Спецвозможности
Аналитика

Почему нужен постоянный мониторинг почв и их плодородия?

22.10.2020
1867
Почему нужен постоянный мониторинг почв и их плодородия? фото, иллюстрация
Мониторинг почв - это проведение систематических наблюдений за показателями плодородия почв и их качеством. Мониторинг почв и земель очень тесно связан с земельным кадастром и учетом земель. Мониторинг и оценка земель дает нам возможность собрать точные сведения и обо всем почвенном потенциале Украины. Один из руководителей Украины неудачно хвастался тем, что в Украине сосредоточено 50% мировых запасов черноземов, другой оценивал эти запасы в 25%. Но не надо переоценивать природные возможности наших почв. В Украине, по нашим оценкам, сосредоточено лишь 8% мировых запасов черноземов.
 
 
В вопросах плодородия по нашему мнению не следует обязательно брать за эталон черноземы. Во-первых, они слишком деградированы в период химизации и интенсификации сельского хозяйства, а в нынешних условиях истощение почв продолжается в условиях преимущественного арендного использования земли, когда землепользователи получают высокие урожаи зерновых, подсолнечника, кукурузы за счет беспощадного истощения естественного плодородия почв, мы фактически экспортируем за границу не только зерно и масло, но и часть почвенной массы тех же черноземов.
 
Во-вторых, мы столкнулись с глобальными изменениями климата - глобальным потеплением, что уменьшает как потенциальное, так и эффективное плодородие почв в виде урожайности. И, в-третьих, качество и вид почвы в вопросах плодородия имеет относительное значение по отношению к той или иной культуре.
 
Например, картофель и лен хорошо растут и дают хороший урожай на дерново-подзолистых супесчаных и легкосуглинковых почвах в условиях Полесья, где лучшие условия увлажнения, зерновые культуры - на черноземах лесостепи в условиях умеренного и даже неустойчивого увлажнения. Яблоня и слива лучше растут на оподзоленных почвах Винницкой и Хмельницкой областей, но не обязательно на черноземах, они по своей природе относительно требований к плодородию почв ближе к лесным древесных культур.   

В основу нової методики агрохімічного обстеження покладений принцип сумісного використання досягнень сучасних технологій та архівних матеріалів ґрунтового обстеження. Зокрема, використовуються космічні знімки надвисокої роздільної здатності, на які наносяться контури кожного поля господарства та накладається цифрова карта ґрунтів.

Агрохімічне обстеження ґрунтів, що здійснюється ДУ “Інститут охорони ґрунтів“, передбачає визначення більшої кількості показників, які характеризують не тільки агрохімічний стан ґрунту, але й інші показники родючості та якості ґрунту. У цьому плані агрохімічне обстеження ґрунтів частково збігається із завданнями бонітування ґрунтів.

Показники якості ґрунтів, що визначаються під час агрохімічного обстеження, включають не тільки показники родючості ґрунту, але й показники, що свідчать про забруднення ґрунту важкими металами, залишковими кількостями пестицидів та радіоактивними елементами. На основі результатів агрохімічного обстеження ґрунтів сільськогосподарського призначення ДУ  “Держгрунтоохорона”  та її регіональні філії розробляють агрохімічні паспорти полів та земельних ділянок.

На підставі польових обстежень та лабораторних  аналізів виготовляються агрохімічні картограми, складається технологічна та проектно-кошторисна документація і розробляються рекомендації щодо ефективного використання мінеральних та органічних добрив, мікродобрив, хімічних меліорантів,  мікробіологічних  препаратів, регуляторів  росту  рослин,  застосування  сидеральних культур.  У радіоактивно забруднених районах складаються проекти  реабілітації
земель сільськогосподарського призначення.

На даний час згідно із існуючою нормативно-правовою базою агрохімічна паспортизація земель є обов’язковою лише для земель державної і комунальної власності. Проте найближчим часом вона може стати обов’язковою і для земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться чи будуть знаходитися у приватній власності.

 

Як розбудувати і впровадити ефективну систему підтримки і відтворення родючості ґрунтів?

 

Відтворення родючості ґрунту в інтенсивному землеробстві здійснюється двома шляхами: матеріальним і технологічним. Перший з цих шляхів полягає в застосуванні зрошення, добрив, меліорантів, пестицидів, найбільш доцільне чергування культур у сівозміні та ін., другий – у ґрунтоохоронному обробітку ґрунту, осушенні та ін. Комплекс основних заходів для розширеного відтворення родючості повинен входити до складу системи землеробства того чи іншого господарства, на основі якої розробляють і застосовують технології вирощування сільськогосподарських культур.

Основними складовими цього комплексу є:

1) сівозміна;

2) система обробітку ґрунту;

3) система удобрення;

4) хімічна меліорація;

5) захист рослин;

6) зрошення та осушення;

7) ґрунтозахисні (протиерозійні) заходи;

8) культуртехнічні заходи;

9) перспективні сорти і гібриди;

10) мікробіологічні добрива та біостимулятори та інші заходи.

Дуже важливо, щоби для вирощування тієї чи іншої культури був правильно підібраний придатний різновид ґрунту. Наприклад, для озимої пшениці підходять більш родючі чорноземні суглинкові ґрунти, для озимого жита — малородючі дерново-підзолисті супіщані чи легкосуглинкові ґрунти. Дерново-підзолисті є малородючими для озимої пшениці і відносно родючими для озимого жита.

Створено програмне забезпечення,  яке дає змогу визначити можливий рівень урожайності різних культур на тих чи інших територіях залежно від географічного розташування господарства, поля чи робочої ділянки, родючості ґрунтів, природно-кліматичних умов, рівня технологій, тобто можливостей застосування матеріально-технічних засобів (техніки, удобрення, засобів захисту рослин тощо). Можна навіть визначити або спрогнозувати  чи є можливим досягнення  того чи іншого рівня урожайності і економічної ефективності, який було заплановано тими чи іншими керівниками підрозділів агрокомпаній. 

Розроблено пропозиції для агроформувань щодо GPS-моніторингу з урахуванням необхідності відтворення родючості ґрунтів, які також полягають у наступному:

- оптимізація системи обробітку пестицидами з урахуванням метеорологічних даних, установка спеціальних датчиків на обприскувачах;

- моніторинг з використанням GPS-навігації з ухилом на агрономію, з урахуванням зволоженості полів, вмісту елементів живлення в ґрунті  та мікроелементів;

- коригування технологій вирощування культур з урахуванням результатів GPS-навігації та сортової агротехніки,  наголос на агрономічні аспекти вирощування при застосуванні GPS-моніторингу;

- провести всебічний аналіз впровадженої системи GPS-моніторингу, розробка пропозицій щодо її вдосконалення та доповнення, оскільки існуючі системи GPS-навігації нерідко є занадто затратними.

- прогноз урожайності культур з урахуванням багаторічного космічного GPS-моніторингу посівів, умісту елементів живлення та мікроелементів у ґрунті та їх виносу з урожаєм. Точність прогнозу становить не більше 1 ц/га, це здійснюється на основі унікальної бази даних по вмісту елементів живлення по кожному полю, враховуються погодні умови та зволоження по кожному полю, а не в середньому по району, як це здійснюється у деяких агрокомпаніях.

До заходів підвищення родючості ґрунтів належать: дотримання науково обґрунтованих сівозмін та структури посівних площ у господарствах, включення до сівозмін багаторічних трав та бобових культур, що фіксують атмосферний азот та підвищують його вміст у ґрунті, внесення достатньої кількості органічних та мінеральних добрив з урахуванням розкладу органічної речовини ґрунту, виносу елементів живлення з ґрунту сільськогосподарськими культурами.

Також важливими є такі заходи, як  зрошення посушливих та осушення перезволожених земель, хімічна меліорація (вапнування кислих та гіпсування солонцевих ґрунтів), залишення соломи та інших подрібнених рослинних решток на полі із зароблянням їх у верхній шар ґрунту дисковими знаряддями, застосування енергозберігаючих, екологічно узгоджених технологій, ґрунтозахисних (ґрунтоохоронних) систем обробітку ґрунту. 

Звичайно дуже важливим для підтримки родючості ґрунту є внесення органічних добрив у вигляді гною. Для зони Полісся потрібно вносити не менше 12–14 т/га, для Лісостепу — 10–12 т/га гною, для Степової зони — не менше 8–10 т/га.

Звичайно зараз в багатьох господарствах немає достатньої кількості тварин або худоба відсутня взагалі. В цьому випадку потрібно якомога більше соломи та рослинних решток інших культур спрямовувати на підтримку родючості ґрунту, забезпечення відтворення органічної речовини ґрунту, активізацію його мікрофлори. У таких випадках у розрахунку на 1 тонну соломи слід вносити 10 кг д. р. азотних добрив. 

 

Михайло Капштик, канд. с.-г.наук, доцент,

директор Навчально-координаційного центру сільськогосподарських дорадчих служб

Интервью
Ореховодства остается едва ли не самым прибыльным направлением садоводства
Интерес к ореховодству как к прибыльному бизнесу растет. Об особенностях этого сегмента рассказывает директор Института орехоплодных культур Виталий Радько.  
Среди аграриев ходят слухи о возможном банкротстве некоторых крупных дилеров СЗР. В связи с этим как дистрибьюторы, так и покупатели СЗР все чаще задумываются над тем, что дальше будет с рынком пестицидов, как он будет работать, как... Подробнее

1
0