ст­ко­во зро­шу­ва­них са­дах, ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють во­ло­го­за­рядні по­ли­ви. У південній зоні са­дів­ництва країни ду­же ча­с­то по­су­ха ви­ни­кає в другій по­ло­вині літа і три­ває во­се­ни. То­му в умо­вах дефіци­ту грун­то­вої во­ло­ги ко­ре­не­ва си­с­те­ма де­рев не спро­мож­на на­ко­пи­чи­ти до­стат­ньої кількості во­ди та еле­ментів жив­лен­ня. Че­рез це ко­рені ча­с­то ви­мер­за­ють навіть в умо­вах віднос­но м’якої зи­ми, особ­ли­во в разі, як­що спо­с­теріга­ло­ся пе­ре­ван­та­жен­ня де­рев уро­жаєм. Крім то­го, де­ре­вам потрібна во­ло­га для зи­мо­вої тран­с­пірації.
Розрізня­ють осіннє (най­е­фек­тив­ні­ше), зи­мо­ве та ран­нь­о­вес­ня­не во­ло­го­за­ря­д­жан­ня. За­сто­су­ван­ня во­ло­го­за­ряд­них по­ливів во­се­ни дає змо­гу раціо­наль­ніше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ду, то­му що в цей період май­же не­має по­тре­би у зро­шенні інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Це сприяє знач­но­му роз­ши­рен­ню площ по­лив­них садів.
Терміни про­ве­ден­ня осінніх во­ло­го­за­ряд­них по­ливів потрібно ди­фе­ренціюва­ти відповідно до умов кон­крет­них са­до­вих діля­нок ви­хо­дя­чи із за­без­пе­че­ності де­рев во­ло­гою про­тя­гом ве­ге­тації. У тих са­дах, де во­логість грун­ту не зни­жу­ва­лась до ко­ефіцієнта в’янен­ня, але дефіцит во­ло­ги ве­ли­кий, ба­жа­но про­во­ди­ти по­ли­ви ра­но во­се­ни, тоб­то в кінці ве­рес­ня — на по­чат­ку жовт­ня. У та­ко­му разі не за­тя­гу­ва­ти­меть­ся ріст па­гонів і не станеться підмер­зан­ня їх узим­ку.
У не­по­лив­них са­дах або на ді­лян­ках зро­шу­ва­но­го са­ду, де з пев­них при­чин ста­ло­ся силь­не ви­су­шу­ван­ня грун­ту, осіннє во­ло­го­заря­д­жан­ня тре­ба про­во­ди­ти після по­жов­тіння або ма­со­во­го об­си­пан­ня ли­с­тя. До то­го ж у пло­до­нос­них са­дах йо­го роз­по­чи­на­ють ра­ніше, ніж у мо­ло­дих. 
Гли­би­на зво­ло­жен­ня під час осінніх во­ло­го­за­ряд­них по­ливів за­ле­жить від грун­то­во-гідро­логічних умов ви­ро­щу­ван­ня са­ду. На гли­бо­ких грун­тах із до­бре дре­но­ва­ним підгрун­тям і низь­ким рівнем підгрун­то­вих вод во­на ста­но­вить 1–2 м, а нор­ма по­ли­ву — 1000–1500 м3/га. На ділян­ках, де підгрун­тові во­ди підніма­ють­ся до 2–3 м від по­верхні грун­ту, гли­би­на зво­ло­жен­ня має не пе­ре­ви­щу­ва­ти 0,5–0,7 м, а нор­ма по­ли­ву — 400–600 м3/га.
Вод­но­час вар­то пам’ята­ти, що во­ло­го­за­рядні по­ли­ви не завжди ко­рисні. Так, їх не слід за­сто­со­ву­ва­ти, як­що во­логість грун­ту про­тя­гом ве­ге­тації під­три­­­му­ва­лась за до­по­мо­гою зро­шен­ня на оп­ти­маль­но­му рівні. Не потрібні во­ни (і навіть не­без­печні!) на ділян­ках са­ду, для яких ха­рак­терні міне­ралізо­вані грун­тові во­ди із вмістом ней­т­раль­них лег­ко­роз­чин­них со­лей у кількості 4–6 г/л, що містять­ся у ме­жах зо­ни капіляр­но­го на­си­чен­ня грун­ту во­дою, ви­со­та підійман­ня якої ста­но­вить: для пісків — 0,5–0,7, супісків — 1,0–1,5, се­редніх суг­линків — 2,0–3,0 та гли­ни­с­тих грунтів — 4,0–5,0 м.
Після за­вер­шен­ня по­лив­но­го се­зо­ну в са­дах не вар­то за­бу­ва­ти про не­обхід­ність про­ве­ден­ня технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня си­с­тем зро­шен­ня, що пе­ред­ба­чає де­мон­таж ос­нов­них вузлів та по­слаб­лен­­ня на­тя­гу по­лив­них тру­бо­про­водів. 
От­же, ви­ко­нан­ня всьо­го ком­плек­су аг­ро­технічних робіт у са­ду в осін­ньо– зи­мо­вий період, що спря­мо­вані на на­ко­пи­чен­ня аси­ми­лянтів і за­без­пе­чен­ня до­б­ро­го визріван­ня тка­нин, є за­по­ру­кою підви­щен­ня стійкості де­рев до не­спри­ят­ли­вих зи­мо­вих умов та успішно­го роз­­вит­ку на­ступ­них вес­ня­них і літніх фе­но­фаз. А це, своєю чер­гою, га­ран­тує одер­жан­ня за­пла­но­ва­но­го врожаю пло­дів ви­со­кої то­вар­ної якості.

О. Расторгуєв, канд. с.-г. наук, завідувач агротехнологічного відділу,
Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН

 

Влагозарядный  полив сада
Влагозарядный полив сада
Защита деревьев от зайцев
Защита плодовых деревьев от зайцев
Обрезка плодовых деревьев
Обрезка деревьев в промышленном саду
Побелка деревьев
Побелка деревьев в промышленном саду

Інтерв'ю
Жнивна кампанія в Україні на стадії завершення. За прогнозами Україна має зібрати врожаю всіх сільськогосподарських культур в межах 70 млн тонн. Жнива на сході та півдні завершуються, захід України внаслідок дощів дещо із затримками збирає... Подробнее
Війна в Україні триває. Наші захисники та захисниці продовжують відважно боротися проти російських окупантів і з кожним днем наближають Перемогу. В той же час, на своєму фронті продовжують працювати і українські аграрії. Попри всі труднощі... Подробнее

1
0