Основні хвороби кормових буряків

Борошниста роса

Борошниста роса (збудник - гриб Erysiphe communis f. betae Jacz.) інтенсивно розвивається, як правило, у другій половині вегетації. Хвороба проявляється у вигляді брудно-білого нальоту з обох боків листкової пластинки. Цей борошнистий наліт складається з міцелію, конідієносців і конідій збудника хвороби. За рахунок останніх відбувається поширення хвороби на посівах буряків.

Шкодочинність хвороби проявляється, головним чином, у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу. В уражених рослинах у результаті посиленої транспірації зростає втрата води. Сильний розвиток хвороби призводить до в'янення листків, закручування їхніх країв і передчасного відмирання. Разом з ними відмирають також вегетативні частини патогену (міцелій і конідії), оскільки гриб є облігатним паразитом. У цьому разі життєздатність зберігають лише сформовані плодові тіла збудника хвороби - клейстотеції. Саме клейстотеції на рослинних рештках є основним джерелом інфекції борошнистої роси буряків.

Борошниста роса інтенсивно розвивається на загущених і затінених рослинах за температури 20...25°С і за чергування тривалих посушливих періодів з короткочасним зволоженням.

Церкоспороз

Церкоспороз як кормового, так і цукрового буряку (Cercospora beticola Sacc.)  проявляється на листках у вигляді округлих (діаметром 2-5 мм) світло-сірих плям з темно-бурою облямівкою. На черешках плями видовжені. Сильний розвиток хвороби призводить до закручування листків донизу і їхнього швидкого відмирання.

Масовому розвитку церкоспорозу сприяє температура 20...25°С (вночі - не нижче 15°С), відносна вологість повітря понад 75%, чергування сухої спекотної погоди з помірно теплою і вологою, загущені посіви, повернення буряків на попереднє місце через 1-2 роки.
Узимку інфекція зберігається в уражених листках і черешках у вигляді міцелію збудника хвороби.

Фомоз

Зональна плямистість листя, або фомоз (Phoma betae A.B. Frank), проявляється на повністю розвинених або старіючих листках у вигляді округлих брудно-бурих плям. Уражена тканина висихає, а на її поверхні розвиваються пікніди збудника хвороби - дрібні чорні крапки. Плями розростаються концентричними колами, досягаючи від 0,5 до 1-2 см у діаметрі. Вони можуть зливатися, а уражена тканина - випадати.

Розвитку хвороби сприяє суха спекотна погода, нестача вологи у грунті, ослаблення рослин іншими хворобами, шкідниками або незбалансованим живленням.

Інфекція фомозу зберігається на рослинних рештках, насінні і коренеплодах. Це може сприяти розвитку на сходах коренеїду або сухої і кагатної гнилей коренеплодів.
За прогнозування значного розвитку описаних хвороб листя доцільно застосовувати рекомендовані фунгіциди. Як правило, цю операцію проводять перед змиканням міжрядь буряків. Згідно з "Переліком ..., 2010", на кормових буряках зареєстровано фунгіциди лише з діючою речовиною карбендазим, 500 г/л (Сарфун 500 SC, к.с., Форсаж 500 SC, к.с., норма витрати - по 0,3-0,4 л/га) і лише проти церкоспорозу. Проте на цукрових буряках інші фунгіциди на основі цієї діючої речовини рекомендовані також проти борошнистої роси і пероноспорозу. Для підвищення імунітету рослин і захисту від хвороб посіви кормових буряків можна обробляти біологічними препаратами, зокрема Фунгістопом (триходермін), р. (3-5 л/га).

Фузаріозна гниль

Фузаріозна гниль коренеплодів (збудники - гриби роду Fusarium) розвивається протягом вегетації і зберігання буряків. Початок розвитку хвороби характеризується побурінням судинно-волокнистих пучків, що проявляється на поперечному розрізі уражених коренеплодів. У подальшому тканини загнивають, розшаровуються, а в утворених порожнинах розростається міцелій збудників хвороби. Листки буряків в'януть і відмирають, а гниль охоплює тканини всього коренеплоду (рис. 10). У вологу погоду спороношення грибів роду Fusarium у вигляді рожево-білого нальоту може проявляється навіть на коренеплоді і поверхні грунту.

Розвитку хвороби сприяє ослаблення рослин абіотичними факторами, зокрема тривалою посухою і спекотною погодою. За таких умов у сухому шарі грунту відмирають бічні корінці, через які фітопатогени проникають до коренеплоду. Фузаріозна гниль часто проявляється на важких перезволожених грунтах або в результаті пошкодження коренеплодів шкідниками (нематоди, личинки хрущів, дротяники та ін.) чи під час механічного обробітку грунту.

Недобір урожаю, внаслідок розвитку фузаріозної гнилі, залежить від часу її прояву. За раннього ураження (середина літа) рослини часто відмирають, а за пізнього (початок осені) - знижується урожайність, якість коренеплодів (через накопичення грибами токсичних речовин) і тривалість їхнього зберігання.

Головним заходом обмеження розвитку цієї хвороби вважається дотримання сівозміни. Кращими попередниками для буряків є озима пшениця та інші зернові колосові культури. Вони сприяють очищенню грунту від патогенної мікофлори і зберігають більше вологи. Збалансоване забезпечення кормових буряків макро- і мікроелементами підвищує імунітет рослин проти хвороб.

Дуплистість коренеплоду

Дуплистість коренеплоду - неінфекційна хвороба, що проявляється в утворенні порожнини (дупла) в його головці. Часто дупло відкривається назовні, його тканини заселяються патогенними мікроорганізмами і загнивають. Хвороба проявляється як на великих, так і дрібних коренеплодах.

Причиною виникнення дуплистості вважається дуже інтенсивний ріст коренеплоду на удобрених пухких грунтах. У такому разі швидке розростання периферійних тканин призводить до розтягнення і розривів малоактивних центральних тканин головки.

Поява порожнин може бути також наслідком порушення фізіолого-біохімічних функцій головки коренеплоду, коли інтенсивність наростання гички значно переважає розвиток коренеплоду.

Для попередження утворення дуплистостей рекомендується своєчасно і повною мірою проводити всі агротехнічні заходи, що забезпечують рівномірний розвиток коренеплоду і листя (підготовка грунту, дотримання густоти стояння рослин, забезпечення їх необхідними елементами живлення, зокрема калієм, зрошення).

О. Дерменко, 

канд. с.-г. наук, кафедра фітопатології, Національний університет біоресурсів і природокористування України