Спецможливості
Агрохімія

Піренофороз — загроза посівам пшениці

28.02.2022
13212
Піренофороз — загроза посівам пшениці фото, ілюстрація

Піренофороз, або жовта плямистість, серед листкових хвороб пшениці зайняла провідне місце порівняно недавно. Вона стала однією зі шкідливих і прогресуючих хвороб у зонах вирощування цієї культури в Канаді, США, Південній Африці, Індії, Австралії, країнах Західної Європи, Росії.

 

 

 

 

 

 

В Україні піренофороз уперше проявився 1996 року в степовій зоні, але виявляли хворобу спочатку значно рідше порівняно з септоріозною плямистістю. Так, 2007 року було відмічено локальне ураження цим збудником окремих сортів пшениці в Одеській області. Хвороба може уражувати пшеницю та деякі дикорослі злаки. Донедавна піренофороз був найшкідливіший у південних регіонах України, але через зміни клімату та підвищення температурного режиму жовта плямистість наразі набуває поширення і в інших регіонах вирощування пшениці, зокрема в зоні Лісостепу.

Збудники захворювання — гриб Pyrenophora tritici-repentis (сумчаста стадія), а також Helmintosporium triticirepentis або Drechslera tritici-repentis Died. (конідіальна стадія), який відноситься до аскоміцетів — сумчастих грибів. Ураження збудником відзначали на сортах як м’якої, так і твердої пшениці.

Жовта плямистість, окрім пшениці, уражує понад 60 видів злаків. На житі та ячмені її прояв відзначають рідко, а овес практично стійкий проти збудника цього гриба. Хвороба поширена, однак її діагностика пов’язана з деякими труднощами, бо симптоми піренофорозу нагадують нетиповий септоріоз.

Піренофороз проявляється з обох сторін листкової пластини у вигляді хлоротичних, жовто-коричневих, темно-коричневих плям округлої форми різної величини. На листках стійких сортів утворюються плями невеликих розмірів, до 0,5 мм, а сприйнятливих — від 0,6 до 3 мм. У центрі плями зазвичай виділяється темна некротична зона, а навколо плям — широка хлоротична облямівка, внаслідок чого уражене листя характеризується строкатістю.

На відміну від септоріозу, на плямах не утворюються пікніди, але на засохлих уражених ділянках листя можливе утворення оливково-бурого нальоту спороношення (конідій гриба). Уражене листя передчасно в’яне, починаючи з верхівки, на колоскових лусочках за сприятливих погодних умов можуть утворюватись штрихи або витягнуті плями розміром 24х12 мм. Окрім листя, за сприятливих погодних умов збудником можуть уражуватися стебло, колоскові лусочки, на яких утворюються сірувато-коричневі або темно-бурі смуги з хлоротичними облямівками. Значно рідше симптоми збудника проявляються на зерні у вигляді побуріння в зоні зародка.

На чутливих до хвороби сортах пшениці плями досягають більшого розміру та мають форму еліпса і світло-коричневе забарвлення, іноді набувають ромбоподібної або овально-видовженої форми, зазвичай облямовані зоною хлорозуПочаткове ураження аскоспорами збудника гриба проявляється у вигляді світло-коричневих округлих плям на листках нижнього ярусу, які розташовані близько до поверхні ґрунту. Ці симптоми відмічають у квітні-травні на пшениці озимій у вигляді округлих світло-коричневих плям діаметром до 3 мм із темно-коричневою крапкою по центру. Зараження перебігає успішно за наявності періоду підвищеної вологості протягом 6–48 годин. Симптоми хвороби проявляються через 5–7 діб після зараження та різняться залежно від стадії розвитку рослини та стійкості сорту.

На чутливих до хвороби сортах пшениці плями досягають більшого розміру та мають форму еліпса і світло-коричневе забарвлення, іноді набувають ромбоподібної або овально-видовженої форми, зазвичай облямовані зоною хлорозу.

На листках рослин, що мають стійкість проти хвороби, плями майже не розростаються або залишаються без змін, особливо на прапорцевому листку. На різних сортах пшениці симптоми можуть варіювати: зона хлорозу може бути великою або її взагалі може не бути. Наявність у центрі плями темно-коричневої точки надає їй схожості з оком. У процесі розростання плями зливаються. Конідії слугують джерелом вторинної інфекції. Вони переносяться вітром приблизно на 75 м. Передача інфекції насінням малоймовірна, але можлива. Інфекція рослин пшениці часто має змішаний характер: на листі відмічають плями септоріозу та піренофорозу.

Протягом вегетації піренофороз поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Зимує гриб на пожнивних рештках, насінні. На листках і стеблах, які залишилися після зими, утворюється сумчаста стадія збудника в чорних псевдотеціях. Сумкоспори, що утворилися в псевдотеціях, можуть заражувати рослини навесні і є додатковим джерелом інфекції. Навесні, в період випадання дощів, аскоспори під тиском виштовхуються з плодового тіла і є першим інокулюмом для зараження рослин пшениці. В період вегетації пшениці на листковій поверхні через продихи або між клітинами епідермісу з’являються одноклітинні конідієносці з конідіями, які і є вторинним інокулюмом. Поширенню збудника хвороби сприяє висока вологість.

Поширенню збудника хвороби сприяє висока вологістьДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ — рослинні рештки, ґрунт, насіння. Патоген зберігається на рослинних рештках більше двох років і з повітряними потоками може переноситись на великі відстані. Зараження відбувається сумкоспорами, конідіями, які поширюються за допомогою вітру, дощу, комах. Оптимальні умови для розвитку хвороби, що сприяють зараженю рослин, — підвищені показники вологості та температури повітря, часті дощі й вітряна погода. Зокрема, сприятливою для розвитку хвороби є температура повітря від 5 до 28–30°С, а оптимальною — 21–23°С, особливо у

весняний період і протягом вегетації рослин. Для поширення інфекції посівом необхідний теплий і сухий вітер, котрий піднімає спори на висоту 3–5 м і переносить їх на нові рослини. Характерною специфікою збудника є довготривале горизонтальне поширення на посівах протягом вегетаційного періоду.

Тож, як уже зазначалося, тепла, волога та вітряна погода сприяє розвиткові хвороби, а довгий посушливий період, навпаки — призупиняє її розвиток. Розвитку хвороби сприяє тривалість зволоження в разі зараження стійких сортів — протягом 24–48 годин, середньостійких — 14–18, а сприйнятливих — 12. Це важливо знати для вчасного вжиття лікувальних заходів.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ

Для ефективного захисту пшениці озимої та ярої від збудника піренофорозу слід постійно проводити фітосанітарний моніторинг посівів для виявлення збудника у період можливого першого прояву хвороби і для спостереження за її розвитком, що є важливим прийомом своєчасного виявлення захворювання й подальшого ефективного контролю інфекції та боротьби з нею. Потрібно створювати та висівати у виробництві сорти з підвищеною стійкістю проти захворювання, ретельно знищувати та заорювати пожнивні рештки, дотримуватись сівозміни й обробляти посіви дозволеними до застосування фунгіцидами. З урахуванням агресивності піренофорозу, який активно поширюється в посівах пшениці озимої, під час вибору ЗЗР перевагу слід надати препаратам із двома-трьома діючими речовинами, а саме:

Солігор 425 ЕС, КЕ — 0,7–0,9 л/га;

Віртуоз, КЕ — 0,4–0,5 л/га;

Бампер Супер, КЕ — 0,8–1,2 л/га;

Аканто Плюс 28, КС — 0,5–0,75 л/га;

Ікарус 250, ВЕ — 1,0 л/га;

Імпакт К, КС — 0,6–0,8 л/га;

Імпакт Т, КС — 1,0 л/га;

Імпера Голд, КЕ — 0,8–1,2 л/га

тощо.

 

О. Демидов, д-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН

Т. Муха, наук. співробітник

О. Гуменюк, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії озимої пшениці

Л. Мурашко, наук. співробітник,

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

Журнал «Пропозиція», №12, 2020 р.

Інтерв'ю
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее
Михайло Філатов та Ірина Леженіна
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їхнього проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Ми розпитали вчених Державного... Подробнее

1
0