Спецможливості
Технології

Озимим зерновим культурам та ріпаку загрожують мишоподібні гризуни

15.09.2008
1297
Озимим зерновим культурам та ріпаку загрожують мишоподібні гризуни фото, ілюстрація

Звертаємо увагу спеціалістів і сільгоспвиробників на актуальну проблему, що зумовлена недбалим використанням землі, яке спричиняє порушення рівноваги між організмами в агроценозах. Ітиметься про гризунів, зокрема мишоподібних, які комфортно почуваються в полях, засіяних культурними рослинами, бо саме тут забезпеченість кормами значно більша, ніж у природних біоценозах.

Звертаємо увагу спеціалістів і сільгоспвиробників на актуальну проблему, що зумовлена недбалим використанням землі, яке спричиняє порушення рівноваги між організмами в агроценозах. Ітиметься про гризунів, зокрема мишоподібних, які комфортно почуваються в полях, засіяних культурними рослинами, бо саме тут забезпеченість кормами значно більша, ніж у природних біоценозах.

В Україні налічується 38 видів гризунів. Це ховрахи, пацюки, миші та полівки. Всі вони щороку масово розмножуються й, завдяки високій міграційній здатності, постійно завдають шкоди всім культурам. Крім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні як переносники чуми, холери, туляремії, рожі інших хвороб. І саме тому санітарні служби Міністерства охорони здоров’я України контролюють і прогнозують їхній кількісний і якісний стан.
Аналіз розмноження та поширення мишоподібних гризунів за останні 17 років (рисунок) свідчить про динамічність розвитку цих шкідників і їхню стабільну наявність на сільськогосподарських угіддях. Значною мірою появі гризунів сприяють погодно-кліматичні умови.
Так, цьогорічної вегетації агрокліматичні умови були оптимальними для розмноження та накопичення значної кількості мишоподібних гризунів скрізь, а, насамперед, в Лісостепу та Поліссі. Аналіз матеріалів моніторингу, які надходять з областей, свідчить про реальну загрозу пошкодження посівів озимих зернових та ріпаку в осередках Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Львівської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей, де нараховують, в середньому, дві-чотири колонії на гектар, подекуди в Хмельницькій області на посівах пшениці — 20, ріпаку — 35, багаторічних трав — 96 колоній на гектар.
Економічний поріг шкодочинності, за якого слід захищати посіви, становить три-п’ять колоній на гектар. Отже, на окремих площах кількість шкідників перевищує допустимий поріг у два-сім, максимум п’ятнадцять разів. За даними санітарно-епідеміологічної служби Києва, розвиток мишоподібних гризунів активізується. На сільськогосподарських угіддях у розмноженні беруть участь близько 74% самиць, які мають у середньому по п’ять ембріонів. Тож загроза культурним рослинам, висіяним під зиму (а це озимі зернові й ріпак), очевидна.
У Степу розмноження гризунів стримувала цьогорічна посуха. Зі зміною погоди спостерігається й активізація розвитку шкідників. Так, осередки порогової чисельності гризунів зафіксовано в АР Крим, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській інших областях.
Щоб ефективно захистити посіви, слід добре знати видову приналежність та особливості розвитку шкідників. Найнебезпечніші та найпоширеніші в посівах — сірі полівки (звичайна і гуртова), з десяток видів, що мешкають в Україні, та миші (хатня, лісова, польова, курганчикова). Всі вони живляться рослинним кормом, дуже плодючі, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі.
Нині на озимій пшениці та ріпаку найпоширеніші звичайна полівка та польова й інші види мишей.
Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Через малі розміри в них слабо розвинута терморегуляційна здатність, тому температура тіла в них нестала й коливається в межах 30...40°С. Для підтримання потрібної температури гризуни змушені споживати багато корму. Понад 70% енергії, одержаної з продуктів харчування, витрачається на підтримання температури тіла. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає соковитого корму 100–350% від маси свого тіла, тоді як корова — лише 4,8 відсотка.
З огляду на нестабільну температуру тіла в гризунів дуже мінлива активність життєвих процесів. Швидкість росту, розвитку, споживання корму — все їхнє життя залежать від температури. Всі особливості фізіології окремих груп і видів гризунів і їхня поведінка склалися під впливом температури й вологості середовища й спрямовані на подолання його несприятливих впливів.
Кожний вид гризунів для своїх поселень обирає лише певні місця (стації), де йому вдається добувати потрібний корм і створювати для себе оптимальні умови в норах і гніздах. В Україні особливістю сучасних агроценозів є значна їхня продуктивність, зумовлена вирощуванням високоврожайних сортів озимої пшениці, наявністю в сівозміні багаторічних трав. Полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами й швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, основну енергію отримують, з’їдаючи насіння, а в разі поїдання тільки зелених рослин гинуть через два-три дні, а польова миша — через вісім днів.
За нестачі кормів або їхньої неповноцінності в гризунів порушується нормальна життєдіяльність, особливо якщо дефіцит супроводжується холодною й вологою погодою. Ранні (до снігу) морози, утворення льодової кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір, посушливі весна й літо спричиняють загибель гризунів.
Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від мишоподібних гризунів треба правильно й систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників.
Облік чисельності гризунів у сільськогосподарських угіддях проводять, підраховуючи жилі колонії на виділених ділянках 0,25 га (100х25 або 50х50м) або на прямолінійних маршрутах по діагоналі 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки. На площі близько 200 га закладають один маршрут або ділянку.
Для визначення кількості жилих нір і колоній у другій половині дня притоптують усі виходи в десяти колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. За наявності трьох-п’яти колоній на гектар слід приступати до захисту посівів.
Важливою складовою регулювання чисельності є моніторинг поведінки, розвитку та шкодочинності гризунів. Домінуючі види гризунів потрібно добре знати, щоб уміло регулювати їхню кількість. Гризуни не однаково сприймають і реагують на захисні заходи, які застосовують проти них.
Велику роль у зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, відіграє система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні: вчасне, без втрат, збирання врожаю, якісна зяблева оранка — вони позбавляють гризунів корму та надійного сховища. Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їхнього масового розмноження, а й тоді, коли вони невеликими групами живуть у резерваціях.
У разі недостатньої дієвості запобіжних агротехнічних заходів застосовують біологічні та хімічні. Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів (Бактероденциду, Роденфосу, Шторму) та аміачної води (див. табл.).
Серед природних регуляторів кількості мишоподібних гризунів є збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій і виготовляють біологічний препарат Бактероденцид (зерно, заражене бактеріями “мишачого тифу”). Застосовують його в дозі 2 г на нору. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти одну-дві зернини. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої й лісової мишей. А от польовій миші бактерії “мишачого тифу”, що містяться на лушпинні зараженого зерна, не страшні, бо вона не їсть оболонку зернини, а вигризає її середину. Біологічна ефективність Бактероденциду, який виробляють обласні й районні біологічні лабораторії країни, перебуває в межах 60–80 відсотків.
Інфекція тифу може передаватися від хворих особин здоровим різними шляхами, найпоширеніший з яких — канібалізм. Загиблі гризуни є резервуаром маси бактерій, тому поїдаючи їх, здорові особини заражуються. Так відбувається горизонтальна передача інфекції. Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунок, кишківник, потім проникають у кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів. Спочатку активність гризунів підвищується, але через три-п’ять діб вони стають кволими, мало їдять і гинуть. Зазвичай, хвороба триває протягом тижня. Для людей і домашніх тварин бактерії хвороби безпечні. У разі виробництва Бактероденциду в умовах біолабораторій важливо контролювати якість препарату.
Роденфос — готова до застосування зернова принада, до складу якої входить діюча речовина: 2,5% фосфіду цинку технічного, 3% соняшникової олії та 94,5% зерна пшениці. Розкладають принаду в жилі нори мишоподібних гризунів по 3 г із дальшим засипанням входу в нірку невеликою кількістю землі. Для приготування принади з фосфідом цинку треба її перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, бо у вологому середовищі цей родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну, що дуже небезпечний для оточуючих і через втрату належної якості неефективний в умовах поля. За повідомленнями спеціалістів Державної служби захисту рослин, біологічний ефект Роденфосу — 75–80%.
Шторм 0,005%, воскові брикети, — високопотужний кумариновий антикоагулянтний родентицид на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, який, потрапляючи в організм, пригнічує процес згортання крові. Застосовують у нормі 0,7–1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через три-десять днів. Шторм дозволено для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків. Існує видова стійкість пацюків і мишей до антикоагулянтів. Зазвичай, чорні щури стійкіші за сірих, а миші стійкіші за пацюків.
Проте відомо, що в польових умовах ефективність родентицидів-антикоагулянтів, особливо кумаринової групи, знижується через живлення гризунів зеленими рослинами (вітамін К, який міститься в зелених рослинах, блокує антикоагулянтну дію препарату). Інколи, щоб досягти високої ефективності родентицидів-антикоагулянтів, площу слід обробляти чотири-п’ять разів протягом 10–15 днів. Інші зареєстровані родентициди наведено в таблиці.
Раніше в посівах сільськогосподарських культур практикували також заливання нір гризунів аміачною водою з розрахунку 150–200 г в один отвір із дальшим притоптуванням нір.
Першочерговими серед запобіжних заходів проти масових розмножень сірих полівок залишаються організаційно-господарські та агротехнічні заходи, а саме: вчасне, без втрат збирання врожаю; якісна зяблева оранка, заборона розміщення скирт соломи в полях, культивування багаторічних трав на одному полі не більше двох років, знищення полівок у попереднику озимини тощо.
Нехтування цими заходами, порушення технології вирощування культур, зокрема озимих зернових і ріпаку, які, до того ж, взимку страждають ще й від кліматичних умов, змушують господарників вдаватися до біологічних і хімічних засобів регулювання чисельності мишоподібних гризунів у посівах.
Щороку в країні захист сільськогосподарських угідь від мишоподібних гризунів зазначеними вище препаратами проводять на 2–3 млн га площ. З огляду на значне поширення та збільшення кількості цих шкідників у посівах озимих зернових і ріпаку передбачено захист сільськогосподарських посівів в обсязі 3 млн гектарів.
За конкретними порадами та консультаціями для визначення видового складу гризунів та методів і засобів захисту посівів звертайтеся до спеціалістів обласних і районних інспекцій Державної служби захисту рослин.
Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожай озимих зернових культур.

С. Довгань
Т. Гук,
Головдержзахист

Інтерв'ю
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее
Ще 2021 року Міністерство у справах ветеранів України розпочало роботу з підготовки Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року (mva.gov.ua). Успішний ветеран-підприємець, який активно розвиває власну справу, свою громаду та... Подробнее

1
0