Спецможливості
Технології

Півден­на і єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ки: хто не­без­печніший?

03.10.2011
1668
Півден­на і єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ки:  хто не­без­печніший? фото, ілюстрація

Наскільки бавовникові совки небезпечні для українських ланів? Звісно, для вітчизняних аграріїв є проблеми й актуальніші, але якщо вчасно не виявити потенційну небезпеку, можна потім пошкодувати.

Наскільки бавовникові совки небезпечні для українських ланів? Звісно, для вітчизняних аграріїв є проблеми й актуальніші, але якщо вчасно не виявити потенційну небезпеку, можна потім пошкодувати.

А. Фокін,
канд. біол. на­ук

Півден­на сов­ка - Spodoptera eridania Cramer
Півден­на сов­ка - Spodoptera eridania - як для Ук­раїни, так і для всьо­го Ста­ро­го Світу є об'єктом зовнішньо­го ка­ран­ти­ну. Вид по­ши­ре­ний у Південній Аме­риці - у Бра­зилії, Чи­лі, Ек­ва­дорі, Пе­ру; Па­ра­гваї на Га­ла­па­гось­ких ос­т­ро­вах; у Цен­т­ральній Аме­риці та країнах Ка­рибсь­ко­го ба­сей­ну - Кубі, Домініканській Ре­с­пуб­ліці, Гре­наді, Гва­де­лупі, Гон­ду­расі, Мар­тиніці, Ніка­ра­гуа, Пу­ер­то-Ріко, Трині­да­ді й То­ба­го; в Північній Аме­риці - США (шта­ти Фло­ри­да, Північна та по­ча­с­ти Півден­на Ка­роліна, Те­хас, Ва­шинг­тон).
Вра­хо­ву­ю­чи, що півден­на сов­ка є по­лі­фа­гом, не­с­клад­но уя­ви­ти ту за­гро­зу, яку во­на яв­ляє для Єв­ро­пи, Азії та Аф­ри­ки. Од­нак, наскільки ця за­гро­за є мас­штаб­ною та на­уко­во об­грун­то­ва­ною? Мо­де­лю­ван­ня мож­­ли­во­го по­ши­рен­ня півден­ної сов­ки в світі на­оч­но по­ка­зує "пер­спек­ти­ви" шкідни­ка.

Аналіз мож­ли­во­го по­ши­рен­ня в Ук­раїні
Ана­ло­гом півден­ної сов­ки в Ук­раїні за шкідливістю знач­ною мірою мо­же ви­с­ту­пи­ти луч­ний ме­те­лик. Обид­ва ви­ди є поліфа­га­ми, жив­лять­ся знач­ним спе­к­т­ром куль­тур­них рос­лин і втра­ти за­вда­ють на стадії гу­се­ниці. Для акліма­ти­зації півден­ної сов­ки у нас ви­т­ри­му­ють­ся перші дві умо­ви "тріади Іжевсь­ко­го". От­же, це у су­куп­ності дає підста­ви до вне­сен­ня шкідни­ка до спи­с­ку А-1 ка­ран­тин­них об'єктів, відсутніх на те­ри­торії краї­ни, тоб­то тих видів, яким при­діле­но пер­шо­чер­го­ву ува­гу ка­ран­тин­ної служ­би для за­побіган­ня їхній по­яві на на­ших те­ре­нах.
По­при свою на­зву і півден­но­а­ме­ри­кансь­ке по­хо­д­жен­ня, півден­на сов­ка - ко­ма­ха до­волі хо­ло­достійка. У Півден­но-Східній Азії є регіони, при­датні для її акліма­ти­зації, в яких тем­пе­ра­ту­ра взим­ку опу­с­кається до -12,9°С. Це на­во­дить на дум­ку, що шкідник мо­же успішно існу­ва­ти на значній те­ри­торії Ук­раїни, при­найм­ні в південній ча­с­тині зо­н Лісо­сте­пу та Сте­пу і, бе­зу­мов­но, на Кримсь­ко­му півос­трові. Од­нак на­справді це не зовсім так. По­бу­до­ва­на на­ми мо­дель свідчить, що в Ук­раїні є зо­ни ли­ше низь­кої при­дат­ності для ак­лі­ма­ти­зації цьо­го ка­ран­тин­но­го об'єк­та. Але й во­ни є до­волі ло­калізо­ва­ни­ми й існу­ють ли­ше на чор­но­морсь­ко­му уз­бе­режжі північно-західно­го Кри­му (Тар­хан­кутсь­кий пів­ост­рів), на півдні Хер­сонсь­кої об­ласті та у західній ча­с­тині Одесь­кої - на кор­доні з Ру­мунією (Придніпровсь­ка ни­зови­на). Північна ме­жа мож­ли­во­го аре­а­лу пів­ден­­ної сов­ки в Ук­раї­ні не пе­ре­ти­нає 48° півн. ш., а пів­ден­на про­хо­дить при­близ­но по 45° півн. ш. Мож­ли­вий же аре­ал на за­ході Оде­щи­ни у східно­му на­прям­ку об­ме­жується 29° східної довжини.
Ха­рак­те­ри­с­ти­ка кліма­ту мож­ли­вої зо­ни по­ши­рен­ня півден­ної сов­ки в Кри­му та на Хер­сон­щині свідчить, що се­ред­ня річна тем­пе­ра­ту­ра в її ме­жах на уз­бе­режжі ко­ли­вається від 10,6 до 11,5°С, а в центрі зо­ни - від 9,9 до 11,3°С. Мак­си­ма­льні тем­пе­ра­ту­ри на уз­бе­режжі не пе­ре­ви­щу­ють 28,8°С, мінімальні - не опу­с­ка­ють­ся ниж­че -4,5°С, а в центрі - пере­бу­вають у ме­жах 27,8...29°С та -6(-3,1)°С відповідно.
Тем­пе­ра­ту­ри на північній межі мож­ли­вої зо­ни акліма­ти­зації ста­нов­­лять: мінімаль­на за хо­лод­ний період - -6,4°С, мак­си­маль­на за теп­лий - 28,9°С. На східній межі зо­ни ці по­каз­ни­ки де­що інші: -3,1°С та 28,8°С, відповідно. Крім то­го, на східній ча­с­тині мож­ли­во­го аре­а­лу спо­с­терігається до­волі знач­ний "хвіст", се­ред­нь­орічна тем­пе­ра­ту­ра в яко­му ста­но­вить 11,0...11,6°С, міні­маль­на - -2(-3,4)°С, а мак­си­маль­на - 28,6...28,8°С.
За Одесь­кою об­ла­с­тю мож­ли­вий аре­ал ха­рак­те­ри­зується та­ки­ми тем­пе­ра­тур­ни­ми по­каз­ни­ка­ми: в центрі зо­ни - се­ред­ня річна тем­пе­ра­ту­ра ко­ли­вається в ме­жах 10,5...11,1°С, мак­­си­маль­на за теп­лий період пе­ре­бу­ває в інтер­валі 27,6...28,3°С, а мі­ні­маль­на за хо­лод­ний - -5,2(-4,8)°С; по краю зо­ни - 10,3...11,2, 27,4...28,3 та -5,5(-4,6)°С від­по­від­но.
У ціло­му ж не­знач­на при­датність те­ри­торії на­шої країни для акліма­ти­зації півден­ної сов­ки по­яс­нюється не стільки тем­пе­ра­тур­ни­ми по­каз­ни­ка­ми, скільки поєднан­ням їх із во­логістю повітря. Ад­же, по­гля­нув­ши на кар­ти, ми ба­чи­мо, що про­гно­зо­ва­ний аре­ал шкідни­ка здебіль­шо­го прив'яза­ний до при­морсь­ких райо­­нів, ба­сейнів ве­ли­ких річок або зай­має ни­зови­ни.
От­же, вис­нов­ки: на те­ри­торії Ук­раїни кліма­тич­них зон, що є по­вни­ми ана­ло­га­ми кліма­тич­них зон у ме­жах зви­чай­но­го існу­ван­ня шкідни­ка, не­має. Ма­ють місце ло­каліте­ти ни­зь­кої при­дат­ності для існу­ван­ня ка­ран­тин­но­го об'єкта в Кри­му, Одесь­кій та Хер­сонській об­ла­с­тях.
Пунк­та­ми про­ник­нен­ня півден­ної сов­­ки на те­ри­торію Ук­раїни мо­жуть бу­ти пор­ти Ска­довськ, Євпа­торія та Ізмаїл, а та­кож при­кор­донні з Ру­мунією те­ри­торії ба­сей­ну Ду­наю по­бли­зу йо­го дель­ти.

Єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ка - Spodoptera littoralis Boisd
Єги­петсь­ка ба­вов­ни­ко­ва сов­ка - Spodoptera littoralis Boisd - на­ле­жить до най­не­без­печніших об'єктів зов­ніш­ньо­го ка­ран­ти­ну, оскільки по­шко­д­жує 87 видів рос­лин, зо­к­ре­ма: ба­вов­ник, ку­ку­руд­зу, кар­топ­лю, рис, сою, прак­тич­но всі ово­чеві, а у за­хи­ще­но­му грунті, крім овочів, ще й квіткові куль­ту­ри. Шкідник уже тепер ду­же по­ши­рив­ся в світі, зай­няв­­ши всю те­ри­торію Аф­ри­ки (за ви­нят­ком пу­с­тель­них рай­онів), країни Азії (Іран, Ірак, Са­удівську Аравію, Турк­менистан, Кир­гиз­стан, Ка­зах­стан, Аф­ганістан, Па­ки­с­тан, Індію, В'єтнам, Японію, Індо­не­зію), Ав­ст­ралію та Но­ву Зе­ландію, краї­ни обох аме­ри­кансь­ких кон­ти­нентів (Бра­зилію, Пе­ру, Ар­ген­ти­ну, Ко­лум­бію, Ве­не­су­е­лу, Болівію, Ек­ва­дор, Уруг­вай, Чилі, Мек­си­ку, США, пів­день Ка­на­ди), країни півден­ної Єв­ро­пи (Італію, пів­день Іспанії і Фран­ції, Грецію то­що).

Аналіз мож­ли­во­го по­ши­рен­ня в Ук­раїні
В Ук­раїні "пер­спек­ти­ви" мож­ли­во­го по­ши­рен­ня єги­петсь­кої ба­вов­ни­ко­вої сов­ки роз­поділя­ють­ся так: зон ви­ключ­ної і ду­же ви­со­кої при­дат­ності не­має.
Ви­со­ка при­датність те­ри­торій - у За­кар­патській, на півдні Одесь­кої (за 46° півн. ш. и 29° с. д.) і більшої ча­с­ти­ни Хер­­сонсь­кої об­ла­с­тей (пів­нічний кор­дон про­хо­дить при­близ­но по 47° півн. ш.), пів­нічної ча­с­ти­ни Кримсь­ко­го півос­тро­ва, а та­кож на півден­них кор­до­нах Він­ниць­кої і Чернівець­кої об­ла­с­тей (при­близ­но по 48° півн. ш.).
Се­редній ступінь при­дат­ності ха­рак­тер­ний для більшої ча­с­ти­ни Іва­но-Франківської, Одесь­кої, Дніпро­пе­т­ров­сь­кої, Ми­ко­лаївської та Сум­сь­­­кої об­ла­с­тей. Повністю в цю зо­ну по­трап­ля­ють Хмель­ниць­ка, Тер­но­пільська, Во­линсь­ка, Рів­нен­сь­ка, Жи­­то­мирсь­ка, Київська, Чер­кась­ка, Кіро­во­градсь­ка, Пол­тавсь­ка та Чер­нігівська об­ласті. Східний кор­дон зо­ни се­ред­нь­о­го сту­пе­ня при­дат­ності про­хо­дить по 35° східної дов­готи.
Низь­кий ступінь при­дат­ності для акліма­ти­зації шкідни­ка про­гно­зують у східних рай­о­нах За­порізь­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ла­с­тей, півден­но-західних - Ми­ко­лаївської об­ласті та півден­них рай­о­нах Одесь­кої, що ме­жу­ють із Чор­ним мо­рем. Нею ж ха­рак­те­ри­зу­ють­ся і гірські рай­о­ни (Крим, ча­с­ти­на За­кар­патсь­кої, Іва­но-Франківської і Черні­вець­­кої об­ла­с­тей), що дає змо­гу зро­би­ти при­пу­щен­ня що­до "об­ме­жу­валь­ної" ролі гірських ма­сивів у по­ши­ренні єги­петсь­кої ба­вов­ни­ко­вої сов­ки (особ­ли­во у За­кар­патті), як це спо­с­теріга­ло­ся що­до за­хідно­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка та аме­ри­кансь­ко­го бі­ло­го ме­те­ли­ка. По­тра­пи­ти ж з єв­ро­пейсь­ких зон ду­же ви­со­кої при­дат­ності на те­ри­торію Ук­раїни шкідник мо­же (зви­чай­но, крім ви­пад­ко­вих за­ве­зень) в обхід Кар­патсь­ких гір: че­рез Ру­мунію, Бол­гарію та Мол­до­ву.
От­же, мож­на зро­би­ти вис­но­вок про при­датність для існу­ван­ня єги­петсь­кої ба­вов­ни­ко­вої сов­ки, тією чи іншою мі­рою, прак­тич­но всієї те­ри­торії Ук­раїни, а відтак - мож­ли­вість акліма­ти­зації ви­ду в країні (особ­ли­во у півден­них рай­о­нах) у разі йо­го за­не­сен­ня цілком імовірна.
Щодо роз­г­ля­ну­тих у статті шкід­ників відсутні за­реєстро­вані інсек­ти­ци­ди. Од­нак у таблиці ми по­дає­мо орієнтов­ний пе­релік діючих ре­чо­вин інсек­ти­цид­ної дії, пре­па­ра­ти на ос­нові яких мо­жуть бу­ти за­реєстро­вані в Ук­раїні що­до ка­ран­тин­них видів со­вок у май­бут­нь­о­му.

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0