Спецможливості
Новини

Підвищення кваліфікації аграрних журналістів

01.10.2008
779
Підвищення кваліфікації аграрних журналістів фото, ілюстрація

З 13 по 15 травня цього року в корпорації “Агро-Союз” відбулася, як тепер люблять казати, знакова подія — Перший український майстер-клас (the workshop — англійською) для вітчизняних аграрних журналістів.

Сергій Прокаєв знайомить журналістів
із топ-менеджерами “Агро-Союзу”

З 13 по 15 травня цього року в корпорації “Агро-Союз” відбулася, як тепер люблять казати, знакова подія — Перший український майстер-клас (the workshop — англійською) для вітчизняних аграрних журналістів.

Потреба проведення такого заходу назріла вже давно або навіть давно й перезріла. Почнемо з того, що жодний вищий навчальний заклад не готує аграрних журналістів. У найкращому разі в аграрну журналістику йдуть випускники факультетів журналістики університетів. Вони чудово розуміються на журналістських технологіях (як взяти інтерв’ю, як підготувати репортаж тощо), але не обізнані із сільським господарством.
Другий шлях в аграрну журналістику — перекваліфікація фахівця (агронома, ветеринара тощо) у журналіста. Позитивним тут є знання предмету, а от недоліком — брак журналістської майстерності.
Третій шлях — прихід в аграрну журналістику людей, які до сільського господарства або журналістики взагалі не причетні, але, як то кажуть, життя змусило.
І все ж не можна недооцінювати впливу низької кваліфікації деяких аграрних журналістів на аграрний бізнес, політиків, споживачів. Брак знань (як технологічних, так і економічних), погане розуміння останніх тенденцій тощо можуть навіть спричинити несвідоме перекручування інформації. Як приклад наведу таке. Якось до мене звернувся колега з проханням проконсультувати його з питань генетично модифікованих рослин. Цікавився він і стерильністю генетично модифікованих рослин. Я намагався пояснити, що ГМО в цьому плані нічим не різняться з іншими організмами, просто була спроба компанії “Монсанто” запобігти неконтрольованому та незаконному поширенню генетично модифікованих культур, вбудувавши в геном рослини так званий ген-термінатор. Ну й що з того: все одно мій колега в своїй статті написав, що ГМО не дають потомства. Газету друкують тиражем у кілька сотень тисяч примірників.
Або ось такий приклад. На одній із прес-конференцій, яку влаштував віце-президент УААН Микола Безуглий, запитання журналістів, що висвітлюють аграрні питання, були такі примітивні, що віце-президент УААН закликав журналістів не перетворювати прес-конференцію на лікнеп.
Отже, проблема зрозуміла. (До речі, ситуація в аграрній журналістиці за кордоном не набагато краща.) Саме такий стан речей в аграрній журналістиці спонукав щомісячник “Пропозиція” звернутися до керівництва “Агро-Союзу” з проханням-пропозицією провести на його базі семінар з підвищення рівня кваліфікації вітчизняних аграрних журналістів.
Чому до корпорації “Агро-Союз”? Бо менеджери “Агро-Союзу” об’їздили весь світ у пошуках найкращих технологій, методів логістики й менеджменту і впровадили в себе все найкраще. Тож можна не витрачатися на подорожі навколо світу в пошуках “дітей капітана Гранта”, а одразу їхати в “Агро-Союз” і все побачити на власні очі (а під час семінарів навіть почути на власні вуха).
Так от, корпорація “Агро-Союз” сама має величезний негативний досвід співпраці з вітчизняними аграрними журналістами через їхнє, так би мовити, невігластво. Але до честі керівництва корпорації, треба сказати, воно зрозуміло важливість такого заходу й прихильно поставилося до пропозиції. Протягом півроку фахівці “Агро-Союзу” готували спеціальну програму для аграрних журналістів з усіх нагальних питань аграрного бізнесу.
А тепер власне про семінар. На семінар приїхало понад 20 журналістів з різних областей України. Перед ними виступали топ-менеджери “Агро-Союзу”, і журналісти могли поставити будь-яке фахове запитання й обов’язково одержували на нього вичерпну відповідь. Самі виступи будувалися за схемою “згори — вниз”. Про те, що в своїй діяльності “Агро-Союз” керується не просто якимись схемами управління, а цілою філософією, розповів директор корпорації Сергій Прокаєв у виступі під назвою “Моделі, тенденції, особливості управління сільгоспвиробництвом (господарювання на землі)”. Ось як в “Агро-Союзі” бачать модель бізнесу.
Тобто головними в аграрному бізнесі є не техніка, технологія і навіть не управління (все це — вторинне), а саме усвідомлення своєї місії на цій Землі і реалізація відповідних заходів для її здійснення. Або, як казав професор Преображенський із “Собачого серця” Михайла Булгакова, “розруха не в країні, а в головах”.
З усвідомлення цієї істини й будується конкретний аграрний бізнес. Спроба будувати бізнес “знизу–вгору”, швидше за все, закінчиться невдачею. Сергій Прокаєв навіть навів такий приклад із досвіду “Агро-Союзу”. На самому початку своєї роботи вони придбали в Європі найкращу сільськогосподарську техніку. За кілька років виявили, що справа зовсім не в техніці, а принаймні на один рівень вище — в технології, і техніку довелося розпродати.

Юрій Михайлов

Далі буде

Інтерв'ю
Сучасна українська фармацевтична промисловість за роки незалежності нашої держави зробила величезний крок уперед. підтвердженням цього є цифри від Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини України. Так, у 2023 році кількість... Подробнее
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0