Плямисті красуні з нормандського краю

Так склалося історично, що саме у Нормандії у далекому XVI ст. шляхом схрещування трьох старовинних французьких порід корів (Cotentine, Augeronne і Cauchoise) було виведено знамениту французьку нормандську молочно-м’ясну породу. Наразі у Франції кількість нормандів налічує понад 426 тис. голів ВРХ, і саме тому вона займає там третє місце за кількістю поголів’я, поступившись у рейтингу таким породам, як голштин (2,5 млн) та монтбельярд (665 тис.).

Секрет масової еміграції

Нормандська порода невипадково представлена на всіх континентах, адже вона з легкістю довела свою невибагливість та продуктивність (дві беззаперечні переваги цієї породи).
Імпортована із Південної Америки у ХІХ ст. (тут наразі утримують 4 млн тварин), вона добре прижилася в європейських країнах, в Африці, Азії та Океанії. Так, лише у 15 країнах, таких як Аргентина, Велика Британія, США, Бельгія, Бразилія, Чилі, Еквадор, Португалія, Ірландія та ін., утримують понад 100 тис. чистокровних тварин та помісей у кожній країні. Невибагливість нормандів до умов вирощування є основною причиною вибору їх фермерами усього світу. Тварини цієї породи добре витримують спеку й ідеально придатні для тропічних та екваторіальних зон. Та і як тут посперечаєшся, якщо навіть у Мексиці нормандська корова адаптувалась до посухи і палючого сонця.

Нормандські сири
із нормандської породи

Сири у Нормандії виробляють по всьому регіоні, але найзнаменитіші із них походять із субрегіонів Пеі д’Ож і Пеі де Бре.
Зокрема, в Пеі д’Ож виробляють три види: «Камамбер» — м’який сир із білою скоринкою, «Ліваро» і «Пон Л’Евек» — м’які сири із промитою скоринкою. Кожен із них отримав назву відповідно до топографічної назви містечка чи села, де його колись винайшли. Так, у селі Камамбер навіть відкрито Будинок Камамберу, де можна ознайомитися з історією цього дивовижного сиру. А от сир «Нешатель» виробляють у Пеі де Бре.
Усі ці чотири види сиру відносять до категорії АОР (Appellation d’Origine Protge), яку вважають еталоном смаку. Ці м’які сири потребують високоякісної сировини, і в Нормандії її отримують від корів однойменної породи — їхнє молоко має високий вміст капа-казеїну ВВ (молочний білок), адаптованого до виробництва сиру. І поєднання цієї переваги нормандського молока із високим рівнем вмісту білка у ньому (36,7 г/кг) робить його неперевершеним для виготовлення сирів — це дає змогу збільшити вихід кінцевого продукту на 15% порівняно із молоком корів інших молочних порід. Більше того! Знаменитий сир «Камамбер» за законом дозволено робити тільки із непастеризованого молока від корів нормандської породи. Отак-от…

Це вам м’ясо,
а не самі кістки!

Середня вага нормандського теляти при народженні: бугаєць — 47 кг, теличка — 43 кг. До того ж телята нормандської породи на відгодівлі адаптовані до інтенсивної системи виробництва: так, у віці 3–4 місяців можна отримати приріст ваги туші від 120 до 150 кг, водночас щоденний приріст маси бугайців може сягати до 1,5 кг.
Туші тварин, отримані після їхньої відгодівлі, — важкі, а м’ясо — ніжне, із високими смаковими якостями і тому дуже ціноване м’ясопереробними підприємствами (табл. 1).

Рентабельна порода

Годівля: поголів’я нормандської породи невибагливе у кормах, тому збої у годівлі та зміни кормового режиму, які дуже залежать від місцевих кліматичних умов, тварини цієї породи витримують із легкістю. Корова споживає у середньому 1000 кг концентрованих кормів у рік (водночас інші молочні корови — 1500 кг). Нормандський бугаєць на відгодівлі споживає на 100 кг менше концентрованих кормів.
Ветеринарне обслуговування: нормандська порода мінімізує витрати завдяки малій кількості метаболічних проблем (ветеринарні витрати на утримання норманду в середньому менші на 25 євро порівняно із іншими породами).
Генетика та відтворення: корови дуже плодовиті, а управління відтворенням стада стає ще простішим за використання сексованої сперми. Остання дає змогу постачати на ринок теличок із поліпшеною генетикою. На сьогодні величина надоїв дочок нормандських биків становить понад 10 000 кг високоякісного молока у рік.
Вдосконалення породи відбувається завдяки налагодженій селекційній роботі і геномній селекції. Наразі у Франції 28% корів нормандської породи схрещують із биками м’ясних порід (особливо широко для схрещування використовують тварин породи шароле (76%), лімузин (16%)).Нормандська порода дуже плодовита, з великою кількістю легких отелень:
 96,5% легких отелень;  75% самостійних (без рододопомоги) отелень;
 59,6% — запліднення теличок з першого разу

ЕКО-скарбничка корисних речовин

Ви тільки-но подумайте, на сьогодні молочна продуктивність корів цієї породи часто перевищує 10 000 кг молока у рік. І молоко це за своїми якісними характеристиками дуже багате на білки та жири. Так, вміст корисних речовин (сумарна кількість жиру та білка у молоці від однієї корови у рік) — понад 600 кг (табл. 3). Також молоко має показники із вмісту соматичних клітин у ньому, що перебувають у межах допустимої норми (70–200 тис./см3). Саме ці переваги роблять із нормандської корови породу, адаптовану до органічного (екологічного) сільського господарства.

Королівська
це справа —
корів доїти
Якщо нині для участі у конкурсах краси достатньо мати «золотий стандарт» жіночого екс­тер’єру в межах 90–60–90, вміти елегантно махати ручкою зі сцени та мріяти про мир в усьому світі, то у минулому сторіччі, і тим більше у Франції, усе було зовсім інакше. Справжня леді не лише займалася благодійністю, а й за потреби могла і… корову подоїти!
Так, Міс Франція’1967, якою стала дев’ятнад­ця­ти­річна блондинка Джейн Бек, звичайна дочка фермера із Нормандії, своєю перемогою довела: справжню красу ніде не сховаєш, навіть за стінами ферми.
І попри одягнуту корону, домашніх обов’язків красуні ніхто не відміняв — вона, як і раніше, вправно водила трактор, доглядала та доїла тридцять улюблених плямистих корів нормандської породи за допомогою доїльного апарата на батьківській фермі.