Спецвозможности
Новости

Перша міжнародна бізнес-конференція «ABC: Ukraine & Partners»: «Денги, денги давай!»

19.07.2013
352
Перша міжнародна бізнес-конференція «ABC: Ukraine & Partners»: «Денги, денги давай!» фото, иллюстрация

Почнемо з офіційного пост-релізу цього заходу.

13–14 червня 2013 р. у Києві відбулася Перша міжнародна бізнес-конференція «ABC: Ukraine & Partners». За два дні роботи в ній взяло участь 3,5 тис. осіб, які представляють понад 1,5 тис. українських та закордонних компаній з 62 країн світу.
Для висвітлення заходу було акредитовано понад 400 журналістів.
У рамках конференції відбулося 16 «панельних дискусій» та круглих столів з найактуальніших проблем розвитку економіки України. В тому числі: підвищення інвестиційної привабливості, забезпечення енергетичної незалежності та стійкості фінансової системи, максимально ефективне використання потенціалу окремих галузей (наприклад, аграрного, транзитного), стимулювання впровадження високих технологій в практику роботи вітчизняного бізнесу, реалізація ключових національних проектів, напрями та пріоритети зовнішньої економічної політики.
В обговоренні цих тем взяли участь 84 спікера, серед яких представники українських урядових структур, зарубіжні гості, вітчизняні та іноземні інвестори.
Було підписано 11 угод, результатом яких стануть серйозні і масштабні позитивні зміни в економіці нашої країни.
«ABC: Ukraine & Partners» — перша щорічна міжнародна бізнес-конференція, організована з ініціативи уряду України. Експерти вважають її проведення свідченням готовності центральної виконавчої влади до конструктивного діалогу з бізнес-спільнотою.
Згідно із задумом ініціаторів Міжнародна бізнес-конференція «ABC: Ukraine & Partners» проводитиметься щороку і стане майданчиком спільного пошуку владою і бізнесом шляхів підвищення глобальної конкурентоспроможності української економіки. Захід має достатній потенціал для того, щоб стати важливим інструментом розвитку міжнародного економічного співробітництва України, ефективного пошуку ділових партнерів, активного залучення іноземних інвестицій в економіку країни, презентації економічного потенціалу України.

Ю. Михайлов
propozitsiya@univest-media.com

Необхідно зробити кілька зауважень. По-перше, щодо підписаних 11 угод. Насправді було підписано лише дві реальні угоди: ліцензійна угода про виробництво трамваїв між «Сіті Транс Груп ЛАЗ» і компанією Alston та контракт на імпорт товарів та послуг китайського походження на суму 300 млн дол. США між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» і Китайською національною корпорацією генеральних підрядів (ССЕС). Решта — це меморандуми та угоди про наміри, тобто документи, які нікого ні до чого не зобов’язують. Справді, смішно було б звітувати, що такий великий захід за участі прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, міністрів закінчився підписанням аж… двох угод. З іншого боку, підписання лише двох угод з представниками 1,5 тис. іноземних і вітчизняних компаній теж про щось свідчить!

Подальше поліпшення
найкращого у світі
інвестиційного клімату
Непогано? Це — щонайменше погано! Повинно бути ліпше кращого!
(Том Шарп. Грандіозний задум)
Починалося все це дійство з «панельної дискусії» (виступів по черзі, оскільки ніхто ні з ким не дискутував) під назвою «Doing business in Ukraine: створення кращого інвестиційного та бізнесового клімату — спільна справа уряду та бізнесу». Якась дивна суміш англійської та української. Для тих, хто не володіє англійською, перекладаю: «Підприємництво в Україні…». Чому не можна було подати назву саме так?
Але це — так, дрібниці, хоча сама назва вже містить явне питання: чому поліпшенням інвестиційного клімату мають займатися підприємці і лише уряд? Хіба це не виняткова справа всіх гілок влади в Україні, включаючи Президента, Верховну Раду, судову та правоохоронну системи?
Хоча… якраз напередодні:
«Група держав Ради Європи проти корупції закликає Україну посилити боротьбу з корупцією серед депутатів Верховної Ради, суддів і прокурорів. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Ради Європи».
(Подробности, 13.06.2013.)
Головною діючою особою першої дискусії був міністр Мінздоху (Міністерства з доходів і зборів) Олександр Клименко:
«Уряд готовий задовольнити очікування інвесторів. У податковій та митній сфері робляться масштабні кроки назустріч бізнес-спільноті, з якою у держави склалися рівноправні партнерські відносини. Значна кількість новацій, запропонованих підприємницькими колами, вже міститься в урядових планах, програмах та законопроектах».
Одразу постає запитання: якщо уряд готовий задовольнити очікування інвесторів, то чому він цього не робить? Чому вся діяльність з поліпшення інвестиційного клімату до цього часу зводилась до урядових планів, програм і законопроектів, а не до реальних постанов Кабміну і прийнятих законів?
Експерт-соціолог, засновник компанії Research&Branding Group Євген Копатько розповів, представляючи результати чергового дослідження Індексу інвестиційної активності в Україні, проведеного RBG у першому кварталі 2013 р. Інвестори, за даними дослідження, очікують від влади активнішої боротьби з корупцією, ліквідації адміністративних перешкод для підприємництва, вдосконалення судової системи.
Голова польсько-української господарської палати Яцек Пєхота навів кілька прикладів того, як вирішували проблеми бізнесу в Польщі:
«У нас у Польщі теж були проблеми. Наприклад, були протести перед запровадженням касових апаратів. Сьогодні це сприймається нормально. В Польщі також існувала проблема з поверненням ПДВ. Але держава, щоб отримати довіру інвесторів, почала кредитуватися в міжнародних фінансових інституціях, а не лізти до карманів підприємців».
Яцек Пєхота наголосив на необхідності боротьби з монополіями. Він також підкреслив, що свого часу великою проблемою для Польщі була тема трансфертного ціноутворення.
Корупція, монополії, офшори. Як із цим бореться українська влада? А ніяк. Після фінансового колапсу на Кіпрі уряд терміново дозволив українським офшорам перебратися звідти до Ірландії.
Ну-ну: бджоли проти меду, корупціонери проти корупції!
А взагалі, щось тут не те. Понад півроку тому Президент Віктор Янукович запевнив найвпливовіших іноземних інвесторів у тому, що:
«Инвестировать в Украину — выгодно и безопасно. В этом глава государства Виктор Янукович пытался убедить мировой бизнес на Всемирном экономическом форуме в Давосе. Кроме официальных встреч с главами государств и руководителями международных финансовых организаций, президент лично переговорил с многими влиятельными инвесторами».
(Daysru.com, 06.11.2012.)
А після цього і прем’єр-міністр Микола Азаров  також підтвердив слова Президента:
«Инвестиционный климат в Украине абсолютно нормальный».
(Газета «Донбасс», 05.02.2013.)
Так що заяви про несприятливий інвестиційний клімат в Україні — це підступи її ворогів!

Годувальник, нагодуй
спочатку себе!
Другим заходом (для нас — найважливішим) у рамках бізнес-конференції стала «панельна дискусія» на тему: «Інвестиції в аграрну галузь України. Нагодуємо світ разом!»
«Цвяхом» програми був, безумовно, перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов. Починаючи дискусію, він підкреслив, що Україна посідає місце в п’ятірці світових експортерів зерна, займає десяту позицію за обсягами виробництва сталі, є одним зі світових лідерів за кількістю програмістів.
Відволічемось на хвильку від аграрних питань і погляньмо на ті «потьомкінські села» ІТ-технологій. Перший віце-президент інноваційного парку BIONIC Hill Віктор Галасюк під час круглого столу «Інновації в сфері високих технологій: умови діяльності та можливості для бізнесу» розставив все по своїх місцях:
«Сьогодні високотехнологічна економіка України знаходиться в зародковому стані, а країна щороку втрачає сотні мільйонів доларів ВВП у результаті від’їзду висококваліфікованих фахівців на роботу за кордон. Щороку з країни виїжджає 5–6 тис. IT-інженерів. Якщо це монетизувати, то отримаємо мінус 300 млн дол. ВВП. Адже продуктивність праці навіть за аутсорсингової моделі становить близько 50 000 дол. у рік на співробітника, а за продуктової моделі і взагалі 120–150 тис. дол.».
Та й що робити в Україні тим програмістам: хіба в Україні є високотехнологічні виробництва (окрім, можливо, ракетно-космічного комплексу, та й той перебуває на межі існування)?
А тепер про аграрний сектор. Сергій Арбузов:
«На сьогодні вітчизняний агропромисловий комплекс — це головна галузь, яка дає змогу отримати суттєву експортну виручку. Так, кожна 4-та гривня від експорту вітчизняної продукції надійшла саме від продажу за кордон вітчизняної сільгосппродукції.
Темпи зростання капітальних інвестицій за останні 7 років у сільське господарство України становили 191%. Для прикладу, лише протягом минулого року залучення інвестицій у вітчизняний АПК збільшилось на 5,3%. Для цього протягом останніх років владі вдалося покращити інвестиційний клімат в аграрному секторі. Тому уряд і надалі працюватиме над зростанням інвестування у вітчизняний АПК».
Ха, тут владі вдалося покращити й без цього ідеальний інвестиційний клімат.
Зростання частки надходжень від експорту сільгосппродукції вже до 25% свідчить, що Україна впевнено та неухильно перетворюється на державу із сировинною орієнтацією економіки.
Після виголошення кількох банальностей Сергій Арбузов побіг ще більше покращувати інвестиційний клімат, а його місце «цвяха програми» зайняв міністр Микола Присяжнюк, котрий гідно впорався з виказаною високою довірою:
«Для забезпечення сталого партнерства держави та суб’єктів на ринку зерна Міністерство аграрної політики та продовольства України і зерноторгові компанії керуються Меморандумом про взаєморозуміння. Його буде продовжено на наступний маркетинговий період. І наразі ми вже підписали рамковий Меморандум на 2013/14 МР. Там зазначено, що наприкінці вересня ми обгрунтуємо обсяг експорту зернових. Думаю, що обсяги будуть більшими, ніж тогорічні.
Така форма співпраці влади та зернового бізнесу довела свою ефективність у довгостроковій перспективі: вона допомагає врегулювати ринок зернових як із позицій продовольчої безпеки держави, так і відповідно до вимог Світової організації торгівлі».
На початку я вже згадував про укладання контракту на імпорт товарів та послуг китайського походження на суму 300 млн дол. США між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» і Китайською національною корпорацією генеральних підрядів (ССЕС). Так от, цей контракт є часткою угоди про залучення китайського кредиту в розмірі 3 млрд дол. щороку для реалізації проектів у сільському господарстві: закупівлі в Китаї засобів захисту рослин, насіння, сільськогосподарських машин і обладнання, будівництва в Україні заводу з виробництва ЗЗР та органіко-мінеральних добрив тощо. А розраховуватись за цей кредит Україна буде кукурудзою, ріпаком, пшеницею, ячменем, соєю. Зрозуміло, що через «Державну продовольчо-зернову корпорацію України». Наприклад, ДПЗКУ вже отримала кредит у розмірі 1,5 млрд дол. США на закупівлю 2 млн т зерна за форвардом і ще 2 млн т зерна на споті. Аж тут виявляється, що «Державна продовольчо-зернова корпорація України», можливо, вже і не є державною: принаймні народний депутат Олександра Кужель під час «години уряду» запитала Миколу Присяжнюка, як сталося, що державна корпорація зареєстрована на Кіпрі? (Цензор.НЕТ, 19.04.2013 р.) Микола Присяжнюк ухилився від відповіді.
Так от, що буде, якщо ДПЗКУ не зможе закупити необхідні обсяги зерна у виробників і зернотрейдерів? Відповідь: як казав «хрещений батько» Віто Корлеоне, «…ми їм зробимо пропозицію, від якої вони не зможуть відмовитися». Або, як казав відомий американський гангстер Аль Капоне: «За допомогою доброго слова та пістолета можна досягти набагато більшого, ніж за допомогою лише доброго слова». Меморандум із зернотрейдерами на 2013/14 маркетинговий рік вже підписано: крок вліво, крок управо — спроба втечі!
Ще одна «цікава» пропозиція від міністра:
«Інвесторів у вітчизняний АПК може побільшати. Для цього необхідно спростити системи відведення земельних ділянок для інвестиційних проектів та запровадити довгострокову оренду земель сільгосппризначення».
От мені цікаво, яким чином уряд планує запроваджувати довгострокову оренду земель сільгосппризначення, якщо угоди оренди є приватною справою орендодавця та орендаря?
Ну й ще мою увагу привернули виступи двох бізнесменів: власника агрохолдингу UkrLandFarming Олега Бахматюка та генерального директора агрохолдингу «Нібулон» Олексія Вадатурського. Ось позиція Олега Бахматюка:
«Україна досить легко може залучити 10–15 млрд дол., зробивши якірними інвесторами Китай, Саудівську Аравії, Японію, США. Це реально зробити протягом 2–3 років. Ці плани спокійно можна впровадити в життя, в першу чергу, за рахунок простих і зрозумілих проектів: це повинні бути порти, елеватори, залізниця, автошляхи. Це повинна бути логістика.
Сьогодні реалізації аграрного успіху країни сприяє цілий ряд факторів. Зокрема, за податковим забезпеченням український агросектор — один із найпривабливіших у світі».
І вже наступного дня надійшла така інформація:
«Крупнейший в Украине и в Евразии аграрный холдинг UkrLandFarming рассматривает возможность покупки части активов работающего в Украине и России агрохолдинга Valinor, такую информацию подтвердил владелец UkrLandFarming Олег Бахматюк. Об этом сообщает “Интерфакс-Украина”».
(Latifundist.com, 15.06.2013.)
Перекладаю для потенційних інвесторів: я буду вкладати гроші в розширення власного бізнесу, а ви — будуйте для мене елеватори, порти, залізниці, логістику. Цікава думка!
Взагалі у мене склалося враження, що Олег Бахматюк не зовсім точно розуміє відмінність між кредитуванням та інвестуванням. Інвестування — це гроші в обмін на частку майна та право на відповідну частку прибутку. Як можна інвестувати в порти, автошляхи, залізницю, якщо в Україні законодавчо не дозволені приватні порти, автошляхи та залізниця?
І зрозуміло, що «за податковим забезпеченням український агросектор — один із найпривабливіших у світі», оскільки в умовах дії фіксованого податку наші агрохолдинги практично не сплачують податок з прибутку, який (тобто прибуток) іноді сягає сотні мільйонів доларів. І міністр Присяжнюк поклявся, що найближчим часом цей «фіксований офшор» для наших багатіїв буде збережено.
Зовсім іншу позицію виклав Олексій Вадатурський. Він не закликав іноземців інвестувати в порти, елеватори, залізницю, автошляхи, а просто розповів, як компанія «Нібулон» сама побудувала найсучасніший зерновий термінал у Миколаєві, придбала суднобудівний завод, на якому будує баржі для транспортування зерна Дніпром, сама будує елеватори в різних регіонах України, сама розбудовує всю необхідну їй логістику, в тому числі планує закупити 200 зерновозів.
Так що, як кажуть в Одесі, «два мира — два Шапиро».
І що найцікавіше, протягом цієї дискусії жодним словом не було згадано технології генетичної модифікації культур, під які західні насіннєві компанії, такі як «Монсанто», «Піонер», «Байєр», «Сингента» готові вкладати в Україну мільярди доларів інвестицій.
Не обійшлося без курйозів. Під час виступу прем’єр-міністра Миколи Азарова на пленарному засіданні: «Шляхи та перспективи ділового партнерства України та світу: пошук та реалізація взаємовигідної стратегії забезпечення сталого розвитку»:
«Выступление премьер-министра Украины Николая Азарова во время Первой международной бизнес-конференции “Украина и партнеры” синхронно переводилось на украинский. Премьер-министр пытался говорить на типичной для него “мове”, однако организаторы, судя по всему, решили подстраховаться и “переводить” речь чиновника на более понятный литературный язык».
(Golos.ua, 14.06.2013.)
Фантазії та бажане — за реальне
Під час бізнес-конференції було місце фантазіям та маніловщині. Наприклад, міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов, виступаючи на конференції «Зовнішньоекономічна діяльність: нові шляхи партнерства бізнесу і влади» повідомив, що:
«Минулий 2012 р. для розвитку зовнішньоекономічної діяльності був досить складним, оскільки вітчизняна зовнішня торгівля розвивалася в умовах несприятливого зовнішнього середовища, для якого було характерним погіршення цінової кон’юнктури на основні товари українського експорту та розвиток рецесійних процесів в основних зовнішньоторговельних країнах-партнерах України.
Виправити та стабілізувати ситуацію з утворенням негативного сальдо в зовнішній торгівлі товарами дозволить реалізація нової редакції Плану заходів з подолання негативного сальдо у зовнішній торгівлі, яка затверджена розпорядженням уряду від 29 квітня 2013 р.
Зазначеним Планом передбачено, зокрема, здійснення заходів, спрямованих на стимулювання нарощування експорту високотехнологічної продукції, розвиток вітчизняної матеріально-технічної бази, забезпечення енергетичної безпеки тощо».
Тут цікавим є те, що в Україні немає не те що експорту, а й просто виробництва високотехнологічної продукції, і як вже зазначалося вище, навіть програмісти тікають звідси. А крім того, щороку Україну полишають біологи, геологи, математики, фізики, хіміки, інженери. Хоча, з іншого боку, відтік найкращих фахівців теж можна розглядати як високотехнологічний експорт.
Другим фантазером став віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко:
«Фармацевтична галузь України має значний економічний потенціал розвитку, і, переконаний, найближчим часом може стати локомотивом української економіки. Президент та Уряд України розглядають фармацевтичний сектор як системоутворюючу галузь економіки України.
Світові тенденції розвитку глобального фармацевтичного ринку та успіхи розвитку фармацевтичної галузі розвинених країн свідчать про великий потенціал для розвитку українського фармринку.
Світовий фармринок динамічно розвивається, забезпечуючи найвищі у світі середньорічні темпи зростання. Його обсяг наблизився до 1 трлн дол. Фармацевтична галузь і біотехнології сьогодні є, напевно, найбільш інноваційними галузями промисловості в світі, формуючи значний попит на науково-дослідні роботи та забезпечуючи високі темпи їхнього зростання. Вплив фармацевтики виходить далеко за межі галузі, формуючи вагомі мультиплікативні ефекти в частині доданої вартості, зайнятості населення супутніх та обслуговуючих секторів, доходів від податків тощо.
В Україні фактично є три галузі, які демонструють настільки високі показники: сільське господарство, IT-галузь та фармацевтика».
Яке відношення Україна має до світових наукових розробок в галузі фармацевтики та біотехнологій? Які нові ліки розробили та впровадили українські фармацевти та біотехнологи протягом останніх років?
Третім фантазером виявився міністр інфраструктури України Володимир Козак під час брифінгу за підсумками Міжнародної бізнес-конференції «АВС: Ukraine&Partners»:

«Якщо Верховна Рада прийме відповідні закони, з 1 січня 2014 р. ми працюватимемо в нових умовах.
Одним із законопроектів визначено, хто відповідає за стратегію розвитку автомобільних доріг — ця функція буде покладена на Міністерство інфраструктури. Замовником проектування і будівництва доріг буде Укравтодор, а Укртрансінспекція стежитиме за якістю автомобільних доріг. В іншому законопроекті йдеться про розподіл 170 тис. км доріг на ті, за які відповідатиме місцева влада — це близько 117 тис. км, й на державні дороги — це 52 тис. км. Згідно з цим розподілом будуть розроблятися нормативи фінансування тієї чи іншої дороги та механізми її обслуговування».
Оскільки в кишенях місцевої влади грошей — катма, про 117 тис. км доріг, за котрі вона відповідатиме, можна одразу забути.
На закінчення
Напередодні Першої міжнародної бізнес-конференції «ABC: Ukraine & Partners» американська газета The Wall Street Journal зробила такий висновок: «Світ вступає в нову економічну епоху, контури якої ще невиразні, проте суть зрозуміла — лідерство зможуть утримати тільки країни і регіони, здатні до швидкого технологічного розвитку».
У мене є дуже великі сумніви, що Україна відноситься до цих країн.

Интервью
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Будущая урожайность примерно на 60% зависит именно от плодородия почвы. Определить, каких элементов не хватает, а каких излишек, поможет анализ почвы. США как один из мировых лидеров в выращивании зерновых и бобовых накопили большой опыт... Подробнее
Ив Пике, руководитель подразделения Crop Science компании «Байер» в Украине
С марта этого года подразделение Crop Science компании «Байер» в Украине возглавил Ив Пике. За достаточно короткое время он уже успел посетить практически все регионы Украины и ознакомиться с работой

1
0