Спецможливості
Статті

Племінна м'ясна худоба — це добре, але не вигідно?

07.11.2008
2202
Племінна м'ясна худоба —  це добре, але не вигідно? фото, ілюстрація

Дефіцит м'яса, зокрема яловичини, відповідно й підвищений попит, однак, не спонукає виробників до відгодівлі ВРХ спеціалізованих м'ясних порід. Кажуть, не вигідно. Закупівельна ціна на “племінне” м'ясо не відрізняється від ціни на “безпорідну” яловичину, і не покриває виробничих затрат.

Дефіцит м'яса, зокрема яловичини, відповідно й підвищений попит, однак, не спонукає виробників до відгодівлі ВРХ спеціалізованих м'ясних порід. Кажуть, не вигідно. Закупівельна ціна на “племінне” м'ясо не відрізняється від ціни на “безпорідну” яловичину, і не покриває виробничих затрат.

Дочірнє підприємство “Аграрна фірма “Тисмениця” ВАТ “Івано-Франківський м’ясокомбінат” засновано 7 липня 2003 року. Під сільськогосподарські угіддя орендують 1304 га, з яких рілля становить 97,2, сінокоси та пасовища — 2,8 відсотка.
Крім вирощування зернових і зернофуражних культур та кормовиробництва, тут займаються племінним м’ясним скотарством, племінним свинарством та виробництвом яловичини.
Сільгосппідприємство виробляє в середньому близько 300 тонн зернових та реалізує в живій масі 4733 тонни худоби всіх видів, у тому числі 4687 тонн великої рогатої худоби. Чисельність ВРХ на кінець 2007 р. проти попереднього року збільшилася на 947 голів, або в 2,3 раза. Зокрема, м’ясних корів побільшало на 20 голів, або 9%, а якщо порівнювати з 2005 р., — на 48 голів, або на 24 відсотки.
Суттєво зросли середньодобові прирости живої маси молодняку ВРХ на дорощуванні та відгодівлі, які в 2007 р. становили 585 г, або на 178 г (44%) більше, ніж 2005 року. За період 2005–2007 рр. реалізація ВРХ на забій у живій масі в середньому становила 4,7 тис. т, а в 2007 році — 5,5 тис. т. Підвищилася й економічна ефективність виробництва, яка в середньому за 2005–2007 рр. становила 21,8%, а в 2007 р. — 25,1 відсотка.
Середньорічний прибуток від реалізації ВРХ в живій масі за 2005–2007 рр. становить понад 8 млн гривень. Нині без власної кормової бази утримувати худобу неможливо, тому частка кормових культур у структурі посівних площ становить 76%. Сіють переважно багаторічні трави — 43%, кукурудзу на силос і зелений корм — 29,5 та однорічні трави — 27,5%. У середньому одержують 35–38 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур.
ВРХ утримують на чотирьох фермах: у с. Довгий Войнилів Калуського р-ну — племінна м’ясна худоба, в т. ч. 128 корів абердин-ангуської породи (племзавод); у с. Підлісся Тисменицького р-ну — теж племінна м’ясна худоба, в тому числі 120 корів симентальської м’ясної породи (племрепродуктор); у с. Долина Тлумацького р-ну доглядають близько 460 голів відгодівельного поголів’я неплемінної ВРХ та в с. Тисмениця Тисменицького р-ну — майже 300 голів відгодівельного поголів’я.
Комплектують відгодівельне поголів’я ВРХ переважно за рахунок закупівлі молодняку в господарствах населення (98%) та сільгосппідприємствах (2%).
На двох племінних фермах ВРХ дотримуються такої технології вирощування й відгодівлі м’ясної худоби. Отелюються сухостійні корови в окремих клітках корівника, де телят вирощують підсисним методом до семимісячного віку. В сім місяців телят відлучають від корів і формують окремо групи ремонтних теличок та бугайців, яких вирощують і відгодовують до здавальних кондицій (400 кг). Ремонтні телички й бугайці власного відтворення вирощують на племінних фермах.
Основну масу відгодівельного поголівя молодняку ВРХ, яку закуповують у населення, відгодовують на інших двох фермах. Помічено, що перехід від індивідуального утримання та годівлі до групового дещо впливає на рівень продуктивності, а іноді призводить навіть до тимчасових втрат живої маси.
На трьох фермах ВРХ соковиті корми завозять у приміщення кормороздавачем КТУ-10, а на четвертій (с. Довгий Войнилів) — гужовим транспортом. Грубі та концентровані корми доправляють в основному гужовим транспортом.
Гній із приміщень видаляють транспортерами ТСН-3Б. Напувають тварин із загальних металевих жолобів, розміщених над годівницями.
М’ясну худобу на двох племінних фермах (племзавод і племрепродуктор) утримують цілорічно безприв’язно на глибокій підстилці в приміщеннях, а влітку — в таборах на випасі. Навантаження на одного оператора (доглядача) з обслуговування молодняку ВРХ становить 70–100 голів.
Підвищенню ефективного ведення м’ясного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота. Згідно з наказом Мінагрополітики України та УААН ДП “Аграрна фірма “Тисмениця” ВАТ “Івано-Франківський м’ясокомбінат” має статус племзаводу з розведення ВРХ абердин-ангуської породи та племрепродуктора ВРХ симентальської м’ясної породи. За даними матеріалів бонітування худоби в 2007 р., з усього маточного поголівя (207 голів) до чистопородних зараховано 198 голів (96%) та до ІІІ покоління — 9 голів (4%) абердин-ангуської м’ясної породи; за класністю — 154 голови (74%) до класів еліта-рекорд та еліта; у симентальської м’ясної породи пробонітовано 210 голів, із них до чистопородних і ІV покоління зараховано 142 голови (68%) та до ІІІ покоління — 68 (32%), за класністю — 72% до еліта-рекорд та еліта.
Нині на фермі-племзаводі в с. Довгий Войнилів утримують усього 245 голів абердин-ангуської м’ясної породи, в т. ч. 128 голів корів, та на фермі-племрепродукторі у с. Підлісся — 252 голови симентальської м’ясної породи, в тому числі 120 корів.
Невелика чисельність стада спеціалізованої м'ясної худоби пояснюється тим, що затрати на її утримання не покриваються через невисокі закупівельні ціни на м'ясо.
За останні три (2005–2007) роки господарство щорічно реалізує на забій та інші цілі в середньому 12,6 тис. голів ВРХ. Середня жива маса однієї голови на час реалізації на м’ясо сягає 380 кг. Щорічно підприємство реалізує на переробні підприємства важковагову худобу, за що отримує з бюджету доплату.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук,
В. Ліщинський,
директор ДП АФ “Тисмениця”
М. Геймор,
учений зоотехнік

Інтерв'ю
Олексій Сергієнко
«Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи». Цим відомим висловом французького правника, письменника і політичного мислителя Шарля Луї Монтеск’є можна описати діяльність українського експерта з агротехнологічних питань консалтингової... Подробнее
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0